Анулюємо помилкову податкову накладну

Відразу визначимося, про які ПН ітиметься. У контексті цієї статті помилкові ПН — це ті ПН, які зареєстровані в ЄРПН, але при цьому не підтверджують здійснення господарської операції і під них відсутні первинні документи. Такі ПН підлягають анулюванню. Виходячи зі способу анулювання, помилкові ПН можна умовно поділити на дві групи:

— зайві ПН. Це ПН, які складені два і більше разів на одну і ту саму операцію (наприклад, помилково склали зайву ПН або один раз склали ПН на передоплату, а другий раз — на відвантаження, або просто наплутали в датах ПН);

— будь-яка поодинока «ліва» ПН (наприклад, з помилкою в ІПН).

Загальні правила

Нагадаємо основні моменти анулювання помилкових ПН.

1. Анулюють ПН за допомогою РК (п. 192.1 ПКУ). Такі анулюючі РК можуть бути з кодом причини коригування в графі 2.1:

— «103» — «Повернення товару або авансових платежів» (РК-103) або

— «301» — «Виправлення помилки» і зі спеціальним типом причини «20» у верхній лівій частині РК (РК-20).

2. Ні помилковій ПН, ні виправляючому РК до неї не місце в ПДВ-декларації. Стосується це як покупця, так і продавця (101.24 БЗ). Якщо помилкова ПН усе-таки закралася в декларацію, то раніше податківці без зареєстрованого зменшуючого РК забороняли виправляти помилку (лист ДПСУ від 10.08.2017 р. № 1570/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Проте, вважаємо, оскільки п. 44.1 ПКУ забороняє формувати показники податкової звітності на підставі даних, не підтверджених первинними документами, то ПЗ, які потрапили до ПДВ-декларації за «лівою» ПН (тобто необґрунтовано), можна прибрати шляхом подання уточнюючого розрахунку, не вдаючись до складання зменшуючого РК.

3. Якщо дати виписування помилкової ПН і РК, що виправляє її, припадають на різні періоди (тобто помилка була виявлена з часом), то після подання декларації за період складання РК з типом причини «103» (через невключення зменшуючого РК до декларації) неминуче вискочить ∑Перевищ. Щоб позбавитися від нього, податківці на місцях пропонують відображати в декларації за відповідний період помилкову ПН і виправляючий РК. Проте таке вирішення питання призводить до викривлення звітності і може обернутися застосуванням штрафу до продавця за заниження ПЗ у періоді складання РК (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 83, с. 24).

4. Якщо помилку виправили в тому самому періоді (тобто обнулили ПН виписаним у тому ж періоді РК, який своєчасно зареєстрували), то помилка і виправлення в межах одного періоду згорнуться. У результаті ліміт відновиться і жодного ∑Перевищ не виникне.

5. Зменшуючий РК з типом причини «20» дозволяє уникнути проблеми з ∑Перевищ, причому незалежно від періоду його складання. Але застосовується він у поодиноких випадках.

Тепер розглянемо варіанти анулювання помилкової ПН детальніше.

Прибираємо зайву ПН

Оптимальний варіант анулювання зайвої ПН — оформлення зменшуючого РК-20 (п. 24 Порядку № 1307).

Позитивні моменти. Не має значення, в одному періоді чи в різних складені помилкова ПН і РК, що виправляє її. Такий РК одночасно: (1) обнулить зайву (повторну) ПН і (2) відновить регліміт у продавця і покупця. При цьому до декларації включають тільки правильну ПН, а ось помилкову ПН з виправляючим РК у ній не показують. Тобто все стане на свої місця так, ніби жодної помилки і не було. Але ось використовувати цей метод можна не завжди.

Умови застосування. По-перше, необхідно, щоб на одну і ту саму операцію було зареєстровано в ЄРПН дві і більше ПН, з яких хоча б одна була правильною. Якщо таких ПН декілька, то РК складається до кожної зайвої ПН — головне, залишити одну правильну.

А ось якщо склали одну ПН та зазначили в ній помилкову дату, діяти потрібно таким чином. Спочатку скласти правильну ПН (використовуємо регліміт) і слідом за допомогою РК-20 обнулити помилкову ПН (відновлюємо регліміт).

По-друге, фіскали висувають ще низку вимог, які повинні виконатися (лист ДФСУ від 27.11.2018 р. № 36942/7/99-99-15-03-02-17):

1) мають повністю збігатися табличні частини (розділи Б) правильної ПН і помилкової ПН;

2) раніше до помилкової ПН не складався РК, яким показники ПН не виводилися в «нуль» (тобто, наприклад, не повинно бути «звичайних» РК на часткову зміну ціни).

Порядок заповнення РК-20. У «шапці» РК-20 проставляємо тип причини «20». При цьому (відмітку «Х» у комірці під типом причини не ставимо). Але якщо зайва ПН складена на неплатника ПДВ і підлягає реєстрації продавцем, то відмітку «Х» ставити потрібно (101.15 БЗ). У заголовній частині зазначаємо реквізити зайвої (тієї, яка обнуляється) ПН. Табличну частину РК-20 заповнюємо таким чином (див. таблицю).

Порядок заповнення табличної частини (розділ Б) РК-20

Під табличною частиною РК-20 в інформаційному полі 1 зазначаємо дані «правильної» ПН (дата складання, порядковий і реєстраційний номери). Якщо до ПН до 01.12.2018 р. реєструвався «обнуляючий» РК, то в інформаційному полі 2 проставляємо дані такого РК.

Отже, складання РК-20 — це необхідна умова, яка дозволить продавцеві уникнути ∑Перевищ, у результаті реєстрації помилкової ПН, але не єдиний варіант, який можна використовувати для анулювання помилкової ПН.

Прибираємо поодиноку ПН

На жаль, більшість інших помилок виправити РК-20 не можливо. Наприклад, ПН, яка складена не на того платника, не може бути анульована за допомогою РК-20, оскільки система сприйматиме і помилкову, і правильну ПН як ПН, складені на різні операції (одна ПН виписана на одного контрагента, а друга — на іншого). А ось виправити таку помилку можна шляхом обнулення помилкової ПН через звичайний зменшуючий РК-103 і перевиписування правильної ПН (лист ДПСУ від 17.02.2020 р. № 637/6/99-00-07-03-02-06/ІПК). Тобто фіскали пропонують використовувати все той же старий порядок анулювання помилкових ПН, який не дозволяє позбавитися від ∑Перевищ (оскільки зменшуючий РК врахується в продавця у формулі ліміту, але не врахується в декларації) і може призвести до штрафу за несвоєчасну реєстрацію ПН.

На жаль, проблема виникнення ∑Перевищ при запізнілому анулюванні помилкової ПН через РК-103 на сьогодні досі не вирішена.