Підхід податківців
Розпочнемо з позиції фіскалів. На їх думку, після квитанції № 2 про прийняття декларації платнику може бути направлено повідомлення про відмову в прийнятті декларації із зазначенням причин цієї відмови (БЗ 129.03).
Тоді платник має право (п. 49.12 ПКУ):
— подати повторно декларацію. І якщо граничні строки подання минули — зі сплатою штрафу 340 грн за несвоєчасне подання за п. 120.1 ПКУ. Нагадаємо, що від ПДВ-штрафів на карантині звільнень немає (див. п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). При цьому повторну декларацію подають з відміткою «Звітна», оскільки відмовній декларації присвоюють ознаку документа «Вважається неподаним», або
— оскаржити відмовне рішення за правилами ст. 56 ПКУ (тобто в адміністративному та/або судовому порядку).
Подивимося, що про це говорить ПКУ.
Що в нормативці
Назва контролюючого органу, до якого подається звітність, — обов’язковий реквізит податкової декларації (п. 48.3 ПКУ). Що буде, якщо в нього закралася прикра помилка? ☹
Порядок подання податкової звітності контролюючим органам урегульований ст. 49 ПКУ. І нею окремо обумовлені наслідки подання платником декларації з помилками в обов’язкових реквізитах.
Фактично виявити неточність фіскали повинні були одразу при отриманні декларації. Оскільки згідно з п. 49.8 ПКУ під час прийняття податкової звітності податківці зобов’язані перевірити наявність і достовірність заповнення в ній усіх обов’язкових реквізитів з пп. 48.3, 48.4 ПКУ. І якщо в них допущені помилки (п. 49.11 ПКУ) — направити платникові податків письмове повідомлення про відмову в прийнятті податкової декларації (із зазначенням причини цієї відмови) протягом 5 робочих днів з дня отримання декларації (зверніть увагу: отримання (!), а не прийняття декларації, як це подають податківці).
Причому у відмовному випадку роль такого письмового повідомлення якраз і виконує квитанція № 2. Тому відмова в прийнятті декларації повинна фіксуватися в другій квитанції! Поготів, що це прямо передбачено п. 12 розд. II Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 06.06.2017 р. № 557. Ним визначено, що друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття електронного документа контролюючим органом. І в ній, зокрема, зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, дата і час прийняття (реєстрації) або неприйняття. Тим самим позначена двоїстість квитанції: вона фіксує прийняття або відмову.
До речі, про те, що документ вважають прийнятим тільки після перевірки наявності/достовірності обов’язкових реквізитів і в разі відсутності зауважень до його оформлення, говорить і п.п. 2 п. 2 розд. IV Порядку ведення органами ДФСУ оперативного обліку податків і зборів.., затвердженого наказом Мінфіну від 07.04.2016 р. № 422. Інакше якщо документ оформлений із порушеннями, його реєструють в інформаційній системі органів ДПС з ознакою «Вважається неподаним» і зазначенням причин.
Усе це тільки підтверджує, що перед прийняттям (тобто ще до відправлення другої квитанції) документ, що надійшов, повинен пройти попередню перевірку на наявність і коректність відображених у ньому обов’язкових реквізитів. І якщо перевірка пройдена і звітність прийнята (отримана друга квитанція), надалі у контролерів відсутні підстави, щоб не визнавати її. Проте податківці, як бачимо, трактують норми ПКУ по-своєму і допускають проведення такої перевірки вже постфактум — після відправлення другої квитанції. На незаконність цього підходу ми вже звертали увагу в «Податки & бухоблік», 2019, № 32, с. 27.
Що говорять суди
Суди, на щастя, стоять на боці платників і звертають увагу на те, що:
— направляючи повідомлення про неприйняття декларації після квитанції № 2 контролюючий орган діяв усупереч положенням ст. 48, 49 ПКУ. Оскільки квитанція № 2 фактично підтверджує відповідність поданої звітності вимогам пп. 48.3, 48.4 ПКУ і повторна перевірка податкової звітності після її прийняття на відповідність таким вимогам податковим законодавством не передбачена (постанова ВС від 02.04.2019 р. у справі № 826/608/16 // reyestr.court.gov.ua/Review/80894443);
— саме друга квитанція в розумінні п. 49.11 ПКУ є тим документом, яким податковий орган повідомляє про прийняття або відмову в прийнятті декларації і повідомляє про причини цієї відмови (постанова Донецького апеляційного адмінсуду від 07.08.2018 р. у справі № 805/246/18-а // reyestr.court.gov.ua/Review/75755495);
— під час прийняття декларації уповноважена особа контролюючого органу згідно з п. 49.8 ПКУ зобов’язана перевірити наявність і достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів з пп. 48.3, 48.4 ПКУ. Тобто контроль за заповненням обов’язкових реквізитів відбувається на стадії прийняття декларації. І оскільки були отримані квитанція № 1 з квитанцією № 2 про прийняття декларації, то це означає, що у момент перевірки причини для неприйняття-невизнання декларації були відсутні. Інакше платникові податків слід було направити квитанцію № 2 про неприйняття декларації (постанова Херсонського окружного адмінсуду від 13.12.2017 р. у справі № 821/1804/1715 // reyestr.court.gov.ua/Review/70997773).
Як бути?
Як діяти платникові в такій ситуації? На жаль, вибір варіантів невеликий.
У такому разі залишається або заплющити очі на самовольство контролерів і подати повторно «Звітну» декларацію (якщо граничні строки збігли — зі штрафом 340 грн). Або йти шляхом оскарження. Можна розпочати з адміністративного, звернувшись до вищого контролюючого органу — ДПСУ (п. 56.2 ПКУ).
Нагадаємо, що скарга подається протягом 10 робочих днів, наступних за днем отримання повідомлення про відмову в прийнятті декларації. Щоправда, через карантин строки оскарження (адміністративного/судового) продовжені (пп. 522, 528 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 38-39). Тому поскаржитися можна навіть і після закінчення карантину. А також за захистом можна звернутися до суду.
А щоб уникнути подібних ситуацій, краще перед відправленням здійснювати автоматичну перевірку декларації (якщо програмне забезпечення це дозволяє). Ну а ще, пам’ятаючи, що у фіскалів на відмову є 5 робочих днів, з поданням декларацій краще не зволікати і не відкладати на останній день, а подавати їх завчасно.
