Теми статей
Обрати теми

Звільнення засудженого або потенційного корупціонера

Вороная Наталія, експерт з кадрових і податкових питань, Савченко Олена, налоговый эксперт, Чернишова Наталія, експерт з кадрових і податкових питань
8.1. Звільнення засудженого
Законодавство, зокрема п. 7 ч. 1 ст. 36 КЗпП, дозволяє звільнити працівника, засудженого до позбавлення волі або іншого покарання, яке виключає можливість продовження роботи. При цьому підставою для припинення трудового договору є вирок суду, що набрав законної сили.

Якщо за рішенням суду засудженого працівника звільняють від відбування покарання, то положення п. 7 ч. 1 ст. 36 КЗпП не можуть бути до нього застосовані. Тобто звільнити його на цій підставі не можна.

Важливо, щоб міра покарання, обрана судом, виключала можливість продовження роботи на цьому підприємстві

Яке покарання виключає можливість продовження роботи? До таких належать:

— позбавлення волі (ст. 63, 64 ККУ);

— обмеження волі (ст. 61 ККУ);

— арешт* (ст. 60 ККУ);

* Не плутайте арешт, який є видом покарання згідно з ККУ, із застережними заходами, що вживаються в ході досудового розслідування, — затриманням, утриманням під вартою або домашнім арештом (ст. 176 Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 р. № 4651-VI).

— заборона обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, якщо працівник обіймає «заборонену» для нього посаду (ст. 55 ККУ).

А ось громадські роботи у вільний від роботи час (ст. 56 ККУ), виправні роботи за місцем роботи (ст. 57 ККУ), а також звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 ККУ) не перешкоджають подальшому продовженню роботи.

Утримання під вартою обвинуваченого в злочині працівника також не може бути підставою для припинення трудового договору за п. 7 ч. 1 ст. 36 КЗпП. Але період, протягом якого обвинувачений перебував під вартою, оплачувати не потрібно.

Крім того, працівник не може бути звільнений на підставі п. 7 ч. 1 ст. 36 КЗпП, якщо він визнаний таким, що відбув покарання у зв’язку з перебуванням під вартою до набрання законної сили вироком.

Щоб звільнити працівника на підставі п. 7 ч. 1 ст. 36 КЗпП, роботодавцю буде потрібна копія вироку суду. А з її отриманням можуть виникнути складнощі. Покарання у вигляді заборони обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, а також у вигляді виправних робіт передбачає направлення роботодавцю копії рішення суду. В інших випадках для отримання інформації про вирок, найімовірніше, доведеться самостійно направити запит до відповідного суду.

Наказ (розпорядження) керівника підприємства про звільнення працівника видається після набрання законної сили вироком суду. При цьому днем звільнення вважається останній день фактичного виконання працівником його трудових обов’язків (п. 11 постанови № 9).

Окремої уваги потребує ситуація з позбавленням працівника права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (ст. 55 ККУ). Відповідно до гл. 3 розд. VI Порядку № 272/5 роботодавець повинен:

1. Звільнити засудженого з посади, яку він обіймає, або звільнити від виду професійної діяльності, права на яку він позбавлений, протягом 3 днів з моменту отримання копії вироку суду.

2. Внести до трудової книжки засудженого запис про те, на якій підставі, на який строк і які посади він позбавлений права обіймати або яким видом професійної діяльності він позбавлений права займатися.

3. Негайно повідомити орган з питань пробації про виконання судового рішення і направити йому копію відповідного наказу або виписку з нього.

4. Надавати на вимогу органу з питань пробації документи, пов’язані з виконанням покарання.

Для оформлення звільнення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 36 КЗпП заява працівника не потрібна. Також у цьому випадку немає необхідності отримувати згоду профспілкового органу.

До трудової книжки працівника вносять запис: «Звільнений у зв’язку з набранням законної сили вироком суду, яким його засуджено до позбавлення волі (чи до іншого покарання, яке виключає можливість продовження цієї роботи), п. 7 ч. 1 ст. 36 КЗпП України».

8.2. Звільнення на підставі п. 71 ч. 1 ст. 36 КЗпП

Однією з підстав звільнення є укладення трудового договору (контракту) всупереч вимогам Закону № 1700, установленим для осіб, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення (п. 71 ч. 1 ст. 36 КЗпП).

Розглянемо детальніше, як ця підстава для звільнення працює на практиці.

Статтею 26 Закону № 1700 установлено низку заборон для осіб, які раніше здійснювали діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. Зокрема, протягом року з дня припинення цієї діяльності їм не можна укладати трудові договори (контракти) з юридичними особами приватного права або ФОП, якщо протягом року до дня припинення виконання функцій держави або місцевого самоврядування вони здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих юридичних осіб або ФОП.

Перелік осіб, яким заборонено укладати трудові договори (контракти) в цьому випадку, наведено в п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700. Серед них: народні депутати, державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, судді, поліцейські та ін.

Укладення трудового договору (контракту) всупереч вимогам Закону № 1700 є окремою підставою для звільнення згідно з п. 71 ч. 1 ст. 36 КЗпП

Якщо виявиться факт незаконного укладення трудового договору (контракту), Національне агентство з питань запобігання корупції звертається до суду для його припинення. На підставі рішення суду таку особу слід звільнити.

Зробити це необхідно в триденний строк з дня отримання роботодавцем копії судового рішення, що набрало законної сили (ч. 2 ст. 36 КЗпП).

Для цього оформляють відповідний наказ або розпорядження роботодавця. На його підставі до трудової книжки працівника вносять такий запис: «Звільнений у зв’язку з укладенням трудового договору всупереч вимогам Закону України «Про запобігання корупції», п. 71 ч. 1 ст. 36 КЗпП України».

висновки

  • Звільнити працівника, засудженого до позбавлення волі або іншого покарання, яке виключає можливість продовження роботи, можна після набрання законної сили вироком суду.
  • Днем звільнення засудженого працівника вважається останній день фактичного виконання ним трудових обов’язків.
  • Однією з підстав звільнення є укладення трудового договору (контракту) всупереч вимогам Закону № 1700.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі