Штатний розпис, наказ про прийняття на роботу, запис у трудовій книжці, ЄСВ-звітність. Усе це ви сьогодні не складете/не заповните без Класифікатора професій. Тому розгортаємо та вивчаємо.
З чого розпочинати пошуки?
Умовно Класифікатор професій можна поділити на описову частину, до якої додаються три додатки — А, Б та В.
В описовій частині всі професії укрупнено згруповані в 9 розділах: розділ 1 класифікації професій — «Законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі)»; розділ 2 — «Професіонали»; розділ 3 — «Фахівці»; розділ 4 — «Технічні службовці»; розділ 5 — «Працівники сфери торгівлі та послуг»; розділ 6 — «Кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства»; розділ 7 — «Кваліфіковані робітники з інструментом»; розділ 8 — «Робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин»; розділ 9 — «Найпростіші професії».
Але в описовій частині ви не знайдете конкретних найменувань робіт. Їх слід шукати в додатках А та Б.
У додатку А професійні найменування робіт відсортовані за цифровим кодом — кодом КП (див. нижче).
У додатку Б ті ж професійні найменування робіт, що й у додатку А, але тут вони згруповані в алфавітному порядку.
Тому якщо ви знаєте, як називається шукана професія, то розпочинати радимо з перегляду додатка Б.
Переважна більшість професій у Класифікаторі розпочинаються саме з іменника, після якого вже йдуть відповідні уточнювальні слова. Наприклад, «начальник відділу», «директор виконавчий», «інженер з організації праці». Тож шукати через алфавіт додатка Б буде легше.
Знайшли в додатку Б те, що шукали? Чудово! Далі слід перевірити правильність свого вибору. У цьому допоможе кодування Класифікатора (рис. 1).
Рис. 1. Кодування Класифікатора
Розберемо, що приховують у собі ці коди.
Код КП. Це код Класифікатора професій. Він вказує, до якого розділу, підрозділу, класу, підкласу та групи належить шукана професія.
Перша цифра в коді КП — це цифра розділу класифікації професій. Так, наприклад, професії «головний механік» присвоєний код КП 1222.1. У ньому перша цифра «1» означає, що професія належить до розділу 1 класифікації професій «Законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі)», який містить професії, пов’язані з різними функціями управління та керівництва, що відрізняються своєю складністю і відповідальністю.
У коді КП 9322, який присвоєний професійній назві робіт «Притиральник скловиробів», перша «9» означає розділ 9 — «Найпростіші професії», який охоплює прості професії (роботи), що не вимагають відповідного рівня освіти та навичок.
Тобто чим менше перша цифра в коді КП, тим більш кваліфікована професія.
Наступні цифри в коді КП означають спеціалізацію — рівні класифікації, підрозділи, класи та підкласи професії. Цифра після крапки — код групи, що відповідає кваліфікаційному рівню професії.
А як бути, якщо в Класифікаторі трапляються декілька однакових найменувань робіт, які належать до одного розділу? Наприклад, у Класифікаторі професій є аж чотири начальники відділу з кодами КП 1221.2, 1223.2, 1229.7 та 1235.
Як тут обрати потрібну професію?
Тут допоможе таблиця з Класифікацією професій Класифікатора (перед додатком А). У ній, орієнтуючись на коди КП найменувань робіт, знайдені в додатку Б, дивимося їх класифікацію (рис. 2).
| 1221.2 | Начальники (інші керівники) та майстри виробничих підрозділів у сільському, лісовому та водному господарствах, у риборозведенні, рибальстві та природно-заповідній справі |
| 1223.2 | Начальники (інші керівники) та майстри дільниць (підрозділів) у будівництві |
| 1229.7 | Керівники інших основних підрозділів в інших сферах діяльності |
| 1235 | Керівники підрозділів матеріально-технічного постачання |
Рис. 2. Витяг з таблиці «Класифікація професій» Класифікатора
Як бачите, професія «начальник відділу» може мати різну спеціалізацію: від сільського господарства до будівництва. Обираємо ту, яка потрібна.
Код ЗКППТР. Цей код прийшов із минулого (ЗКППТР — загальносоюзний класифікатор професій, посад та тарифних розрядів). Він існував ще при Радянському Союзі, а потім перекочував в існуючий український Класифікатор професій. У сучасних (нових) найменувань професій у Класифікаторі такого коду немає. Тому якщо за шуканою професією його немає, то й хвилюватися не варто.
Код ЗКППТР потрібен для заповнення таблиці 5 Звіту з ЄСВ.
Графи «Випуск ДКХП/ЄТКД». Зазначені за окремими професійними найменуваннями робіт. Рекомендуємо звернути увагу на перший з них — графу «Випуск ДКХП».
ДКХП (довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників) — це збірник описів професій, який складається з багатьох випусків. Він описує кваліфікаційні характеристики професій, зазначених у Класифікаторі. Перше, чим він може допомогти вам, — зрозуміти різницю між схожими професіями. Друге — може послужити основою для складання посадової інструкції за обраною професією.
Наведемо приклад.
Приклад
| Код КП | Код ЗКППТР | Випуск ЄТКД | Випуск ДКХП | Професійна назва роботи |
| 4211 | 65 | Касир торговельного залу | ||
| 4211 | 1965 | 65 | Контролер-касир |
Рис. 3. Витяг із Класифікатора
Як бачите, обидві професії мають один код КП. Та й їх назви, на перший погляд, дуже схожі. Визначитися з необхідною допоможе випуск 65 Довідника кваліфікаційних характеристик професій (див. графу «Випуск ДКХП» навпроти цих професій).
У цьому випуску Довідника зазначено, що в обов’язки касира торговельного залу в основному входить: перевірка наявності штрихкодів на товарах, ведення розрахунків із споживачами за товари, вироби та послуги, ведення касового журналу, складання касової звітності тощо.
А в контролера-касира обов’язки пов’язані більше з організаційними та контролюючими функціями: ознайомлення з асортиментом товарів на складі, участь у його отриманні, підготовка товарів до продажу, перевірка їх найменування, кількості, ціни, наявність штрихового коду. Крім того, до його обов’язків входить консультування покупця про властивості та якість товарів тощо.
Далі трохи детальніше розглянемо, як «забирати» професії з Класифікатора і поговоримо про можливості розширити їх назву.
Дужки в професії
У Класифікаторі дуже багато професійних назв робіт, зазначених із складовими в дужках. Що ці дужки означають? І чи треба їх відкривати?
Професійну назву роботи слід зазначати не в повному обсязі, а в певній частині, якщо вона:
— містить варіанти галузевої ознаки;
— містить вид діяльності;
— має стосунок до структурного підрозділу;
— узагальнює або враховує варіанти використання споріднених іноземних назв професій.
Наприклад, професійна назва роботи «директор філіалу (філії)» (код КП 1210.1). За своєю суттю «філіал» — це іншомовний синонім «філії». Тобто одне й те ж. Але оскільки підприємство створює саме «філію», а не «філіал» (див. ч. 4 ст. 64 ЦКУ), то й для директора ви берете «філію», а «філіал» відкидаєте. Отримуємо «директор філії».
Інший приклад: професія «менеджер (управитель) із збуту» (код КП 1475.4). «Менеджер» також є іншомовним синонімом «управителя», тож можна обрати те, що вам подобається, — або «менеджер із збуту», або «управитель із збуту».
Але будьте уважні, обирати з дужок треба не завжди!
Назву професії з уточненням у дужках отриманого рівня освіти або конкретної галузевої приналежності «забираємо» з Класифікатора повністю
Наприклад, «бухгалтер (з дипломом магістра)». У цьому випадку відкидати дужки не можна. Це цілісна назва професії, яка повинна використовуватися саме із застосуванням дужок у такому ж вигляді, як зазначено в Класифікаторі. Цього вимагає п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58 (ср. ). Адже, по суті, вона говорить про більш високу кваліфікацію працівника.
Так «бухгалтер (з дипломом магістра)» має код КП 2411.2, тобто належить до розділу 2 — «Професіонали» (див. вище).
А ось просто «бухгалтер» має код КП 3433 і потрапляє до розділу 3 — «Фахівці».
І тут виникає ще одне запитання: чи можна прийняти на посаду «бухгалтер (з дипломом магістра)» працівника, який має диплом фахівця?
Можна. Законом України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. № 1556-VII (див. п.п. 2 п. 2 розд. XV) законодавець прирівняв диплом фахівця до диплому магістра (і диплом молодшого фахівця до диплому про вищу освіту із ступенем молодшого бакалавра (п.п. 4 п. 2 розд. XV)).
А ми продовжуємо створювати професії.
Як використати додаток?
Якщо ви не знайшли потрібну вам професію в додатках А та Б, не засмучуйтеся. Вам допоможе — додаток В. У ньому наведені похідні слова до професій. Такі, наприклад, як «віце», «головний», «заступник», «провідний», «молодший» тощо.
За допомогою таких слів можна створити потрібну професію. Але для цього необхідно виконати три умови:
1) зберегти галузеву та функціональну приналежність;
2) виключити дублювання;
3) зберегти код професії.
Наприклад, вам потрібна професія «заступник головного бухгалтера». У Класифікаторі її немає.
Тому берете з додатків А, Б професію «головний бухгалтер» (код КП 1231). Додаєте до неї похідне слово «заступник» з додатка В. Разом отримуєте потрібну вам професію з тим же кодом КП 1231.
Як бачите, нічого складного. Але спочатку не забудьте перевірити, може, ця професія вже є в Класифікаторі.
А ще є примітка 2 у додатку В. Вона дозволяє розширювати базові професійні назви робіт шляхом додавання до них термінів і слів, що уточнюють, наприклад: місце роботи, сферу діяльності або виконувані роботи. Але зауважте: розширюючи назву професії, треба дотриматися лаконічності її викладу.
Так, професійну назву роботи «заступник головного бухгалтера» у разі потреби можна розширити словами-уточненнями «з витрат» або «з доходів». Код КП знову-таки залишиться тим же — 1231.
А чи можна, керуючись приміткою 2 в додатку В, самостійно створити професію через дефіс?
Ні! Класифікатор не дозволяє утворювати розширені назви професій через дефіс, окрім, звісно, тих випадків, коли в ньому вже передбачені такі назви.
Саме тому буде помилкою об’єднати окремі професії «бухгалтер» і «касир» в одну — «бухгалтер-касир». Адже Класифікатором передбачені окремі професійні назви цих робіт.
Що ж робити, коли треба, щоб працівник виконував певний обсяг роботи за іншою професією? Тут є декілька варіантів.
Перший — можна розширити посадову інструкцію за основною професією працівника, додатково прописавши в ній обов’язки, які включає «додаткова професія». Наприклад, до посадової інструкції бухгалтера «довантажити» обов’язки касира.
Другий — увести суміщення (про те, як це правильно зробити, ми писали в «Податки & бухоблік», 2020, № 56, с. 14).
Третій — оформити внутрішнє сумісництво.
А тепер подивимося на Класифікатор з точки зору впливу на нього гендерного чинника.
«Бухгалтер» чи «бухгалтерКА»?
В основному в Класифікаторі професії прописані в чоловічому роді. Є і назви, які застосовуються виключно в жіночому роді (наприклад, «покоївка», «сестра медична», «сестра-господиня», «швачка»). І тут ви повинні запам’ятати
найменування посад (професій) застосовуються тільки в роді, визначеному Класифікатором
Не може бути таких жіночих назв, як «бухгатерка», «директорка», «юристка» тощо, поки вони не внесені відповідними змінами до Класифікатора.
Уточнимо. Приводом для спроб використати у себе в документації ці й подібні жіночі назви стала нова редакція Українського правопису, затвердженого постановою КМУ від 22.05.2019 р. № 437, а з нею й обіцянка Мінсоцполітики прийняти відповідні зміни до Класифікатора. Але врахуйте: досі таких змін немає.
Тож стежимо за тим, щоб назва професії відповідала вимогам Класифікатора.
А якщо не дотримуватися?
Чого вже там приховувати, не всі роботодавці при внесенні до штатного розпису посад, на які згодом приймалися працівники, зазирали до Класифікатора.
Наприклад, як ви знаєте, в Класифікаторі є професія «директор (начальник, інший керівник) підприємства» з кодом КП 1210.1. У більшості з вас ця професія звучить як просто «директор». Чи буде це помилкою?
З одного боку Мінсоцполітики це до помилок не відносить (див. лист від 06.02.2019 р. №19/0/193-19). Проте вимушені вас попередити:
Держпраці вважає правильність найменування посади в трудовій книжці об’єктом інспектування
А вони не завжди так само лояльні до модернізації назв професій, як Мінсоцполітики. Хоча навіть у такому разі все, що вам може загрожувати, це припис та робота над помилками. Адже якщо виправити це порушення у строк, установлений у приписі, то штрафувати не будуть (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 8, с. 21).
Чи ось ще приклад. «Фінансовий директор» або «директор фінансовий». На практиці така перестановка слів трапляється дуже часто. На перший погляд, різниці немає. Але, насправді, застосовуючи «фінансовий директор» — ми порушуємо вимоги Класифікатора. І, до речі, з точки зору Мінсоцполітики це вже є помилкою (див. лист від 06.02.2019 р. №19/0/193-19). Тож пишемо тільки так, як у Класифікаторі, — «директор фінансовий»!
На завершення відзначимо: навіть якщо ви перевірили всі «свої» професії і привели їх у відповідність до Класифікатора, не розслабляйтеся. Продовжуйте стежити за змінами, які періодично в ньому відбуваються. Це допоможе вам і надалі не допускати порушень трудового законодавства та юридично грамотно застосовувати наявні професійні назви робіт, а у разі потреби — вчасно їх коригувати.
висновки
- Посади працівників повинні відповідати Класифікатору: у трудовій книжці, штатному розписі, наказах, трудових договорах тощо.
- Переважна більшість професій у Класифікаторі розпочинаються з іменника. Тому якщо ви знаєте, як називається шукана професія, то розпочинати радимо з перегляду додатка Б, де всі професійні найменування робіт згруповані в алфавітному порядку.
- Суворе дотримання положень Класифікатора професій сприятиме захисту й подальшій реалізації прав працівників, а також дозволить уникнути порушень трудового законодавства.
