Застава та арешт через податковий борг

Податкова застава

Суть. Податкова застава — це обмеження в розпорядженні майном і грошовими коштами, які належать платникові-боржнику.

Порядок застосування податкової застави регулюється ст. 88 — 93 ПКУ, а також Порядком № 586.

Важливо! Відчуження майна у заставі доведеться погоджувати з фіскалами в порядку, встановленому в розд. V Порядку № 586.

Право застави виникає (пп. 89.1.1 і 89.1.2 ПКУ) з дня:

— наступного за останнім днем строку для сплати зобов’язань за декларацією (якщо боржник не сплатив грошове зобов’язання за декларацією);

— виникнення податкового боргу (якщо боржник не сплатив грошове зобов’язання, визначене самими фіскалами). Подробиці читайте «Податковий борг: що, коли та як?» цього номера;

— укладення договору про розстрочення/відстрочення грошових зобов’язань (див. «Розстрочення (відстрочення) податкового боргу» цього номера).

Виникнення права податкової застави не вимагає письмового оформлення. Але

* Форму акта див. у додатку 2 до Порядку № 586.

Як виникає право на податкову заставу? Алгоритм такий:

1) керівник податкового органу:

— призначає податкового керуючого (він організовує роботу з податковою заставою і стягненням податкового боргу);

— приймає рішення про проведення опису майна платника (його обов’язково пред’являють боржникові перед проведенням цієї процедури (п. 1 розд. V Порядку № 586);

2) усе майно, що потрапляє під податкову заставу, описується в акті. Потім цей документ підписується податковим керуючим і платником.

Якщо ви відмовляєтеся від підписання акта, то це не звільняє майно, зазначене в ньому, від податкової застави. Просто у такому разі опис здійснюється в присутності не менш як двох понятих (п. 89.3 ПКУ).

Часто на практиці платника просять самостійно скласти перелік майна, яке потім потрапить у податкову заставу.

До акта потрапляє не все майно, а тільки:

— на суму податкового боргу.

Виняток: неподільна річ, балансова вартість якої вища за податковий борг. У такому разі під заставу потрапляє вона вся;

— якщо воно ліквідне і його можна використовувати як джерело погашення податкового боргу.

Нагадаємо, що перелік майна, яке не може бути таким джерелом, передбачено ч. 4 ст. 4 Закону про заставу й абзацом п’ятим п. 89.2 ПКУ. Наприклад, ним не може бути:

— майно, яке платник орендує або зберігає, давальницька сировина;

— кошти на рахунках СЕА ПДВ (крім, власне, ПДВ);

— майно платника у заставі в інших осіб (якщо застава зареєстрована у держреєстрах до того, як виникло право податкової застави);

— майнові права (надані у користування або володіння), а також немайнові права (у тому числі інтелектуальної (промислової) власності), передані у користування платнику без права їх відчуження;

— майно, яке не може бути предметом застави відповідно до Закону про заставу (наприклад, пам'ятки культурної спадщини);

— власні кошти юрособи, які використовуються для виплати заборгованості із заробітної плати.

Якщо така не визначена, то залучається професійний оцінювач (п. 6 розд. ІІ Порядку № 586).

Якщо на момент складання опису майна і коштів немає, то в заставу потрапить майно, яке платник отримає в майбутньому (п. 89.5 ПКУ).

Після його появи в боржника він зобов’язаний повідомити про це податківцям.

Зверніть увагу: майно платника не потрапить під податкову заставу, якщо сума його податкового боргу не перевищує 1020 грн (п. 89.2 ПКУ);

3) дані про заставу вносяться до реєстрів.

Щодо нерухомого майна — до Держреєстру речових прав на нерухоме майно*.

* Див. за посиланням: online.minjust.gov.ua/rrp/

Щодо рухомого майна — до Держреєстру обтяжень рухомого майна**.

** Див. за посиланням: orm.minjust.gov.ua/#/

На жаль, для платників отримання інформації із цих реєстрів платне ☹.

Коли припиняється? Перелік таких підстав передбачено в пп. 93.1 і 93.4 ПКУ. А саме:

— погашення податкового боргу та/або сплата розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань плюс відсотки (див. «Розстрочення (відстрочення) податкового боргу» цього номера);

— визнання податкового боргу безнадійним (див. «Як фіскали прощають... податковий борг?» цього номера);

— припинення податкової застави у межах процедури банкрутства;

— визнання податкового повідомлення-рішення (ППР) незаконним та/або скасування внаслідок суд- або адміноскарження;

— отримання згоди податківців на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі. У такому разі потрібно включити до акта опису інше майно, рівноцінне за балансовою вартістю (п. 92.2 ПКУ, п. 2 розд. V Порядку № 586);

— примусова реалізація майна, що знаходиться у податковій заставі, за ініціативою фіскалів у рахунок погашення податкового боргу.

Відповідальність. Відчуження майна, яке перебуває у заставі, без дозволу податківців загрожує штрафом за ст. 124 (з 01.01.2020 р. — ст. 116) ПКУ у розмірі вартості відчуженого майна.

Але якщо ви провели відчуження до складання опису, то вважаємо, що штраф не має застосовуватися. Адже абсолютно все майно платника автоматично не потрапляє до податкової застави відразу після виникнення боргу.

Також потрібно пам’ятати, що не завжди при відчуженні цей дозвіл потрібен. Наприклад, якщо в заставі перебувають лише готова продукція, товари і товарні запаси. Тільки продати їх необхідно за цінами не менше звичайних та за умови, що отримані від продажу кошти будуть направлені у повному обсязі на виплату зарплати, сплату ЄСВ та/або погашення податкового боргу (абзац третій п. 92.1 ПКУ).

Арешт

Суть. Суть арешту в тому, що платник обмежується в праві користуватися і розпоряджатися своїм майном та грошима.

Ступінь таких обмежень залежить від виду арешту.

А він буває (п. 94.5 ПКУ):

1) повним: платник не може ні розпоряджатися, ні користуватися майном;

2) умовним: платник обмежений тим, що будь-які дії з майном або грошима потрібно погоджувати з керівником (заступником або уповноваженою особою) фіскального органу.

Такий дозвіл дається тільки тоді, коли операція із заарештованим майном не приведе до збільшення податкового боргу або зменшення ймовірності його погашення.

Чимось схоже на статус майна та грошей у податковій заставі. Однак у випадку з податковою заставою, як ми вже казали вище, після відчуження майна замість нього необхідно додати в акт опису інше, рівноцінне за балансовою вартістю майно.

До «податковоборгових» причин арешту належать такі випадки:

— виїзд фізособи-боржника за кордон (п.п. 94.2.2 ПКУ);

— платник із податковим боргом або який отримав ППР, намагається перевести майно за межі України, приховати його або передати іншим особам (п.п. 94.2.5 ПКУ);

— платник відмовляється від перевірки стану збереження майна в податковій заставі (п.п. 94.2.6 ПКУ).

Таку перевірку проводить податковий керуючий;

— боржник не допускає податкового керуючого до складання акта опису майна (див. вище).

Як накладається арешт? Процедура залежить від того, майно це чи гроші.

1. Арешт на майно. Спочатку рішення про арешт приймає керівник податкового органу (його заступник або уповноважена особа).

Він повинен це зробити протягом 24 годин після отримання інформації про існування підстав, перелічених у п. 94.2 ПКУ (деякі з них ми перелічували вище).

Потім протягом цих же 24 годин рішення подається разом із заявою до суду на підтвердження. Для того щоб отримати рішення суду про підтвердження накладення арешту на майно, у фіскалів є 96 годин*.

* Сюди не включаються години, які припадають на вихідні та свята.

Важливо! Прийняте рішення про накладення арешту направляється платникові (з вимогою тимчасово зупинити відчуження майна) та іншим особам, у яких майно перебуває в розпорядженні або користуванні (з тією ж вимогою).

2. Арешт на грошові кошти. Арешт на кошти на рахунках платника накладається тільки за рішенням суду. Для цього податківці звертаються до адмінсуду в день, коли керівник (його заступник або уповноважена особа) прийняв рішення про застосування арешту до майна платника.

Як зняти арешт? Підстави для припинення арешту ви можете знайти в п. 94.19 ПКУ. Наприклад, це непідтвердження судом протягом 96 годин рішення про накладення арешту або погашення податкового боргу платником.

Виходячи з п. 94.19 ПКУ зняття арешту не завжди залежить від активних дій платника. Проте для його зняття він може:

а) сплатити суму податкового боргу;

б) допустити податкового керуючого до перевірки схоронності майна в податковій заставі або до складання акта опису «податково-заставного» майна;

в) припинити приховуати майно від арешту;

г) оскаржити рішення керівника про застосування арешту або рішення суду про підтвердження такого рішення.

Зауважте: на оскарження рішення суду про підтвердження у вас є лише 10 днів з дня проголошення такого рішення. Причому ця скарга не призупинятиме виконання рішення (ч. 8 ст. 283 КАСУ).

Зверніть увагу: банк або інша фінустанова знімає арешт з рахунків тільки за рішенням суду (п. 94.6 ПКУ).

Ще один важливий момент. Практично в усіх випадках, перелічених у п. 94.19 ПКУ, для скасування арешту податківці прийматимуть рішення протягом 2 днів з дня, коли вони дізналися про існування цих обставин.

Винятки:

1) відсутність підтвердного судового рішення протягом 96 годин;

2) третя особа звернулася до податкової, повідомивши, що заарештоване майно належить цій особі;

3) якщо суд скасував рішення керівника податкової про арешт або прийняв рішення про припинення арешту.