Закон, що коментується, стосується в першу чергу питань ліцензування.
В цілому він набуде чинності 18.12.2019 р. (за винятком окремих положень).
висновок документа
Змінюються порядок і підстави притягнення до адмінвідповідальності за порушення, пов’язані із госпдіяльністю без ліцензій, наданням фінпослуг, а також з торгівлею алкоголем і тютюновими виробами з підробними акцизними марками або без таких
Алкоголь. З 18 грудня за торгівлю (опт, роздріб, експорт, імпорт) спиртом етиловим, коньячним, плодовим і роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами без ліцензії замість ст. 156 КУпАП застосовуватиметься ч. 1 ст. 164.
Як результат, порушникам загрожуватимуть штрафи від 17000 до 34000 грн.
Позитив же в тому, що суд може не застосувати конфіскацію товару і виручки, отриманої від його реалізації. Тоді як наразі за ст. 156 КУпАП така конфіскація є обов’язковою.
Госпдіяльність без ліцензій. На сьогодні за ч. 1 ст. 164 КУпАП правопорушники притягуються за здійснення госпдіяльності:
— без ліцензії або інших дозвільних документів;
— з порушенням ліцензійних умов.
Але з 18.12.2019 р. за ч. 1 ст. 164 КУпАП в редакції Закону, що коментується, діяльність з порушенням ліцензійних умов каратися не буде.
Проте вважатиметься порушенням діяльність в період призупинення дії ліцензії, якщо в законодавстві не передбачені умови функціонування госпсуб’єкта в цей період.
Окрема ч. 6 ст. 164 КУпАП буде присвячена порушенням ліцензіатом строків повідомлення органів ліцензування про зміни в даних, вказаних у заяві про отримання ліцензії і документах, що додаються до такої заяви. Штраф — від 4250 до 8500 грн.
Строк для повідомлення органів ліцензування має встановлюватися в ліцензійних умовах. Якщо ж він не закріплений, то про оновлення даних треба буде повідомити протягом одного місяця з дня, що йде за днем виникнення таких змін.
Також каратиметься невиконання ліцензіатом розпоряджень (мабуть, органів ліцензування) про усунення порушень ліцензійних умов (ч. 7 ст. 164 КУпАП). Штраф — від 8500 до 25500 грн.
Як і зараз, притягати до «ліцензійної» відповідальності за ст. 164 КУпАП будуть суди на підставі протоколів уповноважених осіб органів ліцензування (ст. 255 КУпАП).
Фінпослуги без ліцензії. З 18 грудня за ст. 1668 КУпАП каратиметься не лише здійснення фінпослуг без отримання статусу фінустанови і ліцензії (коли це необхідно).
За порушення порядку надання фінансових послуг доведеться відповідати і юридичним особам, які мають право надавати окремі фінпослуги без статусу фінустанов.
Йдеться, наприклад, про надання послуг фінансового лізингу згідно з розпорядженням Держкомфінпослуг від 22.01.2004 р. № 21. А ось за порушення ліцензійних умов за ст. 1668 КУпАП штрафувати не будуть.
висновок документа
Уточнено правила дії ліцензії, якщо госпсуб’єкт оскаржить рішення про призупинення або анулювання ліцензії
Якщо інший порядок не встановлений спецнормативкою, то таке рішення оскаржується до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при Держрегуляторній службі. З моменту подання такої скарги і до моменту винесення ухвали за нею ліцензія вважається діючою.
Якщо скаргу буде відхилено, то ліцензія вважається призупиненою або анульованою з дня внесення відповідного запису в Реєстр розгляду скарг, а не з моменту прийняття рішення про призупинення/анулювання ліцензії. До речі, на сьогодні Реєстру розгляду скарг не існує.
висновок документа
Почистили вимоги щодо отримання ліцензій за видами діяльності, не вказаними у ст. 7 «ліцензійного» Закону України від 02.03.2015 р. № 222-VIII
Наприклад, з 18.12.2019 р. будуть виключені положення про ліцензування оптової торгівлі ветпрепаратами із Закону України «Про ветеринарну медицину» від 25.06.92 р. № 2498-XII.
Також зникнуть положення про ліцензування землевпорядних і землеоціночних робіт із Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.91 р. № 1264-XII.
Не буде згадки про ліцензії для діяльності протезно-ортопедичних підприємств у Законі України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005 р. № 2961-IV.
висновок документа
З 18.12.2019 р. підставою для відмови в розгляді заяви на отримання ліцензії, її видачі або анулюванні цього документа стане наявність інформації про контроль за діяльністю госпсуб’єкта резидентом держави-агресора (РФ)
Щоб зрозуміти, чи є контроль над госпсуб’єктом з боку резидента країни-агресора, використовуватимуться положення Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 р. № 2210-III. Відповідно до ст. 1 цього Закону контроль — це вирішальний вплив однієї або декількох юридичних та/або фізичних осіб на госпдіяльність суб’єкта господарювання в цілому або на його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб. Способи впливу детально розкриті там же.
Так, контролем може вважатися ситуація, коли усі або велика частина активів підприємства перебувають у володінні або користуванні фізичної особи або юрособи — резидентів РФ. Або резидент країни-агресора є директором юридичної особи.
Також контролем може вважатися ситуація, у якій учасник (власник) підприємства — резидент РФ — володіє часткою, що забезпечує йому вирішальний вплив на формування складу органів управління юрособи.
Наприклад, у ТОВ є два учасники з частками 70 % (резидент РФ) і 30 % (резидент України). Для ухвалення рішення про призначення директора достатньо більше 50 %. У такому разі наявний контроль з боку резидента РФ.
Увага! Не варто намагатися обдурити орган ліцензування. У разі якщо такий контроль все ж буде виявлений, то госпсуб’єкту відмовлять у видачі ліцензії. Якщо ж ліцензія була отримана, то вона буде анульована.
висновок документа
З 18.12.2019 г. казначейство зобов’язане надавати доступ органам ліцензування до інформації про внесення плати за ліцензію
Схоже, можна забути про підтвердження внесення плати за ліцензію копіями платіжних документів.
Проте діючою залишиться норма про те, що документом, який підтверджує внесення плати за видачу ліцензії, є копія квитанції, виданої банком, копія платіжного доручення з позначкою банку, квитанція з платіжного терміналу, квитанція (чек) з поштового відділення зв’язку.
