Давайте спочатку з’ясуємо, чи можуть інспектори праці, виявивши в ході інспекційного відвідування (невиїзного інспектування), що працівникові в результаті помилки (сумової/несумової) виплачена більша сума зарплати, чіплятися до роботодавця. Для цього переглянемо «штрафну» ст. 265 КЗпП і визначимося, чи може наше порушення класифікуватися як порушення законодавства про працю?
Ура! У ст. 265 КЗпП ви не знайдете «штрафної» норми, під яку можна було б підвести «помилку», допущену в ситуації, описаній читачем.
Так, наприклад, таке порушення, як виплата зарплати без нарахування і сплати ЄСВ та податків (штраф 30 МЗП, абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП), під наш випадок не підходить. Адже ця норма стосується випадків виплати зарплати «в конверті».
Недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці (штраф 10 МЗП, абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП) — теж не наш випадок. Склад виплат, які належать до мінімальних державних гарантій в оплаті праці, наведений у ст. 12 Закону про оплату праці*. Нагадаємо, що під такі порушення потрапляють, зокрема: недотримання гарантій із забезпечення мінзарплати; ненарахування оплати за роботу в надурочний, нічний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; ненарахування відпускних, непроведення індексації та ін.
* Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.
У нашому ж випадку працівникові в описаній вище ситуації, навпаки, виплатили більше, ніж йому належить ☺. Тож тут точно не можна говорити про недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці.
Порушення інших вимог трудового законодавства (штраф в 1 МЗП, абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП) теж не варіант. Адже жодні вимоги трудового законодавства в цьому випадку підприємство не порушувало. Працівник отримав усе, що йому належить, навіть більше і вчасно.
Для притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 41 КпАП ми теж підстав не бачимо
Тож претензій з боку Держпраці чекати в цьому випадку не варто. Підстав для цього немає жодних.
Про витрати підприємства, вважаємо, хвилюватися не варто.
У податковоприбутковому обліку витрати на оплату «понаднормової» зарплати відображаємо повністю за бухобліковими правилами. Тобто вони зменшують фінрезультат у складі інших витрат (субрахунок 949), а це може спричинити виправлення помилки (докладно про виправлення бухоблікових помилок див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 25).
На закінчення звертаємо увагу, що оскільки працівник не повертатиме надміру нараховану суму заробітної плати, то немає підстав для коригувань сплачених із цієї суми ПДФО, ВЗ і ЄСВ. Адже підприємство визнає такий дохід зарплатою працівника. А отже, з нього мають бути сплачені ЄСВ, ПДФО і ВЗ у повному обсязі.
