03.08.2020
Нагадаємо, що Законом України від 16.01.2020 р. № 466-IX був виключений п. 202.2 ПКУ щодо квартального періоду (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 45, с. 22). І з метою спрощення адміністрування ПДВ і приймання ПДВ-звітності для всіх платників (включаючи й єдиноподатників) встановили єдиний звітний період — місяць (п. 2 інформаційного листа ДПСУ від 24.06.2020 р. № 13, далі — лист № 13, див. за посиланням: tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi).
Фіскали у зв’язку з цим уже проінформували, що єдиноподатники:
— свою останню квартальну декларацію з ПДВ подають за II квартал. Граничний термін її подання (з урахуванням недільно-понеділкового перенесення, п. 49.20 ПКУ) припадає на 10 серпня 2020 року;
— з липня звітують щомісячно. Тому подати свою першу місячну декларацію за липень повинні не пізніше 20 серпня (БЗ 101.23, див. «Податки & бухоблік», 2020, № 50, с. 26).
Як бачите, серпень у спрощенців вийде спекотним — доведеться відзвітувати двічі: спочатку за II квартал і далі за липень. Що у зв’язку з цим треба врахувати?
Передусім про те, що перейшли на місяць, необхідно зробити спеціальну позначку. Її проставляють у заключній частині ПДВ-декларації за підсумками місяця, в якому здійснили перехід. Тобто в першій місячній (липневій) декларації (п. 4 розд. II Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом від 28.01.2016 р. № 21).
Хоча якщо про позначку випадково забули, то, імовірно, нічого страшного за це не загрожує. Адже обов’язковим реквізитом (п. 48.3 ПКУ) позначка не є.
Ліміт недоторканний. Зміна періоду (квартал → місяць) ніяк не повинна позначитися у єдиноподатників на ліміті для реєстрації податкових накладних (п. 2001.3 ПКУ). Тобто жодних маніпуляцій із лімітом реєстрації, як і ПДВ-спецрахунком, з боку контролерів (скажімо, обрізань-урізувань) бути не повинно.
ПК за відкладеними ПН зберігається. Якщо, будучи в квартальниках, якісь вхідні податкові накладні (ПН) з урахуванням 1095 днів з п. 198.6 ПКУ притримали, то перехід на місяць не скасовує за ними право на податковий кредит (ПК). Тому ПК за такими ПН зберігається і його, як і раніше, можна відобразити протягом 1095 днів.
А що як в єдиноподатників остання квартальна декларація з ПДВ за II квартал вийшла від’ємною — вискочив «мінус» у ряд. 21?
Тоді зауважте: таке від’ємне значення із ряд. 21 декларації за II квартал не пропадає (не згорає). А його в загальному порядку переносять до ряд. 16.1 наступної першої місячної декларації за липень, тобто:
Тому при переході з кварталу на місяць такий перехідний «мінус» у спрощенців збережеться. Причому на це звертали увагу й податківці (БЗ 101.23, п. 3 листа № 13).
Хоча якщо від’ємне значення (чи його частина) є оплаченим, то за ним в останній квартальній декларації у межах ліміту можна заявити бюджетне відшкодування (п. 200.4 ПКУ). Тобто йдучи з кварталу, ви таке право теж не втрачаєте. Детальніше про бюджетне відшкодування див. «Податки & бухоблік», 2020, № 54, с. 17 і № 56, с. 25.
Якщо ж від’ємною вийде перша місячна липнева декларація, то «мінус» з її ряд. 21 доведеться розшифрувати (за періодами його виникнення) в додатку Д2.
У зв’язку з цим нагадаємо, що ані ПКУ, ані Порядком заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженим наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21, будь-яких правил розшифрування «мінуса» за періодами його виникнення не встановлено. Зважаючи на це, на практиці існують два підходи: традиційний і підхід, рекомендований податківцями (озвучений у листах ДФСУ від 22.07.2016 р. № 24830/7/99-99-15-03-02-17, від 22.07.2016 р. № 15908/6/99-99-15-03-02-15, від 07.09.2017 р. № 1859/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Детальніше про кожен див. у «Податки & бухоблік», 2018, № 13, с. 5. Яким підходом користуватися — вирішувати платникові (листи ДПСУ від 17.02.2020 р. № 635/6/99-00-07-03-02-06/ІПК, від 04.02.2020 р. № 455/6/99-00-07-03-02-06/ІПК).
Додаток Д2 за липень. Також зауважимо, що період виникнення «мінуса» податківці радили зазначати в таблиці 1 додатка Д2 у наступному числовому форматі (БЗ 101.24, лист ДФСУ від 05.12.2018 р. № 5110/6/99-95-42-03-15/ІПК):
— у гр. 2: дві цифри місяця, наприклад — 01, 02, 03 і т. д. (місячним платникам) або квартал — I, II, III, VI (квартальникам), а
— у гр. 3: чотири цифри року, наприклад — 2020.
Виходить, перейшовши на місяць, у липневому додатку Д2 спрощенці при розшифровці періоду мають використовувати місячний формат. А якщо якийсь «старий» мінус, що тягнеться з квартальних декларацій, програмне забезпечення у квартальному форматі не пропустить, то перевести його період у місячний формат.
І про виправлення помилок. Як, перейшовши на місяць, виправляти помилки за колишні квартальні періоди — який cкладати уточнюючий розрахунок (УР): квартальний чи місячний? Який період, що виправляється (уточнюючий), зазначати в полі 03 УР?
Тут усе залежатиме від того, помилки якого періоду (квартальника або місячника) виправляються. Тобто в якій декларації помилилися — квартальній або місячній. Так:
— помилки за періоди квартальника, тобто в долипневих (квартальних) деклараціях доведеться по-старому виправляти квартальними УР. І раз УР складатиметься до помилкової квартальної декларації, то й періодом, що виправляється, у полі 03 УР залишиться квартал. Адже по-іншому програмне забезпечення його просто не пропустить. А ось
— помилки за місячні періоди (допущені в місячних деклараціях, починаючи з декларації за липень) почнемо виправляти місячними УР. Тому в полі 03 УР зазначатимемо уточнюваний (що виправляється) місяць.
Про те ж говорять і податківці (БЗ 101.23).