Теми статей
Обрати теми

Треба погасити заборгованість? Збільшуємо статутний капітал

Кравченко Дар’я, експерт з оплати праці
В юридичної особи (ТОВ) є заборгованість перед фізичною особою (засновником підприємства) за надані нею послуги оренди. Чи може підприємство погасити заборгованість перед фізичною особою, збільшивши на цю суму свій статутний капітал (тобто зарахувати заборгованість за орендними платежами в рахунок погашення внеску до статутного капіталу)? І якщо так, то чи утримувати ПДФО і військовий збір при проведенні такого взаємозаліку?

Збільшити статутний капітал? Тепер можна

Аж до 17.06.2018 р. існувала стійка позиція — юрособі ризиковано збільшувати статутний капітал на суму заборгованості перед фізичною особою (засновником підприємства).

Річ у тому, що на той момент діяла ч. 2 ст. 144 ЦКУ (на сьогодні втратила силу), яка забороняла звільнення учасника ТОВ від обов’язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства.

Крім того, ст. 52 Закону про госптовариства1 допускала збільшення статутного капіталу товариства тільки після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі.

1 Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91 р. № 1576-XII.

Із сказаного можна було зробити висновок: вкладом до статутного капіталу підприємства не могло бути погашення заборгованості перед учасником.

З таким висновком можна було не погоджуватися, адже чітка заборона на зазначені дії ні в ст. 144 ЦКУ, ні в ст. 52 Закону про госптовариства прописана не була. Тим паче що окремі держоргани займали в цьому питанні лояльну позицію (див. листи Держкомпідприємництва від 18.03.2005 р. № 1768, від 14.07.2004 р. № 4783/0/2-04 і лист Мінекономіки від 13.03.2017 р. № 3211-13/7868-03).

Проте суб’єкти господарювання вважали за краще не ризикувати і проводили таке «зарахування» як дві окремі операції: окремо відображали вклад до статутного капіталу від фізичної особи, і окремо — погашення заборгованості перед такою фізособою.

17.06.2018 р. набув чинності Закон про ТОВ2. Завдяки ньому3:

2 Закон України «Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 р. № 2275-VIII.

3 Усі подробиці — в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 34.

Закон про госптовариства більше не поширюється на ТОВ і ТДВ (тобто на такі підприємства не поширюється і дія ст. 52 зазначеного документа). Норма ж ч. 1 ст. 16 Закону про ТОВ, що дозволяє збільшувати статутний капітал тільки після внесення учасниками своїх вкладів у повному обсязі, в контексті «ТОВного» Закону не перешкоджає проведенню зарахування;

— з ЦКУ виключено низку норм, серед яких і «заборонна» ст. 144 ЦКУ.

Виходить,

підприємство може збільшити статутний капітал на суму заборгованості перед фізособою (засновником підприємства)?

Так! Адже тепер відсутні норми, які хоча б якось забороняють такі дії.

Крім того, збільшення статутного капіталу товариства призводить до того, що в його учасників виникають зобов’язання з унесення вкладу (п. 8 ст. 18 Закону про ТОВ). А одним із способів припинення зобов’язань за ч. 1 ст. 601 ЦКУ якраз є зарахування зустрічних однорідних вимог. Тому ніщо не заважає зараховувати подібні зобов’язання із зобов’язанням учасника з унесення вкладу до статутного капіталу.

Ось тільки для здійснення взаємозаліку необхідно виконати вимоги, прописані в ст. 601, 602 ЦКУ. І у випадку, що розглядається нами, вони виконуються.

Так, ст. 601 ЦКУ дозволяє припиняти зобов’язання зарахуванням тільки зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав.

У нашому випадку йдеться про взаємні вимоги грошових сум, а такі вимоги вважаються однорідними (постанова ВГСУ від 21.07.2011 р. у справі № 22/1674).

4 reyestr.court.gov.ua/Review/17144137

Також дотримується і вимога про «зустрічність». Нагадаємо: щоб вимоги вважалися зустрічними, сторони, що вирішили провести взаємозалік, одночасно повинні брати участь у двох зобов’язаннях, тобто бути кредиторами за одним зобов’язанням і боржниками за іншим.

У нашому випадку сторони хочуть провести зарахування заборгованості, що виникла за двома операціями:

— надання орендних послуг (фізичною особою підприємству);

— збільшення статутного капіталу.

Як у першому, так і в другому випадку сторонами відносин виступають фізична особа (засновник підприємства) і підприємство (товариство). Тому вимоги з унесення вкладу до статутного капіталу і вимоги з оплати оренди можна назвати зустрічними.

Залишилося виконати третю вимогу ст. 601 ЦКУ — для проведення взаємозаліку повинен настати строк виконання зобов’язань (і за договором оренди у підприємства, і з внесення до статутного капіталу у фізичної особи).

За договором оренди момент виникнення зобов’язань з оплати орендних послуг у підприємства за певний період залежатиме від умов договору. Це може бути як дата підписання акта про надання таких послуг фізичною особою, так і конкретний момент у часі (наприклад, кожне 5-те число наступного місяця).

При збільшенні статутного капіталу

моментом виникнення зобов’язань фізичної особи щодо вкладу до статутного капіталу буде дата прийняття учасниками рішення про залучення додаткових вкладів

з метою збільшення статутного капіталу.

З цієї миті учасники товариства можуть вносити додаткові вклади (ст. 18 Закону про ТОВ). У цьому ж рішенні слід зазначити граничну дату внесення додаткового вкладу першого етапу (етапу планування збільшення статутного капіталу, до ухвалення рішення про збільшення статутного капіталу5). Саме ця дата і буде тим строком виконання зобов’язання, що настав, і після неї можна робити зарахування.

5 Лист Мін’юсту від 07.06.2018 р. № 6623/8.4.3/32-18 // «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 55, с. 4.

Граничний строк для повного внесення вкладів — один рік з дати ухвалення рішення про залучення додаткових вкладів (ч. 5 ст. 18 Закону про ТОВ).

Зверніть увагу: до набуття чинності Законом про ТОВ учасники товариства отримували право вносити додаткові вклади тільки після держреєстрації змін до статуту підприємства (ст. 16, 52 Закону про госптовариства, ч. 6 ст. 144 ЦКУ, п. 5 ст. 17 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV).

Отже, після того, як строки виконання зобов’язань настануть, підприємство і фізособа-засновник можуть провести взаємозалік:

— або шляхом направлення однією із сторін заяви про зарахування взаємних вимог (ч. 2 ст. 601 ЦКУ);

— або шляхом укладення угоди (акта, протоколу) про припинення взаємних вимог.

До речі, ще одним способом припинення зобов’язань може стати збіг боржника і кредитора в одній особі. Таку можливість сторонам дає ст. 606 ЦКУ. У цьому випадку зобов’язання припиняються унаслідок того, що підприємство просто не може бути зобов’язане самому собі.

Стосовно нашої ситуації це означає ось що. Якщо фізична особа (кредитор за договором оренди) внесе як вклад до статутного капіталу підприємства своє майнове право6 вимагати у цього ж підприємства (боржника за договором оренди) оплату орендних послуг, то в результаті підприємство за таким договором стане одночасно і кредитором, і боржником. Зрештою, заборгованість закриється сама собою.

6 Додаткові вклади дозволено вносити в негрошовій формі. Тоді рішенням загальних зборів визначаються учасники та/або треті особи, які вносять майно, і його грошова оцінка (ч. 4 ст. 18 Закону про ТОВ).

І наостанок хочемо попередити. Якщо підприємство ще не вносило зміни до статуту у зв’язку з появою нового Закону про ТОВ, у ньому можуть бути положення, аналогічні ст. 144 ЦКУ і ст. 52 Закону про госптовариства (ср. ). Тому разом із внесенням змін щодо розміру статутного капіталу доцільно підкоригувати статут під нові правила.

ПДФО і ВЗ: утримуємо?

ПДФО. Підприємство нарахувало фізичній особі орендний дохід. Він уключається до складу оподатковуваного доходу фізособи-орендодавця в порядку, встановленому п. 170.1 ПКУ (п.п. 164.2.5 ПКУ).

За нарахування і сплату податку відповідальність несе податковий агент (у нашому випадку — підприємство-орендар). Тобто саме він зобов’язаний утримати і сплатити (перерахувати) до бюджету ПДФО з доходу, отриманого фізособою від такої операції.

Дохід від оренди остаточно оподатковується ПДФО при нарахуванні

Це буде дата складання акта наданих послуг оренди. Саме на цю дату у підприємства — орендаря виникне заборгованість перед фізичною особою зі сплати орендних платежів.

Нараховані суми ПДФО треба буде сплатити до бюджету:

— у день виплати оподатковуваного доходу — якщо цей дохід виплачують готівкою, отриманою у банку, або шляхом перерахування на банківський рахунок платника податків (п.п. 168.1.2 ПКУ);

— протягом 3 банківських днів з дня, що йде за днем нарахування (виплати, надання) доходу, — при виплаті доходу в негрошовій формі або готівкою з каси, яка не була отримана у банку на зазначені цілі (п.п. 168.1.4 ПКУ);

— протягом 30 календарних днів, що йдуть за останнім днем місяця, в якому нараховано дохід, — у разі, коли оподатковуваний дохід нараховано, але не виплачено фізичній особі (п.п. 168.1.5 ПКУ).

Що слід вважати днем виплати «орендного» доходу в цій ситуації? День проведення взаємозаліку. Звідси робимо такі висновки.

Якщо взаємозалік проводять до спливу 30 календарних днів, що йдуть за останнім днем місяця, в якому був нарахований дохід, то ПДФО слід сплатити протягом 3 банківських днів з дня, що йде за днем надання доходу. Адже в цій ситуації попри те, що орендний дохід був нарахований у грошовій формі, його виплата відбувається в натурі.

Якщо взаємозалік планується провести після закінчення зазначених 30 календарних днів, то граничний строк перерахування ПДФО — 30-й календарний день місяця, що йде за місяцем нарахування «орендного» доходу.

У розрахунку за формою № 1ДФ дохід у вигляді орендної плати вказується з ознакою доходу «106».

А ось,

внески до статутного капіталу у будь-якій формі не оподатковуються ПДФО (п.п. 165.1.44 ПКУ, БЗ 103.04)

Проте в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ суму отриманого від фізичної особи вкладу у вигляді майна та/або майнових прав все-таки відобразити доведеться. Для цього використовуємо ознаку доходу — «178».

Військовий збір. Дохід, отриманий від здавання в оренду рухомого і нерухомого майна, є об’єктом оподаткування військовим збором (ВЗ) (п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Тому з суми нарахованої орендної плати доведеться утримати і військовий збір за ставкою 1,5 %. Причому військовий збір утримується і перераховується до бюджету в ті ж строки, що і ПДФО (див. вище).

А ось внески до статутного капіталу ВЗ не оподатковуються (п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

При цьому не забудьте операції з нарахування/виплати орендного доходу і внесення вкладів до статутного капіталу відобразити в рядку «Військовий збір» розд. II форми № 1ДФ.

Приклад. 08.01.2019 р. ТОВ уклало з фізособою А (засновником) договір оренди приміщення. Вартість оренди за жовтень 2018 року склала 90000 грн. (складено акт наданих послуг).

Проте підприємство не в змозі погасити заборгованість перед фізичною особою «живими» грошима. У зв’язку з цим засновники ТОВ (фізична особа А, підприємство Б, фізична особа В) прийняли рішення про збільшення статутного капіталу на суму заборгованості з оренди.

05.02.2019 р. прийнято рішення про залучення додаткових вкладів з метою збільшення статутного капіталу.

26.02.2019 р. — граничний строк внесення додаткових вкладів першого етапу (до ухвалення рішення про збільшення статутного капіталу). Цього ж дня між фізичною особою і підприємством підписано акт про припинення взаємних вимог.

06.03.2019 р. — реєстрація змін в ЄДР.

Відобразимо зазначені операції в обліку.

Збільшуємо статутний капітал на заборгованість перед фізособою-засновником

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дт

Кт

1

Отримано приміщення за договором оренди

01

1500000

2

Нараховано орендну плату за жовтень 2018 року

92

685

90000

3

Утримано ПДФО (90000 грн. х 18 % : 100 %)

685

641/ПДФО

16200

4

Утримано військовий збір (90000 грн. х 1,5 % : 100 %)

685

642/ВЗ

1350

5

Прийнято рішення загальних зборів про збільшення розміру статутного капіталу

— фізичної особи А (300000 грн. х 30 %)

46/А

404/А

72450

— підприємства Б (300000 грн. х 40 %)

46/Б

404/Б

96600

— фізичної особи В (300000 грн. х 30 %)

46/В

404/В

72450

6

Внесено учасниками грошові кошти:

— підприємством Б (300000 х 40 %)

311

46/Б

96600

— фізичною особою В (300000 грн. х 30 %)

311

46/В

72450

7

Зараховано суму заборгованості з оренди перед фізичною особою А в рахунок погашення її вкладу до статутного капіталу

685

46/А

72450

8

Сплачено ПДФО до бюджету

641/ПДФО

311

16200

9

Сплачено військовий збір до бюджету

642/ВЗ

311

1350

10

Зареєстровано в ЄДР зміни до статутного капіталу:

— від фізичної особи А (300000 грн. х 30 %)

404/А

401/А

72450

— від підприємства Б (300000 грн. х 40 %)

404/Б

401/Б

96600

— від фізичної особи В (300000 грн. х 30 %)

404/В

401/В

72450

висновки

  • Після набуття чинності Законом про ТОВ підприємства отримали можливість збільшувати статутний капітал на суму заборгованості перед фізичними особами (засновниками) на законних підставах.
  • Один з варіантів відобразити таку операцію — провести зарахування зустрічних однорідних вимог. Проте для цього необхідно, щоб настав строк виконання кожної з вимог.
  • Дохід фізособи у вигляді орендної плати оподаткується ПДФО і ВЗ. А ось внески до статутного капіталу не оподатковуються ні ПДФО, ні ВЗ.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі