У вас працює неповнолітній

Укладаємо трудовий договір

Стаття 187 КЗпП вважає неповнолітніми осіб, які не досягли 18 років. Роботодавці мають право приймати на роботу таких осіб*. Але, укладаючи трудовий договір з ними, потрібно враховувати вимоги КЗпП щодо праці молоді (гл. ХІІІ «Праця молоді» КЗпП). Розглянемо ці вимоги.

* А окремі категорії неповнолітніх осіб належать до громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (ст. 14 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI).

За загальним правилом, на роботу можуть бути прийняті особи, які досягли 16 років. Проте з усіх правил є винятки.

Неповнолітні, яким виповнилося 14 років, можуть бути прийняті на роботу при одночасному дотриманні таких умов:

— неповнолітня особа є учнем закладу загальної середньої освіти, професійно-технічного або середнього спеціального навчального закладу;

— виконанню підлягає легка робота, яка не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процес навчання;

— робота виконуватиметься у вільний від навчання час;

— отримано дозвіл на роботу від одного з батьків або особи, яка його заміняє.

Неповнолітні, яким виповнилося 15 років, можуть бути прийняті на роботу за наявності дозволу одного з батьків або особи, яка його заміняє.

До прийняття на роботу всі особи молодше 18 років повинні пройти попередній медичний огляд з метою допуску до роботи (ст. 191 КЗпП). Надалі, до досягнення 21 року, такі працівники повинні проходити обов’язковий медичний огляд щорічно. Проведення попередніх і щорічних медоглядів регулюється Порядком № 246. Якщо на медогляді виявлять, що запропонована робота протипоказана за станом здоров’я, укладати трудовий договір з такою особою заборонено (ч. 6 ст. 24 КЗпП).

Зверніть увагу! Відповідно до ч. 3 ст. 26 КЗпП при прийнятті на роботу неповнолітніх строк випробування установлювати не можна.

Облік неповнолітніх

Роботодавці, у яких працюють неповнолітні працівники, зобов’язані вести спеціальний облік таких осіб (ст. 189 КЗпП).

Будь-яких правил щодо ведення обліку неповнолітніх законодавством не встановлено. Мінсоцполітики в листі від 04.09.2013 р. № 697/021/106-13 пропонує роботодавцям у довільній формі, наприклад, у Журналі обліку працівників, які не досягли 18 років. У ньому мають бути зазначені дати народження працівників.

Пільги та гарантії неповнолітнім працівникам

Тривалість робочого часу. Для неповнолітніх працівників установлено скорочену тривалість робочого часу (ст. 51 КЗпП). Для працівників віком:

— від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень;

— від 15 до 16 років (учні віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) — 24 години на тиждень.

Важливо! Скорочена тривалість робочого часу означає, що час, протягом якого працівник виконує трудові обов’язки, скорочується. Але при цьому він має право на оплату своєї праці в розмірі повної тарифної ставки/окладу.

Для учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, тривалість робочого часу не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої для осіб відповідного віку, а саме для працівників віком:

— від 16 до 18 років — 18 годин на тиждень;

— від 14 до 16 років — 12 годин на тиждень.

Зазначимо, ця тривалість робочого часу не є тривалістю скороченого робочого часу, встановленого законодавством. Тут ідеться про максимальну тривалість неповного робочого часу працівників, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час. Тому робота протягом цього часу оплачується пропорційно відпрацьованому часу (ч. 3 ст. 194 КЗпП). Так, наприклад, учневі віком від 16 до 18 років, який працює протягом навчального року у вільний від навчання час 18 годин на тиждень, буде нарахована основна зарплата в сумі, яка дорівнює половині тарифної ставки.

Заборона на окремі роботи. Стаття 192 КЗпП забороняє залучати неповнолітніх співробітників молодше 18 років до: нічних робіт (у період з 22:00 до 6:00); надурочних робіт; до роботи у вихідні дні (у дні, які за графіком роботи неповнолітньої особи є для неї вихідними).

Забороняється застосовувати працю осіб молодше 18 років на важких роботах і на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах (див. ст. 190 КЗпП, ст. 11 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-XII і Переліку робіт № 46).

Ще одна заборона: не можна залучати неповнолітніх осіб до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Граничні норми підіймання і переміщення важких предметів неповнолітніми затверджені наказом МОЗ від 22.03.96 р. № 59.

Надаємо відпустку

Особам віком до 18 років щорічна основна відпустка надається тривалістю 31 календарний день (ч. 2 ст. 75 КЗпП).

Крім того, працівникам віком до 18 років щорічну відпустку надають (ст. 195 КЗпП і ст. 10 Закону про відпустки): (1) у зручний для них час; (2) повної тривалості в перший рік роботи до настання шестимісячного строку безперервної роботи на цьому підприємстві, якщо працівник звернувся до роботодавця із відповідною заявою.

Відпустка неповнолітнім працівникам повинна надаватися щорічно (ч. 5 ст. 80 КЗпП і ч. 5 ст. 11 Закону про відпустки).

І ще один момент: не допускається заміна всіх видів відпусток, які надаються неповнолітнім, грошовою компенсацією. Виняток становить випадок звільнення такого працівника (ст. 83 КЗпП).

Розриваємо трудовий договір

Якщо неповнолітній працівник звільняється за згодою сторін, у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору або за власною ініціативою, дотримується загальний порядок звільнення.

Але якщо працівника звільняєте за ініціативою роботодавця, то, крім дотримання загального порядку звільнення, потрібно ще отримати згоду районної (міської) служби у справах дітей на таке звільнення. При цьому звільнення на підставах, перелічених у пп. 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП, відбувається тільки у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування (ст. 198 КЗпП).

Спеціальна підстава для звільнення неповнолітнього працівника встановлена ст. 199 КЗпП. Трудовий договір може бути розірваний на вимогу його батьків, усиновителів і піклувальників, а також державних органів та службових осіб, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю.