Теми статей
Обрати теми

Пеня в ЗЕД по-новому?

Амброзяк Наталя, юрист
З попередніх статей ви вже дізналися, що стосовно більшості експортно-імпортних операцій обмеження за строками розрахунків усе ж залишилися. А на кожен строк знайдеться і відповідальність. Тому в цій статті розберемося з нормами про ЗЕД-пеню в новому нормативно-правовому оточенні. Як розраховувати, нараховувати і сплачувати пеню? Що змінилося, а що залишилося незмінним.

Загальні правила розрахунку пені все ж залишилися тими самими. Але законодавець додав деякі деталі.

Пропонуємо пробігтися основними моментами нарахування пені.

Як розраховують?

Отже, основні правила розрахунку пені встановлює ст. 13 Закону про валюту. Пеня нараховується за порушення граничних строків розрахунків за експортними/імпортними операціями.

Нагадаємо: на сьогодні такий строк становить 365 календарних днів.

Пеня нараховується за кожен день прострочення в розмірі 0,3 % суми недоотриманих грошових коштів за договором або вартості недопоставленого товару

Нарахування відбувається з дня, наступного за днем спливу граничного строку ЗЕД-розрахунків і до моменту виходу операції з-під валютного нагляду.

Крім того, пеню припиняють нараховувати, коли її розмір досягне загальної суми вартості недопоставленого товару або суми недоотриманої валютної виручки (ч. 5 ст. 13 Закону про валюту).

Коли операція стає «непіднаглядною»?

Про це детально ви зможете прочитати на с. 3 нашого номера. Тут же коротко нагадаємо основні моменти.

За загальним правилом експортна операція виходить з-під валютного нагляду в момент зарахування всієї суми за контрактом на поточний рахунок резидента.

При імпорті — після отримання інформації з реєстру МД про здійснення імпортної поставки з оформленням МД (для товарів); після пред’явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передачу немайнових прав (для робіт, послуг, немайнових прав).

Якщо ж заборгованість досягає незначної суми (в еквіваленті 150 тис. грн. і менше), то вона також виходить з-під валютного нагляду (п.п. 1 п. 22 Положення № 5).

При цьому пеня розраховуватиметься з урахуванням усієї суми контракту (усієї суми недопоставленого товару). Про це нам говорить п. 23 Положення № 5.

Давайте тепер розберемося з розрахунком пені на прикладі.

Підприємство поставило товар іноземному контрагентові 13.02.2019 р. Сума контракту становить: в еквіваленті 300 тис. грн. Граничний строк для перерахування плати за товар у цьому випадку — 13.02.2020 р.

Якщо до того моменту грошові кошти не надійдуть на поточний рахунок резидента, то з 14.02.2020 р. з підприємства-резидента стягуватиметься пеня в розмірі 0,3 % від суми недоотриманих грошових коштів.

А якщо нерезидент перерахує частину заборгованості в розмірі 160 тис. грн., наприклад, 20.02.2020 р.? У такому разі пеня нараховуватиметься з 14.02.2020 р. по 20.02.2020 р. (тобто по дату сплати частини боргу), оскільки залишок у 140 тис. грн. буде виведений з-під валютного нагляду. При цьому сам розмір пені розраховуватиметься з урахуванням усієї суми заборгованості (тобто 0,3 % від 300 тис. грн.).

Що стосується валюти розрахунку пені. Згідно з усе тією ж ч. 5 ст. 13 Закону про валюту пеня обчислюється в національній валюті (у разі здійснення розрахунків за ЗЕД-договором (контрактом) у нацвалюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості.

Тобто курс береться при експорті — на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, а при імпорті — на дату оплати резидентом товару.

Зі схемою розрахунку розібралися.

Тепер поговоримо про те, хто і як виявляє порушення.

Як нараховують?

Нарахування і стягнення пені належить до повноважень податкових органів (ч. 8 ст. 13 Закону про валюту).

Проте нагляд за дотриманням граничних строків розрахунків за експортними/імпортними операціями покладається на банки в порядку, встановленому Інструкцією № 7. Банк, установивши порушення цих строків, передає інформацію податківцям (ч. 12 ст. 11 Закону про валюту).

Зверніть увагу:

пеня нараховується фіскалами за результатами перевірки

А тут уже необхідно враховувати положення ПКУ. Згідно з п.п. 75.1.2 ПКУ дотримання платником податків валютного законодавства є предметом документальної перевірки. Причому як планової, так і позапланової.

Також врахуйте, що в цьому випадку підставою для позапланової документальної перевірки буде п.п. 78.1.1 ПКУ. А це означає, що перед її проведенням податківці надішлють вам інформаційний запит.

Вийти на позапланову перевірку фіскали зможуть, тільки якщо ви протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання такого запиту, не надасте пояснень і документальних підтверджень.

Підстава для сплати. Порушення граничних строків розрахунків за експортними/імпортними операціями фіксується в акті. Потім виписується податкове повідомлення-рішення (ППР), яке і стане підставою для сплати валютної пені.

ППР виписується за формою «С» відповідно до Порядку № 1204.

Строки сплати. Закон про валюту не встановлює строків для сплати пені. Проте такі строки прямо встановлює ПКУ.

Зокрема, згідно з п. 57.3 ПКУ (з урахуванням положень п.п. 54.3.3 ПКУ) нараховану суму ЗЕД-пені потрібно сплатити протягом 10 календарних днів, що йдуть за днем отримання ППР.

Виняток: випадки, коли протягом такого строку платник податків починає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Оскарження «пеневого» ППР. Не забувайте, оскільки йдеться про податкове повідомлення-рішення, то в платника податків виникає право його оскаржити. Порядок оскарження передбачено ст. 56 ПКУ.

Також скаржитися на валютне ППР можна в судовому порядку.

Підсумуємо все сказане нами вище в невеликій таблиці.

Основні правила розрахунку пені

Критерій

Пояснення

Підстави для нарахування

Порушення строків розрахунків за ЗЕД-операціями, встановлені НБУ (наразі — 365 календарних днів)

Хто нараховує?

Податківці (ч. 8 ст. 13 Закону про валюту) на підставі інформації з банку (ч. 12 ст. 11 Закону про валюту)

Який порядок сплати?

Резидент сплачує пеню на підставі податкового повідомлення-рішення (ППР) за формою «С» (п. 2 розд. II Порядку № 1204)

В якому розмірі?

0,3 % суми недоотриманих грошових коштів за договором або вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення. Загальний розмір не може перевищувати суми недоотриманих грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару)

Коли починає і припиняє нараховуватися?

Старт нарахування: день виникнення порушення (тобто 366-й день*). Припинення нарахування: день, коли операція виходить з-під валютного нагляду банку (див. детальніше на с. 3). Наприклад, таким днем може бути день зарахування грошових коштів на поточний рахунок резидента. Зверніть увагу: не на розподільчий рахунок, а саме на поточний

* Зауважте: згідно з п. 2 постанови № 7 365-денний строк поширюється на операції резидента з експорту/імпорту товарів, за якими до 07.02.2019 р. (набрання чинності новою валютною нормативкою) не сплив 180-денний строк розрахунків. А отже, пеня за ними також обчислюватиметься з 366-го дня.

В якій валюті нараховується?

У гривні (якщо розрахунки здійснювалися в нацвалюті) або в інвалюті, перерахованій у гривню за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості

Нарахування пені може призупинятися. Підстави для цього залишилися незмінними. Це випадки, коли:

1) виникає форс-мажор при виконанні договірних зобов’язань (ч. 6 ст. 13 Закону про валюту). Пеня тут не нараховується за весь період дії таких обставин і поновлюється з дня, наступного за днем їх закінчення.

Виникнення і припинення форс-мажору підтверджуються відповідною довідкою уповноваженого органу країни розташуваннясторони ЗЕД-договору (третьої країни, відповідно до умов цього договору). В Україні — це Торгово-промислова палата України;

2) суд або міжнародний комерційний арбітраж приймає до розгляду позов від резидента про стягнення з нерезидента прострочених договірних платежів (витребування недопоставленого товару) (ч. 7 ст. 13 Закону про валюту).

Сюди ж належать випадки, коли уповноважений орган відповідної країни в позасудовому (досудовому) порядку прийняв до розгляду заяву резидента про стягнення належних йому сум або товарів.

Проте за період розгляду в суді або міжнародному комерційному арбітражі пеня все ж може нараховуватися.

Зокрема, коли ці органи приймають рішення про:

— відмову в позові повністю або частково в частині майнових вимог;

— відмову у відкритті провадження у справі;

— залишення позову без розгляду;

— визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо;

— закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України.

Якщо ж суд (міжнародний комерційний арбітраж) задовольнив позов резидента, то пеня стягується тільки за період до дня прийняття позовної заяви до розгляду.

От і всі основні моменти. Сподіваємося, що усе ж не доведеться стикатися з «пеневим» питанням. Добросовісних вам контрагентів ☺.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі