Теми статей
Обрати теми

Пандемія в умовах МСФЗ

Адамович Наталія, податковий експерт
Вплив COVID-19 відчуває на собі практично кожне підприємство. Виною тому — обмеження на роботу, що породжують простій ОЗ, орендні поступки, кредитні ризики щодо фінансових інструментів. У зв’язку із цим до МСФЗ прийнято облікові поправки, що передбачають спрощення практичного характеру через вплив коронавірусу на діяльність підприємств. Ці поправки опубліковано на сайті Мінфіну*. Тому ними слід користуватися при складанні річної фінзвітності. Розглянемо основні.

* mof.gov.ua/storage/files/%D0%9C%D0%A1%D0%A4%D0%97 9 %D1%82%D0%B0 covid-19.pdf, а так же mof.gov.ua/storage/files/ifrs-16-rent-concession-educational-material ukr.pdf

Кредитні збитки в період карантину

Майже в кожного підприємства в період карантину виникають кредитні ризики. Тобто ймовірність виникнення фінансового збитку в одного підприємства (сторона 1 договору щодо фінінструмента) внаслідок того, що інше підприємство (сторона 2) з певних причин не зможе виконати своїх зобов’язань.

Джерелом виникнення кредитних ризиків можуть бути такі фінінструменти: дебіторська заборгованість контрагентів (торговельна); позики, видані іншим суб’єктам; фінансові активи, що оцінюються за амортизованою вартістю; фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід (ті, які оцінюються через прибутки/збитки, не вимагають створення резерву); дебіторська заборгованість з оренди в орендодавців; зобов’язання надати позику в майбутньому; договори фінансової гарантії.

Параграф 5.5.3 МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» вимагає визнавати очікувані кредитні збитки, якщо щодо фінінструменту фіксується істотне збільшення кредитного ризику з моменту первісного визнання.

Кредитний збиток — різниця між усіма передбаченими договором грошовими потоками, що належать підприємству, і грошовими потоками, які воно чекає отримати, дисконтована за первісною ефективною процентною ставкою.

Очікувані кредитні збитки — це сума всіх можливих кредитних збитків, помножена на відсоток імовірності їх виникнення. При цьому очікувані кредитні збитки у фінзвітності відображаються як резерв.

Рада з МСФЗ надала роз’яснення, як обліковувати очікувані кредитні збитки за МСФЗ 9 в умовах створеної коронавірусом невизначеності. При цьому не змінюючи вимог у МСФЗ 9 і не додаючи туди нічого нового. Усі базові принципи залишаються тими ж.

МСФЗ 9 не обумовлює механіку визначення того, коли саме відбувається істотне збільшення кредитного ризику. У цьому орієнтуємося на професійне судження, що ґрунтується на певних припущеннях.

Коронавірус створив нові умови, тому Рада з МСФЗ закликала не використовувати колишніх підходів, а оцінити ситуацію заново. Як і раніше, оцінки розробляються на основі всієї доступної інформації про минулі події, поточні умови, а також економічних прогнозів на майбутнє. За нинішніх обставин

враховувати як негативні наслідки призупинення бізнесу в період дії карантину, так і заходи державної підтримки, якщо вони істотні

І тільки після цього щодо всіх фіінструментів визнати очікувані кредитні збитки у фінзвітності як резерв або не визнавати їх.

Порядок створення і подання резерву у фінзвітності відрізняється залежно від того, як обліковується фінактив — за амортизованою чи за справедливою вартістю через інший сукупний дохід.

Якщо фінактив обліковується за амортизованою вартістю, резерв під очікувані кредитні збитки створюється за рахунок прибутків та збитків і зменшує балансову вартість фінактиву у звіті про фінансовий стан: Дт 949 — Кт 383 «Резерв під очікувані кредитні збитки».

Якщо фінактив обліковується за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, резерв під очікувані кредитні збитки також створюється за рахунок прибутків і збитків, але належить до кредиту власного капіталу (через інший сукупний дохід): Дт 944 — Кт 425 «Накопичена сума знецінення» (власний капітал).

Цей запис також відображається як дохід в іншому сукупному доході. Таким чином, оціночний резерв не зменшує балансової вартості фінактиву у звіті про фінансовий стан, а обліковується як один з резервів власного капіталу.

На високодохідників і малодохідників-добровольців, що формують резерв під очікувані кредитні збитки, чекають коригувальні різниці за п. 139.2 ПКУ (ср. ). На це звертають увагу й податківці (див. БЗ 102.06).

Карантин і МСФЗ-оренда

У зв’язку з обмежувальними заходами і призупиненням діяльності багато підприємств не можуть вчасно й у повному обсязі оплачувати орендні платежі та домовляються з орендодавцями про пільги на період COVID-19: разове зниження або звільнення від орендної плати на певний період, відстрочення для орендних платежів.

Зазвичай за положеннями МСФЗ 16 «Оренда» поступки з оренди відповідають визначенню модифікації оренди, якщо вони не були передбачені в первісному договорі оренди (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020 № 43). Але з урахуванням COVID-19-поправок

орендарі можуть прийняти рішення не обліковувати поступки з оренди як модифікацію

Причому навіть у тому випадку, якщо карантинні обмеження, введені урядом, юридично представлені як форс-мажор, що первісно передбачений договором. Поступка з оренди не вважається модифікацією оренди.

Головне, щоб поступка була прямим наслідком COVID-19 і відповідала таким умовам (§ 46Б МСФЗ 16):

1) переглянута компенсація з оренди практично не змінилася або стала меншою порівняно з величиною перед зміною;

2) зміни припадають на період до 30.06.2021 р. або раніше. Так, наприклад, якщо орендодавець надає поступку з орендних платежів з 30.08.2020 р. по 30.08.2021 р., то застосовувати спрощення слід тільки до платежів за період з 30.08.2020 р. по 30.06.2021 р. До платежів за подальші періоди (з 01.07.2021 р. по 30.08.2021 р.) застосовуємо загальні правила (з урахуванням модифікації);

3) немає істотних змін в інших положеннях та умовах договору оренди.

Особливий облік поступки оренди внаслідок COVID-19 (без модифікації), що діє в цьому році і першому півріччі наступного, орендар повинен застосовувати послідовно до всіх договорів оренди з аналогічними характеристиками та в аналогічних обставинах.

Обліковує отримані поступки орендар залежно від їх особливостей:

1. Прощення або відмова від орендних платежів — як змінний орендний платіж, застосовуючи § 38 МСФЗ 16. Тобто визнають таку поступку у складі прибутку або збитку в тому періоді, в якому вона виникає. При цьому нараховує орендні платежі, а потім просто коригує орендне зобов’язання: Дт 611 — Кт 719.

2. При зменшенні платежу в одному періоді, збільшенні в іншому (або відстроченні платежу) — ні орендне зобов’язання, ні суму компенсації не змінюють. Просто продовжують зменшувати орендне зобов’язання на фактичні платежі: Дт 611 — Кт 311.

До того ж орендарі, які застосовують звільнення від обліку модифікації для орендних поступок у зв’язку карантином, зобов’язані розкрити в примітках до фінзвітності:

— сам факт застосування спрощення;

— суми змін в орендних платежах, визнані у складі прибутку або збитку.

Водночас при первісному застосуванні поправок орендареві не потрібно розкривати інформацію, передбачену п.п. «д» § 28 МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки».

Врахуйте! Послаблення для орендодавців не передбачається. Орендодавці в пандемійний період повинні, як і раніше, оцінювати, чи є надані ними орендні поступки модифікаціями оренди, й обліковувати їх відповідним чином.

Знецінення активів у карантин

Через карантинні обмеження активи підприємства можуть простоювати та/або, зважаючи на орендні поступки, не приносити відповідних економічних вигід. Така ситуація, цілком може стати причиною можливого знецінення активів. А отже, підприємству належить протестувати активи на предмет зменшення їх корисності.

Незалежно від моделі оцінки, яку використовує підприємство, це окрема процедура (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020 № 32, с. 14). Відзначимо основні її моменти.

1. Періодичність. Перевіряють ОЗ на знецінення наприкінці кожного фінансового року (§ 9 МСБО 36 «Зменшення корисності активів»), а ті, хто складає проміжну фінзвітність, — на кожну проміжну звітну дату.

2. Оцінка ОЗ на знецінення. Проводиться без профоцінника. Підприємство самостійно визначає, чи є підстава для цього (§ 12 МСБО 36), і розраховує суму очікуваного відшкодування об’єкта ОЗ. Сума очікуваного відшкодування — це більша з двох оцінок (§ 18 МСБО 36): (1) справедлива вартість за вирахуванням витрат на вибуття активу (§ 20 МСБО 36) або (2) вартість активу при використанні (§ 31 МСБО 36). Суму очікуваного відшкодування визначають окремо для кожного об’єкта ОЗ (компонента). Якщо це зробити неможливо, таку суму визначають для групи активів, яка генерує грошові потоки й до якої належить актив (§ 66 МСБО 36). Тоді суму втрат від знецінення групи розподіляють на окремі активи пропорційно їх балансовій вартості.

3. Облік знецінення ОЗ. Якщо сума очікуваного відшкодування активу нижча балансової (залишкової) вартості об’єкта ОЗ (ЗВ < БВ), то балансову вартість ОЗ зменшують до суми очікуваного відшкодування. Таке зменшення балансової вартості визнають втратами від зменшення корисності (тобто збитком від знецінення). Увага: збиток від зменшення корисності зачіпає тільки величину зносу (накопиченої амортизації) об’єкта ОЗ і не впливає на його первісну вартість:

1) при обліку ОЗ за моделлю собівартості — втрати від зменшення корисності потрапляють до складу інших витрат з одночасним збільшенням суми зносу: Дт 972 — Кт 131;

2) при обліку ОЗ за переоціненою вартістю — на суму зменшення корисності в межах перевищення попередніх дооцінок (вигід від відновлення корисності) над уцінками (втратами від зменшення корисності) збільшують знос і зменшують капітал у дооцінках: Дт 411 — Кт 131; різницю відносять до складу інших витрат: Дт 972 — Кт 131.

Високодохідники і малодохідники-добровольці, враховуючи норми п. 138.1 ПКУ, повинні на суму втрат від зменшення корисності ОЗ (Дт 972 — Кт 131) показати збільшуючу різницю, (рядок 1.1.1.1 додатка РІ до декларації з податку на прибуток).

При розрахунку податкової амортизації не враховують суми переоцінки (уцінки/дооцінки) (п.п. 138.3.1 ПКУ). Але податківці сюди допасовують і зменшення корисності (див. лист ДПСУ від 01.07.2020 р. № 2640/6/99-00-05-05-02-06/ІПК), що загрожує амортрізницею в рядку 1.2.1 АМ додатка РІ.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі