Правові засади повернення товарів

В обраному У обране
Друк
Нестеренко Максим, податковий експерт
Податки та бухгалтерський облік Вересень, 2019/№ 77
У взаємовідносинах суб’єктів господарювання часто виникають обставини, коли придбаний товар покупець повертає назад. Така ситуація, безумовно, регулюється певними правовими нормами. Крім того, існують певні облікові особливості повернення: для товарів у роздрібній торгівлі, для ОЗ, для МШП. Ну і, звичайно, нікуди не подітися від питань ПДВ-обліку. Тож розпочинаємо нашу подорож!

Причини повернення

Почнемо з основного. Нормами чинного законодавства встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується (ст. 673 ЦКУ, ст. 268 ГКУ).

Припустимо, цю вимогу ЦКУ було порушено і покупцеві передано товар неналежної якості. За таких обставин покупець (незалежно від можливості використовувати товар за призначенням), має право вимагати від продавця за своїм вибором (ст. 678 ЦКУ):

— пропорційного зменшення ціни;

— безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

— відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

А якщо покупець виявив істотне порушення вимог щодо якості товару?

Наприклад, недоліки, які не можна усунути або недоліки, усунення яких пов’язане з непропорційними витратами або затратами часу і т. п. За таких обставин покупець має право за своїм вибором:

— відмовитися від договору і вимагати повернення сплачених за товар грошей;

— вимагати заміни товару.

Також повернення товару можливе у ситуації, коли:

— продавець передав некомплектний товар і не доукомплектував його в розумний строк (ч. 2 ст. 684 ЦКУ);

— продавець передав товар (частину товару) не того асортименту, що не відповідає умовам договору (ч. 2 ст. 672 ЦКУ);

— продавець передав товар у кількості меншій, ніж установлено договором (ч. 1 ст. 670 ЦКУ).

Нарешті, якщо договором передбачена можливість покупця у певний строк повертати товар, з яким усе гаразд, — товар може бути у цей строк повернутий просто з «примхи» покупця*. Зверніть увагу: це не стосується покупців — кінцевих споживачів. Для них можливість повернути товар належної якості у 14-денний строк (за винятком товарів, наведених у Переліку № 172) передбачено ст. 9 Закону № 1023.

* Про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 53, с. 16.

Як бачимо, повернення товару може супроводжуватися різними варіантами дій продавця залежно від причини такого повернення і вимог покупця.

Строки для пред’явлення вимог

Звичайно, певну частину недоліків поставленого товару покупець може виявити одразу. Однак окрім цього існують недоліки, які не могли бути виявлені при звичайному прийманні товарів.

Законодавство визначає певні строки, протягом яких покупець може виявити такі недоліки і пред’явити вимогу продавцю. Відразу зауважимо: це — орієнтовні строки, у договорі може бути встановлений інший термін (ст. 680 ЦКУ; ст. 269 ГКУ). Наведемо ці строки у таблиці на с. 3.

Строки пред’явлення вимог у зв’язку із виявленням недоліків поставленого товару

Ситуація

Строки пред’явлення вимог

Покупцем виявлено недоліки товару, гарантійний строк щодо якого НЕ встановлено

Вимога може бути пред’явлена в межах двох років, а щодо нерухомого майна — в межах трьох років від дня передання товару покупцеві

Покупцем виявлено недоліки товару, гарантійний строк щодо якого встановлено

Вимога може бути пред’явлена у зв’язку з недоліками товару, які були виявлені протягом гарантійного строку

Покупцем виявлено недоліки комплектуючого виробу, на який встановлено менший гарантійний строк, ніж на основний виріб

Вимога може бути пред’явлена у зв’язку з недоліками комплектуючого виробу, які були виявлені протягом гарантійного строку, встановленого на основний виріб

Стаття 269 ГКУ встановлює, що гарантійний строк придатності та зберігання товарів обчислюється від дня їх виготовлення. Натомість гарантійний строк експлуатації обчислюється від дня введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня одержання виробу покупцем. Щодо виробів народного споживання, які реалізуються через роздрібну торгівлю, гарантійний строк експлуатації обчислюється з дня роздрібного продажу речі, якщо інше не передбачено стандартами, технічними умовами або договором.

Повернення послуг і робіт — (не)можливе?

Чи є можливим у процесі господарської діяльності підприємства таке явище, як повернення послуг? На нашу думку, ні. Адже послуга після придбання не залишається у покупця «на руках», а споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності (ч. 1 ст. 901 ЦКУ). Відтак,

вже спожиту послугу не можна «спожити назад», а отже, такого явища, як «повернення послуг», на практиці не існує.

Стаття 2 Закону про РРО допускає лише два пов’язані з послугами випадки, коли згадується про повернення. Це: (1) повернення коштів за ненадану послугу; (2) повернення коштів при відмові від послуги. Це стосується не тільки виплати коштів, яка проводиться через РРО, а й будь-якого повернення коштів, перерахованих як аванс за ненадані послуги чи послуги, від надання яких покупець відмовився. Інших варіантів поєднання таких понять, як «повернення» і «послуга» — не існує.

Увага! Не переплутайте послуги з роботами. Якщо послуга споживається в процесі надання, то при виконанні робіт замовнику передається результат таких робіт (ч. 2 ст. 837 ЦКУ). І якщо такі роботи можливо «відділити», результат цих робіт замовник може повернути підряднику. Правові підстави для цього можна знайти у ст. 858 ЦКУ.

У ч. 1 ст. 858 ЦКУ зазначено: якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

— безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

— пропорційного зменшення ціни роботи;

— відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Натомість якщо відступи від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків (ч. 3 ст. 858 ЦКУ).

У наступних статтях сьогоднішнього номера розглянемо облікові особливості повернення товарів у окремих ситуаціях (повернення ОЗ, повернення МШП, повернення в роздрібній торгівлі тощо).

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити