Звільнення з ініціативи третіх осіб

Найчастіше на практиці трапляється звільнення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП (див. розділ 5) і п. 7 ч. 1 ст. 36 КЗпП (див. розділ 8). У цьому розділі ми розглянемо більш рідкісні підстави для звільнення окремих категорій працівників на вимогу третіх осіб.

На вимогу профспілки. Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) може вимагати розірвати трудовий договір з керівником підприємства у випадку, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори та угоди, про профспілки (ст. 45 КЗпП і п. 9 ч. 1 ст. 38 Закону № 1045).

Якщо власник (уповноважений ним орган) або керівник, щодо якого пред’явлено вимогу про розірвання трудового договору, не згодні із цією вимогою, він може оскаржити рішення профспілкового органу до суду у двотижневий строк із дня його отримання. Тоді виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.

У разі коли рішення профспілкового органу про розірвання трудового договору з керівником не виконано і не оскаржено в зазначений строк, виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) у цей же строк може оскаржити до суду діяльність або бездіяльність посадових осіб або органів, до компетенції яких входить розірвання трудового договору з керівником підприємства.

При звільненні із зазначеної підстави в трудовій книжці керівника роблять запис: «Звільнений на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), ст. 45 КЗпП України».

З ініціативи батьків неповнолітнього. Трудовий договір (як безстроковий, так і строковий) може бути розірваний з неповнолітнім працівником з ініціативи його батьків, усиновителів, піклувальників або державних органів та службових осіб, на яких покладено нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю, якщо продовження його чинності загрожує здоров’ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси (ст. 199 КЗпП).

При цьому вимога про звільнення має бути обґрунтованою, тобто супроводжуватися наданням відповідних доказів, що підтверджують наявність загрози здоров’ю неповнолітнього або порушення його законних інтересів у разі продовження чинності трудового договору.

Зверніть увагу: у зв’язку з тим що звільнення за ст. 199 КЗпП не є звільненням з ініціативи роботодавця, обмеження на розірвання трудових договорів, установлені ст. 198 згаданого Кодексу, на цей випадок не поширюються. А це означає, що

Формулювання в трудовій книжці у разі звільнення на цій підставі має виглядати так: «Звільнений на вимогу батьків, ст. 199 КЗпП України».

З ініціативи колективу бригади. Відповідно до ч. 2 ст. 252⁶ КЗпП колектив бригади має право вимагати від роботодавця вивести зі складу бригади конкретного працівника в разі скорочення чисельності бригади, невідповідності такого працівника виконуваній роботі та в інших випадках, передбачених ст. 40 і 41 згаданого Кодексу.

Задовольняючи вимоги бригади, роботодавець може за згодою працівника перевести його на іншу роботу з урахуванням спеціальності (кваліфікації), а якщо такої роботи немає, то запропонувати йому іншу роботу. За відсутності іншої роботи або у разі відмови від запропонованої роботи трудовий договір може бути розірваний на підставах, зазначених у ст. 40 і 41 КЗпП (п. 30 постанови № 9). У цьому випадку в трудовій книжці зазначається підстава саме із цих статей. Посилатися на ч. 2 ст. 252⁶ КЗпП при цьому не потрібно.