Модельний статут: дочекалися!

Модельний статут: що це і для кого він призначений?

Що таке модельний статут?

Це статут, який затверджує Кабмін. Попередній Модельний статут, затверджений постановою КМУ від 16.11.2011 р. № 1182, не дозволяв будь-яких варіантів у змісті: «що дали, те і їж» ☺. Зміни до нього вносилися виключно КМУ.

Новий же Модельний статут (далі в статті ми згадуватимемо виключно цей документ) набагато цікавіший і гнучкіший. Тепер при переході на цей документ його збираєш як конструктор. Умовно пункти можна поділити на 2 види:

1) фіксовані (не передбачають варіантів для вибору, залишаються у будь-якому випадку);

2) ті, що передбачають можливість вибору одного з варіантів. При цьому серед таких варіантів є один «за замовчуванням» (позначений «*»). Тобто якщо вам не подобаються запропоновані опції, але ви все ж перейдете на новий Модельний статут, то отримаєте фіксовані пункти + пункти «за замовчуванням». Фактично альтернативні варіанти з’являються скрізь, де дозволяє це зробити Закон про ТОВ. Це радує.

* Про цей документ див. детальніше у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 34, с. 5.

Проте, як і раніше, вносити глобальні зміни до тексту «модельника» може тільки КМУ.

Хто може перейти на модельний статут?

Законодавець дозволяє будь-якому ТОВ перейти на нього. Але краще за все він підійде компаніям з одним учасником: просто, зрозуміло і без заморочок. Хоча без мінусів не обійшлося (про них ми скажемо пізніше).

Там же, де може виникнути потенційний конфлікт, краще скласти статут самостійно. Не радимо переходити на Модельний статут і учасникам з частками 50 % на 50 %. Незважаючи на примарну простоту, вирішення конфліктів у цьому випадку достатньо проблемні і потребує додаткових норм у статуті. Чи як варіант доповнювати — Модельний статут корпоративним договором*.

Перехідний період

Зверніть увагу:

Щодо Модельного статуту справи йдуть набагато простіше, ніж зі звичайними статутами. У постанові № 367 (цей документ містить новий «модельник») КМУ постарався максимально уникнути всіляких пересудів. Процедура переходу зі старого Модельного статуту (затвердженого постановою № 1182) на новий більш-менш зрозуміла. Та й у новачків не повинно бути запитань.

Отже, сценаріїв розвитку подій може бути декілька.

1. ТОВ реєструється або переходить із «саморобного» статуту, і засновники товариства прийняли рішення працювати на Модельному статуті. Тут два варіанти:

— якщо документи подаються в паперовому вигляді — ви отримаєте статут у «базовій комплектації»: фіксовані пункти + пункти «за замовчуванням» (з «*»);

— якщо документи подаються в електронному вигляді — ви зможете обрати відповідні варіанти деяких пунктів або залишити статут у «базовій комплектації».

2. ТОВ уже працює на модельному статуті. У цьому випадку в товариства три шляхи:

— перейти на власний статут;

— перейти на новий модельний статут (при цьому з окремих питань його можна підігнати під себе);

— до 18.06.2019 р. (закінчення перехідного періоду для нових модельних статутів) нікуди не переходити. Тоді

При переході, звичайно, можуть виникнути труднощі. Адже на сьогодні заява про проведення відповідної реєстраційної дії (форма 2*) передбачає тільки перехід на модельний або «саморобний» статут. Варіанта «перехід на модельний статут у новій редакції» на сьогодні не існує. Сподіваємося, що подання документів в електронній формі ліквідує цю проблему. Можливо, зміни будуть внесені до форми заяв у паперовому вигляді.

* Форма заяви затверджена наказом Мін’юсту від 18.11.2016 р. № 3268/5 (у редакції наказу Мін’юсту від 29.08.2018 р. № 2824/5).

Що ж до електронного подання документів, то постанова КМУ № 367 зобов’язала Мін’юст налаштувати цю функцію порталу електронних сервісів до 15.05.2019 р. Але на момент підготовки номера ця опція була недоступна.

Як перейти на Модельний статут?

Процедура переходу на Модельний статут відразу при реєстрації і після того, як товариство вже проіснувало деякий час на звичайному статуті, відрізнятимуться пакетом документів. Але в будь-якому разі проводити реєстраційну дію потрібно через одного із суб’єктів:

— державного реєстратора (зазвичай для цього потрібно звернутися в центр надання адміністративних послуг);

— нотаріуса (тут вам доведеться заплатити за його послуги).

Також законодавець надає можливості подати документи в електронному вигляді. Щоправда, не всі функції, на жаль, до кінця реалізовані. Тепер поговоримо про необхідний пакет документів.

Якщо ТОВ тільки-но реєструється. Для того, щоб первісно при реєстрації ТОВ обрати Модельний статут, вам будуть потрібні:

— заповнена заява (форма 1). У ній, зокрема, робите позначку про те, що товариство працюватиме на підставі Модельного статуту;

— рішення загальних зборів засновників ТОВ;

— довіреність (оригінал або нотаріально засвідчена копія) від учасників товариства.

Статут у цьому випадку не подається, адміністративний збір — не стягується (див. ч. 1 ст. 17 і ст. 36 Закону № 755).

Якщо ТОВ працює на підставі «саморобного» статуту. У цьому випадку будуть потрібні:

— заповнена заява (форма 2);

— рішення загальних зборів учасників ТОВ про перехід на Модельний статут;

— довіреність (оригінал або нотаріально засвідчена копія), якщо документи подає не директор, а хтось інший.

У цьому випадку статут не подається, а адміністративний збір не стягується (ч. 7 ст. 17 Закону про ТОВ).

Зверніть увагу: за допомогою заяви за формою 1, як і за формою 2**, вибрати ті чи інші пункти Модельного статуту не можна. Це означає, що при переході на Модельний статут з паперовими документами ви автоматично отримаєте статут із нормами «за замовчуванням». Можливість вибору має бути при поданні реєстраційної заяви в електронному вигляді.

** Форми заяв 1 і 2 затверджено наказом Мін’юсту від 18.11.2016 р. № 3268/5 (у редакції наказу Мін’юсту від 29.08.2018 р. № 2824/5).

Тепер пробіжимося по змісту статуту. Оскільки при будь-якому варіанті переходу на Модельний статут їх обов’язково потрібно перечитати, щоб не було несподіванок. А пункти, до речі, різні: і трохи дивні, і не дуже зручні, і дуже вдалі.

Смерть директора

Фіксований п. 37 Модельного статуту (залишається незмінним) передбачає правила заміни одноосібного директора/голови дирекції в разі його смерті. Так, серед кандидатів на заміну (до обрання нової посадової особи):

— заступник директора або старший за віком член дирекції;

— головний бухгалтер (якщо відсутня або вакантна посада заступника);

— працівник ТОВ з найвищою заробітною платою, нарахованою за останній повний календарний місяць, що передує місяцю, у якому помер директор/голова дирекції. Якщо двом і більше працівникам нараховано однакову зарплату, то честь замінювати померлого випаде старшому за віком співробітникові.

Але не варто забувати, що діяти будуть не лише положення статуту, але й норми КЗпП. В обов’язки заступника директора всі ці «подарунки» уписуються. Проте повноваження директора явно виходять за межі трудових обов’язків бухгалтера або іншого працівника (нехай навіть і з найвищою зарплатою ☺).

Раз так, то може йтися про переведення, суміщення або сумісництво.

Згідно з ч. 1 ст. 32 КЗпП переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації допускається тільки за згодою працівника. Виняток — випадки зі ст. 33 КЗпП, але до них описана в п. 37 Модельного статуту ситуація не належить.

Якщо говорити про суміщення або сумісництво, то знову ж таки потрібна згода працівника (у тому числі й головного бухгалтера). Якщо ж згода не отримана — іти через процедуру за ч. 2 ст. 32 КЗпП, тобто повідомляти за 2 місяці про зміну істотних умов праці. Але як же заздалегідь тут можна повідомити?!

Звичайно, щодо головбуха питання може вирішитися просто: в посадовій інструкції додатково прописуються відповідні обов’язки. Але, погодьтеся, нікому додаткові обов’язки переймати на себе не хочеться. Що ж до інших працівників, то кожному з них у посадову інструкцію обов’язки директора не запихнеш!

Тому як цей пункт працюватиме на практиці, поки що не зовсім зрозуміло.

Але варто віддати належне розробникам «модельника». Адже раніше у випадку смерті директора-єдиного учасника робота підприємства просто блокувалася. Ні звітність подати, ні податки заплатити... Тепер же можна скористатися запропонованою схемою, і головбух зможе зробити все як треба. Але тільки якщодобровільно погодиться звалити на себе нелегку ношу директорських обов’язків.

ТОВ з одним учасником

Як ми говорили вище, Модельний статут підходить для ТОВ, у яких один учасник. Але без складнощів не обійдеться. Нагадаємо: в ТОВ з одним учасником рішення, що належать до компетенції загальних зборів, приймаються таким учасником одноосібно й оформляються письмовим рішенням. Крім того, до таких ТОВ не застосовуються положення ст. 32 — 36 Закону про ТОВ (порядок скликання і проведення загальних зборів).

У зв’язку із цими нормами

У свою чергу, новий Модельний статут жодних винятків не містить. Там, як і в старі добрі часи, передбачено порядок проведення загальних зборів. Обрати щось інше, спеціально для ТОВ з одним учасником, не можна.

Що ж, знову повертатися до «гри в імітацію»? Ми вважаємо, що ні. Пріоритет повинні мати положення Закону про ТОВ. Отже, прийняті поза процедурою проведення загальних зборів рішення єдиного учасника товариства, на нашу думку, потрібно вважати законними.

Граничний строк для внесення вкладів

Доступні такі варіанти: місяць, 3 місяці, 6 місяців (пункт «за замовчуванням», як і передбачає Закон про ТОВ), рік з дати державної реєстрації.

Модельний статут також вказує строк для винесення попередження учасника в разі порушення ним цьому обов’язку (період у межах 30 днів, установлений виконавчим органом, є варіантом «за замовчуванням»).

Водночас конкретні наслідки такого порушення в Модельному статуті не обмежуються — тобто в такому випадку загальні збори можуть винести будь-яке рішення, передбачене ч. 2 ст. 15 Закону про ТОВ (виключення учасника, зменшення статутного капіталу тощо).

Правочини дорожче 50 % чистих активів

Те, як урегулював Модельний статут питання значних правочинів, стало несподіванкою і навіть порадувало.

Цей документ пропонує два варіанти:

1) вчинення виконавчим органом правочину з перевищенням 50 % вартості чистих активів не потребує згоди загальних зборів. Вважається, що такі правочини апріорі схвалені. Такий дозвіл потрібен, тільки коли ця угода одночасно відповідає будь-якому іншому критерію істотності з числа передбачених Модельним статутом (дарування, передача майна ТОВ у заставу тощо).

До речі, в частині переліку істотних правочинів Модельний статут також надає право вибору і ряд варіантів «за замовчуванням».

До того ж це формулювання можна використовувати і в «саморобному» статуті. Тож рекомендуємо взяти його на озброєння. Сподіваємося, що практика не перекрутить реалізацію подібних положень.

Пропонуємо вам поглянути на принцип роботи цього пункту на прикладі.

Отже, ТОВ вчиняє правочин, предмет якого перевищує 50 % чистих активів товариства. При цьому до переліку інших значних правочинів такий правочин не входить (не є даруванням, передачею майна ТОВ у заставу тощо). Чи потрібно рішення загальних зборів учасників?

Відповідь: Ні, не потрібно, адже такий правочин вважається вже схваленим. У такому разі контрагентові можна просто надати витяг зі статуту з подібними пунктами або послатися на відповідні пункти нового Модельного статуту (якщо ТОВ працює на його основі).

Розглянемо іншу ситуацію. ТОВ дарує комусь своє майно. Вартість предмета цього правочину не перевищує 50 % чистих активів товариства. Чи потрібне рішення зборів учасників ТОВ?

Відповідь: потрібне, оскільки Модельний статут визначає цей правочин як значний і такий, що потребує узгодження від загальних зборів учасників. Він не вважається автоматично погодженим;

2) необхідність отримання згоди для кожного правочину з перевищенням 50 % чистих активів.

Виплата дивідендів

Щодо періоду для виплати дивідендів Модельний статут пропонує такі опції:

— будь-який період, кратний кварталу (варіант «за замовчуванням») (тобто можна виплатити дивіденди і за рік);

— рік;

— будь-який інший період, встановлений рішенням загальних зборів.

Що ж до обмежень щодо нарахування і виплати дивідендів, то у версії «за замовчуванням» Модельний статут додаткових перешкод не встановлює. Проте ТОВ може обрати варіант пункту, де буде встановлено таку додаткову перешкоду.

Так, ТОВ не зможе направити прибуток на дивіденди або виплатити їх, якщо товариство виступає боржником у зобов’язанні: (1) виконання якого прострочене більш ніж на 1 місяць і (2) сума боргу якого перевищує 10 місячних мінімальних зарплат (у 2019 році — 41730 грн.).

При цьому Модельний статут установлює такі строки, протягом яких ТОВ зобов’язане виплатити дивіденди: (1) один місяць; (2) два місяці; або (3) шість місяців (пункт «за замовчуванням» з дати прийняття рішення загальних зборів учасників про виплату дивідендів).

Виконавчий орган

Модельний статут надає такі можливі варіанти найменування (п. 36):

— щодо одноосібного виконавчого органу — директор («за замовчуванням»), генеральний директор, голова;

— щодо колегіального виконавчого органу — дирекція (її голова — генеральний директор) («за замовчуванням»), правління (його голова — голова правління).

Кількість членів дирекції/правління з урахуванням її/його голови «за замовчуванням» — 3, максимально — 4 (п.п. 36.2.2 Модельного статуту).

Також зверніть увагу: новий Модельний статут не встановлює певної форми відносин з виконавчим органом: на підставі трудового чи цивільно-правового договору. Тож питання про можливість укласти цивільно-правовий договір із цими особами залишається «каламутним» ☹. Нагадаємо: Закон про ТОВ лише натякає на можливість укладення такого договору, але побіжно (див. ч. 7 ст. 39 Закону про ТОВ). Тому до отримання більш обнадійливої інформації рекомендуємо вам усе ж використовувати трудовий договір.

Що ж, новий Модельний статут має свої переваги. Але і недоліків достатньо. Проте відразу відкидати цей варіант не варто, адже цей документ може стати зручним інструментом.