Фірма платить за директора: як провести залік

Оформлення

Перше, на що б ми хотіли звернути увагу, це документальне оформлення такої оплати. Адже тут важливо документально підтвердити, що підприємство сплатило за директора на компенсаційній основі. Таке необхідно, щоб у податківців не виникало питання щодо оподаткування цієї суми ПДФО і ВЗ як доходу директора, отриманого від роботодавця у вигляді додаткового блага (п.п. 164.2.17 ПКУ). А також — щоб у фіскалів не було змоги інтерпретувати таку операцію як перепродаж товару підприємством директору (з оподаткуванням ПДВ та ін.).

Таку операцію можна оформити шляхом укладання між підприємством і директором, наприклад, угоди про переведення боргу на компенсаційній основі (див. ст. 520 — 524 ЦКУ). На переведення боргу необхідна згода кредитора, але чітко не зазначено, в якій формі вона повинна бути. Тут головне, що він прийняв від нового боржника (підприємства) оплату і виконав на користь директора свої зобов’язання (передав товар). А згода? Оплату прийняв, отже мовчазно погодився. Та й, може, він надав згоду усно… Але все ж таки краще письмово.

Там же, в угоді можна прямо обумовити і відповідну форму компенсації (відрахування із зарплати, залік із заборгованістю за дивідендами тощо) і строки її здійснення. Хоча, можливо, (за бажанням сторін) такі строки конкретно встановлювати і не варто…

Можна піти й іншим шляхом. Наприклад, укласти з директором договір позики (безвідсоткової), в якому зазначити, що позика буде надаватись підприємством не напряму директору, а шляхом перерахування грошей третій особі згідно з наданим директором рахунком-фактурою. Бажано також прямо в договорі зазначити умови (форму) погашення цієї позики. Хоча цей варіант може викликати проблеми з боку податківців, якщо одержувачем грошей буде фізична особа. Адже колись — у листі ДФСУ від 23.08.2017 р. № 1718/6/99-99-13-02-03-15/ІПК — фіскали написали, що оскільки гроші за договором позики направлені третій особі, а не позичальнику, то отримує дохід саме третя особа. І в такому випадку мовби позикодавець повинен виконати функції податкового агента. Звісно, ми з таким підходом не згодні, але вам варто мати його на увазі, перш ніж піти на таке оформлення…

Пам’ятайте також, що з боку підприємства підписувати такі угоди має інша особа (заступник директора тощо), якій надані такі повноваження. Читайте щодо цього, наприклад, в «Податки & бухоблік», 2019, № 84, с. 21 або 2020, № 55, с. 30.

Погашення

Погашення готівкою. Крім того, якщо директор буде суму компенсації вносити готівкою до каси підприємства, то пам’ятайте, що такий розрахунок теж підпадає під готівкове обмеження — 50 тис. грн на день. При цьому податківці вважають, що готівкові обмеження діють протягом дня в розрахунках з однією особою в обидві сторони (109.13 БЗ). Тобто здійснені протягом дня зустрічні готівкові розрахунки з однією особою для порівняння з граничними 50 тис. грн підсумовуються! Внесення готівки до каси банку для зарахування її на рахунок підприємства не обмежене.

Відрахування із заробітної плати. Якщо такий спосіб погашення директором заборгованості письмово з ним не погоджено, то підприємство не має права проводити відрахування компенсації з його заробітної плати. Адже вичерпний перелік підстав для відрахування із зарплати працівників для покриття заборгованості перед підприємством, в якому вони працюють, викладено у ч. 2 ст. 127 КЗпП. І ваш випадок у ці підстави ніяк не вписується. Тому

Звісно, таке відрахування має проводитись тільки з чистої суми, що належить до виплати директору, — тобто після утримання ПДФО та ВЗ.

У той же час, коли відрахування відбувається на підставі заяви працівника, то роботодавець має право проводити його, не дотримуючись обмеження в 20 % (або 50 %) від розміру чистої зарплати, а в тій сумі, яку погодив працівник.

Звісно, на кожну відраховану суму буде зменшуватись борг директора перед підприємством, і так — до повного закриття боргу.

