Теми статей
Обрати теми

Заповнюємо декларацію… після перевірки

Солошенко Людмила, податковий експерт
А що, якщо помилку у від’ємному значенні (ВЗ) або бюджетному відшкодуванні (БВ) при перевірці виявлять контролери? Чи можна повернути «забраковані» суми до декларації? І як тоді її заповнити? Про це й поговоримо.

Якщо за ВЗ/БВ контролери щось «накопають» ☹, платникові направлять податкове повідомлення- рішення — ППР (п. 58.1 ПКУ). Форми ППР і порядок їх направлення платникам визначені Порядком № 1204. Причому перевірку від’ємного ПДВ можуть увінчати наступні ППР (пп. 2, 3 розд. II Порядку № 1204) — відразу відзначимо їх вплив на ліміт, ІКП (інтегровану картку платника) і декларацію:

ППР при перевірках БВ і ВЗ з ПДВ

Форма

ППР

Призначення

Відображення в ІКП і в декларації (у періоді узгодження ППР)

Ліміт

«В1»

зменшення БВ

– БВ зменшується в ІКП

– у декларації не відображають

ліміт повинні відновити через ΣВідшкод

«В3»

відмова у БВ

– БВ зменшується в ІКП

– «відхилене» БВ повертають до декларації (у ряд. 16.3 з «+»)

ліміт повинні відновити через ΣВідшкод

«В4»

зменшення ВЗ

– враховують у декларації (у ряд. 16.3 з «-»),

а якщо ВЗ уже зарахувалося в рахунок податкового боргу (у ряд. 20.1), то:

(1) зменшується в ІКП (скасовується «залік»), а (2) суму перевищення (якщо виникло) враховують у декларації (у ряд. 16.3 з «-»)

ліміт повинні відновити через ΣВідшкод (якщо був залік у рахунок податкового боргу)

І перш ніж розглянути кожну ситуацію детальніше, декілька слів про «перевірочний» ряд. 16.3.

Рядок 16.3

На щастя, врахувати перевірки «мінуса» дозволяє декларація. Для цього в ній передбачений окремий «перевірочний» рядок 16.3. Він надає можливість не загубитися сумам, «викошеним» за ППР, а «повернути» їх до декларації. При цьому з’являється запитання: в якому періоді в декларації заповнювати ряд. 16.3?

Рядок 16.3 декларації заповнюють у тому періоді, коли ППР стало узгодженим

Тобто в періоді, на який припадає день узгодження ППР (а не, скажімо, день його складання/отримання) (п.п. 5 п. 4 розд. V Порядку № 21, БЗ 101.25). Адже ППР після отримання може бути оскаржене (тобто платник може й не погодитися з ППР — тоді узгодження може затягнутися). Ну а оскільки на подання скарги відводиться десятиденний строк (п. 56.3 ПКУ), то в загальному випадку (якщо не розпочато оскарження) ППР стане погодженим після закінчення 10 календарних днів, що йдуть за днем його отримання, тобто на 11-й день.

У зв’язку із цим нагадаємо, що датою отримання (вручення) ППР є (п. 4 розд. III Порядку № 1204):

— дата, проставлена посадовою особою платника податків, — у разі вручення ППР під розписку;

— дата, зазначена працівником податкового органу, в обов’язки якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, — у разі надіслання ППР листом з повідомленням про вручення.

Якщо ж розпочато оскарження, то ППР стане узгодженим тільки після закінчення всіх адміністративних або судових процедур (до цього моменту — протягом оскарження — суми з «неузгодженого» ППР у декларації не відображаємо). Детальніше про оскарження ППР див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 86 (ср. ).

Наприклад: ППР від 20.07.2018 р. платник отримав 23.07.2018 р. Тоді, якщо не було оскарження, воно стане узгодженим 3 серпня (на 11 день). А отже, дані такого липневого ППР слід врахувати в ряд. 16.3 декларації за серпень*.

* Зверніть увагу, що в подібній ситуації, але при самовиправленнях через УР, податківці дозволяють зменшувати ВЗ (тобто врахувати дані УР у ряд. 16.2) уже в найближчій декларації, а не в декларації періоду подання УР (детальніше див. с. 14).

Тобто, щойно ППР стане узгодженим, то в декларації і заповнимо ряд. 16.3. Та не забудьте в такому разі реквізити ППР (дату складання /номер/сумму) довідково зазначити в спеціальному полі (*) в заключній частині декларації (101.23).

До речі, ще дата погодження ППР важлива й податківцям, щоб урахувати дані в інтегрованій картці платника (ІКП).

Ну, а тепер про те, в яких випадках ППР-суми можна «повернути» (врахувати) в ряд. 16.3.

Зменшення БВ (ППР «В1»)

Порушення. ППР форми «В1» можна отримати, якщо помилково завищили БВ у ряд. 20.2 (у тому числі якщо «завищене» БВ на момент перевірки відшкодовано платникові (п. 2 розд. II Порядку № 1204, п.п. «б» п. 200.14 ПКУ). Скажімо, платник припустився помилки: в періоді «забуті» — не нараховані ПЗ, що призвело до завищення БВ і виявлено перевіркою — у результаті сума відшкодування зменшується.

Штраф. Врахуйте: за завищення БВ передбачений штраф у розмірі 25 % від суми завищення БВ (п. 123.1 ПКУ). Причому не важливо: отримано БВ чи не отримано — штраф буде в будь-якому разі (що підтверджує і форма ППР «В1»). А ось коли БВ уже отримано, надміру отриману суму платник повинен повернути (сплатити) до бюджету.

Рядок 16.3. Врахуйте: в цьому разі суму завищення БВ «повертати» до декларації не потрібно. Тобто

ряд. 16.3 декларації не заповнюємо (до нього з ППР «В1» нічого не переносимо)

Адже завищення БВ у такому разі чистої води помилка. Помилка усунена перевіркою (БВ зменшено), і «повертати» до декларації тут нічого. Про те, що сума з ППР «В1» не підлягає відображенню в декларації, твердять і податківці (БЗ 101.25).

ІКП. Протягом 10 календарних днів після отримання ППР платником (якщо не розпочато оскарження і ППР стало погодженим) суму завищення БВ податківці врахують в ІКП: зменшать заявлене і невідшкодоване БВ (БЗ 101.25). А якщо БВ уже відшкодовано — нарахують суму, яку повинен повернути платник.

Ліміт. Нагадаємо, що заявлене за декларацією БВ уже зменшило (!) ліміт (через ΣВідшкод). Тому на суму завищення заявленого і невідшкодованого БВ ліміт повинні відновити: зменшити ΣВідшкод — і ліміт у результаті збільшиться. Адже показник ΣВідшкод підлягає коригуванню в тому числі за результатами перевірок (п. 2001.3 ПКУ, п. 9 Порядку № 569). Тим паче, що в схожій ситуації (відмові у БВ за ППР «В3») контролери визнають необхідність відновити ліміт (див. наступний розділ).

Відмова у БВ (ППР «В3»)

Порушення. «Відмовляюче» ППР форми «В3» можна отримати, якщо неправомірно (безпідставно) було заявлено БВ у ряд. 20.2 (п. 2 розд. II Порядку № 1204, п.п. «в» п. 200.14 ПКУ). Тобто коли платник заявив БВ, проте не мав на це підстав — не було права на БВ.

Зазвичай це відбувається у разі, коли ПК-норми ст. 197 – 199 ПКУ не порушувалися, а «схибили» з розподілом ВЗ між ряд. 20.2 і 20.3 (наприклад, неправомірно заявили до БВ не проплачений постачальникам ПК — чого робити не мали права). Ясна річ, що такий ПК не повинен загубитися і повинен повернутися до декларації, оскільки платник має право на ПК!

Штраф. За цей недолік (неправильний перерозподіл ВЗ) не оштрафують. В усякому разі штрафних санкцій формою «В3» не передбачено. Ну, посудіть самі: платник у цьому випадку не порушував (!) жодних норм ст. 197 — 199 ПКУ, він усе одно має право на ПК (такій сумі все одно місце в декларації). Тобто для платника це законний ПК, який він помилково прийняв за оплачений. А отже, суми, за якими відмовлено у БВ, не повинні загубитися, а важливо змінити їх статус і «перекинути» з БВ до ПК.

Рядок 16.3. Тому сума з ППР «В3» (за якою було відсутнє право на БВ) повинна повернутися до декларації. Для цього

суму з ППР «В3», за якою відмовлено у БВ, потрібно врахувати в ряд. 16.3 (зі знаком «+»)

Про всяк випадок повторимо, що ряд. 16.3 збільшимо в тому періоді, в якому ППР стало погодженим. Таким чином «забраковану» суму повернемо до складу ПК. До речі, про її повернення до ряд. 16.3 декларації говорять і форма ППР «В3», і податківці (лист ДФСУ від 28.12.2017 р. № 3193/6/99-99-12-02-01-15/ІПК//«Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 13, с. 3, БЗ 101.25).

Причому якщо такий ПК у цьому ж періоді прийде до ряд. 21 і його доведеться розшифровувати в додатку Д2, то його «вік» потрібно встановлювати, відштовхуючись від ППР! Тобто вважати періодом виникнення такого від’ємного значення власне цей поточний період, у якому ППР стало погодженим (тобто період, за який складаємо декларацію і в якому суму помістили до ряд. 16.3). Тож, врахуйте, що такий ПК «помолодшає» через ППР і врахується в додатку Д2 «найсвіжішою» датою. Хоча податківці чомусь пропонують вважати періодом його виникнення в додатку Д2 «період складання» (БЗ 101.23), а не узгодження (з чим можна погодитися тільки у разі, коли складання й погодження ППР припадають на один період).

ІКП. Протягом 10 календарних днів після отримання платником «відмовляючого» ППР «В3» (якщо не розпочато оскарження і ППР стало узгодженим) суму «неправомірного» БВ податківці врахують в ІКП: зменшать там заявлене БВ (БЗ 101.25).

Ліміт. На суму з ППР «В3», за якою відмовлено у БВ, платникові повинні відновити ліміт. Як? Зменшать ΣВідшкод, а отже, ліміт збільшиться. Про збільшення ліміту в цьому випадку твердять і податківці (лист ДФСУ від 28.12.2017 р. № 3193/6/99-99-12-02-01-15/ІПК//«Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 13, с. 3).

Зменшення ВЗ (ППР «В4»)

Порушення. ППР форми «В4» можна отримати, якщо помилково завищили ВЗ у ряд. 21 (п. 2 розд. II Порядку № 1204, п.п. «в» п. 200.14 ПКУ). Ну, наприклад, помилково занизили ПЗ/завищили ПК, через що роздули «мінус». Помилку виявили контролери і зменшили ВЗ.

Штраф. Відразу заспокоїмо: за завищення від’ємного значення (тобто якщо «мінус» зменшується, не перетворюючись на «плюс» — не доплачений податок) штрафу немає. Щоправда, хоча в п. 123.1 ПКУ і говориться про завищення ВЗ, проте як такий штраф за завищення ВЗ не встановлений.

Інша річ, якщо ВЗ завищили «занадто» і за помилковий період контролери донарахували податок (тобто «мінус» перетворився на «плюс»). Або, наприклад, «роздуте» ВЗ уже зарахувалося через ряд. 20.1 у рахунок погашення податкового боргу. Тоді штрафних санкцій не уникнути. Їх суму в ППР «В4» розрахують контролери.

І нарешті, ще одна «штрафна» ситуація — за «старим» ВЗ. Нагадаємо, що при введенні спецрахунків перехідний «мінус», не погашений на 1 липня 2015 року, переносили до складу липневого ВЗ і одночасно додавали всім до ліміту (пп. 4, 5 п. 34 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Проте якщо надалі при перевірці податківці виявляли завищення цього ВЗ, то за таке порушення платникам загрожували зменшення ліміту і 10 % штраф (від суми завищення такого від’ємного значення (п. 41 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, БЗ 101.23). Утім, податківці мають право перевіряти не пізніше 1095 днів (п. 102.1 ПКУ), але якщо подавався УР, «перевірочні» строки посуваються.

Рядок 16.3. Оскільки помилка (завищення ВЗ) виникла в перехідному «мінусі» (який переходить з декларації до декларації), то надалі важливо правильно заповнити декларацію. Для цього в ній потрібно в правильній (меншій) сумі відобразити ВЗ. Тому

суму завищення ВЗ з ППР «В4» потрібно врахувати в ряд. 16.3 (зі знаком «-»)

Рядок 16.3 заповнимо в тому періоді, в якому ППР стало узгодженим (БЗ 101.23). Таким чином скоректуємо дані декларації і вийдемо в ній на правильну (зменшену) величину ВЗ. Проте якщо далі в цій декларації доведеться заповнювати додаток Д2 до ряд. 21, то не забудьте, що ВЗ «помилкових» періодів зникло, тому залишки «мінуса» за періодами покажіть правильно.

Щоправда, врахуйте: якщо «завищене» ВЗ уже встигло погасити податковий борг, перевищивши (!) суму такого боргу, то до ряд. 16.3 (зі знаком «-») переносять суму ВЗ тільки (!) в частині перевищення (оскільки погашення боргу врахують (скасують) в ІКП).

ІКП. «Просте» зменшення ВЗ (якщо не було погашення в рахунок податкового боргу, а «мінус» зменшується, не переходячи в «податок до сплати») в ІКП ніяк не відобразиться.

Інша річ, якщо ВЗ уже зарахувалося в рахунок зменшення податкового боргу (ряд. 20.1). Тоді протягом 10 календарних днів після отримання платником ППР «В4» (якщо не розпочато оскарження і ППР стало узгодженим) сума завищеного ВЗ, яка зарахувалася в рахунок зменшення податкового боргу, зменшиться в ІКП (тобто скасується «залік» і суму податкового боргу відновлять в ІКП). До речі, про це йдеться і в самому ППР форми «В4».

Ліміт. Питання з лімітом виникає, якщо ВЗ уже зарахувалося в рахунок погашення податкового боргу, оскільки раніше на суму погашеного боргу (відображену в ряд. 20.1 декларації) зменшився ліміт (БЗ 101.17, листи ДФСУ від 05.06.2018 р. № 2466/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 12.01.2016 р. № 349/6/99-99-19-03-02-15). Але раз перевіркою виявлено, що ВЗ помилково завищено, і «залік» у рахунок податкового боргу скасовується, то й ліміт, за логікою, в такому разі повинні повернути — відновити (за аналогією з поверненням ліміту за «скасованим» БВ, лист ДФСУ від 28.12.2017 р. № 3193/6/99-99-12-02-01-15/ІПК).

висновки

  • Дані ППР враховують у ряд. 16.3 декларації того періоду, в якому ППР стало узгодженим (тобто, якщо не розпочато оскарження — в періоді, на який припадає 11 день після отримання ППР).
  • При зменшенні БВ суму з ППР «В1» до декларації не переносять (ряд. 16.3 не заповнюють).
  • Якщо платникові відмовлено у БВ, то суму з ППР «В3» враховують (зі знаком «+») у ряд. 16.3.
  • Якщо завищено ВЗ, то суму завищення з ППР «В4» (а при заліку в рахунок податкового боргу — суму перевищення) враховують (зі знаком «-») у ряд. 16.3.
  • При зменшенні БВ повинні відновити ліміт (через зменшення ΣВідшкод), а також зменшити БВ в ІКП.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі