Робота вдома: як усе організувати

Хто такі надомники

Надомники — це працівники, які уклали трудовий договір про виконання роботи вдома. Не є надомником працівник, який через якісь причини час від часу (тобто не постійно) виконує роботу не в приміщенні роботодавця, а вдома.

У свою чергу, надомною роботою можна вважати будь-яку роботу, яку працівник виконує (одночасно):

— за місцем свого проживання або в інших приміщеннях на власний вибір, але не у виробничих (господарських, офісних) приміщеннях роботодавця;

— за винагороду;

— з метою виробництва товарів або послуг відповідно до вказівок роботодавця, незалежно від того, хто надає обладнання, матеріали або інші використовувані ресурси.

У КЗпП немає окремих норм, що регулюють працю працівників-надомників. Єдина згадка про можливість цієї форми роботи є в ст. 179. Там мова йде про можливість роботи вдома особами, що перебувають у відпустці для догляду за дитиною до трьох років.

А раз немає окремих норм, то виходимо з того, що

Також за орієнтир у «надомних» питаннях можна використати норми:

— Положення про умови праці надомників*. Незважаючи на те, що це Положення було прийняте за часів СРСР, на сьогодні воно не втратило дії і може використовуватися в частині, що не суперечить нормам чинного українського законодавства (див. лист Мінпраці від 15.05.2008 р. № 105/13/116-08);

* Положення про умови праці надомників, затверджене постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.09.81 р. № 275/17-99.

— Рекомендацій Міжнародної організації праці щодо надомної праці (далі — Рекомендації № 184).

Приймаємо на роботу. Особливості

Прийняття працівника, який виконуватиме роботу вдома, здійснюється в загальному порядку. Детально про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 30, с. 7.

Тому тут озвучимо лише ті моменти, на які слід звернути особливу увагу.

Трудовий договір. Положенням про умови праці надомників передбачено, що трудовий договір з надомником роботодавці укладають, як правило, у письмовій формі (п. 7). Але це тільки рекомендація. На сьогодні законодавством про працю не передбачені будь-які юридичні наслідки для сторін договору при недотриманні письмової форми, у тому числі визнання договору недійсним.

Інша річ, що укласти трудовий договір у письмовій формі може бути навіть вигідно роботодавцеві. Адже в цьому випадку в ньому можна буде, серед іншого, прописати місце роботи надомника (місцезнаходження нерухомості, що належить працівникові, де він виконуватиме свою роботу), режим роботи, порядок забезпечення надомника необхідними матеріалами, обладнанням та інструментами для виконання роботи, а якщо працівник використовує свої інструменти і механізми, то умови про виплату компенсації за знос (амортизацію) інструментів, механізмів, а також відшкодування витрат, пов’язаних з їх використанням.

Проте у будь-якому разі рекомендуємо вам документально зафіксувати, де (адреса) працівник виконуватиме свою роботу. Так, наприклад, працівник у заяві про прийняття на роботу може зазначити, що він виконуватиме роботу в межах трудового договору за місцем свого проживання або за місцезнаходженням нерухомості (наприклад, у гаражі), що належить йому, а не у виробничих (господарських, офісних) приміщеннях роботодавця. Потім ця інформація може бути продубльована в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

Умови праці. Щоб уникнути спорів з Держпраці, роботодавцеві бажано перевірити умови праці працівника-надомника і скласти акт огляду приміщення, в якому перебуватиме робоче місце працівника. Положення про умови праці надомників узагалі передбачає участь в обстеженні житлово-побутових умов представників профспілки підприємства, а також — за потреби, пов’язаної з характером подальшої діяльності надомника, — представників СЕС і пожежного нагляду.

Вищеописана процедура, на наш погляд, не обов’язкова. Але якщо хочете, щоб комар носа не підточив, — обстежуйте. ☺

Передаємо обладнання

Ви вже зрозуміли, що для виконання своїх трудових функцій працівник-надомник має бути забезпечений матеріалами, обладнанням та іншими засобами праці. Наприклад, бухгалтера або співробітника, якому доручено займатися вдома web-дизайном або створенням сайтів, підприємство може забезпечити комп’ютером. А швачку-надомницю — швацькою машиною та оверлоком.

Вам не варто турбуватися про будь-які податкові наслідки передачі обладнання, механізмів та інструментів надомникові. Тут їх немає, не сумнівайтеся! Адже ця процедура відбувається в стандартному для трудових відносин із працівником порядку. Тобто точно так, якби цей працівник виконував покладені на нього трудові обов’язки безпосередньо на території підприємства (в офісі або цеху).

Підкреслюємо: у цій ситуації не може бути навіть мови про передачу майна підприємства працівникові на підставі договору оренди, відповідального зберігання або позики. Жодного тимчасового безоплатного користування майном тут немає. Користування — це право продуктивного або особистого споживання речі для задоволення власних потреб та інтересів залежно від її призначення (експлуатація майна, отримання плодів і доходів, які приносяться ним, тощо). Працівник же жодної користі для себе від експлуатації переданого йому роботодавцем майна не отримує.

Тож ця операція не має нічого спільного з передачею майна в користування, тобто не є постачанням товарів з податкової точки зору.

Немає тут і підстав для нарахування ПДФО та ВЗ, оскільки у працівника від отримання майна не виникає дохід. Йому роботодавець виплачує лише заробітну плату.

Не виникає питань і з бухгалтерським обліком. У цьому випадку переміщення основних засобів — це не що інше, як їх звичайна експлуатація. Це випливає з П(С)БО 7 «Основні засоби».

На передані надомникові основні засоби підприємство у звичайному порядку продовжує нараховувати амортизацію. Адже вони й далі використовуються ним у господарській діяльності.

А якщо працівник використовує свої особисті інструменти і механізми? У такому разі він має право розраховувати на отримання від роботодавця компенсації за їх знос (амортизацію) на підставі ст. 125 КЗпП. Детальніше далі.

Виплати працівникові

Зарплата. Її надомникові нараховуйте і виплачуйте в загальному порядку. Тут жодних особливостей немає. Як і інші працівники, вони мають право на відпустки, лікарняні та декретні.

З нарахованої зарплати утримуйте ПДФО (ознака доходу у формі № 1ДФ — «101»), ВЗ. Усе стандартно і з ЄСВ.

Тепер давайте розберемося з інструментом та обладнанням, які використовуються при виконанні роботи вдома.

Компенсаційні виплати. І Рекомендації № 184, і Положення про умови праці надомників указують на необхідність виплати надомникові компенсації витрат, пов’язаних з його роботою (наприклад, за використану електроенергію, воду, послуги зв’язку). Ба більше, якщо надомник використовує свої інструменти і механізми для потреб підприємства, він має право на отримання компенсації за їх знос (амортизацію) (ст. 125 КЗпП).

Порядок виплати цих компенсацій, а також розмір компенсації побутових витрат визначаються власником або уповноваженим ним органом за узгодженням із працівником, якщо вони не визначені в колективному договорі або іншому внутрішньому документі підприємства.

А ось за інструментами і механізмами обов’язковій компенсації підлягає тільки знос. Врахуйте це.

Для оформлення компенсаційних відносин достатньо заяви працівника з проханням дозволити йому використовувати особистий інструмент при виконанні трудових обов’язків і видання відповідного наказу керівника. У наказі, серед іншого, слід зазначити мету і період використання інструменту, обладнання, розмір та порядок виплати компенсації.

А ось обов’язки з підтримки інструментів, обладнання працівника в належному технічному стані витрати на його ремонт не лягають на роботодавця. Усе це — головний біль працівника.

Відповідно до п.п. «г» п.п. 164.2.17 ПКУ компенсаційні виплати працівникові будуть не що інше, як його додаткове благо, яке підлягає оподаткуванню ПДФО (і відповідно ВЗ) (див. 103.02 БЗ). Також додатковим благом буде вартість проведених за рахунок коштів підприємства і не оплачених таким працівником ремонтів та техобслуговування обладнання, на якому працює надомник.

Суми компенсації за використання особистого інструменту (механізмів) у госпдіяльності підприємства не включаються до фонду оплати праці (п. 3.22 Інструкції № 5*). Тому до бази нарахування ЄСВ вони не потраплять. Цей же висновок прямо випливає з п. 11 розд. I Переліку № 1170**.

** Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170.

Зовсім інша річ із компенсацією працівникові вартості побутових витрат, ремонтів і техобслуговування, виконаних за ініціативою і коштом підприємства. Є небезпека, що їх вартість фіскали віднесуть до виплат, які у складі зарплати входять до бази стягнення ЄСВ. Адже такі суми цілком вписуються в інші виплати, що мають індивідуальний характер (п.п. 2.3.4 Інструкції № 5), які, у свою чергу, у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат входять до фонду оплати праці.

Як варіант, якщо не хочете зв’язуватися з компенсацією, можна укласти з працівником договір оренди його інструментів, обладнання. А до суми орендної плати можна включити компенсаційні виплати працівникові за Інтернет, електроенергію, воду тощо. Принаймні при такому варіанті ЄСВ ви точно уникнете, оскільки дохід фізичної особи у вигляді орендної плати ЄСВ не оподатковується.

А куди сплачувати ПДФО, ВЗ із доходу надомника?

Порядок сплати ПДФО до бюджету прописаний у п. 168.4 ПКУ і ч. 2 ст. 64 БКУ. Окремих положень для надомників – платників податків у ньому немає. Тому усе відбувається в загальному порядку. Підприємство сплачує ПДФО із зарплати надомника до податкового органу за своїм місцезнаходженням. У цьому випадку не має значення, де проживає і фактично працює працівник. Те ж саме справедливо й для ВЗ (див. п. 1.4 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Що стосується ЄСВ з доходу надомника, то його також сплачуйте за місцезнаходженням підприємства. Це випливає з положень п. 1 ч. 1 ст. 4 і ч. 7 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Відрядження

Якщо ваш надомник перебуває в іншому населеному пункті, йому, ймовірно, доведеться відвідувати у справах рідне підприємство та/або їздити у відрядження до інших міст.

І тут виникають два запитання.

Перше: чи вважатиметься поїздка працівника на рідне підприємство відрядженням? Друге: чи не виникнуть проблеми з фіскалами щодо відрядження не з місцезнаходження підприємства?

Розпочнемо з першого запитання. Вважаємо, що поїздка працівника на рідне підприємство буде відрядженням, якщо:

1) у трудовому договорі, укладеному з працівником (наказі про прийняття на роботу), зазначити місто, в якому постійно працюватиме надомник;

2) у Положенні про відрядження передбачити, що поїздки надомника з місця постійної роботи на підприємство вважаються службовим відрядженням. І нехай вас не бентежить, що такої норми немає в Інструкції № 59*. Адже вона не поширюється на госпрозрахункові підприємства і може бути використана ними лише як орієнтир при складанні документа, що регулює відрядні питання;

3) скласти службове завдання на відрядження працівника (щоб контролери не визнали таку поїздку фінансуванням особистих потреб працівника) і видати наказ про відрядження.

Що стосується другого запитання, то дотримання озвучених вище пунктів 1 і 2 (зазначення місця роботи в наказі про прийняття на роботу + службове завдання + наказ про відрядження) — це його правильне рішення.

З наказом про направлення у відрядження працівника можна ознайомити за допомогою засобів зв’язку. Оригінали підтвердних документів працівник може надсилати на підприємство рекомендованим листом.