Теми статей
Обрати теми

Купівля ТМЦ за готівкову валюту: чи всі заборони чинні?

Свіриденко Алла, податковий експерт
Основна стаття використання готівкової інвалюти — фінансування витрат на відрядження за кордон. Але чи може працівник, перебуваючи у відрядженні, придбавати для підприємства товарно-матеріальні цінності (ТМЦ) за готівкову валюту або з використанням корпоративної платіжної картки? Що робити, якщо ваш співробітник за кордоном придбав ТМЦ від імені підприємства і розплатився готівкою? Давайте розбиратися разом.

Чому не можна купувати ТМЦ за готівкову валюту?

Не секрет, що при купівлі будь-яких ТМЦ (послуг) для потреб підприємства, працівник, що перебуває у відрядженні, діє не від свого імені, а від імені свого роботодавця. Тому якщо ваш співробітник, перебуваючи в закордонвідрядженні, вирішить купити щось для госппотреб підприємства, то, як би це дивно не звучало, у наявності зовнішньоекономічна операція між підприємством — резидентом і нерезидентом.

Щодо цього вимоги Закону про валюту, а точніше підзаконних Положень № 2 і № 5, практично нічим не відрізняються від вимог Декрету № 15-93, що були чинними раніше.

Так, п. 16 Положення № 5 встановлює, що розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках. А ось розрахунки в готівковій формі заборонено. Простіше кажучи,

працівник, перебуваючи в закордонвідрядженні, не може купувати за готівкову валюту ТМЦ для потреб підприємства

Аналогічний висновок про те, що валютні розрахунки між резидентами і нерезидентами за поточними торговими операціями здійснюють тільки через банки, випливає з пп. 28 і 31 Положення № 2.

Винятки із цього загального правила перелічені в пп. 42 і 43 Положення № 2. Вони дозволяють юрособам-резидентам проводити розрахунки з використанням готівкової іноземної валюти, знятої з власних поточних рахунків, для:

— забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон;

— оплати представницьких витрат на організацію офіційних заходів за кордоном;

— оплати експлуатаційних витрат, пов’язаних з обслуговуванням власних (орендованих, зафрахтованих) транспортних засобів за кордоном*.

* Зверніть увагу (!): витрати на використання службового автомобіля під час закордонвідрядження визнають витратами на відрядження за п. 12 розд. III Інструкції № 59. Тому й до 07.02.2019 р. (тобто до появи дозволяючої норми з п. 43 Положення № 2), питань з компенсацією працівникам «закордонних» автомобільних витрат не виникало.

Крім того, свої тонкощі використання готівкової іноземної валюти за кордоном установлені пп. 44 — 46 Положення № 2 для морських агентів, представництв Міжнародної організації з міграції, представництв юросіб-нерезидентів.

Оплата ТМЦ валютною КПК: так можна чи не можна?

Для оплати ТМЦ за кордоном застосовувати безготівковий розрахунок з використанням корпоративної платіжної картки (КПК) не можна. Це вимоги п.п. 2 п. 109 Положення № 5.

Але! Для випадків здійснення таких розрахунків за одним зовнішньоекономічним договором (контрактом) в один операційний день, операція за яким не перевищує незначного розміру (тобто еквіваленту 150 тис. грн.), зроблено виняток. Виходить,

якщо вартість купівлі в еквіваленті не перевищує 150 тис. грн., оплатити її можна з використанням КПК

Водночас заборону на проведення таких розрахунків накладає п. 8.3 Інструкції № 492 (ср. ). Нагадаємо: тут передбачено, що кошти з поточних рахунків юридичної особи не можуть бути використані із застосуванням електронних платіжних засобів (до яких належать і КПК) для розрахунків за зовнішньоторговельними договорами (контрактами).

Виняток, як випливає з того ж п. 8.3 Інструкції № 492, становлять розрахунки, пов’язані з витратами на відрядження або витратами представницького характеру.

Проте, на наш погляд, у сьогоднішніх реаліях ця норма є атавізмом, що залишився від старої системи валютного регулювання. Адже тоді заборонялося використовувати КПК для оплати ТМЦ у зв’язку з тим, що банк повинен був здійснювати валютний контроль за ЗЕД-розрахунками. А ось із 07.02.2019 р. операції експорту, імпорту товарів на незначну суму під валютний нагляд узагалі не потрапляють (п. 22 Положення № 5).

Приклад. Працівник направлений у відрядження до Польщі на автомобілі, що належить підприємству. Строк відрядження відповідно до наказу керівника2 дні (з 06.03.2019 р. по 07.03.2019 р.).

Розмір «закордонних» добових, установлених на підприємстві згідно з Положенням про службові відрядження і наказом керівника,€80. Сума добових, видана працівникові з урахуванням строку відрядження,€160 (€80 х 2 дні). Загальна сума виданого авансу — €500. Аванс на відрядження видано 04.03.2019 р.

Курс НБУ становив:

04.03.2019 р.30,66 грн./€ (тут і далі курсумовний);

06.03.2019 р.30,69 грн./€;

07.03.2019 р.30,70 грн./€;

11.03.2019 р. (дата надання звіту про відрядження і повернення невикористаних коштів)30,75 грн./€.

Після повернення з відрядження працівник подав авансовий звіт і оригінали документів, що підтверджують витрати в сумі 810 польських злотих:

— вартість проживання в готелі — 610 польських злотих;

— вартість ПММ — 200 польських злотих.

До авансового звіту працівник додав квитанцію про обмін 200 євро (курс обміну — 4,32 злоті/€).

Визначимо суму витрачених працівником у відрядженні євро:

810 злотих : 4,32 злоті/€ = €187,5.

Таким чином, після відрядження працівник підприємства повинен повернути до каси залишок невикористаних коштів у сумі €152,5:

€500 - €160 - €187,5 = €152,5.

Компенсація витрат на відрядження готівковою валютою

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, €/грн.

Дт

Кт

1

Видано аванс на відрядження

(€500 х 30,66 грн./€)

372

302

500

15330

2

Відображено витрати на відрядження в інвалюті в межах виданого авансу

(за курсом НБУ на дату видачі авансу — 30,66 грн./€):

— у сумі добових витрат

(€160 х 30,66 грн./€)

92

372

160

4905,60

— витрати на проживання

((610 злотих : 4,32 злоті/€) х 30,66 грн./€)

92

372

141,20

4329,19

— вартість ПММ

((200 злотих : 4,32 злоті/€) х 30,66 грн./€)

203

372

46,30

1419,56

92

203

1419,56

3

Працівник повертає залишок невитрачених у відрядженні коштів

(€152,5 х 30,75 грн./€)

302

372

152,5

4689,37

4

Відображено курсову різницю

((30,75 грн./€ - 30,66 грн./€) х €152,5)

372

714

13,72

А за порушення — відповіси!

Ну а за порушення описаних вимог законодавства (тобто якщо працівник придбає ТМЦ за готівкову валюту (сплачує КПК за ТМЦ вартістю, яка в еквіваленті перевищує 150 тис. грн.), а роботодавець компенсує його валютні витрати), податківці можуть застосувати до підприємства штрафні санкції в розмірі до (!) 100 % суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства (ч. 4 ст. 14 Закону про валюту). Щоправда, на практиці застосування цього штрафу стане можливим тільки після того, як буде затверджений порядок його застосування (на сьогодні КМУ розроблено тільки проект постанови про порядок застосування таких штрафних санкцій).

Крім того, ст. 1621 КУпАП установлює відповідальність за порушення порядку здійснення валютних операцій у вигляді штрафу на посадових осіб підприємства в розмірі від 1000 до 3000 нмдг (від 17000 до 51000 грн.).

Що стосується порушення п. 8.3 Інструкції № 492, який, нагадаємо, накладає заборону на всі незалежно від суми ЗЕД-розрахунки з використанням КПК, то тут, на наш погляд, зазначені штрафи не застосовуються. Причина проста — вона розроблена не під Закон про валюту, а отже, не входить до системи валютного законодавства. Та й сам Закон говорить однозначно: якщо норма нормативно-правового акта НБУ допускає неоднозначне (множинне) трактування прав і обов’язків резидентів, то така норма трактується в інтересах резидента (ч. 5 ст. 3 Закону про валюту).

Якщо працівник забув/не знав про заборону

Отже, про чинні валютні обмеження працівника потрібно попередити ще на «березі», тобто до від’їзду у відрядження. А якщо він, усупереч рекомендаціям, купив за валюту щось потрібне для госпдіяльності підприємства, вартість купівлі показувати в авансовому звіті не варто. При цьому всі грошові кошти, отримані працівником на відрядження та витрачені на придбання ТМЦ за кордоном, він повинен повернути підприємству.

Компенсувати працівникові всі його витрати можна інакше: достатньо купити в нього ТМЦ, придбані ним за кордоном від свого імені й за власні кошти

При цьому працівником мають бути дотримані встановлені законодавством правила переміщення цінностей через митний кордон України. Мається на увазі дотримання обмежень щодо ввезення/вивезення коштів через митний кордон України (про ці правила читайте на с. 31), вимог про декларування та митне оформлення придбаного товару при його ввезенні на територію України. Не заперечував проти такого виходу із ситуації, що склалася, й НБУ (див. лист від 16.08.2004 р. № 46-009/285-8297).

Крім того, викуповуючи ТМЦ у працівника, не забудьте й про граничну суму розрахунків готівкою між суб’єктами господарювання і фізичними особами, яка на сьогодні становить 50000 грн. (найближчим часом НБУ планує знизити цей показник до 15000 грн.).

Самі розумієте, варіант з купівлею-продажем не позбавить вас від сплати податків на доходи фізособи, проте врятує від штрафів за порушення валютного законодавства. Подробиці оподаткування операцій придбання в працівника ТМЦ, привезених із закордонвідрядження, див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 42, с. 84.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі