Декларація про доходи фізособи – 2018

Спершу пропонуємо вам визначитися з категоріями осіб, які не зобов’язані подавати декларацію про майновий стан і доходи за підсумками 2018 року (далі — декларація про доходи).

Декларацію можуть НЕ подавати…

Хто ж ті щасливчики, яких законодавець звільнив від обов’язку подавати декларацію про доходи за підсумками 2018 року? Таке право п. 179.4 ПКУ надає лише двом категоріям громадян.

Перша категорія. До неї належать платники податків, чий обов’язок з подання декларації про доходи вважається виконаним згідно з п. 179.2 ПКУ. Це особи, які протягом звітного 2018 року отримували доходи:

— що не підлягають оподаткуванню, від податкових агентів;

— виключно від податкових агентів незалежно від виду і розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, окрім випадків, прямо передбачених розд. IV ПКУ (див. нижче). Так, наприклад, вам не треба подавати декларацію про доходи, якщо ви протягом 2018 року отримували від підприємства (ФОП) зарплату, винагороду за виконані роботи (надані послуги) та орендні доходи;

— від операцій продажу (обміну) майна, дарування, за якими при нотаріальному посвідченні договорів були сплачені ПДФО і ВЗ. Зазначимо, що обов’язок подання декларації не виникає у разі отримання доходу від продажу (обміну) майна, яке звільнене від оподаткування, наприклад квартири, яка була у власності більше 3 років, або машини не частіше за один раз на рік (див. 103.24 БЗ);

— у вигляді об’єктів спадщини (дарунків), що оподатковуються за нульовою ставкою (п.п. 174.2.1 ПКУ) (зокрема, від родичів першого і другого ступеня споріднення*) та/або об’єктів спадщини, з яких сплачені ПДФО і ВЗ до нотаріального оформлення об’єктів спадкування.

* Члени сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення — батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені, другого ступеня споріднення — рідні брати і сестри, бабуся та дідусь з боку матері і з боку батька, онуки (п.п. 14.1.263 ПКУ).

Друга категорія. Вона об’єднує в собі платників, які звільнені п. 179.2 ПКУ від обов’язку подавати декларацію. Це:

— малолітні/неповнолітні або недієздатні особи, які перебували на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець 2018 року. За них заповнити і подати декларацію про доходи, а також сплатити ПДФО і ВЗ повинні батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники (пп. 99.2, 99.3, 179.6 ПКУ);

— особи, які перебувають під арештом або є затриманими і засудженими до позбавлення волі, перебувають в полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

— особи, що перебували в розшуку станом на кінець 2018 року;

— особи, що перебували на строковій військовій службі станом на кінець 2018 року.

Зобов’язані подати декларацію, якщо…

Громадяни зобов’язані подати декларацію про доходи за 2018 рік, якщо в такому році вони отримали хоча б один з таких видів доходів.

1. Доходи (прибуток), які не підлягають оподаткуванню при нарахуванні або виплаті, але включаються в оподатковуваний дохід платника податку (п.п. 168.1.3 ПКУ), наприклад:

— благодійна допомога, отримана особами, перерахованими в п.п. «б» п.п. 165.1.54 ПКУ, на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, визначеним постановою КМУ від 26.11.2014 р. № 653, якщо її сума перевищила сукупно за 2018 рік 1861500 грн. (п.п. «б» п.п. 170.7.8 ПКУ);

— грошова цільова благодійна допомога, якщо вона не була використана протягом 12 (а у разі отримання допомоги на лікування — 24) календарних місяців, що йдуть за місяцем отримання, і не повернена благодійникові до закінчення цього строку, за винятком отриманої благодійної допомоги у вигляді ендавменту (п.п. 170.7.5 ПКУ);

— прибуток від операцій з інвестиційними активами, за винятком випадків, зазначених у п.п. 170.2.8 ПКУ (п. 170.2 ПКУ);

— нецільова благодійна допомога, сума якої перевищує неоподатковувану межу, що дорівнює у 2018 році 2470 грн. Зверніть увагу: з неоподатковуваною межею порівнюємо загальну суму нецільової благодійної допомоги, отриману у 2018 році (п.п. 170.7.3 ПКУ);

— сума заборгованості за укладеним цивільно-правовим договором, що перевищила у 2018 році 881 грн., за якою сплив строк позовної давності (п.п. 164.2.7 ПКУ)*;

* Майте на увазі, що загальний строк позовної давності складає 3 роки (ст. 257 ЦКУ).

— дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує у 2018 році 930,75 грн. (п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ).

Ще один важливий нюанс. Фізособи можуть отримати розстрочку зі сплати суми задекларованого податкового зобов’язання, нарахованого на суму боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності за іпотечним кредитом. Тобто просто розтягнути сплату на три роки, починаючи з року, в якому була задекларована сума.Для того, щоб скористатися цим правом, фізособі слід разом із декларацією подати в податкову заяву в довільній формі. У ній треба зазначити суму прощеного кредитором боргу і причини, що призвели до необхідності розстрочки задекларованої суми податкового зобов’язання. До заяви необхідно додати документи, що видані кредитором і підтверджують суму прощеного боргу.

Зверніть увагу: суми розстрочених податкових зобов’язань фізичній особі доведеться погашати рівними частинами щокварталу (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 грудня) протягом трьох років, починаючи з року, в якому задекларовані податкові зобов’язання (п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ);

— дохід від відчуження нерухомого майна за рішенням суду про зміну власника і перехід права власності на таке майно (п.п. «б» п. 172.5 ПКУ);

— дохід від відчуження об’єкта рухомого майна за рішенням суду, третейського суду про зміну власника і перехід права власності на рухоме майно (п. 173.4 ПКУ).

2. Доходи не від податкових агентів (тобто від нерезидентів або звичайних фізосіб-непідприємців) (п.п. 168.2.1 ПКУ), зокрема:

— дохід у вигляді вартості успадкованого майна (грошові кошти, майно, майнові або немайнові права), який оподатковується ПДФО за ставкою, відмінною від нульової, якщо з нього з будь-яких причин не були сплачені ПДФО і ВЗ відповідно до п. 174.3 ПКУ;

— негрошові подарунки, вартість яких з розрахунку на місяць перевищує 930,75 грн., а також грошові подарунки у будь-якій сумі, окрім оподатковуваних ПДФО за нульовою ставкою (п.п. 165.1.39, п. 174.6 ПКУ);

— доходи від продажу об’єктів рухомого майна без участі податкових агентів, крім випадків, коли угода посвідчувалася нотаріально і ПДФО, а також ВЗ сплачені напередодні (за необхідності) (п.п. 168.2.1 ПКУ*);

* Якщо правочин з продажу рухомого майна без участі податкових агентів не був посвідчений нотаріально (наприклад, оформляли в сервісному центрі МВС або через товарну біржу), декларацію подавати треба (103.24 БЗ).

— доходи від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм), якщо орендар — звичайна фізособа (п.п. «а» п.п. 170.1.5 ПКУ);

— дохід від надання в оренду (суборенду) рухомого майна, якщо орендар — звичайна фізособа (п.п. 164.2.2 ПКУ);

— доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції і власної продукції тваринництва в обсягах, оподатковуваних ПДФО і ВЗ (п.п. 165.1.24 ПКУ);

— винагорода за виконані роботи (надані послуги) від звичайних фізосіб.

3. Іноземні доходи (пп. 168.2.1, 170.11.1 ПКУ). Звертаємо увагу: декларуванню підлягають фактично отримані доходи (103.13 БЗ). Якщо, наприклад, було здійснено правочин з продажу, але при цьому дохід від цього правочину у звітному 2018 році ще не був отриманий, то такі доходи не декларуєте.

4. Кошти або майно (нематеріальні активи), отримані як хабар, викрадені або знайдені як скарб, який не був зданий державі згідно із законом (п.п. 164.2.12 ПКУ).

Крім того, незалежно від виду отриманих доходів, подати декларацію про доходи зобов’язані фізособи, які у 2018 році набули статусу резидента України (п.п. 170.10.4 ПКУ).

Також необхідно подати декларацію про доходи, якщо є непогашені суми недоплати з ПДФО (пп. 169.2.4, 169.4.4, 170.9.1 ПКУ). Зазначимо, що недоплата може виникнути внаслідок: неправомірного застосування податкової соціальної пільги; у зв’язку з недостатністю суми доходу, нарахованої при звільненні, для утримання ПДФО з несвоєчасно повернених грошових коштів, отриманих на відрядження або під звіт.

Наведемо декілька прикладів. Якщо майно у 2018 році ви здавали в оренду звичайній фізособі, то орендний дохід обов’язково треба задекларувати і визначити суму ПДФО і ВЗ, що підлягають сплаті з такого доходу. Якщо ж орендарем була юрособа або фізособа-підприємець, то вона як податковий агент повинна була нарахувати, утримати і сплатити ПДФО і ВЗ до бюджету з виплачуваного вам доходу. Тобто якщо у вас немає інших підстав для подання декларації про доходи за 2018 рік, то подавати декларацію тільки з приводу одного орендного доходу не треба (п. 179.2 ПКУ).

Якщо протягом року отримували від звичайних фізосіб винагороду за виконані роботи (надані послуги), наприклад, доглядали за дітьми, прибирали будинок, займалися будівельними роботами тощо, то ви також повинні задекларувати свій дохід.

Громадяни, які отримують іноземні доходи, у тому числі й від фірм-нерезидентів, також зобов’язані самостійно подати декларацію і сплатити ПДФО (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 61, с. 20).

Є ще дві категорії осіб, які не зобов’язані, але можуть добровільно подати декларацію про доходи. Це особи, які хочуть:

— повернути надмірно сплачені протягом звітного року ПДФО і ВЗ. Через що могла виникнути така переплата? Наприклад, через те, що ви, збираючись продати фізособі (обміняти) об’єкт нерухомості, самостійно сплатили ПДФО і ВЗ до бюджету до нотаріального посвідчення договору, як того вимагає п. 172.5 ПКУ, але нотаріальні дії не були здійснені (правочин не відбувся);

— скористатися правом на податкову знижку. Детальніше про податкову знижку див. на с. 15.

Коли, куди і за якою формою

За 2018 рік треба подавати декларацію, затверджену наказом Мінфіну від 02.10.2015 р. № 859, до контролюючого органу за своєю податковою адресою (тобто за місцем реєстрації згідно з паспортом). Якщо ви зняті з реєстрації за однією податковою адресою і не зареєструвалися за іншою, то подавайте декларацію до податкового органу за старою податковою адресою.

Фізичні особи, що прописані в ВЕЗ «Крим», але не проживають там, подають декларацію в Генічеську ДПІ ГУ ДФС у Херсонській обл., АРК та м. Севастополі. Переселенці з тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей подають декларації до податкового органу за місцем реєстрації як тимчасового переселенця за умови подання заяви за формою № 5ДР і довідки про узяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Без заяви і довідки декларацію про доходи подають за адресою (місцезнаходженням) контролюючого органу, який переміщений з тимчасово окупованої території.

Декларацію можна подати одним з таких способів: особисто або через уповноважену на це особу; поштою (не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку її подання) з повідомленням про вручення та описом вкладення; в електронній формі (тільки якщо у вас є особистий ключ ЕЦП).

А тепер про строки подання декларації.

При цьому суму узгоджених податкових зобов’язань слід сплатити не пізніше 31.07.2019 р. (абзац перший п. 179.7 ПКУ). Але! Якщо її донарахували податківці після перевірки декларації про доходи, чекати граничного строку сплати не треба. Сплатіть ПДФО протягом 10 календарних днів після отримання податкового повідомлення-рішення (п. 57.3, абзац другий п. 179.7 ПКУ).

Цікавий момент. Особи, які отримують іноземні доходи, можуть зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном з таких доходів, якщо між країною отримання доходів і Україною укладений договір про уникнення подвійного оподаткування (п.п. 170.11.2 ПКУ). Для цього знадобляться документи, що підтверджують суму отриманого за кордоном доходу і суму сплаченого з нього податку, оформлені відповідно до ст. 13 ПКУ. Так от. Якщо ці документи відсутні, до податкового органу можна подати заяву про перенесення строку подання декларації про доходи до 31.12.2019 р. Відповідно зсунеться і строк сплати задекларованого зобов’язання.

Актуальну інформацію про реквізити банківських рахунків для сплати податків можна знайти на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці «Бюджетні рахунки» (sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki). Суми задекларованих ПДФО та ВЗ сплачують за кодами платежу 11010500 і 11011001 відповідно.

Зверніть увагу: якщо громадянин не зобов’язаний подавати декларацію, але хоче подати її добровільно, щоб скористатися податковою знижкою, то зробити це він може аж по 31 грудня.

А як щодо повернення з бюджету сум ПДФО і ВЗ, надмірно сплачених у 2018 році? Їх повернуть (на ваш вибір: або на банківський рахунок, або поштовим переказом за адресою, зазначеною в декларації) протягом 60 календарних днів після отримання від вас декларації про доходи (п. 179.8 ПКУ).

Якщо не подали/запізнилися з декларацією

Неподання або несвоєчасне надання декларації про доходи загрожує фізичній особі попередженням або адмінштрафом у розмірі від 51 до 136 грн. (ст. 164¹ КпАП). А якщо ви подали декларацію, але несвоєчасно сплатили (не сплатили) ПДФО (ВЗ), то: при простроченні сплати до 30 календарних днів включно, що йдуть за останнім днем строку сплати зобов’язання, загрожує штраф у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу (п. 126.1 ПКУ); при затримці більше 30 календарних днів, що йдуть за останнім днем строку сплати зобов’язання, — штраф у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу (п. 126.1 ПКУ). А ось пені при несвоєчасній сплаті грошового зобов’язання, визначеного в декларації, можна уникнути, якщо зобов’язання будуть погашені протягом 90 календарних днів, що йдуть за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (див. п.п. 129.1.3 ПКУ).