Перше, що спадає на думку, — відразу відправити такий лист до спаму, оскільки він дуже схожий на аферу. Проте наші, засмикані життям і фіскалами, обачні бухгалтери далеко не завжди так чинять. І часто-густо мають рацію, оскільки фіскали дійсно займаються подібним шантажем платників з метою вилучення в них ПДВ з ПК.
З юридичної точки зору, таким листам гріш ціна, оскільки вони — взагалі не документи. Адже документи у письмовій формі, що направляються податківцями на адресу платників, мають бути належним чином підписані і у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою контролюючого органу (п. 42.1 ПКУ). А згідно з п. 42.4 ПКУ
електронні листи фіскалів повинні, окрім e-mail, відсилатися і в електронний кабінет платника з дотриманням усіх необхідних формальностей
Причому це стосується не лише ППР і податкових вимог, але й інших видів документів. Крім того, документи вважаються врученими, якщо вони надіслані на адресу (місцезнаходження, податкова адреса) платника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручені особисто (п. 42.2 ПКУ). Але в цьому випадку це не має значення, оскільки такі послання — це просто сигнал (тривожний дзвіночок) фіскалів для платника. Така практика ґрунтується на новій політиці податківців по відпрацюванню ризикових платників. Податківці тепер почали по ланцюжку руху товарів/послуг включати платників ПДВ у ризикові — незалежно від реальності/нереальності здійснюваних між ними госпоперацій.
Отже, якщо ви відправили такий лист до спаму, все одно майте на увазі, що він «сигнальний» і цілком може мати для вас певні неприємні ПДВшні наслідки.
Що ж робити?
Думаємо, спочатку про всяк випадок варто переконатися, що лист дійсно від податківців, а не чиясь афера. Наприклад, можна зателефонувати в місцеву податкову або подати запит на доступ до публічної інформації (другий варіант хоч і надійніше, але тривалий). Але, швидше за все, лист дійсно їх.
Далі треба обрати спосіб вашої поведінки в подібній ситуації.
Відображаємо ПК. З одного боку, ніби як не варто боятися включати в ПК (чи починати активно прибирати із ПК) суми ПДВ за зареєстрованими в ЄРПН ПН, які отримані від такого постачальника. Адже згідно з п. 201.10 ПКУ одного факту реєстрації ПН (чи РК) в ЄРПН з 1 липня 2017 року достатньо для відображення ПДВ у складі ПК.
Тому якщо ПН зареєстрована, і операція, на яку вона оформлена, дійсно мала місце, то для покупця не повинна мати значення відповідність постачальника критеріям ризиковості платника. Цей факт відіграє роль лише для цілей блокування ПН такого постачальника. А якщо ПЗ фіскалів дозволило ПН постачальника пройти реєстрацію в ЄРПН, то навіть коли ПН повинна(і) була(и) у постачальника блокуватися, то до чого тут покупець? Його право на ПК після реєстрації згідно з п. 201.10 ПКУ безперечне. Безумовно, мова про ситуації, коли ПН/РК складалися на фактичні операції, а не були помилковими.
При цьому якщо ви не маєте в розпорядженні відомостей про благонадійність (ризиковість) свого постачальника, то, про всяк випадок, пробийте про нього інформацію на сайті ДПСУ, в ЄДР на сайті Мін’юсту (usr.minjust.gov.ua/ua/home), в Реєстрі судових рішень (reyestr.court.gov.ua) або через платні спеціальні сервіси і подумайте, що робити (у тому числі на майбутнє). І ось якщо в операціях із цим контрагентом ви десь/у чомусь не дуже упевнені і маєте шанс із ними «залетіти» на зустрічній перевірці, вживайте превентивних заходів. А саме — приведіть у повний порядок усі документи, пов’язані з операціями з таким контрагентом. Також за необхідності погоджуйте з контрагентом і організовуйте додаткові підтвердження реальності цих операцій (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 35-36, с. 38).
Не відображаємо (прибираємо) ПК. З іншого боку, якщо ви боїтеся майбутніх проблем, то тоді доведеться йти на поводі у фіскалів. А можливими проблемами, серед іншого, можуть бути зустрічні перевірки з розгляданням крізь лупу усіх ваших документів, пов’язаних із цим контрагентом.
Але найнеприємніше — це небезпека зарахування вас у ризикові платники
Згідно з «гумовим» п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників (у редакції, затвердженій/доведеній листом ДФСУ від 07.08.2019 р. № 1962/99-99-29-01-01), що призведе до суцільного блокування ваших вихідних ПН/РК та істотно вплине на всю вашу госпдіяльність. Адже в цьому пункті Критеріїв так і залишилася фраза про те, що в органах ДФС є податкова інформація, яка визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в наданій на реєстрацію ПН/РК. І вона досі дає фіскалам привід творити подібне свавілля на практиці.
Fight for your right! Як же зупинити цей шантаж платників?
Відразу відмітимо, що за наявною у нас інформацією, примушування фіскалів через суд видалити конкретного платника з числа ризикових досить часто належного ефекту не приносить. Податківці за рішенням суду виключають платника з числа ризикових, а буквально наступного дня включають його в ризикові знову «згідно з новими виявленими фактами», поки не проявить до митарів «лояльності». Так що ж, «проти лому немає прийому»?
Життя, як мовиться, суворе, але якщо не боротися, нічого не зміниться.
Отже, якщо ви готові реально боротися з цим, спочатку спробуйте дізнатися, хто конкретно автор такого листа або хоча б начальник підрозділу місцевої податкової служби, що займається подібними розсилками (мабуть, це відділ непрямих податків). Потім, думаємо, варто із цього приводу звернутися на сервіс «Пульс» ДПСУ (tax.gov.ua/others/puls) і сповістити там із зазначенням відповідних імен (!) про факти розсилки цих незаконних послань без підписів (чим грубо порушені пп. 42.1 і 42.4 ПКУ!), якими місцеві чинуші намагаються обмежити ваші права, незаконно вимагаючи не відображати (сторнувати) ПК. І що такі речі є нічим іншим, як шантажем. Крім того, натякніть на корупційне підґрунтя такого тиску і вимагайте покарати винних у вказаному свавіллі.
Можливо, буде ефект, якщо ви паралельно ще й відправите листи до адресу керівництва не лише ДПСУ, але й Мінфіну — зі скаргою на подібний волюнтаризм місцевих податківців. Не факт, звичайно, що вас почують («ворон ворону очей не виклює»), але не виключено, що це спрацює, і вас врешті-решт залишать у спокої.
Крім того, буде зовсім не зайвим направити скаргу Бізнес-омбудсменові, але для цього треба пройти перший рівень адміноскарження* (чи умовити зробити для вас виняток). У ній теж не завадить згадати якихось конкретних посадових осіб і виконавців, оскільки одні лише скриншоти листів без підпису виглядатимуть не дуже переконливо. Крім того, наскільки нам відомо, боротьбу з цим видом фіскального свавілля веде Громадська спілка «Бізнес-хелп»**. Спробуйте повідомити їм свої факти і направити документальні свідчення подібних email-хуліганств.
* Подати податківцям скаргу в порядку, визначеному ст. 56 ПКУ, і отримати відмову.
** Її контакти: business help@ukr.net. Тел.: (067) 508-29-00. Адреса сторінки у ФБ: facebook.com/4business.help/
У будь-якому випадку не полінуєтеся здійняти галас із цього приводу, використовуючи усі або хоча б якийсь із згаданих варіантів. А, можливо, у вас є якийсь дієвий свій? Тоді поділіться ним із народом.
