Трудові перевірки: що нового?

Трудові штрафи

Зміни щодо трудових штрафів відбудуться, як тільки набуде чинності Закон, прийнятий на базі законопроєкту № 1233 від 02.09.2019 р. На момент написання статті він переданий на підпис Президенту.

Отже, ситуація з фінансовими санкціями, виходячи із тексту проєкту, за ст. 265 КЗпП така.

1. Зменшено штрафи за:

— допуск до роботи неоформлених працівників, роботу повний робочий час, усупереч оформленню на неповний робочий час, виплату зарплати (винагороди) без нарахування і сплати ЄСВ і податків (тобто за виплату зарплати в конвертах). Замість 30 мінімальних зарплат* (далі — МЗП) за кожного «скривдженого» працівника — 10 МЗП (знову ж таки за кожного).

* Тут і далі враховується розмір мінімальної зарплати, встановленої на день виявлення порушення в законі про держбюджет на певний рік.

Але коли роботодавець вчинить вказані вище порушення повторно протягом двох років з моменту виявлення першого порушення, то йому загрожує санкція в 30 МЗП за кожного працівника, відносно якого було вчинено порушення. Причому неважливо, на якій системі оподаткування такий роботодавець перебуває;

— недотримання мінімальних держгарантій у сфері оплати праці. Замість 10 МЗП за кожного працівника, відносно якого здійснено це порушення, — 2 МЗП (знову-таки за кожного працівника);

— недотримання встановлених законом гарантій і пільг співробітників, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених «військовими» законами від 25.03.92 р. № 2232-XII, від 12.12.91 р. № 1975-XII і від 21.10.93 р. № 3543-XII. Замість 10 МЗП за кожного працівника — 4 МЗП за кожного працівника. Якщо роботодавець (юрособа або ФОП) — єдинник груп 1 — 3, то замість штрафу виноситься попередження;

— недопуск до перевірки з питань неоформлених працівників або виплати зарплати в конвертах, а також створення перешкод в проведенні такої перевірки. Замість 100 МЗП — 16 МЗП.

2. Посилилася відповідальність за порушення інших вимог трудового законодавства (тобто тих, які прямо не перераховані у ст. 265 КЗпП). Як і раніше, це коштуватиме роботодавцеві 1 МЗП. Проте якщо сьогодні штраф накладається за усю сукупність правопорушень, то після внесення змін доведеться заплатити цю суму штрафу за кожне таке порушення.

До того ж повторне (протягом року з дня виявлення) порушення трудового законодавства, за яке вже була застосована 1 МЗП, загрожуватиме двома мінімальними зарплатами за кожне таке порушення.

3. Додані норми про повне і часткове звільнення від відповідальності:

— якщо юрособа або ФОП сплатять протягом 10 банківських днів з дня вручення відповідної постанови про накладення штрафу за порушення трудового законодавства 50 % від суми такого штрафу, то вважається, що постанову виконано;

— якщо роботодавець виправив порушення у строк, встановлений у приписі, то штрафувати не будуть. Це правило не стосується:

а) допуску до роботи неоформлених працівників, випадків, коли співробітники працюють повний робочий час, усупереч оформленню на неповний робочий час, виплати зарплати (винагороди) в конвертах і повторного вчинення цих порушень;

б) недопуску до перевірки і створення перешкод в її проведенні (незалежно від її предмета);

в) повторного здійснення інших порушень трудового законодавства (тобто тих, які прямо не перераховані в ст. 265 КЗпП).

Інспектування

Поки щодо законності «інспекційного» Порядку № 823** тривають судові спори, Кабмін не гає часу. Наприкінці грудня 2019 року були внесені чергові зміни в процедуру проведення інспектувань.

** Затверджений постановою КМУ від 21.08.2019 р. № 823.

З 31.12.2019 р. зміни виглядають так.

1. Тепер

Грудневі зміни повністю виключили згадку про цю форму інспектувань з Порядку № 823. Нагадаємо: раніше Порядок № 823 передбачав таку форму контролю, як невиїзні інспектування (тобто інспектування не за місцезнаходженням роботодавця, а в приміщенні трудових контролюючих органів). Щось на кшталт невиїзних документальних податкових перевірок.

2. В п. 1 Порядку № 823 тепер вказано, що заходи держконтролю за дотриманням законодавства про працю, окрім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються згідно з вимогами ч. 4 і 5 ст. 2 Закону № 877. Очевидно, своєю постановою Кабмін спробував вивести з-під дії Закону № 877*** заходи щодо неоформлених трудових відносин.

*** Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V.

Нагадаємо: ч. 4 і 5 ст. 2 Закону № 877 встановлюють особливості застосування положень цього Закону, зокрема, до сфери трудового держнагляду і контролю. Також обумовлюють, яких норм Закону № 877 повинні обов’язково дотримуватися в процесі здійснення такого держнагляду/контролю.

Звичайно, усі постанови Кабміну повинні відповідати положенням законів і лише уточнювати їх. У цьому ж випадку йдеться про явну суперечність між новими нормами Порядку № 823 і нормами Закону № 877.

3. Службові посвідчення інспектора тепер можуть видавати, зокрема, територіальні органи Держпраці (наприклад, головні управління). Раніше цим займався тільки центральний орган — Держпраці. Інформацію про службові посвідчення інспекторів праці разом з фотографіями цих посадовців можна, як і раніше, знайти на офіційному сайті Держпраці****. Як мовиться, героїв треба знати в обличчя ☺.

**** Див. за посиланням: dsp.gov.ua в розділі «Здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю».

4. Знову (як і в період дії Порядку № 295*****, визнаного нечинним постановою Шостого апеляційного адмінсуду від 14.05.2019 р. у справі № 826/8917/17) інспекційне відвідування може проводитися за рішенням керівника органу Держпраці на підставі інформації, отриманої зі ЗМІ, інших джерел (до яких законодавством не обмежений доступ). Також рішення про проведення інспектування може прийматися з урахуванням відомостей, отриманих від «інформаторів», прямо перерахованих в п.п. 1, 2, 4 — 7 п. 5 Порядку № 823 (фізичні особи, у тому числі працівники госпсуб'єкта, ДПС, ПФУ, профспілки та інші), незалежно від предмета інспекційного відвідування.

***** Затверджений постановою КМУ від 26.04.2017 р. № 295.

Раніше ж Порядок № 823 допускав рішення керівника органу Держпраці як підставу тільки у випадках проведення інспектування щодо виявлення неоформлених трудових відносин. Саме таке формулювання відрізняло Порядок № 823 від скасованого судом Порядку № 295.

А ось усі інші підстави, по суті, не змінилися. Тож наші детальні пояснення в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 78, с. 16, 2018, № 86, с. 16, 2017, № 41, с. 20 все ще актуальні.

5. З Порядку № 823

Але, за великим рахунком, відповідні пункти Порядку № 823 — формальність. Адже не були встановлені ані строки, ані порядок повідомлення роботодавця. Застосувати ж норми Закону № 877 було неможливо, оскільки в його ч. 4 ст. 5 йдеться про планові заходи. Інспекційне відвідування плановим аж ніяк не назвеш.

6. Інспектор зобов’язаний надати роботодавцеві копію направлення на проведення інспекційного відвідування. Нагадаємо: раніше роботодавець повинен був цю копію вимагати. Проте контролер зобов'язаний надати копію направлення перед підписанням акта.

Зауважте: відсутність направлення в інспектора — підстава для недопуску перевіряючого до перевірки (ст. 10 Закону № 877, обов’язкова для дотримання інспектором Держпраці).

7. Тепер під час проведення інспекційних відвідувань без попереднього попередження у будь-який час доби (з урахуванням вимог законодавства про охорону праці) контролери можуть проходити у виробничі, службові, адміністративні приміщення незалежно від предмета інспектування. Раніше п.п. 1 п. 10 Порядку № 823 передбачав таке право тільки для інспектування щодо неоформлених трудових відносин.

8. Чіткіше визначили, що ж таке створення перешкод інспектору в проведенні інспектування. А отже стає зрозумілим, за що застосовуватимуться в цьому випадку штрафи за ст. 265 КЗпП. Ідеться про штрафи за недопуск до (1) звичайної перевірки з питань праці і до (2) перевірки з питань неоформлених працівників, виплати зарплати в конвертах, а також щодо працівників, які працюють повний робочий час, усупереч їх оформленню на неповний робочий час. Тепер причиною для штрафів може стати відмова в допуску до інспектування, а саме:

— ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, на письмову вимогу інспектора;

— перешкоджання в реалізації інших прав, передбачених п. 10 Порядку № 823.

9. Пам’ятаєте, в попередній редакції Порядку № 823 була норма, що звільняє від відповідальності? Згідно з нею до того, хто виконає припис у встановлений в ньому строк, штрафи застосовуватися не будуть. Це правило не стосувалося тільки допуску до роботи неоформлених працівників. Тут санкції застосовувалися відразу, ніхто не чекав, поки припис буде виконаний. Так от, в оновленому Порядку № 823 залишилося лише положення про те, що штрафувати за допуск до роботи неоформлених працівників контролери повинні, не чекаючи виконання припису. А ось загальної норми, що звільняє від відповідальності, немає ☹.

Проте це не означає, що у будь-якому випадку застосовуватимуть штрафи незалежно від того, виконав роботодавець припис чи ні. Після того, як запрацює Закон, про який ми сказали на початку статті, пріоритет щодо звільнення від відповідальності буде у оновленої ст. 265 КЗпП.

Важливо! На момент написання статті форми акта, підходящої до Порядку № 823, немає. Це означає, що доки є підстави не допускати контролерів до проведення інспектування відповідно до п.п. 3 п. 13 Порядку № 823. Хоча не виключаємо, що інспектори намагатимуться використати форми актів, затверджені ще для Порядку № 295 (наказ Мінсоцполітики від 18.08.2017 р. № 1338).