Залік із сумою нарахованих дивідендів. Якщо підприємство приватне (ПП), або є товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ), то нами не знайдено у законодавстві якихось перешкод для того, щоб робити залік із сумою нарахованих директору дивідендів. Вважаємо, що відповідно до ст. 601 ЦКУ у даному випадку можна зробити залік зустрічних однорідних заборгованостей (строк виконання яких настав). Треба, щоб заборгованості були однорідні, тобто грошові. Адже можливі факти, що за рішенням учасників ТОВ (чи засновника(ків) ПП) дивіденди повинні виплачуватися в натуральній формі (таке не заборонено), тоді проведення заліку буде неможливим. Принаймні, доки не буде переглянуте рішення щодо форми виплати дивідендів.

Якщо підприємство є платником ЄП, то виплата дивідендів у натуральній формі йому заборонена п. 291.6 ПКУ (ср. ). А от проведення заліку із заборгованістю за дивідендами, що належать до виплати в грошовій формі, цей пункт не обмежує. Оскільки у підприємства це буде розрахунок не за товари/послуги.

Але якщо ваше підприємство є акціонерним товариством (АТ), то залік можна зробити, тільки якщо АТ приватне і виплачує дивіденди безпосередньо акціонерам (директору). Але й тут не все однозначно*. Якщо ж дивіденди АТ виплачує через депозитарну систему, то залік неможливий.

* Адже у ч. 1 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514-VI зазначено, що дивіденди виплачуються виключно грошовими коштами…

Такий залік потрібно оформити у довільній письмовій формі (актом) із зазначенням договорів чи інших документів, згідно з якими виникли зустрічні заборгованості. І завірити його підписами сторін. З боку підприємства, знов-таки, цей акт заліку повинна підписати інша відповідальна особа, а не сам директор (див. посилання вище).

Залік можна (як і відрахування із зарплати) робити тільки з чистою (за вирахуванням ПДФО та ВЗ) сумою дивідендів, тобто яка належить до виплати директору.

Зазначимо ще кілька моментів.

Довідково. Про нюанси нарахування та сплати ПДФО та ВЗ (та ЄСВ) у разі проведення заліку.

Нагадаємо, що ставка ПДФО з дивідендів, що належать фізособі, зазвичай складає 5 %. Але якщо дивіденди сплачуються підприємством, яке працює на єдиному податку, то ставка — вже 9 %. Ставка ВЗ у любому випадку буде 1,5 %.

Якщо дивіденди нараховані, але не виплачені, ПДФО та ВЗ треба сплатити протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем місяця нарахування (п.п. 168.1.5 ПКУ). Але якщо ви зробили залік (який прирівнюється до виплати у негрошовій формі) у місяці нарахування дивідендів чи раніше ніж за 3 дні до спливу цих 30 днів, то сплатити ПДФО та ВЗ із зарахованої суми дивідендів треба протягом 3 банківських днів, що настають за днем проведення заліку (п.п. 168.1.4 ПКУ).

Схожа ситуація і з відрахуванням із зарплати: здійснення такого відрахування теж фактично прирівнюється до виплати зарплати у негрошовій формі. Тобто, якщо ви, наприклад, в останній день місяця, за який нараховується зарплата, зробите бухгалтерську проводку щодо цього відрахування, то з суми відрахування саме в цей день доведеться сплатити ЄСВ (відповідно до абзацу другого ч. 8 ст. 9 Закону № 2464*). А протягом згаданих 3 банківських днів — сплатити ПДФО та ВЗ. Тому, нам здається, таке відрахування буде зручніше зробити (відобразити в обліку) у день виплати зарплати за першу половину місяця.

* Закон «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Або можна взагалі уникнути відрахування із зарплати: прийняти від директора суму компенсації у касу та одночасно видати йому за відомістю повну суму зарплати…

Звісно, що для компенсації проведеної за директора сплати, за бажанням, можна комбінувати різні види погашення боргу (і відрахування із зарплати, і залік з дивідендами, і повернення грошима).

Бухоблік погашення боргу директора