Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Нью-фінмоніторинг та інші радощі

Амброзяк Наталя, юрист
Податки & бухоблік Квітень, 2020/№ 30
Друк
Зовсім скоро, 28 квітня, набуде чинності новий закон, спрямований на боротьбу з відмиванням доходів, — Закон № 361*. Він уже встиг гучно про себе заявити. І хоча негативних нововведень вистачає, та є й позитивні. Узяти хоча б збільшення граничної суми, внаслідок чого більше операцій випадуть з-під фінмоніторингу. Але не квапитимемо події, а розглянемо деякі з нормативних новинок по черзі.

* Закон України від 06.12.2019 р. № 361-IX.

Операції під фінмоніторингом

Упевнені, що ви знаєте: якщо сума коштів, що проводиться, приміром, через банк, перевищує певний поріг, то така операція потрапляє під фінмоніторинг.

Далі фінустанова може запросити підтверджуючі документи або зовсім відмовитися від проведення цієї операції (про це поговоримо пізніше).

Зараз такий поріг складає 150 тис. грн.

З 28 квітня завдяки Закону № 361 (ст. 20) він підвищиться.

Під фінмоніторинг потраплятимуть операції в сумі 400 тис. грн і вище

Проте зауважте: це не єдиний критерій, за яким та або інша операція потрапляє під моніторинг.

До речі, «фінмоніторингова» сума також впливає на ЗЕД-операції (подробиці читайте в статті «Валютні зміни: 400 тис. замість 150» цього номера).

Також змінилася порогова сума для деяких операцій, за якими фінустанова обов’язково повинна витребувати додаткові документи (проводити ідентифікацію і верифікацію клієнта).

Так, наприклад, можна буде без будь-яких проблем здійснювати такі фінансові операції (ст. 11 Закону № 361):

— перекази (у тому числі й міжнародні) без відкриття рахунку на суму, що не перевищує 30 тис. грн (зараз — 15 тис. грн);

— разові фіноперації без установлення ділових відносин з банком на суму, що не перевищує 400 тис. грн (зараз — 150 тис. грн).

Але пам’ятайте: якщо банк запідозрить у вашій операції ознаки відмивання доходів — він проситиме додаткові документи, навіть якщо ви вписуєтеся у вказані вище граничні суми.

Бухгалтери «доповідатимуть»?!

Дійсно, серед суб’єктів первинного фінмоніторингу (тобто тих, хто повинен контролювати фіноперації і повідомляти «куди слід») є (ч. 2 ст. 6 Закону № 361):

— бухгалтери і госпсуб’єкти, що надають бухпослуги;

— аудитори;

— госпсуб’єкти, що консультують з питань оподаткування;

— госпсуб’єкти, що надають юридичні послуги;

— особи, що надають послуги зі створення, забезпечення діяльності або управління юрособами;

— госпсуб’єкти, що надають посередницькі послуги в операціях з купівлі-продажу нерухомості, а також госпсуб’єкти, що консультують за винагороду з приводу такої купівлі-продажу.

Усі вони об’єднуються в одну групу — спеціально визначені суб’єкти первинного фінмоніторингу.

Але, по-перше, ці суб’єкти (включаючи бухгалтерів) і сьогодні є первинними суб’єктами фінмоніторингу.

По-друге, бухгалтерів, що працюють за наймом (тобто у рамках трудових відносин), це взагалі не стосується — вони не є суб’єктами фінмоніторингу.

По-третє, перераховані суб’єкти виконують не всі функції фінмоніторингу і не завжди.

Закон № 361 у ст. 10 визначає особливості діяльності спеціально визначених суб’єктів первинного фінмоніторингу. Нагадаємо: бухгалтери, які не працюють за трудовим договором, туди потрапляють. Хоча окремо в ст. 10 Закону № 361 вони і не згадуються.

Перелічені вище спецсуб’єкти не повинні реєструвати і зберігати інформацію про порогові фіноперації (тобто ті, які перевищують 400 тис. грн і відповідають ознакам за ч. 2 ст. 8 Закону № 361), також не повинні повідомляти про них.

Тим не менш вони повинні повідомляти про:

а) підозрілі фіноперації (діяльність) або спроби їх проведення — негайно після виникнення підозри або достатніх підстав для підозри.

Йдеться про операції з підозрою на легалізацію (відмивання) доходів, фінансування тероризму або зброї масового знищення.

Хоча такі підозри треба підкріпити документами, обґрунтованими висновками та іншою інформацією;

б) розбіжність між відомостями про бенефіціарів клієнта в ЄДР* і отриманою в результаті перевірки клієнта інформацією — не пізніше 10 робочого дня місяця, що йде за місяцем, в якому виявили розбіжності.

** Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

Як бачите,

бухгалтер — не найманий працівник має повідомляти інформацію, але при цьому треба мати докази

Немає доказів — немає і повідомлення про підозрілі операції та розбіжності в даних про бенефіціарів.

Важливо!

Нотаріуси, адвокати (у тому числі адвокатські об’єднання і бюро), госпсуб’єкти, що надають юрпослуги, можуть не повідомляти про свої підозри, якщо вони надають послуги із захисту свого клієнта, представляють його інтереси в суді, консультують щодо захисту і представництва такого клієнта (ч. 3 ст. 10 Закону № 361).

Перерахування коштів і фінмоніторинг

Як ви знаєте, потрапляння фіноперації під моніторинг — не найприємніша процедура. Як і зараз, банк може реагувати на такі операції:

1) призупиненням конкретних підозрілих фіноперацій (якщо така операція містить ознаки кримінального правопорушення — зобов’язані це зробити).

Максимальний строк такого призупинення з 28 квітня — 7 робочих днів (зараз — 5);

2) призупиненням витратних операцій.

Максимальний строк призупинення з 28 квітня — 7 робочих днів (зараз — 5);

3) відмовою від ділових відносин з клієнтом і від його обслуговування.

Причому зараз, наприклад, банк має право це зробити, якщо клієнтові присвоєно неприпустимо високий ступінь ризиковості (рішення тут приймає банк на підставі ризик-орієнтованого підходу). А з 28 квітня банк зобов’язаний відмовитися від обслуговування такого клієнта.

Зверніть увагу: на сьогодні питання з проведенням операції, яка, на думку того або іншого банку, є підозрілою, може вирішитися зверненням в інший банк.

Але з набранням чинності Законом № 361 вирішення цієї проблеми ускладнюватиметься, оскільки банки та інші фінустанови зможуть обмінюватися інформацією про підозрілих клієнтів (ч. 2 ст. 15 Закону № 361).

З 28 квітня до переліку заходів реагування додасться ще так зване заморожування активів, пов’язаних із тероризмом і його фінансуванням, поширенням і фінансуванням зброї масового знищення (ст. 22 Закону № 361). Йдеться про заборону на перерахування, конвертацію, розміщення і рух таких злочинних активів. Проте ці заходи загрожують тільки тим, хто буде включений у спеціальний перелік. Порядок його формування встановлюватиме КМУ.

Звичайно, це далеко не усі новинки. Бенефіціари заслуговують окремої статті. Тому про них ми поговоримо вже в одному з наступних номерів. А загалом є як позитивні, так і негативні сторони.

Подивимося, як уся ця «краса» працюватиме на практиці.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі