Значні правочини в ТОВ: від «А» до «Я»

Ярмак Марія, юрист
Зі значними правочинами (вартість майна/робіт/послуг за якими становить 50 % і більше вартості чистих активів), думаємо, зіткнулися більшість ТОВ. Контрагенти витребують протоколи загальних зборів, баланс або довідку про вартість чистих активів для того, щоб переконатися, що юрособа може укласти договір. І це стало на сьогодні звичайною практикою. Про «найгарячіші» питання таких дорогих правочинів поговоримо в цій статті.

Спершу нагадаємо: згідно з ч. 1 ст. 44 Закону про ТОВ статут товариства може встановлювати особливий порядок надання згоди уповноваженим на це органам товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості їх предмета або інших критеріїв (значні правочини).

Водночас відповідно до ч. 2 ст. 44 Закону про ТОВ якщо вартість майна, робіт або послуг за правочином перевищує 50 % вартості чистих активів (ЧА) товариства станом на кінець попереднього кварталу, то загальні збори товариства повинні надати свою згоду на укладення такого правочину.

Також виходячи з положень ст. 44 Закону про ТОВ, є 2 види значних правочинів:

1) установлені в статуті (наприклад, ви можете сказати, що значним правочином для ТОВ буде договір дарування). Якщо ви не передбачили таких правочинів, то і переживати нема про що;

2) ті, за якими вартість майна, робіт або послуг перевищує 50 % вартості ЧА.

Якщо ТОВ укладає угоду з п. 2, то на це обов’язково потрібно отримувати дозвіл загальних зборів (фіксується протоколом загальних зборів учасників)

Побічно нашу позицію підтверджує ч. 3 ст. 44 Закону про ТОВ, установлюючи порядок погодження всіх значних правочинів, окрім установлених у ч. 2 ст. 44 Закону про ТОВ. Та і новий Модельний статут про це говорить, окремо виділивши правочини, вартість майна/робіт/послуг за якими перевищують 50 % ЧА (пп. 39 і 40 Модельного статуту)*.

* Деякі фахівці вважають, що якщо тлумачити ч. 2 ст. 44 Закону про ТОВ у комплексі з ч. 1 цієї ж статті, то виходить таке. Якщо ми не передбачили в статуті порядок погодження правочинів, то, нібито, і ч. 2 ст. 44 Закону про ТОВ не працює. Таким чином, правочини погоджувати ні з ким не потрібно. Але ми із цією позицією не згодні.

З якого числа повинні морочитися?

Тепер поговоримо про те, з якої ж дати потрібно застосовувати правило про значні правочини з вартістю майна/робіт/послуг більше 50 % ЧА?

Тут ми відштовхуємося від перехідних положень до Закону про ТОВ.

Наша позиція в цьому питанні: положення статуту, затвердженого до 17.06.2018 р., мають пріоритет над положеннями Закону про ТОВ до 17.06.2019 р.

Тобто в будь-якій незрозумілій ситуації — дивися в статут ТОВ.

У контексті значних правочинів у зв’язку із цим виходить така історія.

Приймаючи позицію про пріоритет «старого» статуту, у нас з’являється імунітет від значних правочинів, але тільки до 17.06.2019 р. Не найдовговічніший імунітет ☺, до того ж допустимо це лише в тому випадку, якщо в статуті прямо прописано: «товариство/директор може вчиняти будь-які правочини, незалежно від предмета договору».

Якщо такого положення там немає, то не виникає і суперечності між Законом про ТОВ і статутом.

Тому виходить, що

норми про обов’язкове погодження правочинів, у яких вартість предмета більше 50 % чистих активів, діють з 17.06.2018 р.

Тобто будь-які правочини після 17.06.2018 р. потрібно контролювати на предмет співвідношення з чистими активами товариства.

Де подивитися розмір ЧА?

У балансі за формою № 1, як і в балансі за формами № 1-м та № 1-мс, чисті активи — це рядок 1495 «I. Власний капітал. Усього за розділом I». При цьому потрібно враховувати значення графи 4 «На кінець звітного періоду».

Чому рядок 1495? Тому, що чисті активи — це різниця між активами і зобов’язаннями. Наприклад, якщо правочин вчиняєте в червні, то порівнюєте його вартість зі значенням графи 4 рядка 1495 балансу, складеного на 31.03.2019 р.

А що коли ТОВ здає тільки річний баланс? Нам же потрібно порівнювати вартість майна/робіт/послуг з показниками за квартал?

Незважаючи на те, що баланс ви здаєте тільки раз на рік, для значних правочинів доведеться порахуватизначення ЧА станом на закінчення кварталу.

Нульові або від’ємні ЧА

На жаль, якщо у вас ЧА дорівнюють нулю або від’ємні, то на кожен правочин доведеться оформляти рішення загальних зборів учасників товариства. Адже в такому разі правочини потрапляють під злощасну ч. 2 ст. 44 Закону про ТОВ: вартість майна/робіт/послуг буде апріорі більше 50 % вартості ЧА.

Тобто при нульових або від’ємних ЧА навіть для купівлі пари кулькових ручок для підприємства потрібно запитати дозвіл в учасників товариства.

Хоча обійти ці положення можна, про що ми скажемо трохи пізніше.

Як порахувати вартість правочину?

Для того щоб зрозуміти, значний правочин чи ні, потрібно порівняти вартість ЧА і вартість майна/робіт/послуг, які відвантажуватимуться.

Врахуйте: це правило працює у двох напрямах, тобто не важливо, відвантажуєте ви майно/роботу/послугу чи отримуєте.

Що означає «вартість майна/робіт/послуг»? Вважаємо, що це їх договірна вартість. Хоча Закон про ТОВ нічого не говорить із цього приводу.

Правочин на разове постачання майна/роботу/послугу був укладений до 17.06.2018 р., а зобов’язання виконувалися вже після цієї дати. Чи потрібно порівнювати вартість майна/робіт/послуг і за ним з ЧА? Ні, не треба. Адже на момент укладення правочину Закон про ТОВ не діяв.

А якщо уклали триваючий правочин з автоматичним продовженням? Як у цьому випадку порівнювати вартість майна/робіт/послуг з ЧА?

Дамо відповідь на прикладі. Припустимо, у вас є договір строком на 3 місяці. При цьому в договорі обумовлено, що після закінчення цього строку ця угода автоматично буде продовжена ще на 3 місяці.

У цій ситуації потрібно кожного разу порівнювати суму в договорі за кожні 3 місяці з ЧА за відповідний попередній квартал.

До речі, цікава ситуація виходить з договором оренди. Адже це не роботи і не послуги. З чим тут порівнювати ЧА: з орендними платежами чи з вартістю майна, що передається в оренду?

Це може стати для вас сюрпризом, але виходячи із загальних положень ЦКУ потрібно порівнювати ЧА з вартістю майна, яке передається в оренду, на момент укладення правочину. Логіка така: ми порівнюємо вартість ЧА з вартістю майна, яке виступає предметом правочину. У свою чергу, виходячи зі ст. 760 ЦКУ предметом договору оренди є саме майно. А договір — це двосторонній правочин (ч. 2 ст. 202 ЦКУ).

Не погодили «дорогий» правочин: що далі?

Тут відразу ж випливуть три наслідки:

1) директор, винний у порушенні порядку вчинення значних правочинів, солідарно відповідає за збитки, заподіяні товариству (ч. 5 ст. 44 Закону про ТОВ);

2) такий правочин не спричинятиме будь-яких зобов'язань для сторін (ч. 1 ст. 46 Закону про ТОВ);

3) ризик визнання такого правочину недійсним.

Чому правочин можна буде визнати недійсним (п. 3)? Давайте розбиратися.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦКУ підставою недійсності правочину є недотримання в момент його укладення стороною (сторонами) вимог, установлених ч. 1 — 3, ч. 5 і 6 ст. 203 ЦКУ (ср. ). Водночас відсутність згоди загальних зборів на укладення «дорогого» правочину порушує вимоги ч. 3 ст. 203 ЦКУ (волевиявлення учасника правочину повинне відповідати його внутрішній волі). Внутрішня воля ТОВ — це рішення загальних зборів. А раз вони ні сном, ні духом про ситуацію, то і немає відповідності дій директора (чи іншої особи), що підписує договір, волі загальних зборів.

Хто може визнати правочин недійсним? Тільки суд.

Які наслідки? По-перше, з моменту визнання правочину недійсним судом вважається, що такого правочину не було. Сторонам залишається тільки повернути один одному отримане за такою угодою, або відшкодувати вартість отриманого за цінами, які існують на момент відшкодування (ч. 1 ст. 216 ЦКУ). Наприклад, якщо ви купили товар, то в разі визнання правочину недійсним ви його повертаєте, а продавець повертає вам гроші. Тобто покупцеві з витратами і податковим кредитом можна попрощатися. А отже, здрастуйте, донарахування з податків і штрафи ☹.

Проте зневірятися не потрібно! Пам’ятайте: ви завжди можете схвалити правочин уже після його укладення!

Один учасник, він же — директор

Погодьтеся, якось безглуздо запитувати в себе самого про вчинення правочину? Проте якщо буквально читати ч. 2 ст. 44 Закону про ТОВ, то винятків вона не робить. Вимога про рішення загальних зборів поширюється навіть на ТОВ, у яких єдиний учасник, він же і директор. І саме цей учасник-директор підписує договори.

Але ми вважаємо, що якщо в ТОВ один учасник і він же є директором, то рішення загальних зборів робити не потрібно.

А справа тут у наслідках. Вище ми говорили про те, що якщо правочин не погоджений, то його можуть визнати через суд недійсним. Але в ситуації з учасником-директором це неможливо. Адже тут буде збіг волі і волевиявлення, тобто ч. 3 ст. 203 ЦКУ не порушується. А отже, правочин дійсний.

Як дізнатися про ЧА контрагента?

На жаль, Закон про ТОВ не дає рецепту для захисту вас від недобросовісних контрагентів. Тому за рік існування цього нормативно-правового акта практика виробила деякі способи.

1. У договорах передбачають такий пункт: «Підписанням цього Договору Сторони підтверджують, що станом на останнє число календарного кварталу, що передує даті підписання цього Договору, ціна цього Договору не перевищує 50 % чистих активів Сторін за даними бухгалтерського обліку». Пункт договору можна замінити обміном листами між контрагентами з таким же змістом.

2. Витребують у контрагента фінансову звітність станом на кінець попереднього кварталу — у розрахунку від дати укладення правочину.

Тут нагадаємо:

фінансова звітність не є конфіденційною

Положення ч. 2 ст. 14 Закону про бухоблік прямо передбачає, що:

— фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, не є конфіденційною інформацією і не належить до інформації з обмеженим доступом, окрім випадків, передбачених законом (такі обмеження можуть бути щодо державних підприємств оборонного комплексу);

— підприємства зобов’язані надавати копії фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності за запитом юридичних осіб і фізичних осіб у порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 р. № 2939-VI.

3. Вимагають надати для підтвердження вартості ЧА інші документи. Наприклад, довідку про суму чистих активів.

Забігаючи наперед, скажемо, що з урахуванням Модельного статуту підтвердити «схваленість» тепер можна буде за допомогою витягу з вашого статуту. Детальніше про це див. нижче.

Проте Закон про ТОВ не зобов’язує перевіряти контрагентів у зв’язку з «дорогими» правочинами!

Найголовніше для госпсуб’єктів — це хоча б спробувати з’ясувати, що ж відбувається з ЧА вашого контрагента.

Що як контрагент недобросовісний і надав викривлені дані? На дійсність правочину це не повинно вплинути. Тут вас урятує абзац другий ч. 3 ст. 92 ЦКУ: у відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

І щодо схвалення правочинів ця норма теж діє. Адже на абзац другий ч. 3 ст. 92 ЦКУ прямо посилається ч. 3 ст. 46 Закону про ТОВ.

Таким чином, якщо ви запитали в контрагента дані про ЧА і він повідомив, що все добре і предмет правочину не перевищує 50 % вартості ЧА, але в результаті викривив факти, то правочин усе одно дійсний.

Як обійти обмеження?

У цьому розділі ми зібрали декілька способів.

Спосіб № 1. Його нам підкинув новий Модельний статут. Що ж він передбачає?

Цей документ говорить про те, що дозвіл на правочини, предмет яких перевищує 50 % чистих активів, потрібен, тільки коли цей правочин одночасно відповідає будь-якому іншому критерію значного правочину з числа передбачених модельним статутом (дарування, передача майна ТОВ у заставу тощо). В усіх інших випадках вважається, що такі правочини апріорі схвалені!

Оскільки Модельний статут повинен відповідати Закону про ТОВ, то вважаємо, що це формулювання можна використовувати і в «саморобному» статуті.

Скопійовані в «саморобний» статут пункти Модельного статуту про автоматичне схвалення правочинів, вартість майна/робіт/послуг за якими більше 50 %, законні

Наприклад, ви можете в статуті передбачити перелік своїх значних правочинів, а потім включити пункт такого змісту:

«Правочин, за яким вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів Товариства станом на кінець попереднього кварталу, якщо при цьому він не відповідає будь-якому іншому визначеному Статутом критерію значного правочину Товариства, вважається схваленим Товариством одночасно з його переходом на діяльність на підставі Статуту та не потребує прийняття окремого рішення загальних зборів учасників про надання згоди на його вчинення».

Тепер пропонуємо вам розглянути принцип роботи цього пункту на прикладі.

Отже, в «саморобному» статуті передбачено такі пункти:

— рішення загальних зборів потрібне тільки на укладення договорів дарування і передачу майна ТОВ у заставу;

— дублюються положення Модельного статуту про правочини, вартість майна/робіт/послуг за якими перевищує 50 % вартості чистих активів.

ТОВ вчиняє правочин, предмет якого перевищує 50 % чистих активів товариства. При цьому такий правочин не є даруванням і передавати майно ТОВ у заставу ніхто не збирається. Чи потрібне рішення загальних зборів учасників?

Відповідь: Ні, не потрібне. Адже такий правочин вважається вже схваленим. У такому разі контрагентові можна просто надати витяг зі статуту з подібними пунктами або послатися на відповідні пункти нового Модельного статуту (якщо ТОВ працює на його основі).

Розглянемо іншу ситуацію. Статут ТОВ містить ті ж відомості, про які ми сказали вище. Товариство вирішило передати своє майно в заставу, але його вартість не перевищує 50 % чистих активів товариства. Чи потрібне рішення зборів учасників ТОВ?

Відповідь: потрібне, оскільки статут ТОВ визначає цей правочин як значний і такий, що потребує погодження від загальних зборів учасників. Він не вважається автоматично погодженим.

Спосіб № 2. Дооцінка ЧА. Про те, як провести дооцінку ЧА, ви зможете прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 43.

Спосіб № 3. Схвалення правочинів уже після їх вчинення. Згідно з ч. 2 ст. 46 Закону про ТОВ подальше схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для погодження значних правочинів (тобто з прийняттям рішення загальними зборами), створює, змінює, припиняє цивільні права й обов’язки товариства з моменту укладення цього «непогодженого» правочину.

А ось дробити правочин не радимо. У такому разі кожен зі «шматочків» визнаватиметься значним правочином і потребуватиме дозволу загальних зборів учасників (ч. 4 ст. 44 Закону про ТОВ).

Упевнені, що ми внесли ясність у питання значних правочинів у ТОВ. Застосовуйте на практиці наші поради!

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі