Теми статей
Обрати теми

Комісія на продаж: втрата товару комісіонером

Альошкіна Наталя, податковий експерт
У статті йтиметься про втрати товару у межах посередницького договору на продаж: коли товар комісіонерові був переданий, але до покупця він дійшов не в повному обсязі. При цьому посередник визнає свою вину і готовий компенсувати вартість товару комітентові. Найбільше запитань у сторін операції виникає щодо обліку ПДВ за втраченим товаром (у тому числі при комісії на експорт). Чи виникають ПДВ-зобов’язання, за якою ставкою, у кого та коли? Давайте розбиратися.

Внутрішня комісія на продаж

У момент передачі товару комісіонерові комітент у загальному порядку нараховує ПЗ, відповідно комісіонер має право на ПК (п. 189.4 ПКУ).

Частина товару комісіонером з якихось причин була втрачена (при зберіганні, транспортуванні тощо). Відповідно, комісіонер, відвантаживши товар покупцеві, нараховує ПЗ виходячи з фактичної вартості постачання товару (тобто за вирахуванням суми втраченого товару). Комісіонер свою вину визнає і готовий відшкодувати комітенту вартість втраченого товару.

На наш погляд, найбезпечніший варіант для ПДВ-наслідків такий.

Комітент і комісіонер жодних ПДВ-коригувань не здійснюють. Адже для цілей ПДВ постачання товару між комітентом і комісіонером відбулося (п.п. 14.1.191 ПКУ). При цьому жодних коригувальних дій із ст. 192 ПКУ не було. Тобто

у комітента немає підстав для складання зменшуючого РК. Проблема із втраченим товаром — це вже проблема суто комісіонера

Очевидно, що загублений комісіонером товар не може бути ним використаний у межах госпдіяльності. А раз за таким товаром раніше був відображений вхідний ПДВ, відповідно, його необхідно нівелювати — нарахувати компенсуючі ПЗ (п.п. «г» пп. 198.5, 189.1 ПКУ).

Незважаючи на те що юридично товар не отримувався, фіскали не бачать жодних перешкод у застосуванні до втраченої частини такого товару правил п. 198.5 ПКУ.

Наприклад, подібну схему дій вони пропонують у разі втрати товару перевізником, який усього лише надавав послуги перевезення (див. 101.16 БЗ). При цьому відшкодування збитку замовникові фіскали фактично прирівнюють до постачання товару (п.п. 14.1.191 ПКУ) винній особі — перевізнику (БЗ 101.15 //«Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 98, с. 3). Таким чином, перевізник отримує на себе ПН з податковим кредитом. Проте, за рецептом фіскалів, має тут же його компенсувати, нарахувавши ПЗ у зведеній ПН як негоспвикористання.

Тут все-таки вставимо ремарку стосовно того, що ми не згодні з ідеєю трансформації відшкодування збитку перевізником в операцію продажу. Адже спочатку в ланцюжку «продавець-перевізник» не було постачання за правилами податкового обліку (на відміну від нашого комісійного випадку). Проте для нашої ситуації нам є цікавою у позиції фіскалів саме ідея компенсаційних ПЗ, коли покупець товар на баланс не зараховує.

Загалом, вважаємо, орієнтуючись на вищезгадану позицію фіскалів, у нашому випадку комісіонерові необхідно нарахувати компенсуючі ПЗ в частині відображеного вхідного ПК за загубленим товаром.

А ось при комісії на експорт виникають свої ПДВ-особливості.

Комісія на експорт

Посередницькі правила оподаткування з п. 189.4 ПКУ на експортні операції не поширюються (п. 189.6 ПКУ). Тому якщо за умовами договору товар має бути реалізований нерезиденту (вивезений за межі митної території України), то при передачі його комісіонерові ПЗ у комітента не виникають.

При цьому комітент нараховує ПДВ-зобов’язання за ставкою 0 % тільки на підставі оформленої належним чином митної декларації (МД), що підтверджує фактичне вивезення товару (п.п. 195.1.1 ПКУ).

У ПДВ-обліку комісіонера ані отримання товару, ані його вивезення за межі митної території України не відобразяться

При цьому комісіонер повинен просто відшкодувати збиток комітентові за втрачений товар.

На нашу думку, операція з відшкодування збитку — не об’єктна операція. Отже, жодних ПДВ-рухів у комісіонера не відбувається взагалі (звісно, за винятком надання комісійної послуги, але про це тут не йдеться).

У свою чергу, саме комітент повинен нарахувати компенсуючі ПЗ згідно з «негосподарським» п.п. «г» п. 198.5 ПКУ, застосувавши ту ж ставку ПДВ, яка була на вході.

І все! Жодних ПДВ-зобов’язань більше у нього не виникає (за жодною ставкою ПДВ), адже об’єкт оподаткування ПДВ в частині загубленого сторонньою особою товару (!) відсутній.

Утім, спираючись на позицію фіскалів, де вони прирівнюють відшкодування збитку до постачання товару винній особі (БЗ 101.15 БЗ), перебіг подій може бути іншим. Комітент нараховує ПЗ за ставкою 20 % (7 %) і складає ПН на комісіонера у момент отримання від останнього відшкодування. При цьому база оподаткування визначається за правилами п. 188.1 ПКУ (не нижче мінбази).

У свою чергу, комісіонер на підставі ПН, отриманої від комітента, відображає ПК і услід нівелює такий ПК, нараховуючи компенсуючі ПЗ (п.п. «г» п. 198.5 ПКУ).

Враховуючи неоднозначність позиції в цьому питанні, все ж таки радимо заручитися індивідуальною консультацією на своє ім’я (ст. 52 ПКУ).

висновки

  • На думку фіскалів, кошти, що надійшли від винної особи в рахунок відшкодування збитку, є компенсацією вартості втраченого товару.
  • З урахуванням позиції фіскалів, при внутрішній комісії комісіонерові безпечніше нарахувати компенсуючі ПЗ за втраченими товарами. При цьому комітент нараховані раніше ПЗ не коригує.
  • У разі комісії на експорт комітент нараховує компенсуючі ПЗ. У комісіонера ПДВ-наслідки не виникають. Але позиція фіскалів відрізняється.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі