Об’єкти обліку витрат та об’єкти калькулювання

Альошкіна Наталя, податковий експерт, Вороная Наталія, редактор, Чернишова Наталія, податковий експерт
Податки & бухоблік Червень, 2019/№ 49
В обраному У обране
Друк
Облік витрат і калькулювання фактичної собівартості продукції тісно між собою переплетені. Зазначений взаємозв’язок ми розглядатимемо в цьому розділі спецвипуску. Зокрема, поговоримо про об’єкти обліку витрат та об’єкти калькулювання, а також розповімо, що таке калькуляційні одиниці.

2.1. Взаємозв’язок між об’єктами обліку витрат та об’єктами калькулювання

Тісний взаємозв’язок і взаємозалежність між обліком витрат та калькулюванням фактичної собівартості продукції проявляється в тому, що, з одного боку, підставою для обчислення собівартості продукції є дані обліку витрат на виробництво, а з іншого — облік витрат організовується з такою деталізацією, яка потрібна для калькулювання, контролю та управління собівартістю. Тому об’єкти обліку витрат та об’єкти калькулювання слід розглядати нерозривно один від одного.

Якщо говорити про об’єкт витрат загалом, то згідно з п. 4 П(С)БО 16 таким слід вважати продукцію, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов’язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Але в цьому випадку нас усе ж цікавить більш вузьке значення цього поняття, орієнтоване на виробничі витрати. Його визначення нам надає п. 302 Методрекомендацій № 373. Так, згідно із цим пунктом під об’єктами обліку виробничих витрат розуміють групування витрат виробництва в поточному обліку, яке надає можливості визначати собівартість продукції за її видами, процесами, способами та місцями виробництва. Такими об’єктами, зокрема, можуть бути вироби, їх окремі частини (вузли, деталі), групи однорідних виробів, виробництва, процеси, фази, стадії, переділи технологічних процесів, окремі операції, замовлення, види діяльності тощо.

Номенклатуру об’єктів обліку виробничих витрат підприємства обирають самостійно залежно від:

— організації виробництва;

— структури управління підприємством;

— технічних параметрів продукції, що виробляється;

— технологічних особливостей;

— системи контролю витрат;

— рівня спеціалізації підрозділів тощо.

У свою чергу, об’єкт калькулювання собівартості являє собою різного ступеня готовності окремі види та одиниці продукції (робіт, послуг) основних і допоміжних підрозділів, технологічних фаз, стадій, переділів тощо.

На практиці об’єкти калькулювання собівартості продукції та об’єкти обліку витрат виробництва часто збігаються. Але так буває не завжди, адже об’єкти обліку витрат та об’єкти калькулювання мають різне призначення та зміст.

Під об’єктами обліку витрат розуміють сукупність витрат, а під об’єктами калькулювання — певний вид продукції

Якщо об’єкти обліку виробничих витрат та об’єкти калькулювання збігаються, собівартість одиниці продукції визначають шляхом ділення загальної суми витрат за об’єктом обліку на кількість виготовлених виробів. Якщо ж такого збігу немає, для обчислення собівартості одиниці об’єкта калькулювання витрати за різними об’єктами обліку підсумовують і вже потім отриманий результат ділять на кількість виготовлених виробів. Тоді об’єкти обліку витрат є частиною (часткою) об’єкта калькулювання.

Як бачите, при визначенні собівартості продукції (робіт, послуг) багато що залежить від того, які обрано об’єкти обліку витрат та об’єкти калькулювання. Причому обрання об’єктів обліку витрат здійснюється в ув’язці не лише з обранням об’єктів калькулювання, а й з вибором калькуляційних одиниць. Що це таке, розповімо далі.

2.2. Калькуляційні одиниці

Під калькуляційною одиницею розуміють одиницю виміру об’єкта калькулювання при обчисленні собівартості продукції. Її вибір залежить від особливостей виготовлення продукції, обширності номенклатури, застосовуваних одиниць виміру, діючих стандартів і технічних умов на вироби, що виготовляються. Як калькуляційні одиниці використовують натуральні, умовно-натуральні, трудові та вартісні показники.

За схожими ознаками калькуляційні одиниці можуть бути зведені в такі групи (див. табл. 2.1):

Таблиця 2.1. Групи калькуляційних одиниць

Група калькуляційних одиниць

Характеристика

Натуральні одиниці

Вони відповідають одиницям виміру, у яких конкретна продукція планується, обліковується та реалізується споживачам.

Приклад: штуки, літри, метри, кубічні метри, погонні метри, тонни, кілограми, кіловат-години тощо

Умовно-натуральні одиниці (знеособлені та укрупнені)

Такі одиниці застосовують для проміжного калькулювання сукупності однорідної продукції. Вони виражають кількість однорідної продукції в умовних порівнянних одиницях.

Приклад: кубічні метри залізобетонних виробів, тонна чавуну певного виду, машинокомплект, 100 пар взуття певного виду, 100 умовних банок консервів тощо

Вартісні одиниці

Це витрати на одну гривню (або на одну тисячу гривень) товарної продукції в цінах випуску або реалізації.

Приклад: 1000 грн. консультаційних послуг (аудитори), 1000 грн. придбаних цінних паперів або доходу від перепродажу цінних паперів (професійні учасники ринку цінних паперів) тощо

Умовні (приведені одиниці)

Їх використовують для калькулювання продукції, вміст корисної речовини в натуральній одиниці якої може коливатися.

Приклад: спирт міцністю 100 градусів, вода повністю дистильована, мінеральні добрива за вмістом корисної речовини (азоту, фосфору, калію) тощо

Одиниці робіт (виконані роботи та надані послуги)

Застосовують у виробництвах, пов’язаних з будівництвом, ремонтом, наданням транспортних послуг тощо.

Приклад: 1 т перевезеного вантажу, 100 м дорожнього покриття, тонно-кілометр тощо

Одиниці часу

Такі одиниці використовують зазвичай при виконанні робіт, наданні послуг, зокрема при наданні послуг перевезення з обмеженою дальністю, при роботі спеціальних машин, в обслуговуючих виробництвах тощо.

Приклад: машино-година, машино-зміна, людино-година, нормо-година

Експлуатаційні одиниці

Їх застосовують для порівняння витрат на одиницю споживчої корисності однорідних виробів.

Приклад: потужність, продуктивність, параметри продукції (потік повітря певної потужності)

Зауважте наступні особливості застосування калькуляційних одиниць:

1) для калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) з усього комплексу калькуляційних одиниць підприємство виділяє один вимірник, який розглядається як основний. Зазвичай він відповідає одиниці виміру, прийнятій у стандартах або технічних умовах на певний вид продукції (робіт, послуг) і в плані виробництва продукції (робіт, послуг) у натуральному вираженні. Якщо для певного виду продукції використовують два вимірники (наприклад, тонни та квадратні метри, штуки та одиниці потужності), як калькуляційну одиницю потрібно обрати одну із цих одиниць*;

* Собівартість одиниці продукції в іншому вимірі визначають загалом, без виділення окремих статей витрат.

2) якщо як одиниці виміру обсягу виробництва використовуються умовно-натуральні показники, ці ж показники є калькуляційними одиницями;

3) для проміжних продуктів, продукції підрозділів і технологічних переділів застосовують умовні калькуляційні одиниці;

4) на підприємствах низки галузей промисловості, що випускають широку номенклатуру продукції, об’єкти калькулювання укрупнюють. У цьому випадку планові та звітні калькуляції складають на групу однорідних виробів. Таке укрупнення об’єктів калькулювання поєднується з можливістю обчислення (за допомогою економічно обґрунтованих методів) собівартості окремих видів виробів, включених до відповідної групи. Але, укрупнюючи об’єкти, що калькулюються, дотримуйтеся принципів групування однорідних видів продукції. Так, зауважте, що в групи можуть об’єднуватися тільки вироби, які виготовляються з однорідної сировини та із застосуванням однакових технологічних процесів.

Перелік основних калькуляційних одиниць та об’єктів калькулювання можна знайти в додатку 6 до Методрекомендацій № 373. Для вас ми його навели в табл. 2.2.

Таблиця 2.2. Об’єкти калькулювання та калькуляційні одиниці

Об’єкт калькулювання

Калькуляційна одиниця

Виробниче замовлення

група однорідних виробів

типовий представник групи

об’єкт робіт, послуг

виріб

вузол

деталь

умовна одиниця

Виріб

типовий представник групи однорідних виробів

група однорідних виробів

комплект

вузол

деталь

типорозмір

артикул

марка

Переділ (стадія, фаза)

стадія технологічного процесу

фаза технологічного процесу

напівфабрикат

продукт

Продукт (напівфабрикат)

вагова одиниця в перерахунку на:

— стандарт продукту;

— прийнятий умовний стандарт;

— інші натуральні одиниці

вагова одиниця в натурі: кг, тис. кг, т, тис. т

натуральні одиниці: шт., комплект, м, кв. м, куб. м, пог. м, л, декалітр, рулон, пачка; тисяча шт., комплектів, м, кв. м, куб. м, пог. м; умовна одиниця

Зверніть увагу: на промислових підприємствах, крім продукції основного виробництва, калькулюють також продукцію допоміжних виробництв. Виняток — випадки, коли продукцію виробляють у невеликих кількостях та повністю споживають усередині підприємства.

Щодо продукції допоміжних виробництв використовуються калькуляційні одиниці, що застосовуються для однойменних виробів та послуг на відповідних спеціалізованих підприємствах.

Калькуляційні одиниці певного виду робіт для цехів допоміжного виробництва наведені в додатку 7 до Методрекомендацій № 373. Ознайомитися з ними ви можете в табл. 2.3.

Таблиця 2.3. Калькуляційні одиниці для цехів допоміжного виробництва

Найменування цехів

Види робіт

Калькуляційна одиниця

Інструментальний

виробництво інструменту (малономенклатурне)

одиниця конкретного виробу

виробництво інструменту (багатономенклатурне)

умовний виріб (типовий представник групи інструментів)

Ремонтно-механічний і ремонтно-енергетичний

ремонт устаткування

одиниця ремонтної складності

Ремонтно-будівельний

ремонт будівель, споруд

об’єкт ремонту

Енергетичний

виробництво електроенергії та трансформування

1000 кВт·год

виробництво пари і тепла

1 т нормальної пари або 1 Мкал тепла

виробництво стисненого повітря

1000 нормальних куб. м (коли тиск дорівнює атмосферному)

виробництво генераторного газу

1000 куб. м сухого газу стандартної калорійності

виробництво кисню

1000 куб. м газоподібного кисню

виробництво води

1000 куб. м

виробництво карбіду

1 т стандартного карбіду

Транспортний

перевезення вантажу автомобільним транспортом

1 т·км

переміщення вантажу спеціальними машинами (тягачем, краном, бульдозером тощо)

1 машино-година

Наостанок зазначимо, що підприємству слід затвердити обрані об’єкти обліку витрат та калькуляційні одиниці розпорядчим документом по підприємству.

висновки

  • Вибір об’єктів обліку витрат здійснюють в ув’язці з вибором об’єктів калькулювання та калькуляційних одиниць.
  • Для калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) з усього комплексу калькуляційних одиниць підприємство виділяє один вимірник, який розглядається як основний.
  • На більшості промислових підприємств, крім продукції основного виробництва, калькулюють також продукцію допоміжних виробництв.
  • Обрані об’єкти обліку витрат та калькуляційні одиниці затверджують розпорядчим документом по підприємству.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд