Військова служба: а чи правда, що…

Розпочнемо з дотримання головної трудової гарантії «солдатам підприємства» — збереження місця роботи. Акцент робитимемо на особах, яких було призвано на строкову військову службу (далі — строковики) і прийнято на військову службу за контрактом (далі — контрактники).

Чи можна звільнити?

Відразу звернемося до «профільної» ст. 119 КЗпП. Після усіх змін, яких вона зазнала, частина 3 цієї статті, як і раніше, зобов’язує роботодавця зберігати місце роботи, посаду і середній заробіток за працівниками, яких:

— призвано на строкову військову службу під час дії особливого періоду;

— прийнято на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду.

Як довго зберігати? До закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення з військової служби. Аналогічні вимоги висуває ч. 2 ст. 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII.

Важливо! Пункт 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП не може бути підставою для припинення трудового договору з працівником, якого призвано (який вступив) на військову службу. Остання редакція цієї норми виключає таку можливість, посилаючись на вищезгадану ч. 3 ст. 119 КЗпП, і робить можливим звільнення у зв’язку із призовом (вступом) на військову службу тільки після закінчення особливого періоду.

Навіть якщо працівник особисто надасть вам заяву з проханням звільнити його згідно з п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП у зв’язку із призовом (вступом) на військову службу, розривати з ним трудовий договір за цією підставою не можна! Якщо справа дійде до суду, то таке звільнення буде визнано незаконним (див. постанову Волинського апеляційного суду від 12.12.2018 р. у справі № 156/270/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/78782823).

Тепер розберемося, чи діє особливий період зараз? Верховний Суд* і Міноборони** у цьому питанні одностайні: особливий період в Україні продовжує діяти. Скасування його дії відбудеться шляхом видання окремого Указу Президента України. Доки відповідного рішення Президент не приймав.

* Див., наприклад, постанови ВС від 20.06.2018 р. у справі № 631/1919/16-ц // reyestr.court.gov.ua/Review/75042758, від 20.06.2018 р. у справі № 323/1252/17 // reyestr.court.gov.ua/Review/74963434, а також лист ВС від 13.07.2018 р. № 60-1543/0/2-18.

** Див. листи Міноборони від 18.10.2016 р. № 322/2/6917, від 20.10.2016 р. № 316/1/906.

Строковий трудовий договір. Чи можна розірвати строковий трудовий договір в період військової служби на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП — у зв’язку із закінченням його строку?

На сьогодні сформувалася наступна правова позиция***. Встановлені у ст. 119 КЗпП гарантії (див. вище) по своїй сфері дії поширюються на усіх без винятку працівників, незалежно від того, працюють вони за строковим або безстроковим трудовим договором. Виняток зроблено ч. 6 ст. 119 КЗпП лише щодо осіб, які обіймали виборні посади в органах місцевого самоврядування і строк повноважень яких сплив.

*** Див. постанову ВС від 13.06.2018 р. у справі № 813/782/17 // reyestr.court.gov.ua/Review/74671222

Чинне законодавство не передбачає можливості розірвання трудових відносин із працівником, якого призвано на військову службу, за жодних обставин.

Припинення трудового договору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП у зв’язку із закінченням строку трудового договору з працівниками, яких призвано на військову службу, можливе тільки після закінчення проходження військової служби (закінчення особливого періоду).

І тут варто згадати ст. 39¹ КЗпП: якщо строковий трудовий договір не буде припинений у раніше погоджену дату, то він вважається продовженим на невизначений строк, тобто стає безстроковим.

Як уникнути такої трансформації, якщо дата закінчення строкового трудового договору «солдата» припадає на період військової служби?

Дивіться, із положень ст. 39¹ КЗпП випливає, що строковий трудовий договір стає безстроковим при одночасному спрацюванні двох підстав:

1) жодна із сторін трудового договору не вимагає його припинення;

2) фактичне продовження трудових відносин після закінчення строку трудового договору.

Проаналізуємо першу підставу. Тут можна застосувати роз’яснення із листа Мінсоцполітики від 15.04.2011 р. № 3961/0/14-11/10, в якому зазначено, що

Тобто обережний роботодавець може попередити «солдата підприємства» (наприклад, надіславши відповідного листа) про те, що:

а) відповідно до ст. 119 КЗпП під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення з військової служби за працівником зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток;

б) після закінчення строкового трудового договору він до роботи допущений не буде;

в) після закінчення військової служби працівник буде звільнений на підставі п. 2 ч. 1ст. 36 КЗпП і повинен з’явитися на підприємстві для отримання трудової книжки й остаточного розрахунку.

Що стосується другої підстави, то, зважаючи на специфіку проходження військової служби, вона спрацювати ніяк не може: ні фактичного виконання трудових обов’язків з боку працівника після закінчення строку дії договору, ні фактичного допуску його до роботи роботодавцем немає.

Звільнення «за власним». Чи можна працівника звільнити за власним бажанням в період проходження військової служби?

Право працівника звільнитися за власним бажанням закріплене в ст. 38 КЗпП. І роботодавець не повинен це право порушувати. Тому, попри те, що в постановах (ухвалах) судів і звучить фраза про те, що КЗпП не передбачає можливості розірвання трудових відносин з працівником, якого призвано на військову службу, за жодних обставин, вважаємо, що вона не поширюється на випадки розірвання трудового договору на підставі ст. 38 КЗпП (ср. ).

Але в жодному разі не рекомендуємо вам якось давити на працівників в цьому питанні. Інакше «солдат підприємства» може звернутися за захистом своїх інтересів до суду.

Зарплатні гарантії

За працівником, якого призвано (який вступив) на військову службу під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення з військової служби, роботодавець зобов’язаний зберігати середній заробіток (ч. 3 ст. 119 КЗпП). Його обчислюємо відповідно до Порядку № 100**** виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, які передували місяцю початку військової служби.

**** Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

Тобто увесь час проходження військової служби оплачуємо виходячи з однієї середньої зарплати. Кожен місяць розраховувати нову середню зарплату не треба.

Коригування. Чи треба «військовий» середній заробіток коригувати на коефіцієнт підвищення окладів, якщо в розрахунковому періоді або в періоді, за який зберігається середній заробіток, на підприємстві (у ФОП) підвищувалися тарифні ставки (оклади)?

Так, коригувати треба. Це вимога п. 10 Порядку № 100.

Якщо оклад підвищувався в розрахунковому періоді, то розрахований коефіцієнт (чи декілька коефіцієнтів) множимо на суми виплат за період до підвищення. На підставі відкоригованої таким чином зарплати визначаємо середній заробіток для розрахунку «військової середньої».

Підвищення окладів відбулося в період військової служби? Тоді: (1) розраховуємо коефіцієнт коригування; (2) множимо на нього середньоденну зарплату; (3) виходячи з отриманої відкоригованої «середньої» оплачуємо період військової служби починаючи з дня підвищення тарифної ставки (окладу) (абзац другий п. 10 Порядку № 100).

«Трудова» доплата. Чи треба «солдатові підприємства» нараховувати «трудову» доплату до мінзарплати для цілей виконання вимоги ст. 3¹ Закону про оплату праці?

Суми середнього заробітку, що зберігаються за «солдатом підприємства», не є зарплатою, яку роботодавець виплачує йому за виконану роботу. Тому такі суми не включаються в зарплату для забезпечення її мінімального рівня (див. лист Мінсоцполітики від 18.06.2018 р. № 1056/0/101-18).

Оподаткування і звітність

ЄСВ з мінзарплати. Чи треба виконувати вимогу про сплату ЄСВ з мінзарплати (далі — МЗП) за «солдатом підприємства», якщо база нарахування ЄСВ за місяць нижче мінімальної зарплати?

Так, тут норма ч. 5 ст. 8 «ЄСВшного» Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI працює на повну. Якщо база нарахування ЄСВ за місяць за основним працівником без інвалідності менше МЗП, то треба визначити ЄСВ-різницю і донарахувати на неї ЄСВ. Проте, якщо підприємство зберігає середній заробіток працівникові з інвалідністю, то ЄСВ нараховують за ставкою 8,41 % на фактичну базу нарахування внеску.

ЄСВ-звіт. Чи треба відображати в таблиці 5 Звіту за формою № Д4 інформацію про початок і закінчення військової служби: строкової і за контрактом?

Ні, таку інформацію в таблиці 5 відображати не треба.

Водночас суму середнього заробітку, що зберігається за такими працівниками, доведеться щомісячно показувати у таблиці 6 ЄСВ-звіту з кодом категорії застрахованої особи — «47» (працівникові з інвалідністю — «66»).

Якщо виникла необхідність в донарахуванні ЄСВ до мінімального страхового внеску, то суму ЄСВ-різниці відображаємо в таблиці 6 Звіту за формою № Д4 з кодом типу нарахувань «13» у графі 10 і кодом категорії застрахованої особи «47» у графі 9.

ПДФО, ВЗ. Чи застосовується податкова соціальна пільга до середньої зарплати працівника, що виплачується йому на підставі ч. 3 ст. 119 КЗпП?

Підпункт 169.2.3 ПКУ забороняє застосовувати ПСП до зарплати працівника, яку він одночасно отримує з доходами у вигляді грошового або майнового (речового) забезпечення військовослужбовців, що виплачуються з бюджету (додатково див. 103.08.01 БЗ). Тому навіть якщо місячна сума зарплати «солдата підприємства» не перевищить граничний розмір зарплати, що надає право на ПСП, то ПСП не застосовуємо.

ПДФО і ВЗ «військовий» середній заробіток оподатковуємо в загальному порядку (див. 103.02 БЗ).

Форма № 1ДФ. Чи передбачена окрема ознака доходу для відображення «військового» середнього заробітку у формі № 1ДФ?

Ні, в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ нараховані «солдатові підприємства» суми середнього заробітку відображайте з ознакою доходу «101» (див. 103.25 БЗ).

А ось в графі «Працювало за трудовими договорами» осіб, яких призвано на строкову військову службу і прийнято на військову службу за контрактом, відображати не треба (див. 103.25 БЗ).

Трудова книжка

Чи зобов’язаний роботодавець вносити в трудову книжку працівника запис про проходження військової служби?

Дійсно, в п. 2.19 Інструкції, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58, говориться про те, що в трудові книжки за місцем роботи вноситься окремим рядком запис про час служби у складі Збройних Сил України та інших військах. Проте вносити його треба до внесення запису про роботу на цьому підприємстві. Ця норма обов’язкова до виконання тільки для записів про період військової служби, яку працівник проходив до прийняття на роботу до цього роботодавця.

А ось працівникові, який працює і має запис в трудовій книжці про прийняття на роботу, запис про проходження військової служби за призовом під час мобілізації або на особливий період, в трудову книжку може не вноситися (див. лист Мінсоцполітики від 04.04.2018 р. № 156/0/22-18) та постанову ВС від 25.07.2018 р. у справі № 761/33202/16-ц // reyestr.court.gov.ua/Review/75581024).

Якщо служить директор

Гарантії. Директор вступив на військову службу за контрактом. Чи можна його звільнити?

Ні, звільняти директора, як і будь-якого іншого «солдата підприємства», не можна. Керуючись ст. 119 КЗпП, зберігаємо за директором місце роботи, посаду і, звичайно ж, середній заробіток.

Передача повноважень. Процедура передачі повноважень директора на період проходження ним військової служби не повинна особливо відрізнятися від тих випадків, коли директор йде у відпустку або від’їжджає у відрядження. Детальніше про це ви зможете прочитати в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 90, с. 24. Проте на деякі нюанси ми все ж вашу увагу звернемо.

Наприклад, коли швидкого повернення директора чекати не доводиться, то іноді призначають того, хто виконує його обов’язки. Проводять такі зміни через ЄДР одним із двох способів:

1) тимчасово виконуючого обов’язки директора вносять як керівника, а після повернення основного директора — знову вносять відомості про основного директора як про керівника;

2) відомості про виконувача обов’язків вносять до ЄДР разом з керівником в числі інших осіб, які мають право без доручення здійснювати дії від імені підприємства (п. 13 ч. 2 ст. 9 «держреєстраційного» Закону України від 15.05.03 р. № 755-IV).

Крім того, не забувайте, що треба улагодити питання з банком і поданням звітності в електронному вигляді. Зокрема, щоб повідомити банк, треба подати оновлений перелік розпорядників рахунком і документи, що підтверджують їх повноваження (див. п. 9 розд. І Інструкції, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492).

А щоб вирішити питання підписання і подання електронної звітності для особи, якій делеговано право підпису, треба отримати кваліфікований електронний підпис (ЕП) і подати податківцям (див. п. 11 розд. III Порядку № 557*****): Заяву про приєднання до Договору про визнання електронних документів (додаток до Договору про визнання електронних документів); повідомлення про надання інформації щодо ЕП в електронному вигляді (додаток 2 до Порядку № 557).

***** Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Мінфіну від 06.06.2017 р. № 557.

Якщо служить підприємець

Підприємцю, який вирішив піти на службу за контрактом, слід знати заздалегідь — пільг, що звільняють його від зобов’язань зі сплати податків і внесків, а також подання звітності, немає.

ЄСВ доведеться нараховувати і сплачувати, як і раніше, на загальних підставах (див. 301.04.02 БЗ). Те ж саме стосується призовників на строкову військову службу.

Не передбачено ПКУ і звільнення від нарахування, сплати єдиного податку (далі — ЄП) і надання податкової декларації з нього для фізичних осіб — підприємців платників ЄП 1 — 2 груп (див. 107.12 БЗ).

Виняток — єдинник третьої групи. Він декларації з ЄП може не подавати і ЄП не платити, якщо у нього протягом звітних кварталів поточного року відсутні доходи. Якщо доходи на початку поточного року були, то далі за кожен поточний звітний період він повинен наростаючим підсумком задекларувати отриманий ними раніше дохід (без сплати єдиного податку) (див. 107.12 БЗ).