Зміни у сфері ПДВ

Реєстрація ПН/РК. Штрафи

Найбільш болісне нововведення — поява штрафу (1) за нереєстрацію або (2) несвоєчасну реєстрацію ПН/РК на звільнені від ПДВ і нульові постачання. Що дивує — ці ПН/РК взагалі жодного відношення до ПДВ не мають (у постачальника ці операції впливають хіба що на розмір ЧВ при розподілі ПДВ, але реєстрація цих ПН/РК тут ні до чого).

А що стосується розміру обох штрафів, то радує його зменшення. Але тут усе залежить від характеру ПН і суми в ній.

Таблиця 1. Штрафи за несвоєчасну реєстрацію (нереєстрацію) ПН/РК

Відмітимо важливу деталь щодо штрафу за нереєстрацію цих ПН/РК. Після його застосування не застосовуватиметься другий 50 %-й штраф за нереєстрацію протягом наступних 10 днів (абз. 3 п.п. 120¹.2 ПКУ). Але обов'язок зареєструвати ПН/РК ніхто не скасовував, тому при реєстрації буде ще один штраф, але тепер уже за несвоєчасну реєстрацію (п. 120¹.1 ПКУ).

Само собою, на ці норми Закону № 466 накладається штрафна амністія. За ПН/РК, граничний строк реєстрації яких припадає на період з 1.03.2020 р. по 31.05.2020 р. (а з урахуванням Закону України № 591-IX від 13.05.2020 р., — до останнього дня місяця, в якому закінчиться карантин), штрафи не застосовуються (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 42, с. 25).

Отже, змінилися (1) склад штрафованих ПН/РК і (2) розмір штрафів. Закон № 466 набув чинності 23.05.2020 р. Виникає запитання: як застосовувати ці штрафи до тих ПН/РК, які припадають на періоди до набуття чинності Законом?

Перехідні положення. Підрозділ 2 розд. ХХ ПКУ доповнений п. 73*. Ним передбачено особливий механізм застосування штрафу до перерахованих категорій ПН/РК з додаванням до них ПН/РК за операціями, що не передбачають надання одержувачеві (скажімо, підсумкова ПН у роздробі, постачання неплатникові і так далі). Розмір штрафу такий же, як і за нереєстрацію/несвоєчасну реєстрацію.

* З моменту ухвалення Закону цей підрозділ ПКУ вже встигли доповнити пп. 71 і 72 (пільга по ліках і медвиробах, спрямованих на боротьбу з коронавірусом). Ця вада законодавчої техніки навряд чи стане перешкодою для виконання тієї або іншої норми.

Відмітимо важливі моменти, пов'язані із застосуванням цього штрафу:

1. Щоб потрапити в перехідну категорію в період з 01.01.2017 р. по 31.12.2019 р., за такими ПН/РК мають бути нараховані штрафи згідно з п. 120¹.1 або п. 120¹.2 ПКУ. Зрозуміло, що дата 31.12.2019 р. зараз виглядає застарілою, але вона так і залишилася в Законі.

2. Станом на дату набуття чинності Законом грошові зобов'язання по штрафах мають бути не узгодженими. Тобто ППР за цими штрафами мають бути в стані адміністративного або судового оскарження і грошове зобов'язання за ними не сплачене.

Як дата, що дозволяє застосувати перехідний штраф при судовому спорі, мабуть, мається на увазі дата набуття чинності судовим рішенням (п. 56.18 ПКУ): якщо це відбудеться до дати набуття чинності Законом, то перехідний штраф застосувати не можна (при цьому нагадаємо, що рішення суду першої інстанції за умови своєчасного апеляційного оскарження в силу не вступає). А за адміноскарженням вододілом буде день отримання рішення за скаргою (п. 56.17 ПКУ).

3. Для застосування цього штрафу податківці повинні скласти нове ППР, а попереднє вважатиметься відкликаним. У більшості випадків сума штрафу зменшиться, з чим багато платників податків, швидше за все, погодяться. Тобто законодавець мов би говорить: сплатіть мінімальний штраф і закінчимо усілякі тяжби. На жаль, чітких термінів виписки нового ППР і скасування старого не встановлено.

Втім, таких ситуацій буде не так багато, адже через те, що Закон № 466 довго пролежав під сукном, за цими адмінспорами здебільшого вже давно винесено рішення, а отже такі ПН/РК не підпадають у перехідну категорію.

4. Не секрет, що часто в цих штрафах платник податків зовсім не винен, вони застосовуються незаконно, що підтверджує і судова практика. Тому перехідний маневр іноді більш вигідний податківцям, ніж неплатникам. Звідси зрозуміло, що багато хто не погодиться з їх застосуванням, нехай вони і в меншому розмірі, ніж були застосовані спочатку.

Таким платникам доведеться оскаржити вже нове ППР. Як це буде вирішено процедурно, поки сказати складно. Можна припустити, що мова піде про ч. 1 ст. 47 КАСУ: позивач повинен подати до суду заяву про уточнення предмета позову.

5. З дивовижною легкістю законодавець загнав у перехідні штрафи усі компенсуючі ПН, хоча загальновідомо, що питання застосування штрафу за п. 120¹.1 (п. 120¹.2) ПКУ спірне (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2019, № 62, с. 16).

Якщо ви в принципі не згодні зі штрафами до компенсуючих ПН для звільнених операцій (нехай навіть у меншому розмірі, ніж були застосовані спочатку), ви опиняєтеся в тому ж положенні, що й платники з попереднього пункту нашого переліку.

6. Не зрозуміло чому в перехідну категорію потрапили штрафи за нульовими і звільненими постачаннями. У минулих періодах до них в принципі не міг бути застосований штраф, тобто вони в п. 73 явно зайві.

7. Через затримку з підписанням Закону № 466 набралося чимало ПН/РК, за якими був застосований штраф після 31.12.2019 р. Проте ключова дата 31.12.2019 р. так і залишилася. У результаті виходить нелогічна ситуація — ці ПН/РК випадають з пільгового, перехідного штрафу!

Інші перехідні випадки. Як бути з ПН/РК, які не підпадають під умови перехідного п. 73 Закону (немає застосованого штрафу, штраф застосований після 31.12.2019 р. тощо)?

Вважаємо, що треба виходити з характеру ПН (чи штрафувалася вона раніше) і з того, в якому періоді припустилися порушення, тобто

Принаймні такий висновок напрошується за аналогією зі схожими ситуаціями, що відбувалися у минулому (див. інформаційний лист ВАСУ від 24.11.2011 р. № 2198/11/13-11; УПК, затверджену наказом ДПСУ від 06.07.2012 р. № 592). Хоча обов'язок зареєструвати ПН на пільгові та нульові постачання був і раніше, але відповідальності як такої не було (розмір штрафу становив або 0 грн (але це чисто математично для нульової ПН), або його взагалі й бути не могло (для пільгової ПН). Звичайно, не виключено, що податківці можуть чіплятися до старих незареєстрованих нульових ПН, але ми все-таки розраховуємо на їх розсудливість.

А ось якщо граничний термін реєстрації буде порушений після 23.05.2020 р. (звичайно, з урахування штрафної амністії)*, то тут від штрафу втекти складно.

* Не виключено, що суди можуть виходити з ліберальнішого тлумачення і вважати штрафонебезпечними лише ті ПН/РК, які складені після дати набуття чинності Законом. Такої позиції вони дотримувалися щодо самовиписаних ПН, штраф за які був запроваджений з 01.01.2017 р. (див. «Податки & бухоблік», 2019, № 17, с. 16).

Що стосується тих ПН/РК, які штрафувалися і раніше (компенсуючі згідно з п. 198.5 ПКУ, розподільчі згідно зі ст. 199 ПКУ, мінбазні), тобто до набуття чинності Законом, то до них повинен застосовуватися інший підхід. Згідно з п. 11 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ штрафи застосовуються в розмірах, передбачених законом, чинним на день ухвалення рішень про застосування таких штрафів. Оскільки і до набуття чинності Законом і після за такими ПН/РК передбачений штраф, то

Реєстрація ПН/РК. Нові строки

Ви вже знаєте про проблему з граничним строком реєстрації компенсуючих ПН/РК, що складаються згідно з п. 198.5 і п. 199.1 ПКУ (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 1-2, с. 19). Коротко, діло таке: багато постачальників, на жаль, тягнуть з реєстрацією ПН до останнього, тому покупець, що використовує покупки у вказаних операціях, дізнається про її реєстрацію або в останній день або вже після спливу терміну. В результаті він не встигає вчасно зареєструвати свої компенсуючі ПН та отримує — штраф.

Благо законодавець зрозумів цю проблему і вносить зміни в п. 201.10 ПКУ. Для таких ПН граничний строк реєстрації — протягом 20 календарних днів, що йдуть за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені. Тому ПН, граничний строк реєстрації яких припадає на період після набуття чинності Законом № 466, можна реєструвати за новими строками. Тобто травневі зведені компенсуючі ПН можна реєструвати в нові строки.

База оподаткування ПДВ

Пам'ятаєте проблему нарахування ПДВ на відшкодування збитку? Нагадаємо: податківці вважають, що постраждала сторона повинна оподаткувати отримане відшкодування виходячи з бази згідно з п. 188.1, а винуватець, що сплатив кошти, має право на ПК і зобов'язаний нарахувати компенсуючі ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ (ср. ). Хоча насправді, компенсуючі ПЗ повинен нараховувати лише постраждалий, і тільки якщо майно більше не можна використовувати в госпдіяльності (див. «Податки & бухоблік», 2017, № 98).

Абсурдність вимог податківців зрозуміли законодавці і спеціально виключили з бази відшкодування збитку через невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань. Вважаємо, що ця норма уточнююча, тобто і до її появи в ПКУ потрібно було застосовувати такий же підхід. Податківці ж напевно зачепляться за ці зміни і скажуть, що до набуття чинності Законом № 466 правильним був їх підхід, інакше навіщо вносити зміни.

А ось від іншої ідеї — впровадження мінбази при експорті, яка спочатку була в законопроєкті (прямо скажемо, в недоробленому вигляді), законодавці все-таки відмовилися.

На сьогодні базою оподаткування при вивезенні товарів є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації.

Реєстрація платником ПДВ

Тут теж є невеликі корективи:

1) заява на реєстрацію платником ПДВ подається тільки в електронній формі;

2) зареєструватися платником ПДВ можна вже при держреєстрації юрособи або ФОП. При цьому податківці зобов'язані протягом 3 днів внести в реєстр запис про реєстрацію платником з першого числа місяця, що йде за днем спливу 10 календарних днів після подання заяви держреєстратору;

3) у разі перетворення або зміни даних платника проводиться перереєстрація на підставі заяви, яку він подає протягом 10 робочих днів. Якщо особа, створена шляхом перетворення, не подає заяву, її реєстрація платником ПДВ анулюється. Якщо міняється найменування (П. І. Б.), заяву можна не подавати, контролюючий орган внесе зміни на підставі відомостей з ЄДР;

4) змінено строки подання заяви на реєстрацію/анулювання реєстрації платником ПДВ. Наведемо їх у таблиці.

Таблиця 2. Порядок і строки подання заяв

Пільги

Найцікавіші перехідні пільги:

— експорт соєвих бобів (товарна позиція 1201 УКТ ЗЕД) і насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 УКТ ЗЕД) оподатковуватиметься в загальному порядку, тобто за нульовою ставкою до 31.12.2022 р. Нагадаємо, багатьох не влаштовувало звільнення від ПДВ, що змушувало компенсувати вхідний ПК, нульову ставку могли застосовувати тільки сільгоспвиробники (п. 63 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ);

— скасована пільга для операцій із ввезення товарів, зазначених у товарних підкатегоріях 8502 31 00 00, 8541 40 90 00, 8504 40 88 00 УКТ ЗЕД (вітроенергетичні установки тощо). Пільга на ввезення і постачання електромобілів залишилася (п. 64 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ);

— продовжили до 01.01.2022 р. можливість розстрочки сплати ПДВ при імпорті устаткування (п. 54 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). Плюс додалися нові коди УКТ ЗЕД, на які поширюється ця пільга.

Крім того, законодавець переформатував низку вузьких пільг (наприклад, операції з передачі майна у власність держави тепер стали не пільгованими, а такими, що не є об’єктом оподаткування (ПН можна не виписувати).

Інше, але важливе

Квартальний період. Після набуття чинності Законом залишиться лише один звітний період — місяць (нагадаємо, зараз квартальниками можуть бути платники ЄП групи 3).

У декларації першого місячного періоду не забудьте поставити відмітку про перехід на місячний період (у кінці декларації). Втім, якщо ви це не зробите, навряд чи можуть бути якісь проблеми.

Касовий метод. Розширена можливість застосування касового методу при здійсненні будівельних робіт (п. 187.1 ПКУ). Тепер його можуть застосовувати не лише підрядники, але і субпідрядники. Вважаємо, що якщо перша подія відбулася до дати набуття чинності Законом, то жодних коригувань бути не повинно. Якщо після — можна застосовувати касовий метод. І не забудьте поставити у кінці декларації відмітку про його застосування.

Втім, цю зміну можна тлумачити не як нововведення, а як уточнення (норма була неоднозначною).

Тому ті субпідрядники, які раніше усупереч роз'ясненням податківців використовували касовий метод, можуть застосовувати його і надалі.

Інша зміна — період включення ПДВ у податковий кредит стосується усіх касовиків. Законом № 466 визначено: якщо платник не відобразив податковий кредит протягом 1095 днів з моменту складання ПН у зв'язку з відсутністю оплати (чи іншої компенсації), то цей податковий кредит можна відобразити в періоді списання коштів з банківського рахунку, але не пізніше 60 к. дн. з моменту списання коштів.

Імпортний ПДВ. З оновленого абз. 1 п. 198.6 ПКУ можна зробити висновок, що тепер усі суми імпортного ПДВ, сплачені в тому числі за тимчасовими, додатковими та іншими видами декларацій, можна відносити до складу ПК. Втім Мінфін і раніше так розумів ПКУ (лист від 12.02.2020 р. № 11310-09-62/4610).

СЕА. Установлено, що вилучені і перераховані на електронний рахунок суми в рахунок погашення податкового боргу (ст. 95 ПКУ) збільшують реєстраційний ліміт. Також регліміт перераховуватиметься (точніше, відновлюватиметься) у разі скасування рішення податкового органу про анулювання реєстрації платником ПДВ. Цей перерахунок здійснюється протягом 3 днів, крім випадку, коли особа вже стала єдиноподатником без ПДВ або повторна реєстрація анульована.

Це, здебільшого, й усі глобальні зміни. Інші корективи торкаються або вузького кола платників податків (постачання електроенергії, пільга із ввезення племінних чистопорідних тварин і тому подібне)), або по суті не є змінами, оскільки така практика існувала і раніше (наприклад, постачання послуг нерезидентом резидентові — уточнили, що сплата ПДВ згідно зі ст. 208 ПКУ поширюється не лише на юридичних осіб, але й на усіх одержувачів — суб'єктів господарювання, що, насправді, було й раніше).

І останнє — для повноцінної дії багатьох норм треба підкоригувати підзаконну нормативку. Сподіваємося, довго чекати не доведеться.