Усе до снаги: додаткове навантаження на працівника

В обраному У обране
Друк
Кравченко Дар’я, податковий експерт
Податки та бухгалтерський облік Травень, 2019/№ 38
Життя іноді підкидає нам сюрпризи. І роботодавці в цьому випадку — не виняток. То один працівник захворіє, то інший звільниться, а то раптом знадобиться збільшити чисельність або штат працівників. Будь-яка раптова зміна часто-густо вирішується за допомогою ресурсів, які на відповідний момент є в наявності, тобто за рахунок наявних працівників. Приміром, переклавши на них частину обов’язків працівника, що звільнився/ще не знайденого. Ось тільки як це зробити правильно, щоб не потрапити на «трудові» штрафи? Відповідь на це запитання ви знайдете в сьогоднішній статті.

Додаткове навантаження: є варіанти

У чинному законодавстві передбачено всього 4 способи, за допомогою яких роботодавець може залучити працівника до виконання додаткових обов’язків:

1) виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника;

2) тимчасове заступництво;

3) суміщення професій (посад);

4) розширення зони обслуговування, збільшення обсягу виконуваних робіт.

Кожен з цих способів має свої особливості. Щоб зрозуміти, який із них вибрати саме вам, необхідно спершу з’ясувати причину, через яку ви хочете «навантажити» працівника новими обов’язками. Приміром, один з колег працівника пішов у відпустку і його треба підмінити або йде пошук нового співробітника, обов’язки якого треба виконувати вже зараз. Визначитися з вибором вам допоможе рисунок.

Як залучити працівника до виконання додаткових обов’язків

Порядок оформлення перелічених вище способів, а також умови їх оплати регламентують КЗпП, Генеральна угода на 2016 — 2017 роки, постанова № 1145, Роз’яснення № 30/39 та Інструкція № 53-ВЛ*.

* Генеральна угода від 23.08.2016 р., постанова Радміну СРСР «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 04.12.81 р. № 1145, Роз’яснення Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС «Про порядок оплати тимчасового заступництва» від 29.12.65 р. № 30/39, Інструкція по застосуванню постанови № 1145, затверджена Держкомпраці, Мінфіном СРСР та ВЦРПС від 14.05.82 р. № 53-ВЛ відповідно.

І хоча останні три нормативні документи прийняті ще за часів СРСР, проте окремі їх положення продовжують діяти в частині, що не суперечить законодавству України (постанова ВРУ від 12.09.91 р. № 1545-ХІІ, лист Мінсоцполітики від 29.04.2013 р. № 61/06/186-13, лист Мінпраці від 25.03.2010 р. № 319/13/84-10).

Ну а тепер давайте розглянемо кожен із зазначених способів.

Щоб подивитися повну версію, підпишіться на журнал Ви вже підписалися? Увійти

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити