Стали великим платником: що робити?*

* Що робити, коли обсяг доходу перевищив 20 млн грн., тут не розглядаємо. Про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 86, с. 4.

Хто такі великі платники

Щоб зрозуміти, які підприємства визнаються великими платниками податків (ВПП), слід відкрити п.п. 14.1.24 ПКУ. В ньому говориться, що великим платником вважається юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, у якої:

— обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищив еквівалент 50 млн євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом НБУ за той самий період;

або

— загальна сума податків, зборів, платежів (в тому числі митних платежів), сплачених до Держбюджету, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищила еквівалент 1 млн євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом НБУ за той самий період, у разі якщо сума таких податків, зборів, платежів, крім митних платежів, перевищувала еквівалент 500 тис. євро.

Водночас сам факт виконання однієї із згаданих умов ще не говорить про те, що юрособа чи постійне представництво нерезидента будуть фактично зараховані до когорти ВПП.

Річ у тім, що відповідно до вимог п. 64.7 ПКУ визнати суб’єкта господарювання великим платником можуть лише податківці.

Порядок формування Реєстру ВПП затверджено наказом Мінфіну від 21.10.2015 р. № 911 (далі — Порядок № 911).

Тільки після внесення платника податку до Реєстру ВПП на нього поширюються особливості, визначені ПКУ для великих платників (п. 64.7 ПКУ та п. 3 розд. І Порядку № 911).

Реєстр ВПП

Податкова в загальному випадку відповідно до розд. ІІ Порядку № 911 включає/виключає підприємство до/із Реєстру ВПП з початку певного року. При цьому, щоб підприємство потрапило до цього Реєстру, потрібно, щоб (пп. 3 – 5 розд. ІІ Порядку № 911):

1) структурний підрозділ ДПС, за яким закріплено функцію супроводження Реєстру ВПП, визначив, що підприємство виконало вимоги, які роблять звичайного платника великим, і відібрало його в число претендентів на включення до Реєстру ВПП;

2) кандидатуру такого підприємства на включення до Реєстру ВПП погодили ГУ ДПС в областях, місті Києві та Офісі великих платників податків ДПС (далі — Офіс ВПП);

3) підприємство включили до сформованого Реєстру ВПП на наступний календарний рік.

До відома! Реєстр ВПП затверджується ДПС до 27 вересня поточного року і не пізніше наступного робочого дня після доведення його до ГУ ДПС в областях, місті Києві та Офісу ВПП він оприлюднюється на офіційному порталі ДПС (п. 6 розд. ІІ Порядку № 911).

Отже, теоретично після 27 вересня будь-який платник податку може сказати, є він великим платником чи ні, заглянувши у Реєстр ВПП.

На 2020 рік Реєстр ВПП затверджений наказом ДПСУ від 26.09.2019 р. № 98. У ньому міститься 1660 підприємств. У порівнянні з попереднім (2019) роком кількість великих платників збільшилася на 187 підприємств, або на 12 %.

Якщо підприємство відшукає себе у Реєстрі ВПП, то з початку нового року воно вже повинно обліковуватися як великий платник. Про те, як це вплине на платника, поговоримо далі.

Увага! В окремих випадках підприємство може потрапити до когорти великих платників і посеред року. Але це може відбутися тільки тоді, коли платник податків у наступних після затвердження Реєстру ВПП податкових періодах досяг критеріїв, що роблять його великим платником (у тому числі за рахунок подання уточнюючих декларацій (розрахунків) або за результатами перевірок, проведених контролюючими органами). Оформляється доповнення Реєстру ВПП шляхом внесення змін до Реєстру ВПП на підставі наказу ДПСУ.

Реєстрація

Якщо підприємство потрапило до Реєстру ВПП, то воно має стати на облік в контролюючих органах, що здійснюють супроводження великих платників податків, тобто в Офісі ВПП, або його територіальних відділеннях.

Щоб дізнатися, про який саме орган ідеться, підприємству слід дочекатися, доки до нього надійде Повідомлення про включення його до Реєстру ВПП на наступний календарний рік за формою № 1-ВПП (наведена в додатку 2 до Порядку № 911). На зворотній стороні цього повідомлення наведено перелік органів ДПС, в одному з яких, на вибір, він з початку наступного року має перебувати на обліку (п. 1 розд. ІІІ Порядку № 911 та п. 64.7 ПКУ).

Таке повідомлення підприємство має отримати до 15 жовтня:

— або в електронному вигляді на електронну адресу, з якої надіслана остання прийнята ДПС податкова звітність,

— або на паперовому носії поштовим відправленням з повідомленням про вручення.

Після отримання такого повідомлення підприємство зобов’язане перевестися на облік до контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податків (звичайно ж, за умови, що воно до цього часу на обліку у такому контролюючому органі не перебувало).

Під переведенням розуміють зміну основного місця обліку із органу ДПС, де підприємство обліковувалося на момент включення його до Реєстру ВПП, до органу ДПСУ, що здійснює супроводження великих платників податків.

** Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588.

Подавати її слід до одного з контролюючих органів, наведених на зворотному боці повідомлення про включення підприємства до Реєстру ВПП (п. 3 розд. ІІІ Порядку № 911).

Звертаємо увагу! Якщо у підприємства, що подало заяву за ф. № 1-ОПП про зміну основного місця обліку, за попереднім (старим основним) місцем обліку є відокремлені підрозділи чи обов’язки податкового агента, такий платник податків має все одно лишитися на обліку за старим місцем обліку як за неосновним місцем обліку.

При цьому лишитися за старим місцем обліку як за неосновним місцем обліку потрібно навіть в тому випадку, якщо орган ДПС, в який перейшов великий платник, знаходиться в тому самому населеному пункті, що і орган ДПС за старим місцем обліку підприємства (п. 64.7 ПКУ).

Щоб новоспечений великий платник не морочився із поданням документів на постановку за неосновним місцем обліку, така постановка буде відбуватися автоматично при зміні основного місця обліку з причин потрапляння в Реєстр ВПП. Про це прямо говорять п. 7.6 та 10.2 Порядку № 1588 (ср. ).

Увага! Якщо підприємство до 15 листопада самостійно не змінить місце основного обліку (тобто не подасть заяву за ф. № 1-ОПП), то зміну місця обліку проведе за нього податкова (п. 4 розд. ІІІ Порядку № 911).

При цьому рішення податкової про примусову зміну основного місця обліку новоспеченого великого платника надійде великому платнику у вигляді повідомлення за формою № 2-ВПП або в електронній формі на електронну адресу, з якої надіслана остання прийнята ДПС податкова звітність, або на паперовому носії поштовим відправленням з повідомленням про вручення (додаток 3 до Порядку № 911).

Таке рішення має надійти протягом 20 календарних днів після прийняття рішення взяти на облік такого платника податків (п. 64.7 ПКУ).

Також при примусовій зміні основного місця обліку, як свідчить п. 64.7 ПКУ, відбувається одночасно і постановка новоспеченого великого платника на облік за неосновним місцем за місцем попереднього обліку підприємства.

Розібравшись із постановкою на облік великого платника, поговоримо про те, як цей факт вплине на нього з точки зору подання звітності і сплати податкових зобов’язань.

Звітування і сплата

Як тільки підприємство стає великим платником, то на нього поширюються особливості сплати і звітування, передбачені ПКУ для великих платників податків (п. 67.4 ПКУ). А саме великий платник податків після взяття його на облік за новим місцем обліку зобов’язаний (останній абзац п. 67.4 ПКУ):

— сплачувати податки за місцем попереднього обліку у контролюючих органах, тобто в бюджет того населеного пункту, куди робив це і до набуття статусу великого платника;

— подавати податкову звітність та виконувати інші обов’язки, передбачені ПКУ, за новим місцем обліку, тобто в Офісі ВПП.

Здається, що все просто, за загальним правилом: звітуєш за новим місцем, а податки сплачуєш за старим.

Водночас на практиці, як визначено у роз’ясненнях фіскалів, все зовсім не так. Для окремих податків правила звітування і сплати зобов’язань великими платниками відрізняються від канону.

Податок на прибуток. Звітувати і сплачувати податок на прибуток фіскали радять (102.23.02 БЗ) за загальним правилом.

Вони переконані: якщо після зміни місця обліку (переходу на облік у Офіс ВПП) місцезнаходження платника податків уже не збігається з місцем податкового обліку в органі ДПС (Офіс ВПП знаходиться не у населеному пункті, де розміщується великий платник), то сплата податку на прибуток підприємств і подання звітності здійснюються за правилами, передбаченими у п. 67.4 ПКУ.

Тобто сплачувати податок великий платник має за своїм місцезнаходженням (на бюджетні рахунки, відкриті на рівні ГУ Держказначейства в областях з відомчою ознакою «99»). А от декларацію йому доведеться подавати за новим місцем обліку, тобто в Офіс ВПП.

При цьому робити це доведеться з дати переходу до Офісу ВПП. Тобто з початку того року, в якому він стане великим платником.

ПДВ. Фіскали радять звітувати і сплачувати ПДВ за іншими правилами, ніж того вимагає останній абзац п. 64.7 ПКУ (101.22 БЗ). Вони вважають, що оскільки з 1 січня відповідного року підприємство стало великим платником податків і обліковується в Офісі ВПП, то воно зобов’язане і подавати звітність, і сплачувати податкові зобов’язання з ПДВ за новим основним місцем обліку. Розподілу на сплату за старим місцем обліку і подання декларації за новим немає.

ПДФО і ВЗ. Щодо подання форми № 1 ДФ і сплати ПДФО і ВЗ за найманих працівників, а також за взяті у фізосіб в оренду (суборенду, емфітевзис) земельні ділянки, земельні частки (паї), виділені або не виділені у натурі (на місцевості), то податківці згодні із вимогами останнього абзацу п. 64.7 ПКУ.

Великий платник після взяття його на облік в Офісі ВПП за новим місцем обліку зобов’язаний сплачувати ПДФО і, відповідно, ВЗ за місцем попереднього обліку у контролюючих органах, а подавати податкову звітність — за новим місцем обліку.

Майнові та ресурсні платежі. Тут маємо на увазі податок на нерухомість, плату за землю, транспортний податок, рентну плату за спеціальне водокористування, а також екологічний податок. Щодо всіх цих податків підхід до визначення місця сплати і звітування також не по канону, але має один і той же принцип.

Так, фіскали (106.07, 111.06, 112.05, 120.05, 121.06 БЗ) вважають, що місце подачі і сплати зобов’язань залежить від того, де знаходиться об’єкт оподаткування відповідним податком (нерухомість, земля, свердловина, джерело забруднення чи скидів, або місце розміщення відходів чи зареєстровано транспортний засіб).

Так, якщо об’єкт оподаткування (земля, нерухомість чи реєстрація транспортного засобу) знаходиться в межах населеного пункту, де знаходиться територіальне управління Офісу ВПП, на обліку в якому стоїть великий платник (м. Київ, Дніпро, Одеса, Львів, Запоріжжя, Харків), то подавати звітність слід за місцем знаходження територіального управління Офісу ВПП (місцем знаходження об’єкта оподаткування), а сплачувати податок — до бюджету цього міста.

Якщо ж об’єкт оподаткування знаходиться в іншому населеному пункті, тобто там, де підприємство стоїть за неосновним місцем обліку, то і звітувати, і сплачувати податок слід за неосновним місцем обліку.

Не забудьте про такий нюанс щодо екоподатку. Оскільки місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, то відповідно до п. 250.8 ПКУ великий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу, в якому він перебуває на обліку (тобто в Офіс ВПП), протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, копії відповідних податкових декларацій.

Інші особливості

Крім місця звітування і порядку сплати податку, новоспечені великі платники податку мають пам’ятати і про інші особливості, з якими вони зустрінуться, потрапивши до Реєстру ВПП, а саме:

1) встановлено спеціальні строки проведення документальних планових та позапланових перевірок для великих платників. Так, тривалість документальних планових перевірок не може бути більше 30 робочих днів (п. 82.1 ПКУ), а документальних позапланових перевірок — 15 робочих днів (п. 82.2 ПКУ).

При цьому продовжувати термін проведення перевірок великих платників можна для документальних планових перевірок — не більше як на 15 робочих днів, а для документальних позапланових перевірок — не більше як на 10 робочих днів;

2) визначено спеціальні правила відповіді на запити фіскалів при перевірці (п. 85.2 ПКУ). А саме, великий платник на запит податківців зобов’язаний надати в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб копії документів, що створюються ним в електронній формі, з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту. На цьому наголошують і фіскали у листі від 21.06.2019 р. № 2841/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.