Теми статей
Обрати теми

Повертаємо переплату з бюджету

Децюра Сергій, податковий експерт
Починаючи з листопада 2019 року правила повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені з бюджету були дещо підкориговані. Ці корективи не змінюють загальний підхід до повернення помилкових чи надміру сплачених сум, а лише уточнюють механізм повернення таких коштів. Щоб після цих нововведень у вас не виникало проблем з поверненням надміру сплачених чи помилкових сум, сьогодні розберемо ці нововведення.

Нововведення

Ще на початку 2019 року Мінфін наказом від 11.02.2019 р. № 60 затвердив новий Порядок повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені (далі — Порядок № 60). Але він почав діяти не одразу після затвердження. Так, з 01.08.2019 р. його почали застосовувати при поверненні переплати з держбюджету, а з 01.11.2019 р. — і з місцевого бюджету, а також платежів, які були розподілені між державним та місцевими бюджетами. До цього часу діяв старий порядок, затверджений наказом Мінфіну від 15.12.2015 р. № 1146 (з 01.11.2019 р. втратив чинність).

Якщо поглянути на новий Порядок № 60, то він багато в чому перегукується із своїм попередником і відповідає вимогам ст. 43 ПКУ.

Тобто, як і раніше,

суми переплати підлягають поверненню платнику тільки в тому випадку, якщо у платника податку відсутній податковий борг (п. 43.1 ПКУ)

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані (п. 43.6 ПКУ). Щоб повернути кошти, платник податків має подати заяву у довільній формі про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3 ПКУ, п. 1 розд. ІІ Порядку № 60). Водночас цей спосіб не підійде для повернення фізособами і ФОП-загальносистемниками надміру утриманих (сплачених) сум ПДФО, які розраховуються територіальним органом ДФС на підставі поданої ними податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік.

Дія Порядку № 60 не поширюється на ті ж випадки, що і дія його попередника, тобто на:

— відшкодування ПДВ;

— повернення авансових платежів (передоплати), помилково та/або надміру внесених платниками податків за власним бажанням як попереднього грошового забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів, що сплачуються до/або під час митного оформлення, та грошової застави;

— повернення митних та інших платежів, що сплачуються до/або під час митного оформлення;

— повернення помилково та/або надміру перерахованих (унесених) платниками коштів, сплачених шляхом надання при митному оформленні податкового векселя;

— повернення суми акцизного податку, внесеної в рахунок погашення податкових векселів;

— виконання рішень судів щодо безспірного списання коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів.

Найбільша відмінність нового Порядку від старого полягає у правилах оформлення і подання заяви на повернення коштів, а також у правилах підтвердження правомірності повернення помилкових чи надміру сплачених сум.

От про це ми якраз і поговоримо далі.

Заява на повернення

Як і раніше, заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платник податків має оформляти у довільній формі. Водночас відтепер у новому Порядку більш детально прописано, яку саме інформацію слід вказувати у такій заяві. Так, обов’язково в ній слід вказувати дані про (п. 2 розд. ІІ Порядку № 60):

1) назву податку, збору, платежу, з якого виникла переплата;

2) суму такої переплати;

3) дату сплати податку, збору, платежу, який став переплатою;

4) реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету, а саме:

— код класифікації доходів бюджету;

— бюджетний рахунок, на який перераховано кошти;

— код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім’я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства.

До відома! На наш погляд, після того як був введений в обіг міжнародний формат рахунка IBAN, де зашифровано і МФО банку, в якому відкритий рахунок, наявність коду МФО в заяві стає зайвою. Водночас, оскільки Порядок № 60 був затверджений до запровадження стандарту IBAN (тобто коли цей реквізит ще мав вагу), то, щоб не було зайвих запитань, краще окремо у заяві вказати код МФО Казначейства;

5) напрям(и) перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються, а саме:

— на поточний рахунок платника податку в установі банку;

— на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету;

— у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

До відома! Такі варіанти повернення не стосуються тільки повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, якщо їх сплата у бюджет відбулася з ПДВ-рахунку.

Помилково та/або надміру сплачені суми ПДВ повертаються виключно на ПДВ-рахунок платника

Водночас якщо ПДВ-рахунок на момент звернення із заявою на повернення, або на момент повернення коштів відсутній, то таке повернення здійснюється шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п. 43.41 ПКУ, п. 3 розд. ІІ Порядку № 60).

Старий Порядок дозволяв платнику податку й інші способи повернення. А саме для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава на:

а) небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів — рахунок 3734, відкритий на балансі ГУ Держказначейства у м. Києві;

б) банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу ДПС у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).

Тепер таких варіантів спрямування повернутих коштів не буде. Хоча, по суті, їх у Порядку уже давно бути не повинно. Річ у тім, що п. 43.3 ПКУ таких варіантів напрямку спрямування помилкових (надмірно сплачених) коштів не передбачав.

Спосіб подання заяви

Ще одним нововведенням, яке передбачено Порядком № 60, є те, що відтепер у самому Порядку прописана можливість подати заяву не тільки особисто платником чи уповноваженою на це особою, або надіслати таку заяву поштою, а й подати її в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу (п. 1 розд. ІІ Порядку № 60).

Звертаємо увагу, що і раніше таку заяву можна було подати в електронній формі через Електронний кабінет. Таке право платникам податку надавав п. 421.2 ПКУ (див. також консультацію у 140.03 БЗ, яка не чинна з 01.11.2019 р.).

Але подати таку заяву можна було лише через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабiнету (як це робили раніше, читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 77, с. 10).

Тепер же після появи згадки у Порядку № 60 про те, що таку заяву можна подати в електронній формі, все зміниться. Подавати таку заяву можна за тими правилами, що і податкову звітність. Річ у тім, що електронна форма заяви знаходиться у розділі:

— «Введення звітності», де наведено усі форми звітності, запитів і заяв, які можна подати через Електронний кабінет;

— «Заяви, запити для отримання інформації», який дозволяє створити найбільш популярні заяви та запити на отримання певної інформації від ДПСУ.

Бланк «Заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені» красується у Електронному кабінеті під кодом J1302001 — для юросіб та кодом F1302001 — для фізосіб.

Щоб подати таку заяву в електронному вигляді, платнику податку слід зробити декілька дій.

Механізм подання заяви

Дія 1. Заходимо в Електронний кабінет платника, що знаходиться за адресою: cabinet.tax.gov.ua, або через офіційний веб-портал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг).

Дія 2. Переходимо до розділу «Введення звітності» чи «Заяви, запити для отримання інформації». І в одному, і в іншому розділі вибираємо відповідну заяву із загального списку документів, що можна подати фіскалам (на рис. 1 показано місце розміщення такої заяви у розділі «Заяви, запити для отримання інформації»).

img 1

Рис. 1. Місце розташування заяви на повернення переплати

Дія 3. Заповнюємо у вікні, що з’явиться, вихідні дані заяви, а саме:

— статус цієї заяви (звітна, нова звітна чи уточнююча). На наш погляд, заява завжди матиме статус «звітна». Річ у тім, що сам ПКУ не передбачає подання уточнюючих чи нових звітних заяв, як і граничного строку для їх подання. Такий статус має тільки звітність;

— в полях «Регіон» та «Район» вказати (вибрати із спливаючого списку) відповідний територіальний орган ДПС (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації), до якого подається заява.

Після заповнення всіх даних у цьому вікні слід натиснути на кнопку «Створити» і приступати до заповнення заяви.

Дія 4. Заповнити форму заяви, що з’явиться (див. рис. 2), а саме вказуємо інформацію про:

— суму переплати;

— дату сплати платежу, який призвів до переплати;

— код класифікації доходів бюджету та назву коду бюджетної класифікації, з якого повертаються кошти.

img 2

Рис. 2. Фрагмент форми заяви на повернення переплати

При цьому, щоб заповнити ці два реквізити, слід вибрати код доходу бюджетів із спливаючого вікна, що з’явиться, коли натиснете на відповідний реквізит;

— рахунок, з якого повертаються кошти, МФО Казначейства та код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім’я якого відкрито рахунок, з якого повертаються кошти. Вказувати інформацію слід самостійно;

— варіант повернення коштів (щоб вибрати, слід поставити відповідну позначку «Х» навпроти вибраного варіанту і заповнити реквізити рахунку, на який повертаються кошти, тощо).

Інформація про податкову, до якої подається заява, а також про платника буде відображена в заяві автоматично.

Звертаємо увагу! Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

Для подання платіжки разом із заявою платнику податків слід або відсканувати таку платіжку, або зберегти її в електронному вигляді і потім доповнити нею саму заяву.

Щоб це зробити, платник податків має вибрати вкладку «Додатки» у вікні, де заповнюється форма заяви (див. рис. 3).

img 3

Рис. 3. Доповнення додатку до Заяви

На перший погляд здається, що доповнити заяву додатком просто, але, на жаль, на сьогодні нам не вдалося це зробити. Електронний кабінет не дає змоги вибрати відсканований чи збережений первинний документ, створений не в Електронному кабінеті. Сподіваємося, що невдовзі цю проблему буде вирішено. А до того часу доведеться додаток до заяви подавати окремо, наприклад, скориставшись меню «Листування з ДПС».

Дія 5. Перевіряємо правильність заповнення заяви. Для цього натискаємо кнопку «Перевірити». Якщо перевірка була пройдена успішно, то заповнену заяву слід зберегти. Для цього натисніть кнопку «Зберегти». Після цього ваша заява потрапить до розділу «Введення звітності» (рис. 4).

img 4

Рис. 4. Місце зберігання заяви до подання до податкової

Дія 6. Відправляємо заяву до податкової. Щоб це зробити, ви спочатку маєте на неї накласти електронний підпис. Для цього натисніть кнопку «Підписати» (див. рис. 4) і у вікні підпису, що з’явиться, оберіть ключ і вкажіть пароль ключа відповідної посадової особи. Після цього слід зчитати ключ кнопкою «Зчитати» та підписати документ кнопкою «Підписати».

Система автоматично надає підказку щодо ключа, який треба використати на кожному з кроків підписання документа. Накладання підпису бухгалтера, директора та печатки підприємства може виконуватись послідовно в різні моменти часу з різних робочих місць.

Підписаний документ необхідно надіслати до ДПС за допомогою кнопки «Відправити» (див. рис. 4). Контролюйте накладання електронного цифрового підпису та відправку документів за допомогою відповідних статусів в полі «Статус» (рис. 4).

Після відправки заяви до ДПС таку заяву платник податку може знайти та переглянути в меню «Перегляд звітності».

Протягом одного робочого дня після надсилання заяви до органу ДПС платник отримає квитанції про прийняття заяви. Інформацію щодо отриманих квитанцій користувач може переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

Алгоритм повернення

Після того як платник податку подасть до податкової заяву, переплату йому мають повернути протягом 20 днів з дня подання такої заяви. Але щоб це сталося, його заява має пройти дві перевірки.

1. Технологічна перевірка. Заява, що надходить до податкової в електронному вигляді, одразу автоматично перевіряється засобами антивірусного захисту, і тільки після цього інформація з неї потрапить до Журналу опрацювання заяв на повернення (п. 4 розд. ІІ Порядку № 60).

2. Фактична перевірка. Отримана заява буде перевірена на предмет правомірності заявленої суми на повернення та на предмет виконання платником всіх вимог, що дають право на отримання такої переплати з бюджету. Тобто буде перевірено:

— по-перше, сам факт наявності переплати з того податку, що вказав у заяві платник податку (п. 5 розд. ІІ Порядку № 60).

Увага! Перевірка наявності переплати буде проходити у разі повернення платежів, належних держбюджету, протягом 9 робочих днів з дня отримання заяви, а платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, — протягом 11 робочих днів.

Якщо наявність переплати не буде підтверджена, то після закінчення таких перевірок фіскали направлять платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини відмови;

— по-друге, наявність у платника податку податкового боргу (п. 6 розд. ІІ Порядку № 60).

Така перевірка має відбутися не пізніше ніж за 8 робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання заяви у разі повернення платежів із держбюджету, або за 10 робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання заяви — у разі повернення платежів з місцевого бюджету та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами.

Якщо податківці встановлять, що у платника податку існує чи виник податковий борг до цього періоду, то вони надішлють письмове повідомлення з відмовою із зазначенням причини такої відмови.

Тому, якщо у платника податку ненароком виникне податковий борг до моменту проведення такої перевірки, то йому фіскали можуть відмовити у поверненні переплати. Отже, будьте уважні.

Якщо всі перевірки пройдено успішно, то не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання заяви фіскали підготують висновок із вказівкою Казначейству перерахувати платнику податку заявлену переплату. На підставі такого висновку Казначейство має повернути протягом 5 робочих днів суму переплати (п. 43.5 ПКУ та п. 8-9 розд. ІІ Порядку № 60).

Тобто, якщо все буде добре, то переплату платник податків має отримати протягом 20 днів з дня подання заяви.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі