Готівковий обіг у роз’ясненнях контролерів

При використанні КОРО невиконання щоденних записів про рух готівки та суму розрахунків, а також незабезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) є неоприбуткуванням (неповним та/або несвоєчасним оприбуткуванням) готівки, що порушує вимоги п. 11 Положення № 148 (лист ДФСУ від 05.03.2019 р. № 904/6/99-99-14-05-01-15/ІПК)

Для відокремлених підрозділів, що застосовують РРО і не мають касової книги, оприбуткуванням вважається забезпечення зберігання щоденних Z-звітів в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ПКУ (1095 днів), і внесення інформації згідно з такими Z-звітами до відповідних книг обліку (КОРО — у разі її використання).

При цьому за правилами, що діють з 01.10.2018 р., записи в КОРО слід робити тільки в разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. Проте податківці наполягають на тому, щоб відокремлені підрозділи без касової книги, які не відмовилися від КОРО, щодня записували до неї суму готівки, що надійшла. Інакше погрожують штрафними санкціями за неоприбуткування.

На наш погляд, така вимога є необґрунтованою. Адже згідно з п.п. 18 п. 3 Положення № 148 повноцінним оприбуткуванням готівки вважається проведення суб’єктами господарювання її обліку в касі на повну суму фактичних надходжень, зокрема у фіскальному звітному чеку (Z-звіті). Тобто формування Z-звіту в електронній формі є достатньою умовою для оприбуткування. Проте відстоювати свою правоту суб’єктам господарювання, вочевидь, доведеться у суді

Якщо інкасація проводиться інкасаторською службою банку з підрозділів-магазинів, то в касовій книзі головного підприємства такі операції не відображаються (лист ДФСУ від 26.07.2018 р. № 3288/6/99-99-14-05-01-15/ІПК)

Абсолютно справедливий висновок податківців. Якщо готівкова виручка з відокремленого підрозділу не потрапляє до каси головного підприємства, немає підстави і для її відображення в «головній» касовій книзі. При цьому необхідно правильно й у повному обсязі оприбуткувати готівку, яку підрозділ самостійно здає до банку. Про те, як це зробити, див. у розділі «Касові операції у відокремленому підрозділі» («Оприбутковуємо готівку»)

Розрахунок фізичної особи з підприємством за допомогою платіжної картки через платіжний термінал, що належить суб’єкту господарювання, не вважатиметься готівковим розрахунком. Відповідно обмеження, встановлене п.п. 1 п. 7 Положення № 148, на такі розрахунки не поширюється (лист ГУ ДФС у м. Києві від 21.08.2018 р. № 3629/ІПК/26-15-14-09-15)

Дійсно, у разі розрахунків платіжною карткою через платіжний термінал грошові кошти надходять суб’єкту господарювання в безготівковій формі. А це означає, що «готівкові» обмеження на такі розрахунки не поширюються. Детально про обмеження готівкових розрахунків див. у розділі 6 «Обмеження суми готівкових розрахунків»

При визначенні ліміту каси підприємство може встановити будь-який період вибірки для розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси (лист НБУ від 06.08.2018 р. № 50-0007/42455)

Хоча НБУ і скасував зазначений лист як такий, що втратив актуальність, висновок, викладений у ньому, абсолютно справедливий. Положення № 148 питання щодо встановлення періоду вибірки під час розрахунку ліміту каси повністю віддає на відкуп юрособі. Але не забудьте зафіксувати, який саме період ви застосовуватимете, у Порядку розрахунку ліміту залишку готівки в касі підприємства (див. розділ 5 «Ліміт каси»)

Нумерація касових ордерів може здійснюватися в хронологічному порядку з початку кожного наступного місяця в порядку зростання з номера «1» протягом календарного місяця і закінчуватися наприкінці місяця відповідним номером (лист ДФСУ від 25.06.2018 р. № 2825/6/99-99-14-05-01-15/ІПК)

Зазначимо, що раніше фіскали наполягали на тому, що нумерувати касові ордери необхідно з початку кожного календарного року з номера «1» (див. нині скасовану консультацію з підкатегорії 109.10 БЗ).

Проте після того, як НБУ висловився за можливість здійснювати нумерацію з початку кожного наступного календарного місяця, податківці із цим погодилися.

На наш погляд, розпочинати наново нумерацію касових ордерів можна з кожного:

— календарного року;

— календарного кварталу;

— календарного місяця і навіть дня.

Адже нормативно ця ситуація не врегульована

У реквізиті «№ з/п» прибуткових і видаткових касових ордерів проставляється номер за порядком. При цьому враховуючи, що прибуткові та видаткові касові ордери оформляються на кожну операцію з приймання/видачі готівки, у реквізиті «№ з/п» проставляється «1» (лист ДФСУ від 25.06.2018 р. № 2825/6/99-99-14-05-01-15/ІПК)

Свого часу поява цього реквізиту в касових ордерах спантеличила як бухгалтерів, так і фіскалів. Причому податківці в листі ГУ ДФС у м. Києві від 25.05.2018 р. № 24376/10/26-15-14-09-12 припустили, що номер у цьому реквізиті повинен збігатися з номером касового ордера та записом у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів. Проте після появи роз’яснень НБУ податківці погодилися з тим, що в цьому реквізиті завжди проставляється «1». Ось тільки виникає закономірне запитання: навіщо взагалі потрібно було вносити до касових ордерів цей абсолютно некорисний реквізит?

Відповідальність за неправильне заповнення графи «№ з/п» прибуткових і видаткових касових ордерів чинним законодавством не передбачено (лист ДФСУ від 16.07.2018 р. № 3117/6/99-99-14-05-01-15/ІПК)

Про те, яку інформацію потрібно вписувати до цього реквізиту касових ордерів, ми зазначили вище. А що буде, якщо ви скористалися рекомендацією київських податківців і неправильно заповнили графу «№ з/п»? На щастя, нічого. Жодної відповідальності за це чинне законодавство не передбачає, що й підтверджують фіскали в листі, який коментується

У реквізиті касового ордера «Додаток» («Додатки») зазначаються документи, які додаються до нього та є підставою видачі/внесення готівки, наприклад, видаткова відомість, наказ на відрядження, звіт про використання коштів, виданих на відрядження, із зазначенням номера та дати тощо (лист ДФСУ від 15.06.2018 р. № 20639/6/99-99-14-05-01-15)

Зверніть увагу: як додаток можна зазначити тільки ті документи, які вже існували на момент оформлення касових ордерів і є підставою для їх складання. Так, наприклад, у ВКО на здавання грошових коштів до банку не слід зазначати як додаток квитанцію банку на внесення готівки, адже така квитанція з’явиться пізніше

У разі оформлення видаткового касового ордера для здавання готівки до банку в реквізиті «Видати» зазначаються прізвище, ім’я, по батькові касира або іншого працівника підприємства, відповідального за здавання готівки до банку (лист НБУ від 12.06.2018 р. № 50-0007/32326)

Таку ж думку НБУ висловлює і щодо заповнення зазначеного реквізиту у ВКО в разі видачі грошових коштів за відомістю на виплату готівки (див. лист від 07.03.2018 р. № 50-0007/13560).

Хоча, на наш погляд, це нелогічно. Адже й при видачі готівки за відомістю, й при здаванні її до банку касир не отримує грошові кошти під звіт і не ставить свого підпису в графі «Одержав». А втім, якщо не хочете вступати в спори з контролерами, краще дотримуватися рекомендацій НБУ

Номери касових ордерів, наведені в колонках 3 і 7 журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів типової форми № КО-3а, можуть не збігатися з нумерацією, зазначеною в реквізиті «№ з/п» цього журналу (лист ДФСУ від 25.06.2018 р. № 2825/6/99-99-14-05-01-15/ІПК)

Як зазначено в листі, що коментується, для прибуткових і видаткових касових ордерів у реквізиті «№ з/п» журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (типова форма № КО-3а) використовується єдина наскрізна нумерація, яка не передбачає окремої нумерації для прибуткових і видаткових касових ордерів. У свою чергу, порядкові номери прибуткових документів зазначаються в графі 3, а порядкові номери видаткових документів — у графі 7. У зв’язку із цим природно, що номери касових ордерів не збігатимуться з нумерацією в графі «№ з/п»