Інші види карантинної підтримки

Закон № 1071* запровадив різноманітні одноразові матдопомоги. Закон, що коментується, вводить ще низку послаблень для різних платників податків. Про що саме йдеться, поговоримо далі.

* Закон України від 04.12.2020 р. № 1071-IX.

Податкові канікули для ФОП. Платників ЄП групи 1 звільнено від:

1) сплати ЄП за період грудень 2020 року та січень — травень 2021 року, тобто на півроку (п. 52⁹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Отже, уже у грудні ФОП групи 1 не повинні сплачувати авансовий внесок з ЄП за грудень. Це звільнення не стосується тільки порушників умов перебування на ЄП у групі 1;

2) сплати ЄСВ за себе за той же період, що і від сплати ЄП (п. 9¹⁰.1 розд. VIII Закону про ЄСВ). При цьому ці півроку все одно увійдуть до пенсійного страхового стажу таких ФОП.

Хоча за бажанням ФОП — платника ЄП групи 1 він може добровільно сплатити ЄСВ за себе за цей звільнений період. ФОП — платники ЄП груп 2 — 3 сплачують ЄП і ЄСВ за себе у звичайному порядку. Їх таке звільнення не стосується.

Якщо ФОП — платники ЄП груп 2 — 3 не працюють через карантин, то з метою економії на сплаті ЄП та ЄСВ за себе вони можуть перебратися з 01.01.2021 р. у групу 1. Щоправда, зробити це вийде тільки у тих, у кого немає працівників, розмір доходу не перевищує граничний дохід, що дає право працювати в групі 1 (1 млн грн), і хто здійснює види діяльності, дозволені на групі 1 (виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або господарська діяльність з надання побутових послуг населенню). Щоб перебратися у групу 1 з 01.01.2021 р., ФОП групи 2 чи 3 мають подати заяву не пізніше 16 грудня.

Проте кращий варіант зекономити на податках та ЄСВ — перейти на загальну систему оподаткування. Детальніше про це читайте в наступному номері.

Крім того, ФОП-загальносистемників, які у грудні не отримали доходу через запровадження карантину і мають право на одноразову матдопомогу за Законом № 1071, звільнено від сплати ЄСВ за себе за грудень (п. 9¹⁶ розд. VIII Закону про ЄСВ). За бажанням вони можуть добровільно сплатити ЄСВ за себе за цей звільнений період.

Списання боргів сплячим ФОП. Радісна новина для сплячих ФОП-загальносистемників. Закон, що коментується, відродив механізм списання їх боргу з ЄСВ (п. 9¹⁵ розд. VIII Закону про ЄСВ).

Уперше законотворці дозволили ФОП-загальносистемнику списати борги з ЄСВ улітку цього року. Про це читайте у «Податки & бухоблік», 2020, № 63, с. 27. Причому тепер у Законі чітко зазначили, що борг спишуть як ще діючим ФОП, так і вже ліквідованим, якщо вони не отримували доходу в період з 01.01.2017 р. до 01.12.2020 р. Зауважимо, що влітку у вже ліквідованих ФОП виникли проблеми зі списанням боргу з ЄСВ. Тепер вони мають зникнути.

Спишуть сплячим ФОП як недоїмку з ЄСВ, яка виникла за період з 01.01.2017 р. і до 01.12.2020 р., так і штрафи та пеню, нараховані на ці суми недоїмки, якщо вони не сплачені до дати подання заяви про списання недоїмки. Крім того, після списання мають закрити і виконавчі провадження, якщо вони розпочалися.

Механізм списання подібний до того, що діяв улітку. Головне, пам’ятати, що заяву та інші документи на списання боргу слід подати до 01.03.2021 р.

Податковий борг. Законодавці змінили правила, за якими з платників податку почнуть вимагати сплати податкового боргу. А саме:

— по-перше, збільшено межу податкового боргу з 1020 до 3060 грн, при досягненні якої платнику податку буде надсилатися податкова вимога про стягнення податкового боргу (п. 59.1 ПКУ);

— по-друге, тільки після досягнення межі податкового боргу у 3060 грн податківці почнуть процедуру примусового стягнення такого боргу з платника податку, тобто будуть надсилати податкову вимогу, а також можуть застосувати податкову заставу (пп. 59.1 та 89.2 ПКУ).

При цьому відлік строку позовної давності щодо стягнення податкового боргу (загальний 1095 днів) почнеться тільки з того дня, коли у платника податку податковий борг перевищить 3060 грн (п. 102.4 ПКУ), тобто з дати виникнення останньої суми боргу, через яку його розмір перевищив 3060 грн.

Розстрочка боргу. Фізособам-громадянам і самозайнятим особам дано шанс без штрафів і пені розстрочити суму свого податкового боргу у розмірі до 6080 грн, який рахується за ними на 01.12.2020 р. Щоб не було штрафів і пені, потрібно погасити суму такого боргу до 29.12.2021 р. Для отримання розстрочення фізособі чи самозайнятій особі слід подати у податкову за місцем обліку відповідну заяву (п. 1² підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Борг без штрафів. Юрособам і ФОП, в яких на 01.11.2020 р. був податковий борг, дано шанс його погасити без штрафів та пені (їх скоригують у нуль). Щоб розраховувати на таке списання, юрособа чи ФОП мають (п. 2³ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ):

1) погасити цей борг грошовими коштами протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом № 1071, тобто з 10.12.2020 р.;

2) сплачувати поточні податкові зобов’язання у повному обсязі.

