Ні, якщо нереєстрація ПН і недоплата за січень виявлені перевіркою, то подавати УР до помилкового січня після запізнілої реєстрації ПН не потрібно.
Помилки, виявлені перевіряючими, не вимагають повернення до помилкових періодів і подання УР до помилкових декларацій*
* Хіба що в деяких випадках при помилках у від’ємному значенні після перевірки необхідно правильно заповнити поточну ПДВ-декларацію та облікувати в її ряд. 16.3 дані з ППР «В3», «В4» (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 62, с. 19). Проте, зверніть увагу, йдеться саме про правильне заповнення поточної декларації, а не про подання до минулих помилкових періодів УР, але це не наш випадок.
А в цьому випадку необхідно зареєструвати січневу ПН і просто сплатити суму донарахованого податкового зобов’язання зі штрафними санкціями за ППР. На підставі такого ППР сума недоплати, донарахована контролюючим органом, у свою чергу, буде відображена в інтегрованій картці платника (ІКП).
Адже в ІКП згідно з п. 2 підрозд. 1 розд. II Порядку № 422 окремо відображаються суми грошових зобов’язань:
— самостійно визначені платником (за деклараціями, УР);
— визначені податковими органами (за ППР).
Тобто це два різних способи донарахування ПЗ: (1) самостійно платником за УР і (2) контролерами за ППР. І їх не можна змішувати.
Та й у самій назві УР, зверніть увагу, сказано, що в ньому розраховуються ПЗ з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
Тому помилки, виявлені перевіряючими, за якими виставлено ППР, не потрібно виправляти ще й у декларації. Інакше, якщо до помилкового січня подати ще й УР, то за ним сума недоплати вискочить повторно. Але ж вона вже й так сплачена за ППР!
До речі, схожий випадок (щоправда, зі зняттям при перевірці сум ПК) розглядався в листі ДФСУ від 04.01.2019 р. № 43/6/99-99-15-03-02-15/ІПК (ср. ). У ньому також зазначалося, що виключення при документальних перевірках податківцями окремих ПН з ПК не є підставою для подання платником УР за такі звітні періоди. Тому якщо ПДВ-помилки виявлені контролерами, то уточнюватися через це за минулі періоди не потрібно.
Нагадаємо також, що якщо ПН за операцією не була зареєстрована та це порушення виявлене перевіркою, то за нереєстрацію ПН до платника застосують 50 %-й штраф від суми ПДВ за операцією (п. 1201.2 ПКУ).
Проте зареєструвати ПН усе одно доведеться. Причому в доволі стислий строк (протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання ППР). Інакше контролери накладуть другий 50 % штраф від суми ПДВ.
Щоправда, оскільки через допущену помилку ПЗ у січневій декларації не були задекларовані, то й січневого ∑Перевищ (перевищення даних декларації над даними ЄРПН) тоді не виникало. Тому зареєструвати ПН, скажімо, за рахунок січневого ∑Перевищ (зважаючи на його невиникнення) не вийде. А отже, якщо для реєстрації ПН недостатньо ліміту, доведеться поповнювати ПДВ-спецрахунок грошовими коштами.
Поготів, що жодної надбавки до ліміту не дадуть і платежі за ППР. Адже донараховані контролюючими органами (у тому числі відповідно до п.п. 54.3.2 ПКУ — при перевірках) податкові зобов’язання, а також штрафи і пеня сплачуються платником з поточного рахунку прямо до бюджету (п. 25 Порядку № 569), а не через ПДВ-рахунок.
Тож платежі за ППР обходять стороною електронний ПДВ-рахунок і ніяк не вплинуть на ліміт (його не збільшать). Тому забуті січневі ПЗ, на жаль, коштуватимуть дорого.
