Звернемося до Закону № 481*, яким і запроваджується ліцензування операцій з пальним.
* Закон України від 19.12.95 р. № 481/95-ВР.
Ліцензія на опт. Згідно зі ст. 15 Закону № 481 суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним (і право зберігання пального) на кожне місце оптової торгівлі пальним (чи кожне місце зберігання пального відповідно), а за відсутності місць оптової торгівлі пальним — одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням (!) суб’єкта господарювання. Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються строком на п’ять років.
Приймати заяви на усі види «пальних» ліцензій і видавати ліцензії будуть самі податківці (див. лист ДФСУ від 30.05.2019 р. № 2477/9/99-99-12-01-01-15/ІПК, а також глобальний лист № 17014** із формами Заяв для ліцензій на роздріб і зберігання пального). За «місцевими» і «безмісцевими»*** ліцензіями на оптову торгівлю (і виробництво) пального — тільки ДФСУ — незалежно від місцезнаходження ліцензіата чи місця оптової торгівлі. Тобто усі види ліцензій на оптову торгівлю пальним для усієї України повинна видавати сама ДФСУ.
** Лист ДФСУ від 30.05.2019 р. № 17014/7/99-99-12-01-01-17.
*** Нагадаємо, що така ліцензія на оптову торгівлю пальним за відсутності місць торгівлі (наприклад, при торгівлі «з коліс») видається госпсуб’єкту одна, і річна вартість її — 10000 грн. Одна «місцева» оптова ліцензія коштує — 5000 грн., при цьому окрема ліцензія потрібна на кожне місце оптової торгівлі пальним.
Водночас для цілей ліцензування може мати значення і фактичне місцерозташування офісу. Пояснимо чому. Але спочатку — трохи теорії.
Згадані в запитанні поняття «юридична адреса» і «фактична адреса», як і раніше, продовжують використовуватися в діловому середовищі. Проте існує всього один законодавчо встановлений термін — «місцезнаходження». На ці моменти свого часу звертали увагу Держпідприємництва (у листі від 05.08.2014 р. № 6313) і Мін’юст (див. лист від 06.08.2014 р. № 404-0-2-14/8.1).
Згідно зі ст. 93 ЦКУ місцезнаходженням юрособи є фактичне місце ведення діяльності або розташування офісу, з якого здійснюється щоденне керівництво діяльністю юрособи (переважно знаходиться керівництво) і управління та облік. Відомості про місцезнаходження заносяться в ЄДР, і цю інформацію мають у розпорядженні фіскали.
У ст. 15 Закону № 481 буквально зазначено, що коли немає місць оптової торгівлі, ліцензія видається за місцезнаходженням госпсуб’єкта. Тому коли вам потрібна одна «безмісцева» ліцензія на опт, майте на увазі, що
якщо місцезнаходження, зазначене в ЄДР, і місцезнаходження, наведене в заяві на видачу ліцензії, у вас не збігатимуться, то вам її можуть не видати
Тому краще вказувати те місцезнаходження, яке значиться в ЄДР (інформацією про яке володіють фіскали). Цим проблеми можуть не обмежитися.
Дуже ймовірно що при видачі оптових ліцензій податківці прив’язуватимуться також до об’єкта/об’єктів, пов’язаних із оподаткуванням і зазначених у Повідомленні про об’єкти оподаткування (форма № 20-ОПП). Тобто спочатку вони перевірятимуть, чи внесений у їх базу такий об’єкт — за аналогією з тим, як це відбувається при видачі алкогольних/тютюнових ліцензій****.
**** До речі, для цілей реєстрації акцизних складів фіскали також вимагають, щоб вони були проведені «через» форму № 20-ОПП (детальніше читайте про це в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 40, с. 8).
Не виключаємо, що коли ви взагалі не подавали форму № 20-ОПП або подавали, але там не зазначений об’єкт за вашим місцезнаходженням, то у видачі ліцензії податківці вам можуть відмовити.
Тому тут є декілька шляхів — або заздалегідь подайте форму № 20-ОПП, де вкажіть об’єкт (наприклад, офіс) за вашим місцезнаходженням, і після вже подавайте заяву на видачу «безмісцевої» ліцензії. Або змініть у своїх засновницьких документах місцезнаходження на фактичне, щоб воно потрапило в ЄДР, і теж подайте форму № 20-ОПП (якщо не подали раніше) із зазначенням об’єкта (офісу тощо) за цією адресою.
Якщо у вас є декілька місць оптової торгівлі (тобто потрібні оптові «місцеві» ліцензії) — теж заздалегідь — до подання заяв на кожне місце, що ліцензується, — потурбуйтеся про те, щоб усі ці місця були проведені («легалізовані») через форму № 20-ОПП. І лише після того, як усі об’єкти потраплять у базу фіскалів, у вас буде гарантія, що вам за цією підставою не відмовлять у видачі ліцензій…
А чи будуть якісь «ліцензійні» наслідки, якщо потім фіскали виявлять, що за місцезнаходженням вас немає? Тут вже як складеться. Можуть дозволити вам провести відповідні зміни (уточнення) шляхом подання заяви (і — за необхідності форми № 20-ОПП), а можуть навіть спробувати застосувати штраф за торгівлю без ліцензії, стверджуючи (з посиланням на ст. 15 Закону № 481 і зазначене там «місцезнаходження»), що наявна у вас ліцензія є недійсною. Тож будьте з цим обережні!
Ліцензія на роздріб. А ось для отримання ліцензії на роздріб незбіг місцезнаходжень — «ЄДРівського» і фактичного — вже, як нам здається, настільки важливої ролі, як для «безмісцевого» опту, не відіграє. Але на цей момент теж варто звертати увагу.
Нагадаємо, за тією ж ст. 15 Закону № 481 ліцензії на роздрібну торгівлю пальним (строком на п’ять років) видають податківці за місцем торгівлі суб’єкта господарювання. Тобто заяви на роздрібні ліцензії повинні приймати (як і видавати самі ліцензії) ДФС в областях і в м. Києві (див. про це в роз’ясненнях ДФСУ і, в першу чергу, в листі № 17014).
Ми вже згадували, що роздрібні ліцензії повинні отримуватися на кожне місце торгівлі (річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним складає 2000 грн. на кожне місце роздрібної торгівлі пальним). Причому,
якщо точки продажу в одного госпсуб’єкта розташовані в різних областях, то і заяви слід подавати в різні обласні ДФС (чи м. Києва), там і ліцензії отримувати
Проте, щоб уникнути можливих питань і проблем, у Заявах щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним (форми затверджені згаданим листом № 17014) теж надійніше зазначати ЄДРівське місцезнаходження (місце проживання — для ФОП). Цей реквізит (адреса) вказується в п. 4 електроної форми заяви (додаток 1 до листа № 17014) або в початковій частині паперової форми заяви (додаток 8 до листа № 17014).
При цьому сама адреса місця роздрібної торгівлі пальним, на яке потрібна ліцензія, наводиться окремо — в п. 10 заяви в електронній формі. А в заяві паперової форми ця адреса зазначається після слів: «просити видати ліцензію на роздрібну торгівлю пальним за адресою торгівлі: …».
Те ж саме, що ми говорили вище щодо форми № 20-ОПП для оптових «місцевих» ліцензій, стосується й ліцензій роздрібних — усі об’єкти слід заздалегідь «легалізувати» через форму № 20-ОПП, якщо цього не зробили раніше… А то відмовлять у видачі ліцензії та ще й 510 грн. штрафу (за п. 117.1 ПКУ) можуть припаяти…
Це все стосується і ліцензій на зберігання.