Увага! Спишуть таким особам тільки штрафні санкції і пеню, що залишаться несплаченими на дату повної сплати податкового боргу, що рахувався на 01.11.2020 р. Отже, тим, хто вирішив отримати таке послаблення, слід припиняти сплачувати штрафи і пеню, що була нарахована чи буде нарахована на такі борги. А от поточні зобов’язання навпаки слід платити.

Робити таке списання фіскали будуть за правилами списання безнадійного податкового боргу після отримання заяви від суб’єкта господарювання.

Скористатися цим послабленням не зможуть:

— великі платники податків;

— особи, щодо яких є судові процедури про банкрутство;

— особи, щодо яких існують діючі судові рішення, за якими їм розстрочили суму податкового боргу;

— особи, які мають податковий борг з митних платежів;

— особи, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері ЗЕД та пені.

Прощення боргу. Автоматично без подання жодних заяв фіскали спишуть усім платникам податку (тобто юрособам, ФОП, фізособам-громадянам) податковий борг за усіма податками і зборами (у тому числі штрафні санкції і пеню), якщо сукупний розмір боргу на 01.11.2020 р. не перевищує 3060 грн (включно) (п. 2⁴ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Визначити, з кого буде списано борг, мають фіскали, спираючись на дані, що рахуються за платником у їх системі (тобто по інтегрованій картці платника).

Не потраплять під списання тільки борги банкрутів, а також пов’язані з імпортом та експортом товарів із/в Україну або територію вільної митної зони.

Після списання боргу платника з його майна буде знято податкову заставу і закінчено виконавчі провадження, пов’язані з таким боргом (якщо до платника були застосовані такі процедури стягнення боргу).

Допомога — не дохід. Про те, що було запроваджено надання різним категоріям платників одноразової матдопомоги, ви вже знаєте. В отримувачів цієї допомоги одразу виникло запитання з приводу того, чи слід таку суму включати до свого оподатковуваного доходу і сплачувати з нього податок. Закон, що коментується, спрацював у тандемі із Законом № 1071, яким введено надання таких допомог. А саме він установив, що сума одноразової допомоги, визначена Законом № 1071, яка надається:

1) фізособі-громадянину напряму з бюджету, за те, що вона через карантин втратила частину заробітку, та/або через її роботодавця, не включається до її оподатковуваного доходу. Тобто з таких сум не утримується ні ПДФО, ні ВЗ, а також вони не оподатковуються ЄСВ (пп. 15 — 17 підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ).

Якщо говорити про виплату допомоги фізособі через її роботодавця-юрособу, то її суму слід буде показати у формі № 1ДФ, але без утримання з неї ПДФО і ВЗ. Ознака доходу, на наш погляд, — «128». Проте Мінфін може змінити ознаки у зв’язку з уведенням із наступного року об’єднаної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ;

2) юрособі у вигляді компенсації витрат у розмірі середньомісячної суми ЄСВ, сплаченого за своїх працівників, якщо вона є:

— платником податку на прибуток — буде виключатися з об’єкта оподаткування податком на прибуток через нову податкову різницю (п. 54 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ). Цю різницю будуть використовувати як високодохідники, так і малодохідники. За введеною Законом, що коментується, податковою різницею платник податку на прибуток має зменшити свій фінрезультат до оподаткування на суму доходу у вигляді отриманої компенсації, яку він за правилами обліку включив до свого доходу;

— платником ЄП — не буде включатися до її доходу (п. 6 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). Це стосується всіх юросіб — платників ЄП, тобто як групи 3 (вони з таких сум не платитимуть ЄП і не включатимуть до розрахунку граничної межі), так і групи 4 (вони не включатимуть такі суми до свого загального (валового) доходу для розрахунку сільгоспчастки, а отже, ці суми не вплинуть на розмір їх сільгоспчастки);

3) ФОП — платнику ЄП та ФОП-загальносистемнику не включатиметься до їх оподатковуваного доходу (п. 7 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ та пп. 15 — 17 підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ). Отже, ця сума у ФОП груп 1 — 3 не збільшить розміру їх граничного доходу, а у ФОП групи 3 ще й не потрапить до оподатковуваного доходу.

Крім того, урегульовано відображення в податковому обліку й інших видів підтримок. Так, усі юрособи — платники податку на прибуток будуть викреслювати зі свого фінрезультату (ще одна нова податкова різниця) суму доходу від списання податкового боргу в сумі 3060 грн та суми штрафів і пені, які списані за погашення за півроку податкового боргу, що виник на 01.11.2020 р. (п. 54 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).

Виконавчий збір. Крім того, встановлено, що виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати ЄСВ у разі:

— списання боргу з ЄСВ сплячим ФОП-загальносистемникам;

— автоматичного списання всім платникам боргу у сумі 3060 грн (включно);

— списання штрафів і пені у випадку погашення боргу, що виник на 10.12.2020 р.

Закон, що коментується, набув чинності 10 грудня. Крім того, у цей день набув чинності і Закон України від 01.12.2020 р. № 1017-IX, яким відтерміновано введення для всіх ФОП — платників ЄП РРО-обов’язку. З коментарем до проєкту цього закону ви можете ознайомитися у «Податки & бухоблік», 2020, № 98, с. 24.