Теми статей
Обрати теми

Прострочили сплату податку. Штрафи

Альошкіна Наталя, податковий експерт
З поняттям податкового обов’язку і фіскальними наслідками його виникнення ви вже ознайомилися. Тут же конкретизуємо розмір відповідальності платника за наявності податкового боргу, спровокованого простроченням сплати податків (зборів), і підстави для його застосування.

Відповідальність за порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на контролюючі органи, може бути (п. 111.1 ПКУ): фінансовою, адміністративною і кримінальною. Притягнення до одного виду відповідальності не виключає застосування санкцій за іншим видом відповідальності. Тому до штрафу на підприємство за ПКУ може додатися штраф на посадових осіб за КУпАП.

Скільки коштує запізнитися*?

* Не застосовується фінвідповідальність за порушення податкового законодавства, вчинені в період карантину. Що стосується адмінвідповідальності, то подібних послаблень КУпАП не передбачає (див. 132.01 БЗ).

Фінвідповідальність. Розмір штрафів за порушення строків сплати узгодженого податкового зобов’язання (ПЗ) прописаний у ст. 126 ПКУ та залежить від тривалості прострочення:

— якщо прострочення сплати становить не більше 30 к. дн. включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати, — штраф 10 % погашеної суми податкового боргу;

— якщо перевищує 30 к. дн. — 20 %.

Зверніть увагу: цей штраф нараховується податківцями пропорційно реально погашеній сумі податкового боргу (ПБ). Тобто якщо узгоджена за декларацією сума ПЗ сплачується не відразу у повному обсязі, а частинами, то й штраф нараховуватиметься відповідно на суми таких часткових сплат/погашень. Скажімо, якщо половина податкового боргу погашена в 30-денний строк — на цю половину нарахують штраф 10 %, а при погашенні іншої половини після закінчення 30-денного строку — штраф 20 %.

Виняток передбачено щодо виробників алкогольних напоїв, які використовують спирт етиловий неденатурований. Для них п.п. 222.1.2 ПКУ уготовано свій особливий порядок сплати акцизного податку при придбанні відповідних марок. За порушення таких строків сплати п. 126.2 ПКУ передбачено й окремий штраф у розмірі 20 % суми простроченого грошового зобов’язання зі сплати акцизного податку**.

** З 01.01.2021 р. відповідальність за це правопорушення регламентуватиметься загальними нормами ст. 124 ПКУ (у редакції з 01.01.2021 р.).

Окремий штраф передбачено за несплату або не повну сплату ФОП — єдиноподатником першої і другої груп суми авансових внесків ЄП у строки, визначені ПКУ. У такому разі платникові загрожує штраф у розмірі 50 % ставки ЄП (п. 122.1 ПКУ).

Крім того, на суму несвоєчасно сплаченого ПЗ буде нарахована пеня в порядку, передбаченому ст. 129 ПКУ (132.01 і 107.04 БЗ).

Що стосується ст. 127 ПКУ, то вона встановлює відповідальність платника, у тому числі й податкового агента, саме якщо сплата податків не відбулося до або під час виплати доходу на користь іншого платника. Штраф застосовується одноразово, і його розмір становить 25 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. За ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, — 50 %. А за ті ж дії вже в третій раз і більше протягом 1095 днів доведеться розщедритися аж у розмірі 75 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Зауважте: ст. 127 ПКУ не передбачає відповідальності за порушення строків, установлених для сплати ПДФО і ВЗ із нарахованих, але не виплачених доходів. Тобто коли сплата ПДФО і ВЗ не пов’язана з фактом виплати доходу, а має встановлений для місячного податкового періоду строк сплати, то застосовується тільки відповідальність за ст. 126 ПКУ*.

* Детальніше див. «Податки & бухоблік», 2019, № 97, с. 14.

Строк давності для застосування штрафів — 1095 днів** (ст. 114 ПКУ). Сплачуються вони на підставі ППР. Самостійного нарахування платником ціх штрафів ПКУ не передбачає (див. 132.01 БЗ).

** З 01.01.2021 р. для ПДФО/ВЗ (щодо трудових відносин) строк давності 7 років («Податки & бухоблік», 2020, № 45, с. 8).

Адміністративна. Адмінвідповідальність за неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків і зборів передбачає застосування до посадових осіб підприємств штрафу в розмірі від 5 (85 грн) до 10 (170 грн) НМДГ, при повторному порушенні протягом року — від 10 (170 грн) до 15 (255 грн) НМДГ (ст. 1632 КУпАП, 132.01 БЗ). А ст. 1634 КУпАП установлює адмінштраф для посадових осіб і ФОП за неперерахування до бюджету ПДФО при виплаті доходів фізособі.

Протокол про адмінправопорушення складають податківці (ст. 255 КУпАП), а розглядають справи і накладають штрафи суди (ст. 221 КУпАП). При цьому несвоєчасна сплата — це разове правопорушення, отже, притягнути до відповідальності за ст. 1632 КУпАП можна протягом 3 місяців з дня його вчинення. Якщо йдеться про несплату податку — це триваюче правопорушення, тоді строк — 3 місяці з моменту виявлення такого правопорушення (див. лист ДФСУ від 11.09.2015 р. № 33814/7/99-99-17-03-01-17, 132.03 БЗ).

До речі: якщо затримка сплати ПЗ відбувається з вини банку, то контролери відповідальність до платника податків не застосовують*** (див. 132.05 БЗ).

*** З 01.01.2021 р. про звільнення від відповідальності в такому випадку прописано буде в п.п. 112.8.5 ПКУ.

Кримінальна відповідальність настає, наприклад, за ст. 212 ККУ при ухиленні від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) у значних розмірах (від 3,153 млн грн).

Майбутнє фінвідповідальності

Стаття 126 ПКУ. З 01.01.2021 р. штрафні санкції за порушення правил сплати ПЗ перекочують зі ст. 126 ПКУ до ст. 124 ПКУ, де будуть трохи підкориговані.

По-перше, зменшиться розмір штрафу. Прострочення сплати не більше 30 календарних днів включно обійдеться штрафом 5 %, а понад 30 календарних днів — 10 % (п. 124.1 ПКУ в редакції з 01.01.2021 р.). Обумовлено, що ці штрафи не застосовуються, якщо зарахування з електронного ПДВ-рахунку ПДВ-зобов’язань за уточненкою відбудеться не пізніше наступного операційного (банківського) дня.

По-друге, з’явиться поняття «умисності» порушення строків сплати податку. За умисне прострочення сплати перший раз (за умови, що прострочення не перевищило 90 календарних днів) оштрафують у розмірі 25 % від суми прострочення. Якщо перевищення строку сплати більш ніж на 90 календарних днів або при повторному (протягом 1095 днів) умисному порушенні строків сплати — 50 % від суми прострочення (пп. 124.2 і 124.3 ПКУ в редакції з 01.01.2021 р.).

Стаття 127 ПКУ. З 01.01.2021 р. питання розміру відповідальності зі ст. 127 ПКУ чинної редакції регулюватиме нова ст. 1251 ПКУ. Причому законодавець залишив ст. 127 ПКУ повністю в колишній редакції. Оскільки паралельно норми ПКУ, що встановлюють відповідальність за одне й те саме порушення, застосовуватися не можуть, то з 01.01.2021 р. повністю орієнтуємося на ст. 1251 ПКУ. Головна відмінність нової статті в тому, що за неумисне вчинення порушення накладатиметься штраф у меншому розмірі (10 %). Щодо умисних діянь розмір штрафів залишиться без змін (25 %, 50 % і 75 %).

За ідеєю, умисність порушень доводити повинні фіскали. Але, гадаємо, податківці відразу чіплятимуться за максимальний штраф, а вже платник буде доводити, що «він не верблюд», застосовуючи п.п. 17.1.16 ПКУ в редакції з 01.01.2021 р.

І зауважте: не такий страшний штраф за невчасність сплати ПЗ, як наслідки утворення ПБ, зі сплатою якого краще не зволікати. Адже з його появою з'являються неприємності — податкова застава (з можливим арештом), примусове стягнення тощо. Але про це читайте в інших статтях.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі