Щодо формування статутного капіталу після державної реєстрації ТОВ Закон про ТОВ дозволяє товариству деякі вільності. Наслідки невнесення вкладу до СК також змінилися. З 17.06.2019 р. на ці правила однозначно доведеться зважати всім, незалежно від тих чи інших обставин (маємо на увазі редакції статуту).
Проте спершу нагадаємо, що ж може бути вкладом до статутного капіталу. Тут теж є деякі нововведення.
Чим можна формувати СК?
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону про ТОВ внесками учасника товариства до статутного капіталу можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.
Майнові права тут не згадуються. Проте це не надає права стверджувати, що їх не можна буде передати до статутного капіталу. Тут згадуємо про ч. 1 ст. 190 ЦКУ. Ця норма до майна відносить і майнові права.
Зверніть увагу: внесок у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку. Вона затверджується одноголосним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь усі учасники товариства. При створенні товариства така оцінка визначається рішенням засновників про створення товариства.
Таким чином, оцінювача залучати не потрібно. Хіба що до СК буде вноситися майно підприємств із державною часткою (часткою комунального майна). Тут уже працюватимуть правила ст. 7 Закону про оцінку. Тобто у випадку з внеском у вигляді держ- чи комунального майна для оцінки потрібно обов’язково залучати незалежного оцінювача.
Зауважте: згідно з ч. 2 ст. 13 Закону про ТОВ товариство не може надавати позику для оплати внеску учасника або поруку за позиками, кредитами, наданими третьою особою для оплати його внеску.
А ось «закривати» заборгованість за внеском до статутного капіталу шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог уже можна
З 17.06.2019 р. ст. 144 ЦКУ виключена із цього Кодексу. Таке скасування дозволяє вносити до СК, наприклад, заборгованість підприємства перед учасником (див. детальніше про один з таких випадків на с. 29 цього номера).
До того ж Закон про ТОВ виключив з ч. 3 ст. 86 ГКУ заборону на внесення до статутного капіталу коштів, отриманих у кредит і під заставу.
При цьому як внесок до статутного капіталу не можуть виступати:
— бюджетні кошти;
— майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органів місцевого самоврядування) не підлягає приватизації;
— майно, яке перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ.
Хоча з приводу майна, яке ми зазначили вище, інші правила можуть установлюватися спеціальними законами;
— майно, оборот якого заборонено або обмежено (перелік такого майна передбачений, наприклад, у додатку 1 до постанови № 2471);
— майно боржника з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство, крім випадків, прямо передбачених законом (ч. 3 ст. 212 ГКУ);
— векселі (ст. 12 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2374-III);
— облігації, емітентом яких є юрособа, що формує статутний капітал (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р. № 3480-IV);
— право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності (ч. 3 ст. 407 ЦКУ, ч. 3 ст. 1021 ЗКУ);
— право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності (ч. 1 ст. 81 ЗКУ);
— права на земельну частку (пай) і земельну ділянку, призначену для ведення товарного сільгоспвиробництва, особистого селянського господарства до початку обороту земель сільгосппризначення, але не раніше 01.01.2020 р. (пп. 14 і 15 розд. Х ЗКУ);
— особисті немайнові права інтелектуальної власності (ч. 4 ст. 423 ЦКУ).
Зазначимо, що
Закон про ТОВ не обмежує розміру статутного капіталу
Тобто СК може бути і 1 грн., і 1 млн грн.
Проте зважайте на те, що в деяких випадках спеціальне законодавство висуває вимоги до мінімального розміру статутного капіталу.
Наприклад, ТОВ, які займаються торгівлею цінними паперами, можуть здійснювати дилерську діяльність, якщо їх статутний капітал становить не менше 500 тис. грн.
Для брокерської діяльності такий поріг — не менше 1 млн грн., а для андеррайтингу, або діяльності з управління цінними паперами, — не менше 7 млн грн. (абзац сьомий ч. 1 ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р. № 3480-IV).
Поговоримо про процедуру.
Процедура формування СК
Про строки внесення вкладів, що формують СК, нам говорить ст. 14 Закону про ТОВ. Так,
кожен учасник товариства повинен повністю внести свій вклад протягом 6 місяців з дати державної реєстрації товариства
Але це положення можна змінити, прописавши в статуті інший строк. До речі, новий Модельний статут надає 4 можливі варіанти: один, три, шість місяців або один рік (п. 7). До речі, положення статутів, затверджених до 17.06.2018 р., у цій частині не суперечать Закону про ТОВ.
Тобто якщо вас влаштовує строк формування СК в 1 рік, то подібний пункт статуту можна сміливо використати.
Але найголовніше, звичайно, не це, а наслідки невнесення вкладу, що формує СК.
Отже, учасник прострочив внесення вкладу... Що далі?
Реакція ТОВ. 1. Відповідно до ст. 15 Закону про ТОВ виконавчий орган (директор, дирекція) повинен направити такому учасникові попередження про прострочення. Зверніть увагу: Закон про ТОВ не встановлює строку для надіслання такого попередження. Тобто директор може відправити його коли завгодно. У попередженні про прострочення встановлюється додатковий строк для внесення вкладу. Виконавчий орган визначає такий строк самостійно, проте він не може бути більше 30 днів.
2. Якщо учасник проігнорував звернення з п. 1, то все той же виконавчий орган (директор/дирекція) повинен скликати загальні збори учасників. І ці загальні збори можуть прийняти одне з таких рішень (ч. 2 ст. 15 Закону про ТОВ):
— про виключення учасника, що заборгував;
— про зменшення статутного капіталу товариства на неоплачену частину частки;
— про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між учасниками товариства без зміни статутного капіталу і погашення такої заборгованості такими учасниками (тобто, по суті, ми розподіляємо «борг» із внеску між іншими учасниками). До того ж виходить, що у випадку з перерозподілом усієї частки боржника, який зовсім не вніс вкладу до статутного капіталу, він втрачає статус учасника в товаристві;
— про ліквідацію товариства.
При цьому голоси, що припадають на частку учасника, який заборгував, не враховуються при голосуванні за рішення, зазначене вище.
Учасник так і не вніс вклад. Що буде, якщо директор/дирекція не відреагують на заборгованість учасника і ТОВ продовжить працювати наче нічого й не було? Якщо учасник так і не внесе вклад?
Передусім постраждає сам боржник:
— учасники, що не внесли (не до кінця внесли) свій вклад, нестимуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями ТОВ у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників (ст. 2 Закону про ТОВ). До речі, це правило було і раніше (ч. 4 ст. 50 Закону про госптовариства);
— учасники-боржники не отримають дивідендів (ч. 3 ст. 27 Закону про ТОВ);
— учасники-боржники при виході не отримають «вихідну» виплату, оскільки при виході виплачується сума пропорційно оплаченій частці (ч. 10 ст. 24 Закону про ТОВ).
З боку ТОВ також можуть виникнути неприємності:
— несформований капітал позначається на розмірі чистих активів (ЧА). А цей показник впливає на те, чи визнаються правочини значними (з усіма подальшими наслідками). Детальніше про значні правочини і негативні наслідки зменшення ЧА ви зможете прочитати на с. 10 і 18 цього номера;
— товариство не зможе збільшити СК. Адже згідно з ч. 1 ст. 16 Закону про ТОВ збільшення статутного капіталу товариства допускається тільки після внесення всіма учасниками товариства своїх вкладів у повному обсязі.
А раз збільшити статутний капітал не можна, то і ввести до складу нових учасників через збільшення СК додатковими вкладами (ст. 18 Закону про ТОВ) теж буде не можна.
Описана вище процедура — це, по суті, стандартна ситуація. Ну, а як щодо перехідних випадків?
Перехідні ситуації
Припустимо, ТОВ працює вже давно, зареєстроване до 17.06.2018 р. Строк для внесення вкладів до СК минув ще до набрання чинності Законом про ТОВ. Чи потрібно дотримуватися процедури, встановленої в ст. 15 Закону про ТОВ, якщо зміни до статуту поки що не внесли?
Ми вважаємо, що ні. Але це до 17.06.2019 р. (дата закінчення перехідного періоду). У такому разі потрібно керуватися вашим статутом.
Але після 17.06.2019 р. усі пункти статутного документа, які не відповідають Закону про ТОВ, втратять юридичну силу. У такому разі потрібно буде цю процедуру пройти: надіслати повідомлення, дати строк на внесення вкладу, а потім (якщо вклад так і не буде внесений) прийняти одне з рішень, передбачених у ч. 2 ст. 15 Закону про ТОВ.
Чи будуть санкції в разі, якщо ми не дотрималися процедури з ч. 3 ст. 144 ЦКУ, що втратила силу?
Нагадаємо: згідно з ч. 3 ст. 144 ЦКУ, якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень:
— про виключення зі складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, і про визначення порядку перерозподілу часток у СК;
— про зменшення СК та визначення порядку перерозподілу часток у СК;
— про ліквідацію товариства.
Так ось, якщо до набрання чинності Законом про ТОВ строк унесення вкладів минув, то штрафних санкцій не буде. Вони не передбачені чинним законодавством.
Проте вже після набрання чинності Законом про ТОВ (тобто з 17.06.2018 р.) наслідки все ж будуть. І вони ті ж, що й для:
— товариств, які перейшли на статут, що відповідає Закону про ТОВ;
— для ТОВ, зареєстрованих після 17.06.2018 р.
Про ці наслідки ми вже сказали вище.
Учасник-боржник нестиме солідарну відповідальність за зобов’язаннями ТОВ, не отримає дивідендів і виплат при виході, а в товариства будуть проблеми зі значними правочинами та збільшенням СК.
Що ж, основні моменти ми обговорили. Ну, а якщо у вас виникнуть запитання, то відповіді на них ви обов’язково знайдете на сторінках нашого видання.
