Ні, ані списувати «нульовий» об’єкт ОЗ, ані дооцінювати його ви не зобов’язані.
За правилами п. 33 П(С)БО 7 об’єкт ОЗ списують з балансу, зокрема, якщо він не відповідає критеріям визнання активом з п. 6 П(С)БО 7. У вашому випадку ОЗ придатний до експлуатації, і ви й далі можете використовувати його у власній госпдіяльності. Отже, підстав для його обов’язкового списання немає.
Раз від ідеї списання об’єкта ОЗ, що відпрацював своє, ви відмовилися, потрібно визначитися з його подальшою обліковою «долею».
Якщо пам’ятаєте, п. 16 П(С)БО 7 говорить про те, що підприємство може переоцінювати об’єкт ОЗ у випадку, якщо його залишкова вартість суттєво відрізняється від справедливої вартості*. Причому ані П(С)БО 7, ані будь-який інший нормативний документ жодних винятків для «нульових» ОЗ не робить та їх обов’язкової переоцінки не вимагає.
* На той факт, що норма щодо переоцінки має дозвільний, а не обов’язковий характер, свого часу вказував і Мінфін у листі від 20.03.2003 р. № 053-2940.
Зв’язуватися з переоцінкою, так би мовити, на добровільній основі, теж навряд чи варто, оскільки процедура ця достатньо дороговартісна й морочлива.
По-перше, для її проведення доведеться запросити професійного оцінювача. По-друге, переоцінкою одного об’єкта справа не обмежиться і доведеться переоцінювати всю групу, у якій значиться нульовий ОЗ. Ну й нарешті, по-третє, надалі переоцінку ОЗ усієї цієї групи доведеться проводити регулярно (так, щоб залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості).
З урахуванням цих аргументів, напевно, варто дати вартості «нульового» об’єкта ОЗ спокій і просто продовжити встановлений для нього строк експлуатації**.
** Якщо ж усі мінуси переоцінки вас не лякають, тоді про правила її проведення читайте у статті «ОЗ-переоцінка: розкриваємо секрети проведення» цього номера.
Визначити нову тривалість «життя» «нульового» об’єкта ОЗ повинна спеціально створена на підприємстві комісія (як варіант — постійно діюча інвентаризаційна комісія). При цьому потрібно враховувати такі фактори з п. 24 П(С)БО 7:
— очікуване використання об’єкта з урахуванням його потужності або продуктивності;
— передбачуваний фізичний та моральний знос;
— правові або інші обмеження щодо строків використання об’єкта й інші фактори.
Новий строк корисного використання об’єкта ОЗ установлюють наказом керівника.
Цей варіант обліку «нульового» об’єкта ОЗ позбавлений істотних недоліків дооцінки. При цьому в нього є свої переваги:
(а) продовження строку експлуатації об’єкта ОЗ для цілей бухобліку є зміною облікової оцінки і не впливає на минулі періоди. Перераховувати нараховану раніше амортизацію не потрібно;
(б) об’єкт ОЗ продовжує значитися на балансі підприємства. Тому ви можете спокійно проводити будь-яке його поліпшення і модернізацію (п. 14 П(С)БО 7), а також включати до витрат будь-які витрати, пов’язані з його експлуатацією, технічним обслуговуванням та ремонтом (п. 15 П(С)БО 7). До речі, витрати на модернізацію і дообладнання збільшують первісну вартість ОЗ, а отже, у вас знову з’явиться вартість, що амортизується;
(в) додатковий строк використання буде однаковим для бухгалтерського і податкового обліку. Адже вимоги до мінімальних строків експлуатації нульового об’єкта ОЗ із п.п. 138.3.3 ПКУ ви вже один раз виконали.
Детальніше про те, як продовжити облікове «життя» об’єктів ОЗ із нульовою залишковою вартістю, читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 91, с. 4.
