Нерухомість у майновій поруці: обліково-податкові наслідки

В обраному У обране
Друк
Ольховик Ольга, податковий експерт
Податки та бухгалтерський облік Жовтень, 2019/№ 84
Підписавшись за зобов’язання позичальника, поручитель часто сподівається, що оплачувати рахунки йому не доведеться. Але насправді так трапляється далеко не завжди. Що якщо підприємству як майновому поручителеві таки довелося передати свою нерухомість у рахунок погашення зобов’язань боржника? Про облікові та податкові наслідки такої операції ми поговоримо в цій статті.

Правова суть

Незважаючи на свою назву майновий поручитель не є поручителем у розумінні ЦКУ, і на його взаємовідносини з кредитором не поширюються «поручительські» норми ст. 553 — 559 ЦКУ.

Майновий поручитель є заставодавцем (ч. 1 ст. 583 ЦКУ). А в нашому випадку, оскільки в заставу було передано нерухомість, — іпотекодавцем. Тому до взаємовідносин між кредитором і майновим поручителем застосовуються «заставні» норми ст. 572 593 ЦКУ, а також законів України «Про заставу» від 02.10.92 р. № 2654-XII та «Про іпотеку» від 05.06.2003 р. № 898-IV (далі — Закон про іпотеку).

Про те, що застава (іпотека) і порука є різними видами забезпечення зобов’язань і

норми, що регулюють поруку, не застосовуються до правовідносин між кредитором і майновим поручителем,

говорять і суди (див., наприклад, постанову ВС від 08.08.2019 р. у справі № 644/1249/16-ц // reyestr.court.gov.ua/Review/83617036).

Щоб подивитися повну версію, підпишіться на журнал Ви вже підписалися? Увійти

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити