Заповнення ТТН. Форма ТТН наведена в Правилах № 363*. Проте її використовувати не обов’язково. Якщо вирішили застосовувати розроблений вами документ, то треба, щоб у ньому були усі реквізити, вказані в п. 11.1 Правил № 363. У нашій ситуації виникають питання при зазначенні в ТТН найменування (П. І. Б.) замовника, вантажовідправника, перевізника, адреси пункту навантаження і розвантаження товару.
* Затверджені наказом Мінтрансу від 14.10.97 р. № 363.
На нашу думку, в цій ситуації заповнювати ТТН треба так:
— замовник — ви або ваш покупець (залежно від того, хто наймав перевізника);
— вантажовідправник — ваш постачальник;
— перевізник — залучений вами чи вашим покупцем перевізник, або експедитор;
— пункт навантаження — склад вашого постачальника;
— пункт розвантаження — склад вашого покупця.
Таким чином, якщо вивезення товару здійснює перевізник, найнятий вашим покупцем, то ви не фігуруватимете в ТТН.
Оскільки згідно з п. 11.3 Правил № 363 ТТН виписує замовник (вантажовідправник), то у випадку, що розглядається, ТТН повинен виписувати ваш постачальник.
Проте на практиці ТТН, як правило, виписує покупець, що продає куплений ним товар із складу свого постачальника (у даній ситуації цей покупець — ви). Такий варіант, у принципі, також вписується в рамки п. 11.3 Правил № 363. Проте ми вважаємо, що у більшості випадків так робити не зовсім коректно. Адже при звичайному розкладі право власності на товар ні до вас, ні до вашого покупця не перейшло. Це означає, що розпоряджатися товаром жоден з вас не може.
Вийти з цієї ситуації можна. Є два варіанти.
1. Вам і вашому постачальникові укласти договір відповідального зберігання. Тоді ви можете скласти ТТН і вказати себе як вантажовідправника.
2. Використати графу «Переадресування вантажу». Тобто ви можете спочатку в ТТН вказати себе як вантажоодержувача, а потім переадресувати вантаж своєму покупцеві. Зверніть увагу: в Правила № 363 були внесені зміни (подробиці — в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 64, с. 22). Торкнулися вони і типової форми ТТН (№ 1-ТН), наведеної в цих Правилах. Зокрема, тепер в цьому документі графи «Переадресування вантажу» немає. Але ніхто не забороняє вам її туди додати.
Витратні накладні & реальність операцій. Як у такому разі вчинити з витратними накладними? Вважаємо, що їх повинно бути дві: одну виписує ваш постачальник вам, другу — ви своєму покупцеві. Попри те, що фактично товар від вашого постачальника відразу передається вашому покупцеві.
По-перше, витратна накладна є підставою для відображення в обліку доходу від реалізації.
По-друге, податківці на сьогодні наполягають на тому, що ТТН підтверджує лише витрати з перевезення товару і цього документа недостатньо для підтвердження списання/оприбуткування товару (див. лист ДФСУ від 17.04.2019 р. № 1637/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Крім того, такий висновок підтверджує оновлена гл. 1 Правил № 363. У визначенні ТТН зазначено, що вона є одним із документів, який може використовуватися для списання ТМЦ, оприбутковування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку.
Як ви розумієте, ці аргументи надалі можна використати у боротьбі за реальність операцій з податківцями. До того ж, у всі часи ключовою ознакою такої був і залишається рух активів. Проте не виключаємо причіпок з боку фіскалів з цього приводу.
