Основи розстрочення
ПКУ дає змогу отримати відстрочення (розстрочення) у сплаті податкового боргу всім платникам податків, тобто фізособам, юрособам та їх відокремленим підрозділам, на яких покладено обов’язок зі сплати податків та зборів. Точніше, ПКУ дає право перенести строки сплати податкового боргу під проценти, розмір яких становить 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення (відстрочення) податкового боргу (п. 100.1 ПКУ).
Коли йдеться про розстрочення, то мається на увазі, що платник буде погашати свій борг рівними частками починаючи з місяця, наступного за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання розстрочення.
А от коли говорять про відстрочення боргу, то місяць, з якого платник має починати погашення боргу (річними частинами), може бути обраний фіскалами чи органом місцевого самоврядування при погодженні на відстрочення. Причому якщо надається відстрочення і сума буде сплачена частинами, то початок сплати відстроченого боргу має початися не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення податкового боргу, або така сума має бути сплачена одноразово в повному обсязі.
Тобто розстрочення (відстрочення) сум податкового боргу:
1) не вважається його сплатою, а є лише перенесенням (зміною) строків його сплати на більш пізній період:
2) є оплатним. Розраховується плата (проценти) за кожен календарний день користування платником розстроченням (відстроченням) податкового боргу.
До відома! Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.
Порядок розстрочення (відстрочення) податкового боргу прописано у ст. 100 ПКУ та деталізовано у Порядку № 574.
Звертаємо увагу:
розстрочити (відстрочити) платник податків може спробувати тільки податковий борг з податків із зборів, правила стягнення яких прописано у ПКУ
А от розстрочити заборгованість з ЄСВ, на жаль, не вдасться. Річ у тому, що згідно із вимогами ч. 12 ст. 9 Закону № 2464 ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. З цим погоджуються й фіскали у БЗ 201.08.
Щоб отримати розстрочення (відстрочення), платнику потрібно виконати низку умов і пройти відповідну процедуру. Про неї й поговоримо далі.
Етап 1. Підготовчий
Спочатку слід установити, чи зможе платник пов’язати виникнення свого боргу або неможливість його погашення з однією із обставин, при виникненні якої йому можуть надати розстрочення (відстрочення) (пп. 100.4 та 100.5 ПКУ). Перелік таких обставин перелічено у Переліку № 1235.
Наприклад, до таких обставин належать:
— загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі погашення боргу в повному обсязі. Підтверджується висновком фіскалів, зробленим на підставі даних бухобліку;
— настання форс-мажорних обставин, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань. Підтверджують форс-мажор, наприклад, сертифікатом ТПП. Карантин є форс-мажором (деталі — у «Податки & бухоблік», 2020, № 29, с. 23), тому можливість отримати розстрочення боргу під час карантину доволі висока.
Етап 2. Подання документів
Щоб отримати розстрочення боргу, платнику слід подати фіскалам (п. 3.1 Порядку № 574):
1) заяву про розстрочення податкового боргу за місцем свого обліку або до податкової за місцем обліку податкового боргу (якщо борг виник не за основним місцем обліку платника).
Заява на розстрочення оформляється у письмовому вигляді за формою, наведеною у додатку 1 до Порядку № 574
2) економічне обґрунтування розстрочення, яке складається з:
— переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин. Про які саме обставини йдеться, платник мав з'ясувати на етапі 1 і підготувати документи, які це підтверджують (див. вище);
— аналізу фінансового стану;
— графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;
— розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.
Після подання заяви платник може зазирнути до Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу (міститься в Електронному кабінеті) і знайти інформацію про подане ним прохання.
Етап 3. Прийняття рішення
Після того як платник податків подасть необхідні документи для отримання розстрочення, йому потрібно чекати на прийняття фіскалами рішення про погодження розстрочення. А саме слід зачекати приблизно 30 календарних днів з дати подання заяви (п. 3.2 Порядку № 574).
Якщо фіскали погодяться розстрочити податковий борг, то вони мають надіслати платнику податків відповідне рішення та занести інформацію з нього до вищезгаданого Реєстру.
При цьому слід пам’ятати, що розстрочення, відстрочення податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором (п. 100.11 ПКУ). Тому якщо ви заявляєте до розстрочення податковий борг щодо декількох податків, то за кожним із заявлених фіскали мають прийняти окреме рішення.
Хоча якщо строк сплати податкового боргу за окремими податками, зборами та строк їх розстрочення (відстрочення) збігаються, то фіскали можуть прийняти одне рішення про розстрочення (відстрочення) із зазначенням таких податків, зборів окремими рядками у рішенні (п. 3.3 Порядку № 574)
Також варто враховувати, що коли платник заявляє до розстрочення, відстрочення борг у сумі, що становить 1 млн грн і більше, то для отримання розстрочення, відстрочення у податкову заставу фіскали візьмуть майно платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу (п. 100.11 ПКУ).
Етап 4. Укладення договору
Якщо платник податку отримав погодження на розстрочення (відстрочення) боргу, то лишається ще один крок до отримання омріяного: слід укласти з фіскалами договір про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) (додаток 4 до Порядку № 574).
Укласти такий договір із фіскалами слід не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття або отримання рішення про погодження в розстроченні (відстроченні). Укладати його слід із податківцями за місцем обліку платника податків (або за місцем обліку його податкового боргу) (п. 3.5 Порядку № 574).
До відома! Якщо платнику погодили розстрочення (відстрочення) одного боргу, то він має повне право спробувати погодити розстрочення й іншого боргу, як із того ж податку, збору, щодо яких отримано погодження, так і з інших (п. 3.3 Порядку № 574).
Етап 5. Виконання договору
Правила сплати. Після того як договір укладено, лишається тільки виконувати його умови, а саме своєчасно погашати розстрочену суму боргу і проценти.
Звернемо увагу на особливості сплати розстроченого (відстроченого) боргу з ПДВ (БЗ 101.06). Фіскали стверджують, що якщо отримано розстрочення, то для сплати чергової частки розстрочених (відстрочених) сум (або погашення розстрочення (відстрочення) у повному обсязі) платник податків перераховує необхідну суму коштів із поточного рахунку на рахунок у СЕА ПДВ, при цьому в документі на переказ коштів зазначає код виду сплати «145 — надходження розстрочених (відстрочених) сум» відповідно до наказу Мінфіну від 24.07.2015 р. № 666 (ср. ).
При цьому сплата нарахованих на суми розстрочень (відстрочень) процентів здійснюється з поточного рахунку безпосередньо до бюджету. Проценти на розстрочений (відстрочений) податковий борг (його частку) розраховує і сплачує платник самостійно одночасно зі сплатою чергової частини розстроченої (відстроченої) суми у строки, визначені у відповідному договорі.
Розраховуючи суму процентів, слід пам’ятати, що одноденний розмір процентів при розрахунку округлюється до другого знака після коми в загальному порядку округлення.
Відстрочення. Якщо у платника немає коштів сплачувати розстрочену (відстрочену) суму боргу, то він може спробувати перенести суму такої сплати на пізніші періоди. Для цього слід подати фіскалам заяву про перенесення строків сплати частки розстрочених (відстрочених) сум до органу, з яким укладено договір про розстрочення (відстрочення). Якщо той погодить таке перенесення, то можна буде перенести строки сплати розстроченого боргу на пізніше періоди (п. 4.10 Порядку № 574).
Дострокове погашення. Водночас якщо платник забажає погасити розстрочену суму раніше, ніж цього вимагає договір, то він це може зробити без проблем. Потрібно просто:
1) погасити суму боргу і проценти.
Увага! Погашати борг і проценти можна як коштами, так і за рахунок переплати, яка обліковувалась за платником, або списання, скасування грошових зобов’язань (податкового боргу), або за рахунок сум бюджетного відшкодування;
2) повідомити про оплату не пізніше 3-го робочого дня, наступного за днем дострокового погашення, фіскалів, з якими укладено договір шляхом подання заяви про скорочення строків дії розстрочення (відстрочення). У такій заяві слід зазначити розмір погашеної суми та реквізити документа про дострокове погашення.
Після цього не пізніше дня, наступного за днем подання такої заяви, будуть унесені відповідні зміни до договору про розстрочення (відстрочення) і можна вважати, що з розстрочення покінчено (п. 4.3 Порядку № 574).
Декілька слід про облік процентів, нарахованих за отримання розстрочення (відстрочення) податкового боргу. Такі проценти в бухобліку відображають як фінвитрати, тобто як усі проценти за борговими зобов’язаннями. Тобто в момент нарахування формують проводку: Дт 95 — Кт 684.
Що стосується подаковоприбуткового обліку, то, на наш погляд, і у малодохідників, і у високодохідників нарахування таких процентів буде відображатися за бухправилами. Річ у тому, що податкові різниці із:
— п.п. 140.5.11 ПКУ щодо збільшення фінрезультату на суму штрафів, пені, нарахованих податківцями за порушення вимог законодавства, тут не діють. Тому що проценти за розстрочення боргу не є ані штрафом, ані пенею;
— п. 140.1 ПКУ тут також не застосовуються. Річ у тому, що проценти за розстрочення податкового боргу не є процентами у розумінні п.п. 14.1.206 ПКУ.
