Аптечка на підприємстві

8.1. Коли наявність аптечки обов’язкова

Перше, що спадає на думку при згадці про обов’язкову наявність аптечки, — це підприємства, які мають автотранспорт. Згідно з п.п. «є» п.п. 31.4.7 ПДР заборонено експлуатацію транспортних засобів, зокрема, за відсутності медичної аптечки з нанесеними на неї відомостями про тип транспортного засобу, для якого вона призначена.

Аптечка, перелік медикаментів якої відповідає ДСТУ 3961-2000 для відповідного типу транспортних засобів, має бути закріплена в місці, спеціально призначеному для цього підприємством-виробником. Якщо ж конструкцією автомобіля зазначені місця не передбачені, медична аптечка має бути розташована в легкодоступному місці. Отже,

Але ПДР — не єдиний нормативний документ, який вимагає обов’язкової наявності аптечки. Робота на виробничих підприємствах часто пов’язана з деяким ризиком не лише для здоров’я, а й для життя працівників. При цьому ризики варіюються залежно від характеру виконуваних робіт. У таких випадках обов’язкової наявності аптечки можуть вимагати галузеві нормативно-правові акти. Наприклад, вимоги забезпечити виробничі приміщення медичними аптечками можна знайти в:

— Правилах охорони праці для працівників виробництва солоду, пива та безалкогольних напоїв, затверджених наказом Мінсоцполітики від 18.04.2017 р. № 635;

— Правилах охорони праці для працівників бавовняного виробництва, затверджених наказом МНС від 12.12.2012 р. № 1417;

— Правилах охорони праці при термічній обробці металів, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 18.12.2007 р. № 315;

— Правилах охорони праці для працівників театрів і концертних залів, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 25.12.2009 р. № 210;

— Правилах охорони праці для підприємств та організацій поліграфічної промисловості, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 03.12.2007 р. № 287;

— Правилах охорони праці для нафтохімічних підприємств, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 03.07.2008 р. № 156;

— Правилах охорони праці для підприємств трикотажної галузі промисловості, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 22.11.2006 р. № 4;

— Правилах охорони праці для підприємств по виробництву кабельної продукції, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 18.12.2007 р. № 314, тощо.

Це далеко не повний перелік нормативних документів, які вимагають від підприємств тієї чи іншої галузі обзавестися аптечкою. Тут важливо пам’ятати: у деяких випадках обов’язкова наявність аптечки в цеху або на робочому місці — пряма вимога законодавства. Тому для того, щоб точно знати, чи належить ваше підприємство до тих, хто зобов’язаний мати аптечку, вивчіть нормативні акти, що регулюють правила ОП у вашій галузі.

Зазначимо, що на великих промислових підприємствах з високим ризиком травматизму працівників однією аптечкою зазвичай не обмежуються. Там створюють медпункти для надання медичної допомоги працівникам. Працівники медпунктів повинні вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим. Вони ж стежать за належним постачанням структурних підрозділів підприємства медичними аптечками.

8.2. Аптечка в офісі

Чи потрібна аптечка в «простому» офісі торговельної компанії, банківської установи або на іншому підприємстві, де немає очевидної загрози травматизму?

Чинне законодавство в цьому питанні дуже небагатослівне. Згідно зі ст. 13 Закону про охорону праці роботодавець зобов’язаний створити на кожному робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі ОП. Із цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління ОП, зокрема вживає термінових заходів для допомоги потерпілим. За порушення цих вимог роботодавець несе відповідальність.

Крім того, при настанні нещасного випадку безпосередній керівник робіт (чи інша уповноважена особа) зобов’язаний, зокрема, терміново організувати надання першої домедичної допомоги потерпілому, забезпечити в разі потреби його направлення до закладу охорони здоров’я (п. 5 Порядку № 337).

Як бачите, прямо про обов’язкову наявність аптечки в Законі про охорону праці й у Порядку № 337 нічого не сказано. Водночас важко вживати якісь заходи для допомоги потерпілим без хоча б мінімального набору необхідних засобів. А нещасний випадок може відбутися не лише в цеху промислового підприємства, але й у затишному теплому офісі. Наприклад, перелом унаслідок падіння на слизьких сходинках, удар струмом через несправну розетку, опік унаслідок раптового займання тощо.

Тому доходимо висновку: хоча чинне законодавство прямо і не вимагає заводити аптечку в «простих» офісах, без неї роботодавцеві ніяк не виконати покладені на нього вимоги Закону про охорону праці. Виходячи із цього, вважаємо, що

Аналогічних висновків із цього приводу свого часу доходили і фахівці Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві (далі — ФСНВ) у листі від 16.08.2005 р. № 261-05-3, а також Держпраці в листі від 18.11.2016 р. № 11506/1/4.4-ДП-16.

Зверніть увагу! Питання забезпечення підприємства аптечками слід вирішувати на рівні колективного договору в розділі «Охорона праці» (див. лист ФСНВ від 31.08.2010 р. № 823-06-2). Якщо ж у вас колективний договір не укладений, придбання аптечки достатньо оформити відповідним наказом керівника підприємства.

Отже, з обов’язком мати аптечку ми з вами розібралися. Тепер давайте поглянемо, що до цієї аптечки покласти.

8.3. Вміст аптечки

Наповнюємо аптечку

З автомобільною аптечкою все доволі просто. Як ми згадували раніше, згідно з п.п. 31.4.7 ПДР перелік медикаментів автомобільної аптечки повинен відповідати ДСТУ 3961-2000*. Її склад затверджений у двох варіантах:

* Акцентуємо вашу увагу: останні принципові зміни до переліків внесено наказом Мінекономрозвитку від 11.06.2013 р. № 622.

АМА-1 — для укомплектування легкових і вантажних автомобілів, автобусів міського та приміського маршрутів, а також колісних тракторів;

АМА-2 — для автобусів міжміського сполучення.

Згідно з вимогами п. 4.2 ДСТУ 3961-2000 аптечки комплектуються двома комплектами медичних засобів: основним (включає два обов’язкові набори) і допоміжним. Переліки медичних засобів, що входять до цих комплектів, установлені в таблицях 1 і 2 (відповідно в пп. 4.2.1 і 4.2.4 ДСТУ 3961-2000).

Причому, на думку Нацполіції (див. лист від 11.01.2016 р. № 71/20/10/04-2016), автомобільну аптечку можна купити в готовому вигляді в аптечній установі, а можна укомплектувати самостійно. Головне, щоб вона відповідала вимогам ДСТУ 3961-2000.

Тепер про неавтомобільні аптечки.

Якщо ж нормативними документами точний перелік медпрепаратів не встановлений, тоді перелік необхідних лікарських засобів для аптечки визначається характером шкідливих і небезпечних виробничих факторів, які можуть виникнути на робочому місці. Принаймні так роз’яснювали фахівці ФСНВ у вже згаданому раніше листі від 16.08.2005 р. № 261-05-3 (ср. ). При цьому кількість препаратів варіюється залежно від кількості осіб, яким може знадобитися допомога.

Тобто підприємству потрібно виходити з того, які небезпеки чекають на працівника на робочому місці. В одному випадку достатньо стандартних анальгетиків, спазмолітиків і сердечних препаратів, а також простих матеріалів та медикаментів для обробки ран при незначних травмах, а в іншому — бажано обзавестися ширшим переліком ліків і виробів медичного призначення.

Перелік лікарських засобів, якими має бути укомплектована аптечка, місце її зберігання, а також порядок її використання та періодичність контролю за вмістом аптечки затверджують наказом керівника підприємства. Цим же наказом призначають працівника, відповідального за вирішення організаційних «аптечних» питань. Саме він відповідатиме за придбання аптечки, її комплектацію та зберігання, а також за використання препаратів з аптечки. Ідеальний варіант, звичайно ж, якщо така людина має медичну освіту. За відсутності такої людини відповідальним за аптечку доцільно призначити спеціаліста служби ОП підприємства.

Найважливіше! Необхідно суворо дотримуватися строків та умов зберігання лікарських засобів з аптечки. Не варто зберігати там не придатні до використання препарати, якщо в них порушена упаковка або минув строк придатності. Але що ж робити з ліками, строк придатності яких сплив? Поглянемо!

Позбавляємося від прострочених ліків

Перше, що спадає на думку, — викинути прострочені ліки і медвироби у відро для сміття. Але з точки зору закону прострочені ліки потрібно утилізувати.

Згідно з п. 3 Правил утилізації цей документ обов’язковий для всіх суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність, пов’язану з обігом лікарських засобів, утилізацією та знешкодженням відходів. При цьому під обігом розуміються види діяльності, пов’язані не лише з виробництвом та торгівлею, експортом/імпортом, але і з придбанням та використанням ліків.

Причому жодних критеріїв щодо обсягу, в якому використовуються ліки, Правила утилізації не встановлюють. Тому виходить, що для цілей цього документа не має значення, використовуєте ви медикаменти в «лікарняно-аптечних» обсягах чи максимум, що у вас може «завалятися», — пластинка валідолу або баночка йоду.

Для цього посадові (уповноважені) особи суб’єкта господарювання визначають наявність ліків, що не підлягають подальшому використанню. Ці ліки оформляють Актом, форма якого наведена в додатку 1 до Правил утилізації. Потім такі ліки передають для утилізації підприємствам, що мають ліцензію на поводження з небезпечними відходами (прямо або через постачальників, якщо є така можливість).

Після цього органам Держлікслужби за місцем здійснення діяльності підприємство подає інформацію про передачу ліків, що не підлягають подальшому використанню, на утилізацію або знешкодження (додаток 2 до Правил утилізації).

Отже, організаційні «аптечні» питання ми обговорили. Але ж придбання аптечок і наповнення їх медикаментами пов’язані з витратами. Тому потрібно з’ясувати, яким чином їх обліковувати.

8.4. Облік «аптечних» витрат

Бухгалтерський облік

Якщо ви придбали готову (укомплектовану) аптечку, то її слід обліковувати як об’єкт МНМА. Тобто таку аптечку ви обліковуєте як один цілісний об’єкт, незважаючи на безліч ліків та медвиробів у ній.

Дійсно, вартість такої аптечки невелика, а строк її служби перевищує рік (чи операційний цикл). Майже напевно аптечка не дотягує до вартісного критерію, при перевищенні якого об’єкт визнається ОЗ. Тому витрати на придбання аптечки спочатку збирають на субрахунку 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів», а потім списують на субрахунок 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».

Амортизацію вартості аптечки нараховують одним з методів, передбачених п. 27 П(С)БО 7:

— прямолінійним;

— виробничим;

— «50 % / 50 %» (амортизацію нараховують у розмірі 50 % вартості, що амортизується, в першому й останньому місяцях використання МНМА);

— «100 %» (амортизацію нараховують у розмірі 100 % вартості, що амортизується, в першому місяці використання об’єкта МНМА).

Накопичена сума амортизації потрапляє в кредит субрахунку 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів».

А ось вартість ліків, які ви купуєте окремо (наприклад, щоб доукомплектувати свою аптечку або замінити прострочені ліки), обліковують у складі запасів на субрахунку 209 «Інші матеріали». У періоді, коли такі ліки «потрапляють» в аптечку, їх вартість списують до складу витрат.

Наприклад, якщо йдеться про автомобільну аптечку, то має значення, де використовується автотранспорт. Тобто якщо автомобіль:

— обслуговує адмінперсонал, тоді «аптечні» витрати включають до складу адміністративних (Дт 92 «Адміністративні витрати»);

— використовують для доставки продукції покупцям, тоді вартість медпрепаратів потрапить до складу витрат на збут (Дт 93 «Витрати на збут»).

Якщо потрібно облікувати «виробничі» аптечки, що знаходяться на території цехів, тоді витрати на їх придбання потрапляють на рахунок 91 «Загальновиробничі витрати». Адже, по суті, це — витрати на ОП (п. 15.8 П(С)БО 16).

Нарешті, для обліку аптечок, які зберігаються на підприємствах торгівлі, послуг і ресторанного господарства, потрібно виходити з напряму діяльності самого підприємства або працівників конкретного підрозділу. Зазвичай це будуть або адміністративні витрати (Дт 92), або витрати на збут (Дт 93).

Податковий облік

Податок на прибуток. У податковоприбутковому обліку все просто. І у високодохідників, і в малодохідників вартість аптечки та медикаментів потрапляє до бухгалтерських витрат (ліки — безпосередньо, а «повнокомплектна» аптечка — через амортизацію). Таким чином, вартість і ліків, і аптечки автоматично зменшує об’єкт оподаткування податком на прибуток.

Оскільки аптечка явно коштує менше 6000 грн., то для податковоприбуткового обліку вона однозначно буде об’єктом МНМА, а не ОЗ. Адже вартість ОЗ у податковоприбутковому обліку повинна перевищувати 6000 грн. (п.п. 14.1.138 ПКУ). При цьому жодних різниць за аптечкою визначати не потрібно. Адже МНМА не підпадають під «податкове» визначення ОЗ, а тому різниці за ними не визначаються (див. листи ДФСУ від 07.12.2018 р. № 5158/6/99-99-15-02-02-15/ІПК і від 31.05.2019 р. № 2491/6/99-99-15-02- 02-15/ІПК).

ПДВ. Згідно з п.п. «в» п. 193.1 ПКУ операції з постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Держреєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, внесених до Держреєстру медичної техніки та медвиробів або таких, що відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, оподатковують за ставкою 7 %. Медичні вироби, які не підпадають під вищезгадані вимоги, оподатковують ПДВ за ставкою 20 %.

Виходить, що при придбанні аптечки, а також додаткових ліків (медпристосувань) підприємство відображає податковий кредит з ПДВ. Головна умова відома: наявність податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН.

Що стосується «компенсуючих» податкових зобов’язань згідно з п. 198.5 ПКУ, то при придбанні аптечки та/або медпрепаратів для неї таких зобов’язань, на наш погляд, не буде. Ми вважаємо, що господарське призначення аптечки не викликає сумнівів. Адже наявності автомобільної аптечки вимагають ПДР, а аптечки у виробничих і навіть офісних приміщеннях — це вимога законодавства у галузі ОП (про це читайте в підрозділах 8.1 і 8.2). А це, у свою чергу, надає право не компенсувати податковий кредит.

Інша річ, якщо ви списуєте зіпсовані або невикористані препарати, у яких закінчився строк придатності. Тут від «компенсації» податкового кредиту вже нікуди не подітися. Адже є очевидним факт негосподарського використання ліків і медвиробів з аптечки. Звісно, «компенсуючі» ПДВ-зобов’язання на вартість списаних препаратів слід нараховувати за тією ж ставкою, за якою раніше був відображений податковий кредит.

ПДФО. Головна умова оподаткування доходів фізосіб — можливість їх персоніфікувати. А ось «знеособлені» виплати не включаються до оподатковуваного доходу фізосіб, а отже, ПДФО з них не утримують.

У нашому випадку при використанні медпрепаратів з аптечки підприємства для надання допомоги працівникам ми маємо справу з неперсоніфікованим доходом. Адже не завжди можна зафіксувати факт використання працівниками препаратів з аптечки, а також установити, хто саме і в якій кількості ці препарати використав.

Але навіть якщо кожну продезинфіковану препаратами з аптечки подряпину ретельно документувати, на наш погляд, про ПДФО все одно говорити не доводиться. Дійсно, ліки з аптечки працівникам надають безоплатно, а отже, дохід у натуральній формі ніби має місце. Але як визначити головне — суму «доходу» працівника у вигляді умовної пігулки валідолу, декількох сантиметрів лейкопластиру або крапель корвалолу? Тому

ВЗ. Доходи, з яких не утримують ПДФО, не оподатковують і ВЗ. Декілька винятків, згаданих у п.п. 1.7 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, нашої ситуації не стосуються. Звідси висновок: об’єкт оподаткування ВЗ при користуванні препаратами з медичної аптечки не виникає.

ЄСВ. «Аптечної виплати» в Інструкції № 5 у складі фонду оплати праці не знайти. Навпаки, прямо зазначено, що витрати на проведення оздоровчих заходів до фонду оплати праці не належать (п. 3.27 Інструкції № 5). Такі витрати можна побачити й у п. 10 розд. ІІ Переліку № 1170. А отже, вартість лікарських засобів з аптечки не включається до бази нарахування ЄСВ.

Наостанок — приклад, який демонструє, як підприємству обліковувати придбану аптечку.

Приклад 8.1. Підприємство придбало аптечку для офісу вартістю 749 грн. (у тому числі ПДВ 7 % — 49,00 грн.). Крім того, для доукомплектування аптечки додатково придбані медпрепарати вартістю 214 грн. (у тому числі ПДВ 7 % — 14 грн.).

У бухобліку придбання аптечки та медпрепаратів відображаємо так (див. табл. 8.1):

Таблиця 8.1. Облік медичної аптечки та медпрепаратів