Повернення в єдиноподатників

Альошкіна Наталя, податковий експерт
Податки & бухоблік Вересень, 2019/№ 77
В обраному У обране
Друк
Загальний порядок оформлення повернення готівкових коштів однаковий для всіх суб’єктів господарювання незалежно від системи оподаткування: загальна чи спрощена (про оформлення повернень див. попередній матеріал). Водночас спрощенка має певні особливості, які можуть відіграти свою роль. Тут розглянемо нюанси повернення коштів з урахуванням таких «спрощених» фішок.

За загальним правилом до складу єдиноподаткового доходу не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), які повертаються покупцеві товару (робіт, послуг) — платникові єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцеві товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п.п. 5 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).

Зауважте: йдеться не лише про повернення всієї суми грошових коштів унаслідок розірвання договору, але також про повернення частини грошей на підставі листа-заяви. Тому щоб не давати фіскалам приводу для причіпок, доцільно на часткове повернення грошових коштів оформляти в довільній формі лист-заяву.

Фіксуємо повернення в обліку

Юрособи-єдиноподатники використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку за доходами і витратами з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ПКУ (п.п. 296.1.3 ПКУ). На підставі бухоблікових даних вони фіксують факт повернення коштів в обліку згідно з вимогами П(С)БО. При цьому жодної єдиноподаткової книги їм заповнювати не потрібно.

Фізособи-підприємці (ФОП) на спрощенці факт повернення коштів повинні фіксувати в Книгах обліку (КОД або КОДВ)* (пп. 296.1.1, 296.1.2 ПКУ). Для цього передбачена спеціальна графа 3 «сума повернутих коштів за товар (роботи, послуги) та/або передоплати», у якій показуємо суму повернених коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги та/або передоплати. На цю суму вони зменшують загальний дохід, отриманий протягом звітного року (через гр. 4 «скоригована сума доходу» Книги обліку).

* ФОП на групах 1, 2 і 3, які не є платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів (КОД), а ФОП на групі 3 ЄП, які зареєстровані платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів і витрат (КОДВ).

Цікавий момент. Що робити, якщо сума коштів, повернена протягом дня (графа 3), буде більшою, ніж сума виручки за цей день (графа 2)?

Фіскали вважають: оскільки платники ЄП у Книзі здійснюють записи за підсумками робочого дня, протягом якого був отриманий дохід, то відомості в графах 4 і 6 КОД (відповідно гр. 4 і 7 КОДВ) не можуть зазначатися з від’ємним значенням (107.07 БЗ). На наш погляд, сума зі знаком «мінус» цілком допустима, адже такі дані потім підсумовуються в графах 2 — 6 КОД (2 — 7 КОДВ**) за місяць, квартал, рік. У результаті за звітний період (квартал, рік) підсумок за графами 2 і 4 такої Книги обліку все одно буде додатним. Щоправда, якщо у звітному періоді сума повернених коштів буде більшою, ніж сума отриманого доходу, то можуть виникнути проблеми із заповненням єдиноподаткової декларації. Утім, на практиці таке трапляється дуже рідко.

** Незважаючи на те, що Порядок ведення КОДВ прямо про це не говорить, на наш погляд, визначати підсумкові суми має сенс і в цій Книзі обліку доходів і витрат (КОДВ). Адже її заповнюють спрощенці групи 3 — платники ПДВ, у яких звітний період — квартал, а Книга єдиноподатника є джерелом заповнення єдиноподаткової декларації.

Водночас підприємці, які не хочуть сперечатися з фіскалами, можуть скористатися варіантом часткового включення поворотних сум у межах отриманого поточного доходу (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 39, с. 13). Щоправда, такий спосіб заповнення Книги обліку законодавчо ніде не прописаний.

Відображаємо в єдиноподатковій декларації

Якщо кошти за повернений товар платник ЄП повертає покупцеві в тому ж єдиноподатковому періоді, що й отримав, жодних проблем немає.

Такий платник просто не відобразить отримані й повернені протягом звітного періоду кошти в єдиноподатковій декларації за цей звітний період згідно з п.п. 5 п. 292.11 ПКУ

Складніше ситуація, коли кошти за товар платник ЄП отримав в одному єдиноподатковому періоді, а повертає в іншому. Адже в періоді, коли кошти були отримані, платник ЄП, керуючись загальною вимогою п. 292.1 ПКУ, включив суму отриманих коштів до єдиноподаткового доходу і відобразив у декларації. А в періоді повернення коштів на виконання п.п. 5 п. 292.11 ПКУ суму таких повернених коштів потрібно виключити з єдиноподаткових доходів. Причому тут консультації фіскалів тільки додали смути.

Юрособи на ЄП. Якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок за товари (роботи, послуги), відбувається в іншому податковому періоді, то, на думку фіскалів (див. 108.01.05 БЗ), юрособа-єдиноподатник у звітному періоді надходження грошових коштів включає їх до складу доходу з відображенням у єдиноподатковій декларації, а в наступному податковому періоді, у якому відбулося їх повернення, здійснює перерахунок доходу. Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період. Тобто якщо надходження коштів і їх повернення відбуваються в різних звітних періодах, то фіскали пропонують відкоригувати дохід, по суті, шляхом виправлення помилки — подання уточнюючого розрахунку (УР). Водночас мають місце індивідуальні консультації, де фіскали говорять про облік поворотної операції при визначенні оподатковуваного доходу в тому податковому періоді, в якому таке повернення відбулося (див. листи ДФСУ від 06.06.2017 р. № 470/6/99-99-12-02-03-15/ІПК і від 06.09.2017 р. № 1826/6/99-99-12-02-03-15/ІПК).

За великим рахунком, вважаємо, говорити тут про виправлення помилки можна з деякою натяжкою. Адже на момент отримання грошових коштів єдиноподатник не знав про те, що ці кошти доведеться повертати, і абсолютно правомірно облікував цю суму у складі свого доходу. При цьому п. 50.1 ПКУ наказує подавати УР у разі виявлення помилок, а зменшення єдиноподаткового доходу в результаті повернення коштів помилкою не є. Тобто повернення коштів не повинне запускати механізм самовиправлення помилок, який передбачений зовсім для інших ситуацій. Іншими словами,

повернення коштів і, як наслідок, зменшення єдиноподаткового доходу повинно бути враховано в декларації за той звітний період (квартал), у якому відбулося їх фактичне повернення покупцеві, що не відбувся

Проте версія з поданням УР може бути навіть у ряді випадків зручною для платника ЄП (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 39, с. 11). Наприклад:

— бракує поточного доходу (тобто в результаті зменшення доходу на суму повернення отримуємо від’ємне значення доходу);

— або зі спрощенки перейшли на загальну систему оподаткування.

ФОП на ЄП. А ось щодо фізосіб-єдиноподатників фіскали, схоже, дотримуються того, що платник ЄП повинен здійснити перерахунок доходу у звітному податковому періоді, в якому відбувається повернення (107.08 БЗ). При цьому ні слова не говорять про УР як засіб здійснення такого перерахунку. Нічого також не згадують про УР фіскали у своїх індивідуальних консультаціях (див. лист ДФСУ від 08.11.2017 р. № 2551/К/99-99-13-01-02-14/ІПК). Зате натякають, що сума повернених коштів враховується при визначенні об’єкта оподаткування ЄП за звітний період, у якому відбувається повернення коштів.

При цьому у своєму свіжому роз’ясненні фіскали, згадуючи про п.п. 5 п. 292.11 ПКУ, зазначають, що «кожен конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів (матеріалів), що стосуються порушених питань» (див. лист ДФСУ від 22.03.2019 р. № 1170/6/99-99-13-02-03-15/ІПК).

Отже, оскільки в питанні про єдиноподатковий облік повернених покупцям коштів немає поки що жодної визначеності, в принципі, можна обирати той варіант обліку, який буде для вас зручнішим, — чи то з УР, чи то без нього.

Граничний дохід і заборонена діяльність

Як ви знаєте, дохід єдиноподатника не повинен перевищувати граничного розміру, встановленого п. 291.4 ПКУ. У разі порушення цієї вимоги платник ЄП зобов’язаний перейти до «старшої» групи (для ФОП груп 1 і 2) або на загальну систему (група 3 ЄП). При цьому із суми перевищення слід сплатити 15 % ЄП (для груп 1 і 2) або в розмірі подвійної ставки ЄП (для групи 3). Про це сказано в п. 293.8 ПКУ.

Крім того, абсолютно всі суб’єкти господарювання на ЄП у групах 1 — 3 повинні дотримуватися загальних вимог до ведення діяльності. Вони не можуть здійснювати діяльності, забороненої на ЄП. Список заборонених для роботи на ЄП видів діяльності зазначений у п. 291.5 ПКУ (ср. 025069200). Також підприємцям групи 2 ЄП заборонено надавати послуги підприємцям на загальній системі оподаткування і юридичним особам, що не є платниками ЄП.

Враховуючи, що суми коштів, які повертаються платником ЄП покупцеві товару (робіт, послуг), не включаються до єдиноподаткового доходу (п.п. 5 п. 292.11 ПКУ),

своєчасне повернення надміру/помилково перерахованих коштів покупцеві інколи може врятувати єдиноподатника від вищеназваних негативних наслідків

Щоправда, тут є одне «але». Якщо єдиноподатник надав послугу з ряду заборонених, то «відмотати» назад, повернувши гроші, схоже, не вийде. Адже послуга фактично покупцем буде спожита. Тому навіть якщо розірвати договір і повернути гроші, факт здійснення забороненого виду діяльності все одно залишиться. А отже, і факт порушення єдиноподаткових умов очевидний.

Рятівне повернення коштів

Повернення коштів у кварталі їх отримання. Підкреслимо, щоб уникнути наслідків, пов’язаних із порушенням умов застосування спрощеної системи оподаткування (зокрема, у разі перевищення граничного обсягу доходу / отримання доходу від заборонених видів діяльності),

важливо повернути зайві/помилкові кошти покупцеві в тому ж кварталі, в якому вони були отримані

Адже якщо повернення провести тим же кварталом, у якому такі помилкові/зайві кошти надійшли, платник ЄП просто не відобразить отримані і повернені протягом звітного періоду кошти в єдиноподатковій декларації за цей звітний період. І на цьому все.

Зверніть увагу: йдеться про квартальний звітний період для спрощенців груп 1, 2 і 3 ЄП незалежно від того, що для підприємців груп 1 і 2 ЄП установлений звітний період календарний рік, а для єдиноподатників групи 3 — календарний квартал (п. 294.1 ПКУ). Адже у ФОП-порушника груп 1 і 2 ЄП виникає обов’язок перейти до «старшої» групи або на загальну систему оподаткування вже з кварталу (!), наступного за кварталом порушення єдиноподаткових умов (пп. 1 і 2 п. 293.8 ПКУ, пп. 1 і 2 п.п. 298.2.3 ПКУ).

До речі, відстежити квартал, у якому відбулося порушення, легко на підставі КОД, яку зобов’язаний вести ФОП-спрощенець. У ній згідно з п.п. 2 п. 6 Порядку ведення КОД підсумовуються в кінці місяця, кварталу і року щоденні суми доходів. Таким чином, сума зайвого/помилкового доходу має бути вписана у кварталі її отримання до Книги.

Що буде, якщо повернули зайві/помилкові кошти у кварталі, що настає за кварталом їх отримання?

Не вклалися в один квартал. Подальші дії ФОП груп 1 і 2 ЄП залежатимуть від того, перейде він з кварталу, що настає за кварталом порушення, до «старшої» групи чи на загальну систему оподаткування.

Якщо підприємець груп 1 і 2 ЄП залишиться на спрощенці (тобто перейде до «старшої» групи ЄП), то на суму поверненої суми в наступному кварталі він може зменшити загальний розмір доходу за календарний рік, тобто покаже суму повернених коштів у спеціальній графі 3 Книги обліку. І на цю суму буде зменшений загальний дохід, отриманий протягом звітного року (через гр. 4 Книги обліку). При цьому в єдиноподатковій декларації в цьому випадку безпечніше (з урахуванням позиції фіскалів) відмінусувати дохід у тому періоді, коли фактично були отримані кошти, що повертаються. Для цього коригуємо дохід минулого періоду через розд. VI «Визначення податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» поточної декларації. А ось коли отримання і повернення коштів відбуваються в різних звітних роках, порятунком може стати тільки УР.

Якщо ж ФОП груп 1 — 3 ЄП або юрособа групи 3 ЄП зіскочив зі спрощенки (перейшов на загальну систему оподаткування), то при поверненні коштів зменшити дохід, отриманий у попередньому кварталі, суб’єкт господарювання може тільки шляхом подання УР.

До речі, як зазначають податківці (див. 107.01 БЗ), надалі підприємець може повернутися на спрощенку або до «молодшої» групи

тільки з початку календарного року, наступного за роком, у якому ним виконані вимоги, визначені п. 291.4 ПКУ щодо обраної групи єдиного податку, у тому числі й за обсягом доходу

Наприклад, якщо перевищення граничного доходу для 2 групи ЄП (1,5 млн грн.) відбулося у 2019 році, то повернутися на групу 2 підприємець зможе тільки з 2021 року, за умови, що у 2020 році його дохід не перевалить відмітку в 1,5 млн грн. Вважаємо: аналогічна ситуація зберігається і для юрособи-єдиноподатника, який у 2019 році перевищив гранично допустимий обсяг доходу в 5 млн грн. для групи 3 ЄП.

Поворотна первинка

На відміну від юрособи-спрощенця, ФОП на ЄП не в усіх випадках зобов’язаний застосовувати РРО при розрахунках готівковими коштами. Так, незалежно від обраного виду діяльності обов’язок застосовувати РРО в нього виникає тільки за умови перевищення обсягу доходу в 1 млн грн. протягом календарного року (п. 296.10 ПКУ). Яким документом тоді оформляти повернення готівки покупцеві?

Спеціальної форми документа для повернення підприємцем коштів не передбачено. Тому в такому разі можна скласти акт про повернення коштів із зазначенням суми, документа, на підставі якого здійснюється повернення готівки, а також причини повернення. Крім того, необхідно зазначити інші обов’язкові реквізити, а саме ідентифікаційні дані як покупця, так і продавця. На підставі такого акта підприємець-єдинник робить запис у графі 3 Книги обліку про суму повернених коштів.

Зверніть увагу: фіскали наполягають на необхідності зберігання ФОП-єдиноподатниками первинних документів, на підставі яких заповнюється Книга обліку і єдиноподаткова декларація, не менше 1095 днів з дня подання декларації (див. 107.11 БЗ). За незабезпечення зберігання первинних документів до платників ЄП можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ПКУ, зокрема штраф у розмірі 510 грн. Повторне порушення протягом року призводить до накладення штрафу в розмірі 1020 грн.

Тому повернення коштів має бути обов’язково підтверджене документально. Це можуть бути також: платіжка про повернення грошей покупцеві, фіскальний касовий чек, претензія з приводу якості, угода про розірвання договору, товарно-транспортна накладна, лист про повернення авансу тощо.

висновки

  • Якщо кошти за повернений товар платник ЄП повертає покупцеві в тому ж звітному періоді, що й отримав, то такі грошові кошти не включаються до складу доходу і не підлягають відображенню в єдиноподатковій декларації.
  • Якщо надходження коштів і їх повернення відбуваються в різних звітних періодах, то фіскали пропонують відкоригувати дохід шляхом виправлення помилки — подання уточнюючого розрахунку.
  • Фіскали наполягають на необхідності зберігання ФОП-єдиноподатниками первинних документів не менше 1095 днів з дня подання декларації.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити всього за 10 грн
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд