Підготовка РРО до використання

4.1. Обов’язкові реквізити фіскальних чеків

Пункт 2 ст. 3 Закону про РРО зобов’язує суб’єктів господарювання видавати особі, що одержує або повертає товар (одержує послугу або відмовляється від неї), при отриманні товарів (послуг) розрахунковий документ установленої форми. При цьому суб’єкт господарювання повинен забезпечити відображення в такому документі всіх обов’язкових реквізитів.

Які реквізити є обов’язковими, шукаємо в Положенні № 13*. У ньому визначено форми і зміст розрахункових документів, які потрібно видавати, зокрема, при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг для підтвердження факту:

* Норми Положення № 13 не поширюються на розрахункові проїзні та перевізні документи на залізничному (крім приміського) й авіаційному транспорті, квитки на міські та приміські автомобільні маршрути, міський електротранспорт, квитки державних лотерей, квитанції на послуги поштового зв’язку.

— продажу (повернення) товарів;

— надання послуг;

— отримання (повернення) коштів.

Зауважте:

Це прописано в абзаці другому п. 3 розд. І Положення № 13.

До чого це призведе? До штрафних наслідків, передбачених для випадку нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує здійснення розрахункової операції. Про них ви можете дізнатися в розділі 8 на с. 85.

Форми розрахункових документів можна знайти в додатках до Положення № 13. Причому зверніть увагу: взаєморозташування написів і даних на полях цих форм є рекомендованим, а не обов’язковим (п. 4 розд. І Положення № 13).

Як повинні виглядати чеки РРО**, ми обов’язково покажемо пізніше (див. с. 40 і 42), а поки що звернемо вашу увагу на загальні вимоги до них.

** У цьому спецвипуску ми не розглядаємо обов’язкові реквізити фіскального касового чека за операціями приймання і переказу готівкових грошових коштів через ПТКС.

Так, написи, зазначені в зразках чеків у кутових дужках (наприклад, <Найменування господарської одиниці> або <Назва товару (послуги)>), означають надруковані в розрахунковому документі конкретизовані дані про суб’єкта господарювання, товар, послугу тощо.

Зверніть увагу: крім обов’язкових реквізитів, розрахункові документи, які друкуються РРО на паперовому носії, можуть містити додаткові відомості про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані. Зокрема, це може бути інформація, визначена технічними вимогами до спеціалізованих РРО.

А що стосовно мови розрахункового документа? Чи обов’язково вона має бути українською? У Положенні № 13 про це нічого не говориться. Водночас із цього питання в підкатегорії 109.07 БЗ розміщене роз’яснення такого змісту:

«Державною мовою в Україні є українська мова.

Поряд з державною мовою при здійсненні повноважень місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування можуть використовуватися російська та інші мови національних меншин у межах і порядку, що визначаються законами України».

Як бачите, чіткої відповіді це роз’яснення не містить. Тому все-таки безпечніше буде друкувати чеки РРО українською мовою. До такого варіанта фіскали точно причепитися не зможуть. Крім того, парламент у першому читанні ухвалив законопроект № 5670-д*, відповідно до ст. 26 якого у сфері обслуговування споживачів в Україні повинна застосовуватися державна мова. Імовірно, це поширюватиметься й на необхідність відтворювати розрахункові документи українською мовою.

* Див. за посиланням: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4 1?pf3511=61994.

Тепер поговоримо про те, які ж обов’язкові реквізити згідно з Положенням № 13 мають бути у:

— фіскальному касовому чеку на товари (послуги);

— фіскальному касовому чеку видачі коштів.

Фіскальний касовий чек на товари (послуги)

Фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі — касовий чек) — це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Форма № ФКЧ-1 касового чека наведена в додатку 1 до Положення № 13. Його обов’язкові реквізити зазначені в п. 2 розд. ІІ цього Положення. Ви можете ознайомитися з ними в табл. 4.1.

Таблиця 4.1. Обов’язкові реквізити касового чека

Зверніть увагу: касовий чек не вимагає наявності печатки магазину і штампу «сплачено» на звороті чека. Він є повноцінним розрахунковим документом і без такого штампу. Про це раніше говорили і фіскали в роз’ясненні, наведеному в підкатегорії 109.10 БЗ*.

* Це роз’яснення переведене в розряд нечинних у зв’язку із затвердженням Положення № 13, проте вважаємо, що думка податківців не змінилася.

Форма касового чека (№ ФКЧ-1) наведена в додатку 1 до Положення № 13. У ній зазначені всі обов’язкові реквізити, встановлені цим документом**. Проте взаєморозміщення написів і даних на полі цього документа, як ми вже говорили, є рекомендаційним, а не обов’язковим. Побачити зазначену форму ви можете на рис. 4.1 (див. с. 40).

** Крім обов’язкових реквізитів, що додатково зазначаються у разі застосування платіжного термінала, з’єднаного або поєднаного з РРО, при проведенні розрахунків з використанням електронних платіжних засобів.

Щодо рядків касового чека зазначимо таке:

1) рядки 5 і 6 повторюються відповідно до кількості різних назв товарів (послуг), сплачених за одним касовим чеком. У разі коли кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) дорівнює одиниці виміру, відомості про товар (послугу) можна друкувати в одному рядку. Якщо РРО працює із цінами (тарифами), що включають ПДВ, то в касовому чеку друкується вартість кожного товару (послуги) з урахуванням ПДВ, інакше — вартість без урахування ПДВ;

2) рядок 7 повторюється відповідно до кількості різних форм оплати. У разі здійснення оплати тільки в готівковій формі рядок 7 можна не друкувати;

3) рядки 9 і 10 повторюються відповідно до кількості податкових груп за різними ставками ПДВ і акцизного податку. Дозволяється не друкувати рядки за податковими групами, де сума ПДВ або акцизного податку дорівнює нулю.

А тепер поговоримо ще про один реквізит касового чека, який хоч і не названий у числі обов’язкових, але є дуже важливим.

Нагадаємо: з 01.07.2018 р. згідно з п. 4 постанови № 25 у разі відсутності монет дрібного номіналу при розрахунках готівкою за продані товари (роботи, послуги) необхідно проводити округлення загальної суми розрахунків за чеком. Здійснюють округлення таким чином:

1) суму, що закінчується від 1 до 4 копійок, округлюють у бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок;

2) суму, що закінчується від 5 до 9 копійок, округлюють у бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок.

У зв’язку із цим ДФСУ рекомендує (див. консультацію в підкатегорії 109.10 БЗ і лист від 09.08.2018 р. № 3493/6/99-99-15-05-01-15/ІПК) у касовому чеку наводити такі відомості:

— після ряд. 7 перед ряд. 8 додати нові рядки «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення» і «заокруглена знижка / заокруглена надбавка» (зазначимо: це суперечить п. 4 постанови № 25, де сказано, що округлення не є знижкою/надбавкою);

— у ряд. 8 «СУМА» зазначати «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення». Саме ця сума вважається сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.

Наприклад, якщо загальна вартість товарів у касовому чеку становить 69 грн. 56 коп., тоді в рядку «надбавка» зазначається «0,04» (тобто 4 коп.), а в рядку «СУМА» — «69,60». Якщо ж загальна вартість товарів у чеку становитиме, скажімо, 69 грн. 53 коп., тоді в рядку «знижка» зазначається «0,03» (тобто 3 коп.), а в рядку «СУМА» — «69,50».

Утім, морочитися з округленням потрібно тільки в тому випадку, якщо розрахунок здійснюється готівковими грошовими коштами й у суб’єкта господарювання відсутні монети дрібного номіналу. Якщо ж проблем зі здачею немає або здійснюється безготівковий розрахунок, додаткові рядки в чеку не потрібні.

Фіскальний касовий чек видачі коштів

Фіскальний касовий чек видачі коштів (далі — видатковий чек) — це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків у разі видачі коштів покупцеві при поверненні товару*, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках (п. 1 розд. ІІІ Положення № 13).

* Про те, як провести через РРО видачу грошових коштів при поверненні товару, див. у підрозділі 5.4 на с. 57.

Відмінності між обов’язковими реквізитами видаткового і касового чеків мінімальні. Так, видатковий чек повинен містити такі обов’язкові реквізити (п. 2 розд. ІІІ Положення № 13):

— найменування господарської одиниці;

— адресу господарської одиниці;

— для суб’єктів господарювання, зареєстрованих платниками ПДВ, — індивідуальний податковий номер платника ПДВ відповідно до даних Реєстру платників ПДВ. Перед таким номером друкують великі літери «ПН»;

— для суб’єктів господарювання, що не є платниками ПДВ, — податковий номер або серію та номер паспорта (для фізосіб, що мають у паспорті відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта). Перед податковим номером (серією та номером паспорта) друкують великі літери «ІД»;

— кількість і вартість поверненого товару (обсяг отриманої послуги, яка рекомпенсується) — якщо кількість поверненого товару (обсяг отриманої послуги, що рекомпенсується) не дорівнює одиниці виміру;

— вартість одиниці виміру товару (послуги);

— код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД — у випадках, передбачених чинним законодавством (на сьогодні таким випадком є постачання пального);

— назва операції виплати або назва товару (послуги);

— літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої суми коштів, що видаються;

— позначення форми виплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит тощо) і суму коштів за цією формою виплати;

— загальну суму виданих коштів у межах чека, перед якою друкують слово «СУМА» або «УСЬОГО»;

— для суб’єктів господарювання, зареєстрованих платниками ПДВ, окремим рядком зазначають літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами). На початку рядка проставляється великими літерами «ПДВ»;

— для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів і зареєстровані платниками акцизного податку, окремим рядком наводять розмір ставки такого податку і загальну суму акцизного податку за всіма зазначеними в чеку товарами. При цьому на початку рядка друкують назву такого податку: повну («Акцизний податок») або, за необхідності, скорочену (наприклад, «АП»). Такий реквізит можна не відображати у видаткових чеках, які друкуються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Держреєстру до набрання чинності наказом № 13 (тобто до 11.03.2016 р.);

— порядковий номер видаткового чека, дату (день, місяць, рік) і час (година, хвилина) проведення розрахункової операції;

— фіскальний номер РРО, перед яким друкуються великі літери «ФН»;

— напис «ВИДАТКОВИЙ ЧЕК» і найменування або логотип виробника.

Більше про відображення деяких із цих реквізитів ви можете прочитати в табл. 4.1 на с. 36.

Крім того, видатковий чек повинен містити додаткові обов’язкові реквізити, перелічені в п. 6 розд. ІІ Положення № 13, у разі застосування платіжного термінала, з’єднаного або поєднаного з РРО, при проведенні розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки). Про це сказано в п. 7 розд. ІІІ згаданого Положення. Із цими реквізитами ви також можете ознайомитися в табл. 4.1 на с. 36.

У видатковому чеку, надрукованому РРО, який забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам’яті додатних і від’ємних сум, перед сумою виданих коштів може друкуватися знак «-» (мінус).

По-хорошому, всі моделі РРО повинні мати таку здатність, адже це одна з установлених законодавством фіскальних вимог до РРО. Так, у п. 27 Вимог № 199 сказано, що накопичення та занесення інформації до фіскальної пам’яті РРО повинні здійснюватися окремо для сум, що стягуються з покупця (клієнта), та для сум, що виплачуються покупцю (клієнту). Якщо все ж РРО не може окремо накопичувати у фіскальній пам’яті додатні та від’ємні суми розрахунків, то готівка видається за допомогою операції «службова видача».

Зауважте:

Форму видаткового чека № ФКЧ-2 наведено в додатку 2 до Положення № 13. Вашій увазі вона представлена на рис. 4.2 (див. с. 42)*.

* Тут не наведено додаткових обов’язкових реквізитів, які повинні відображатися у разі проведення розрахунків за допомогою платіжних карток із застосуванням платіжних терміналів, з’єднаних або поєднаних із РРО.

Зверніть увагу: наведені на рис. 4.2 рядки 5, 6, 7, 9 і 10 у видатковому чеку відображають за таким же принципом, як і аналогічні рядки в касовому чеку (див. с. 39).

Крім того, якщо видача коштів відбувається в готівковій формі, а в суб’єкта господарювання немає монет дрібного номіналу, що вимагає округлення загальної суми в чеку на підставі п. 4 постанови № 25, видатковий чек можна заповнювати аналогічно касовому (див. с. 39).

4.2. Програмуємо РРО

Пункт 11 ст. 3 Закону про РРО зобов’язує суб’єктів господарювання проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування назви (для пального — із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

У цьому режимі до оперативної пам’яті РРО вносять назву та ціну одиниці виміру товару з присвоєнням кожному товару його специфічного коду (штрих-коду). Для чого це потрібно? Таке програмування дозволяє за допомогою ручного введення або сканування з упаковки коду товару ідентифікувати його назву та ціну, які зазначаються в чеку РРО. Причому згідно з п. 11 Вимог № 14 електронний контрольно-касовий реєстратор у режимі попереднього програмування повинен дозволяти заносити до оперативної пам’яті фіскального блоку не менше 5000 описів товарів/послуг при кількості символів опису не менше 24.

Запам’ятайте:

Кількість товару попередньо програмувати не потрібно. Суб’єктові господарювання необхідно лише забезпечити належний облік кількості реалізованих товарів через РРО, щоб у чеку відображалася кількість проданого покупцю товару.

Хто повинен програмувати РРО?

Щодо цього жодних обмежень немає. Так, якщо в штаті суб’єкта господарювання є відповідні фахівці, то можна вдатися до їх допомоги. Якщо ж таких фахівців господарюючий суб’єкт не має, то необхідно скористатися послугами ЦСО.

Зауважте: здійснення попереднього програмування РРО — питання серйозне. За проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування назви (для пального — із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості передбачена відповідальність. Яка — ви можете дізнатися в розділі 8 на с. 85.

Ну а зараз зупинимося на окремих нюансах програмування РРО.

Назва товару

Про назву товару (послуги) ми вже говорили раніше. Але давайте ще раз згадаємо, що це таке. Згідно з п. 2 розд. 1 Положення № 13 назва товару (послуги) — це слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу суб’єкта господарювання.

Із цього визначення випливає, що не можна запрограмувати тільки назву товару (наприклад, «Весела корівка вершковий»), оскільки вона не дозволяє зрозуміти, що це за товар і для чого він потрібен (не відображає його споживчих властивостей). Водночас не можна запрограмувати і просто вид товару («сир плавлений») без його назви, оскільки він вказує не на конкретний товар, а на цілу їх групу, тобто не дозволяє ідентифікувати товар. Тільки поєднання цих двох складових дасть повне уявлення про товар. Отже, до пам’яті РРО потрібно занести як вид товару, так і його індивідуальну назву (наприклад, «Сир плавлений Весела корівка вершковий»).

Поставтеся до цього вкрай серйозно! Адже якщо податківці, влаштувавши перевірку, виявлять, що РРО неправильно друкує назву товару, вони покарають вас за всією суворістю закону (про відповідальність див. на с. 85).

Кількість символів, призначених для програмування назви товару, обмежена. У зв’язку із цим цей реквізит можна запрограмувати в скороченому вигляді (наприклад, «Сир плав Вес корів верш»). При цьому

Наприклад, скорочення «кар» може означати «картон», «карамель», «картопля» та інше. Проте в будь-якому разі для забезпечення унікальності назви товару доцільно використовувати складову частину назви, яка присвоєна тільки цьому товару і дозволяє відрізнити його від аналогічного.

Водночас бувають товари, назва яких має загальний вигляд і не може мати додаткової частини назви, яка робила б її унікальною (наприклад, костюм, хустка, ґудзики тощо). У такому разі податківці рекомендували ідентифікувати товар кодом, який друкується поряд з назвою товару (можливо, у двох рядках касового чека) і є невід’ємною частиною його назви (див. лист ДПАУ від 04.08.99 р. № 11474/7/23-3117). Наприклад:

644217 «кава_зерн_нкф» — кава «Нескафе» в зернах обсмажених;

644218 «кава_зерн_нкф» — кава «Нескафе» в зернах необсмажених;

644219 «кава_зерн_нкф» — кава «Нескафе» в зернах у подарунковій упаковці.

Майте на увазі: такий код має бути унікальним у межах локальної системи обліку власника РРО й ідентифікувати саме той товар, до назви якого він упроваджений.

Зазначимо також, що не можна програмувати групи товарів (див. лист ДПАУ від 18.10.2007 р. № 21275/7/23-7017).

Програмуємо РРО при отриманні передоплати

Операції з отримання готівкою авансів — не рідкість. Вони трапляються як у торгівлі (торгівля меблями, інтернет-торгівля тощо), так і у сфері громадського харчування (наприклад, при банкетному обслуговуванні урочистостей тощо). І що найважливіше — здійснювати розрахунки за такими операціями доведеться через РРО. Адже аванси в готівковій формі за товари (послуги) підпадають під визначення розрахункової операції (див. с. 3). Такої позиції дотримуються як податківці (див., наприклад, лист ДПАУ від 25.12.2009 р. № 13499/5/23-7015/1470), так і суди (див. лист ВАСУ від 30.11.2009 р. № 1619/10/13-09).

На жаль, у нормативних актах чіткої відповіді на це запитання не знайти. Тому доведеться розбиратися із цим самим.

Ми запропонуємо вам декілька можливих варіантів програмування РРО. При цьому ідеального «рецепту» серед них немає. Кожен варіант має свої недоліки, якими за бажання можуть скористатися фіскали. Тому радимо вам погоджувати той або інший варіант програмування РРО при отриманні передоплати безпосередньо з місцевою ДПІ. Але не сподівайтеся на одні лише слова, підстрахуйте себе письмовим документом від податківців.

Варіант 1. Передоплату програмують у РРО через один «загальний» артикул «Аванс (передоплата)», віднесений до відділу (товарної групи) з «вільною ціною». Тобто в цьому випадку в РРО спочатку програмують один загальний артикул «Аванс (передоплата)». При цьому сама сума авансу (передоплати) в момент здійснення розрахунків з покупцями вводиться з клавіатури РРО у режимі «вільної ціни».

Проте в цьому варіанті є одне велике «але»: програмування в режимі «вільної ціни» не відповідає положенням п. 11 ст. 3 Закону про РРО. Адже зазначена норма вимагає попереднього програмування назви та цін товару.

Але це ще не всі недоліки. Такий спосіб до того ж не дає інформації про реалізовані таким чином товари і стан розрахунків з покупцями, оскільки в результаті всі «передоплатні» товари обліковуються на одному артикулі. Відповідно це вимагає ведення продавцем додаткового аналітичного обліку (реєстру чеків).

Водночас податківці, судячи з усього, готові закрити очі на ці недоліки. Адже у своїх роз’ясненнях (див., наприклад, підкатегорію 109.02 БЗ і листи ГУ ДФС в Одеській обл. від 07.06.2017 р. № 496/ІПК/15-32-14-06-07 і від 21.06.2018 р. № 2758/ІПК/15-32-14-06-07) вони пропонують саме такий варіант. На їхню думку, у разі проведення розрахунків з попередньою (авансовою) оплатою за товари (послуги) розрахункові операції проводять через РРО із зазначенням у касовому чеку слів «передоплата товарів».

Варіант 2. Передоплату програмують у РРО через конкретні артикули, віднесені до відділів з «вільною ціною». На відміну від попереднього способу, в цьому випадку кожен «передоплатний» договір попередньо програмують у РРО під своїм окремим артикулом (наприклад, «Договір № 001», «Договір № 002» тощо). Суму передоплати, як і в попередньому випадку, вводять при здійсненні розрахунків з покупцями в режимі «вільної ціни». Цей спосіб більш зручний для продавця, ніж попередній, тим, що він дозволяє відстежити і проконтролювати стан розрахунків з покупцями в розрізі договорів. Але він має той же недолік, що й перший варіант: не виконується вимога щодо попереднього програмування назви та ціни товару.

Варіант 3. Передоплату програмують у РРО через відділ (товарну групу) з фіксованою ціною. Для цього в РРО доцільно попередньо запрограмувати ціну в 1 грн. для артикулу «Аванс за...» Тоді, приймаючи гроші від покупця і зазначаючи в чеку необхідну кількість прийнятих гривень, можна таким чином зареєструвати в РРО отримання потрібної суми грошових коштів.

Варіант 4. Спеціальні артикули для програмування передоплати не виділяють, а при отриманні авансу вибивають чек, у якому відображається та кількість придбаного товару, яка відповідає сумі отриманого авансу. Цей спосіб більше за інші відповідає вимогам Закону про РРО, хоча офіційного схвалення податківців і не має.

Як він працює, покажемо на прикладі.

Припустимо, підприємство ресторанного господарства прийняло замовлення на банкет разом з частковою передоплатою. Сума авансу становить 365 грн. У цьому випадку при отриманні авансу слід вибити чек, у якому будуть страви із замовлення на цю суму, попередньо запрограмовані за ціною, назвою та кількістю: салат «Цезар» вартістю 255 грн. (3 шт. по 85 грн.), вино «Basavin Голд Шардоне» біле сухе — 110 грн. (1 пл.). Тобто вартість і кількість товару нібито підганяються під суму авансу.

Інший приклад. Підприємство продає дивани й отримує часткову оплату. У цій ситуації товар неподільний, тобто на суму авансу не можна вибити підлокітник або спинку. У такому разі, дотримуючись цього методу, можна діяти так: при отриманні авансу на клавіатурі РРО набрати дробову кількість неподільного товару. Наприклад, диван коштує 6800 грн., аванс — 2040 грн., тоді касир набирає відповідний код, під яким запрограмовано диван, і зазначає кількість — 0,3. Далі при надходженні оплати вибиваються чеки на відповідні частки за артикулом «диван».

Але і цей спосіб не без вад: у такому разі викривляється облік кількості реалізованого товару. Адже насправді ні салат, ні вино, ні диван поки що не продані, за них тільки отримано аванс.

Варіант 5. Передоплата за товар програмується під окремим артикулом. У цьому випадку назва артикулу може мати такий вигляд: «Передоплата за диван». Під нього програмується ціна цілого дивана. При цьому в міру надходження авансу касир набирає на клавіатурі відповідну дробову кількість (див. попередній спосіб).

Зазначимо, що в окремих своїх консультаціях податківці погоджуються з таким підходом до відображення суми передоплати (див. лист ГУ ДФС у Київській обл. від 19.06.2018 р. № 2715/ІПК/10-36-14-06-16).

Але недоліки є й у цього способу. Адже доведеться, по суті, на один товар заводити в РРО два артикули: «диван» і «передоплата за диван», що забере більше пам’яті РРО.

На нашу думку, всі наведені вище варіанти мають право на життя. Тому вибір за вами. Головне —

Так усе-таки спокійніше буде.

Продаж у кредит/розстрочку

Передусім з’ясуємо, чи потрібно застосовувати РРО у разі, коли спочатку відбувається відвантаження товару, а оплата за нього надходить потім.

При відвантаженні товару без оплати жодної розрахункової операції немає, тому застосовувати РРО немає підстав. Якщо ж умовами договору передбачена часткова оплата готівкою (наприклад, як перший внесок), то на внесену суму потрібно вибити чек РРО.

А що думають про це фіскали? На жаль, вони щодо цього питання ніяк не визначаться.

Так, зазвичай податківці наполягають на тому, що відвантаження товару (навіть без оплати) повинне проходити через РРО (див. п. 2 листа ДПАУ від 05.10.2010 р. № 20886/7/10-2017). Обґрунтовують вони свою позицію тим, що застосовувати РРО потрібно не лише для реєстрації розрахункових операцій, але й для обліку кількості реалізованих товарів. На жаль, ця фіскальна позиція була підтримана судом.

Якщо дотримуватися такої точки зору, то можна оформляти фіскальні чеки таким чином. При відвантаженні товару з відстроченням платежу вибиваємо чек з назвою, ціною та кількістю відвантаженого товару, але форму оплати зазначаємо «у кредит». А при отриманні оплати вибиваємо чек на «погашення кредиту» з формою оплати «готівка». Такий порядок заповнення випливає з консультації в підкатегорії 109.02 БЗ. У цьому випадку товар не пройде через РРО двічі.

Якщо ж при відвантаженні покупець вносить часткову оплату, то з урахуванням згаданої позиції податківців чек слід пробивати на всю вартість товару (хоча готівка надходила тільки на частину) з назвою, кількістю та ціною товару. А форму оплати поділяти на дві частини: «готівка» й «у кредит». При остаточному ж розрахунку чек вибивається на «погашення кредиту» з формою оплати «готівка».

Водночас зазначимо, що трапляються судові рішення (див., наприклад, ухвалу ВАСУ від 15.10.2012 р. у справі № К-18664/09*), у яких суд став на захист підприємства, що проводило через РРО тільки суми фактично внесеної готівки грошових коштів, а не всієї вартості товару.

* Див. за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/26518011.

Та й податківці далеко не завжди наполягають на викладеній вище позиції.

Так, у листі ГУ ДФС в Одеській обл. від 07.06.2017 р. № 496/ІПК/15-32-14-06-07 говориться про те, що проведення через РРО оплати на повну суму кожної прийнятої від покупця частини вартості товару не буде порушенням вимог Закону про РРО.

А ось у листі ДФСУ від 21.01.2019 р. № 231/6/99-99-14-05-01-15/ІПК податківці пропонують і зовсім несподіваний варіант. Вони вимагають при продажу товару в кредит або розстрочку вибивати чек РРО на повну вартість товару із зазначенням у ньому форми оплати «у кредит». Надалі ж при отриманні готівкових грошових коштів за проданий товар фіскали рекомендують:

— оприбуткувати їх у касі підприємства з оформленням прибуткового касового ордера або

— внести до ящика РРО з використанням операції «службове внесення» з подальшим зазначенням на службовому документі номера фіскального чека, за яким здійснено реалізацію товару в кредит.

На наш погляд, це вкрай ризикований підхід! Адже отримання готівкових грошових коштів за місцем реалізації товарів (послуг) — це розрахункова операція. А такі операції слід проводити через РРО.

У зв’язку з викладеним рекомендуємо: перш ніж зупинитися на якомусь конкретному варіанті, отримайте безпосередньо на своє ім’я письмову податкову консультацію.

І пам’ятайте, що в будь-якому разі

Тому якщо ви проводите через РРО продажі, за якими не було надходження готівки, потрібно обов’язково зазначати їх з правильною формою оплати.

Програмування знижок

Доволі часто суб’єкти господарювання для залучення покупців (клієнтів) установлюють знижки на свої товари (послуги). При цьому вони можуть надаватися окремим покупцям (клієнтам) або застосовуватися до окремих акційних товарів (послуг). Але ось запитання: як запрограмувати РРО у разі надання знижок? Давайте розбиратися!

Якщо кількість товарів, що реалізуються, незначна, то можна кожну назву товару запрограмувати кілька разів за різними цінами з різними кодами. При цьому в назві товару можна передбачити ознаку знижки.

Проте якщо товарів у суб’єкта господарювання багато та/або до одного товару застосовується декілька різних розмірів знижок, такий спосіб буде занадто трудомістким. У цьому випадку рекомендуємо скористатися зручнішим варіантом — вводити знижки безпосередньо перед продажем товару. Практично всі сучасні моделі РРО дозволяють це зробити. Причому знижки можна встановлювати на артикул, визначену суму, відділ, період часу тощо, і робити це як у відсотках, так і у фіксованих сумах. Дуже зручно!

При цьому згаданий спосіб допускає 3 різні варіанти програмування. Розглянемо їх.

Варіант 1. РРО програмують таким чином, що знижка застосовуватиметься до всієї суми покупки.

Такий варіант підходить, коли абсолютно на всі товари, представлені в торговельному залі (всі послуги, що надаються суб’єктом господарювання), поширюється знижка в одному і тому ж розмірі.

Наприклад, магазин усім покупцям, які придбали товар на суму більше 300 грн., надає знижку на всі товари в чеку в розмірі 5 %.

А якщо суб’єкт господарювання застосовує декілька дисконтних програм? Тоді варто скористатися другим варіантом.

Варіант 2. РРО програмують так, щоб одна з декількох можливих знижок автоматично застосовувалася до всіх товарів (послуг), придбаних учасником певної дисконтної програми.

Наприклад, при накопичувальній системі знижок покупцям, що купили товар на суму 1500 грн., надається знижка на цю і наступні покупки в розмірі 3 %. Коли загальна вартість товарів, придбаних таким покупцем за певний період, досягає 3000 грн., знижка збільшується до 5 % тощо. Підтвердженням належності конкретного покупця (клієнта) до тієї чи іншої категорії може слугувати дисконтна картка, що надає право на певний розмір знижки.

Варіант 3. РРО програмують так, щоб знижка застосовувалася тільки до вартості певного товару (послуги) або переліку товарів (послуг). Такий варіант підходить для випадків, коли знижки встановлюють на окремі акційні товари (послуги).

Наприклад, у період з 04.03.2019 р. по 17.03.2019 р. в книжковому магазині встановлена знижка 15 % на всі книги видавництва «Віват». При цьому в чеку повинні зазначатися повна вартість акційного товару, сума знижки на нього (у процентному та/або грошовому вираженні) та остаточна ціна з урахуванням знижки. Причому розмір знижки може зазначатися зі знаком «мінус», а остаточна ціна — входити до підсумкової суми чека без виділення її окремим рядком.

Зазвичай, акційні знижки на окремі товари не підсумовують зі знижками за дисконтними картками. Так, якщо, наприклад, покупець, що має дисконтну картку, яка надає право на знижку 5 % на весь асортимент магазину, придбаває товар з акційною знижкою 10 %, то до вартості такого товару застосують тільки знижку 10 %. Це означає, що РРО потрібно запрограмувати так, щоб до такого товару застосовувалася тільки одна, пріоритетна, знижка.

Програмування в РРО подарункових сертифікатів

Деякі магазини непродовольчих товарів і суб’єкти господарювання сфери послуг практикують продаж подарункових сертифікатів. І їх також необхідно запрограмувати в РРО.

Але як це зробити? Адже коли покупець придбаває подарунковий сертифікат, ще невідомо, які саме товари будуть придбані. Тобто назва товару не може бути зазначена в чеку при придбанні сертифіката. Водночас розрахункові операції потрібно проводити через РРО з використанням режиму попереднього програмування назви, цін товарів (послуг) і обліку їх кількості.

Вихід є! Навіть два.

Варіант 1. Попередньо програмувати в РРО сертифікати можливих номіналів, а при внесенні покупцем оплати — зазначити в чеку їх назву, кількість і вартість.

При продажу товару (послуги) пред’явникові сертифіката слід знову вибити чек РРО. У ньому показують реалізацію товару зі знижкою, що дорівнює вартості сертифіката.

Варіант 2. Також програмувати в РРО сертифікати можливих номіналів, але при розрахунку раніше придбаним сертифікатом у касовому чеку на товар зазначати форму оплати «Подарунковий сертифікат», а також (у разі потреби) суму коштів, яка доплачується готівкою або безготівково, наприклад, кредитною карткою. Такий варіант податківці свого часу пропонували в консультації, наведеній у підкатегорії 109.02 БЗ. Зараз вона переведена в розряд нечинних, але, ймовірно, податківці не заперечуватимуть проти такого відображення реалізації сертифікатів і зараз. Про це можна судити, зокрема, з листа ДФСУ від 26.12.2017 р. № 3144/6/99-99-14-05-01-15/ІПК.

Зміна ціни товару (вартості послуги) протягом дня

Буває, що протягом дня товари реалізуються покупцям (послуги надаються клієнтам) за різними цінами (наприклад, у вечірній час — за підвищеними цінами порівняно з денними). Як у такому разі запрограмувати РРО? Можемо запропонувати вам 2 способи.

Перший спосіб полягає в тому, що спочатку товар програмують у РРО за підвищеною (вечірньою) ціною. Відповідно при реалізації такого товару покупцям у вечірній час у чеку РРО буде відображена його підвищена (вечірня) ціна продажу. А реалізація такого товару в денний час відображатиметься в РРО як продаж товару за вечірньою ціною зі знижкою (про програмування знижок див. на с. 46). У результаті при застосуванні в РРО операції «знижка» реалізація товару вдень фактично буде відображена в чеку за денною (зниженою) ціною.

Зауважте:

У цьому наказі слід обумовити і розмір «денної знижки», що надається покупцям (яка також відображатиметься в РРО).

Другий спосіб полягає в тому, що спочатку товар програмують у РРО за всіма цінами, за якими він реалізовуватиметься покупцям протягом дня (тобто як за вечірніми — підвищеними, так і за денними — зниженими). Відповідно залежно від того, у який час товар продаватиметься покупцям, його продаж у РРО відображатиметься за відповідною ціною (денною або вечірньою). Звичайно, такий спосіб (на відміну від першого) забере більше пам’яті РРО. Адже один і той же товар буде запрограмований у РРО двічі за різними цінами.

Зваживши всі «за» і «проти», ви маєте право обрати для себе найприйнятніший з двох розглянутих варіантів.

Округлення суми в чеку

Ми вже згадували про те, що п. 4 постанови № 25 зобов’язує суб’єктів господарювання у разі відсутності монет дрібного номіналу при розрахунках готівкою за продані товари (роботи, послуги) проводити округлення загальної суми розрахунків за чеком (див. с. 39).

Робити це податківці рекомендують шляхом проведення операції знижки або надбавки (див. консультацію в підкатегорії 109.10 БЗ і лист ДФСУ від 09.08.2018 р. № 3493/6/99-99-15-05-01-15/ІПК).

Отже, РРО необхідно запрограмувати так, щоб «знижка» застосовувалася до загальної суми в чеку, якщо вона закінчується на 1 — 4 копійки. При цьому сума «знижки» дорівнюватиме 1, 2, 3 або 4 копійкам.

У свою чергу, якщо загальна сума в чеку закінчується на 5 — 9 копійок, у чеку РРО має бути показана «надбавка» в розмірі 5, 6, 7, 8 або 9 копійок.

Але! В округленні, а отже, й у відображенні в чеку «знижки»/«надбавки» немає необхідності, у разі якщо:

— покупець розраховується в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів). Про це прямо говориться в п. 6 постанови № 25;

— покупець має із собою монети відповідних номіналів*;

* Про те, що у разі наявності монет відповідних номіналів у покупця він може їх використовувати в розрахунках, сказано на офіційному сайті НБУ (https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art id=59167458&cat id=40465).

— продавець має монети відповідних номіналів. Такий висновок виходить з того, що п. 4 постанови № 25 говорить про округлення тільки у разі відсутності в суб’єкта господарювання монет дрібних номіналів. Крім того, на офіційному сайті НБУ зазначено, що підприємства у разі наявності в них відповідних монет можуть давати їх на здачу.

Зауважимо, що досі залишається невирішеним питання щодо округлень суми в чеку при реалізації товарів з регульованими цінами (зокрема, алкоголю і тютюнових виробів).

Так, податківці (див. листи ДФСУ від 22.01.2019 р. № 234/6/99-99-12-01-02-15/ІПК і від 29.11.2018 р. № 5012/6/99-99-14-05-01-15/ІПК) наполягають на тому, що округлення в чеку повинні здійснюватися так, щоб дотримувалися вимоги щодо мінімальних цін на алкоголь і максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби. Проте яким чином можна виконати ці вимоги, якщо в чеку будуть виключно алкогольні напої або тютюнові вироби, не зрозуміло.

Тому в магазина залишається два виходи: або з самого початку встановити ціни на ці товари так, щоб копійок у чеку не було взагалі (якщо це можливо), або подбати про забезпечення касирів розмінною монетою в необхідному обсязі. І тоді округлювати нічого не доведеться.

4.3. Що потрібно зберігати на місці проведення розрахунків

Як ми вже говорили, РРО можна використовувати тільки в тій господарській одиниці, яка зазначена в реєстраційному посвідченні, відповідно до сфери застосування, установленої Держреєстром, та за наявності договору про технічне обслуговування і ремонт РРО (абзац перший п. 3 розд. ІІІ Порядку № 547-1).

При цьому на місці проведення розрахунків (тобто біля РРО) повинні знаходитися:

1) КОРО на РРО, зареєстрована в органі ДФСУ (п. 6 гл. 4 розд. ІІ Порядку № 547-2). Водночас за правилами, що діють з 01.10.2018 р., реєструвати КОРО на РРО не обов’язково. Крім того, дозволено скасувати реєстрацію діючої КОРО на РРО і припинити її застосування (про це читайте в підрозділі 6.1 на с. 65). Тому якщо суб’єкт господарювання не має зареєстрованої КОРО на РРО, обов’язок зі зберігання КОРО на місці проведення розрахунків відпадає.

КОРО може знадобитися суб’єкту господарювання для внесення до неї записів з обліку розрахункових квитанцій у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. Якщо КОРО на РРО відсутній, проводити розрахункові операції при поломці РРО / відключенні електроенергії до підключення резервного РРО або до моменту включення електроенергії не можна.

Майте на увазі: суб’єкт господарювання повинен забезпечити використання КОРО тільки з тим РРО, до якого вона зареєстрована;

2) реєстраційне посвідчення на РРО або його копія (абзац п’ятнадцятий п. 4 розд. ІІІ Порядку № 547-1). Про отримання реєстраційного посвідчення ви можете дізнатися на с. 23;

3) довідка про останнє опломбування РРО або її копія (абзац п’ятнадцятий п. 4 розд. ІІІ Порядку № 547-1).

Крім того, в господарській одиниці (не обов’язково на місці проведення розрахунків) потрібно зберігати:

1) останню належним чином закінчену КОРО (п. 2 гл. 4 розд. ІІ Порядку № 547-2). Ця вимога не стосується транспортних засобів, об’єктів виїзної торгівлі та пересувної торговельної мережі, а також об’єктів, де за бажанням суб’єкта господарювання КОРО не зареєстрована;

2) роздруковані контрольні стрічки за останні 3 роки (якщо РРО створював контрольну стрічку в друкованому вигляді).

Нагадаємо: суб’єкт господарювання зобов’язаний друкувати або створювати в електронній формі на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом 3 років (п. 10 ст. 3 Закону про РРО).

Також зазначимо, що фіскали у 2015 році у своїй пам’ятці майбутнім користувачам РРО* наполягали на тому, щоб на місці проведення розрахунків знаходилися також паспорт виробника на РРО й акт введення в експлуатацію, виданий ЦСО. Імовірно, ця вимога дійсна і зараз.

* Її можна знайти на офіційному сайті ДФСУ за посиланням: sfs.gov.ua/baneryi/arhiv/podatkovi-zmini-2015/zastosuvannya-rro/198390.html.