Теми статей
Обрати теми

Закон про працю замість КЗпП: чекаємо

Ушакова Лілія, експерт з кадрових і податкових питань
На сьогодні у Верховій Раді зареєстровано декілька законопроєктів, які можуть прийти на зміну чинному КЗпП. Та, мабуть, найбільші шанси добігти від законопроєкту до закону має урядовий варіант законопроєкту про працю*, який у разі успіху й змінить КЗпП. Очільник Мінекономрозвитку запевняє, що цей законопроєкт виписаний таким чином, щоб максимально захистити працівників. Профспілки дотримуються протилежної думки. Так на чиєму ж боці правда? Пропонуємо вам пробігтися основними положеннями цього законопроєкту та сформувати власну думку.

* Законопроєкт «Про працю» від 28.12.2019 р. № 2708.

Трудовий договір

Як і сьогодні, підставою для виникнення трудових відносин буде трудовий договір. Проте законопроєктом про працю передбачена єдина форма, в якій його може бути укладено, — письмова.

З усною формою трудового договору доведеться розпрощатися.

Кількість видів трудових договорів розширено до 7:

1) безстроковий;

2) строковий — не більше ніж на 5 років. Укладається у випадках, перелічених у законопроєкті про працю, у тому числі за згодою сторін;

3) короткостроковий — на строк до 2 місяців;

4) сезонний — на сезон, що не може перевищувати 8 місяців підряд (наразі — 6 місяців);

5) з нефіксованим робочим часом — це новий вид трудового договору, за яким обов’язок працівника виконувати роботу виникає виключно за умови надання роботодавцем доступної роботи, без гарантій того, що така робота буде надаватися постійно. Тобто є робота — працюєш, немає — відпочиваєш. Заробітна плата — за фактично відпрацьований час. Якщо весь місяць роботи не було, то гарантовано отримаєш зарплату за 8 годин — і все;

6) учнівський трудовий договір — поєднання виконання працівником посадових, робочих обов’язків з навчанням на робочому місці;

7) трудовий договір з домашнім працівником.

Можливість установлення працівникові строку випробування залишилася. Максимальний строк — 3 місяці. Якщо працівник проти випробування, роботодавець має право відмовити йому в прийнятті на роботу.

Робочий час

Нормальна тривалість робочого часу складатиме 40 годин, проте не на тиждень, а на семиденний період. Зауважте: у законопроєкті про працю не сказано, що 40 годин — це максимальна величина. Натомість з його п. 2 ст. 65 випливає, що роботодавець може встановлювати в трудовому договорі норму праці, що є меншою або більшою за норму, визначену виходячи з установленої законодавством нормальної тривалості робочого часу.

Тривалість щоденної роботи (зміни) визначатиме роботодавець. Надурочні роботи допускаються у випадках, що визначаються трудовим та/або колективним договором.

Кількість надурочних робіт не обмежена

Зауважимо, що наразі КЗпП установлено обмеження надурочних робіт: для кожного працівника не більше чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.

Варіант підсумованого обліку робочого часу залишають. Проте обліковий період у законопроєкті про працю скорочено до 4 місяців. Зафіксовано можливість застосування гнучкого режиму робочого часу** та дистанційної (надомної) роботи.

** Про нього можна прочитати у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 16, с. 33.

Відпочинок

Перерви. Планується надавати перерви для відпочинку та харчування в обов’язковому порядку тільки у разі, якщо тривалість щоденної роботи (зміни) перевищує 6 годин.

Щоденний (міжзмінний) відпочинок. Його тривалість не може становити менше 12 годин протягом кожних 24 годин. Наразі в КЗпП — не менше подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи і час перерви на обід).

Вихідні дні. Щотижневий безперервний відпочинок (вихідні дні) в законопроєкті про працю скорочено. Він має становити не менше 24 годин протягом кожного семиденного періоду, без урахування тривалості щоденного (міжзмінного) відпочинку (наразі в КЗпП — не менше 42 годин).

Вихідні дні встановлюють у трудовому договорі. Загального вихідного дня (наразі — неділя) немає.

Святкові та неробочі дні. Їх перелік не чіпають. Залучати до роботи у вихідні, святкові та неробочі дні можна буде у випадках, передбачених трудовим та/або колективним договором. Робота у такі дні може за згодою сторін компенсуватися наданням іншого дня відпочинку.

Відпустки. Щорічна відпустка залишається. Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки — не менш як 24 календарних дні за кожен відпрацьований робочий рік.

Графіки відпусток — за бажанням, тобто складати їх не обов’язково. Виплата відпускних — до початку відпустки (умова «за три дні» — відсутня).

Відкликання із щорічної оплачуваної відпустки допускається у випадках, що передбачені у трудовому та/або колективному договорі.

У разі звільнення працівникові виплачується грошова компенсація за невикористані дні відпустки за робочий рік, в якому він звільняється, та за попередній робочий рік (тобто щонайбільше за два роки).

Невикористані дні щорічної відпустки за інші робочі роки згорають

Залишилися в законопроєкті про працю оплачувані відпустки у зв’язку з навчанням та у зв’язку з вагітністю та пологами, а також працівникам, які усиновили дитину.

Надання інших видів оплачуваних відпусток, як-от: «бойова» додаткова відпустка, соцвідпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, не передбачено.

Переходимо до неоплачуваних відпусток. Відпустка без збереження зарплати для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надаватиметься, як і сьогодні, в обов’язковому порядку. А ось така відпустка більшої тривалості (наприклад, до 6 років) — тільки за згодою сторін.

Тривалість відпустки за свій рахунок за сімейними обставинами збільшена з 15 до 30 календарних днів на рік.

Оплата праці

Зафіксовано мінімальний оклад (ставку, іншу мінімальну базову величину в безтарифних системах оплати праці) для підприємств, що не фінансуються з бюджету. Він складатиме не менше за 50 % мінзарплати. Залишилася вимога про диференціацію оплати праці залежно від складності, професійного і кваліфікаційного рівня, умов, ступеня відповідальності, професійно-ділових якостей працівника.

Доплату до рівня мінзарплати не скасовують. А ось

індексацію зарплати хочуть скасувати

Розмір доплати за роботу в нічний час не зміниться — не нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Розмір оплати годин, відпрацьованих у вихідні, святкові та неробочі дні (якщо працівник обирає оплату) та надурочно, порівнюючи зі встановленим КЗпП, зменшено у 5 разів. Запропоновано, щоб оплата таких годин була принаймні на 20 % вищою від оплати праці працівника в межах установленої у трудовому договорі норми праці.

Оплата праці у відрядженні — виходячи з умов трудового договору. Вимоги «не нижче середнього заробітку» нема. Якщо день від’їзду у відрядження (повернення з нього) збігається з вихідними, святковими днями, то цей день оплачується у підвищеному розмірі та за згодою сторін працівникові надається інший день відпочинку.

Вимоги щодо строків виплати зарплати залишили без змін.

Припинення трудового договору

З ініціативи працівника. Як і сьогодні, працівник зможе звільнитися з власної ініціативи, попередивши про це роботодавця за два тижні.

Проте якщо роботодавець порушує умови трудового договору, то працівник матиме право його розірвати у строк, про який він просить, а роботодавець зобов’язаний буде виплатити йому компенсацію у розмірі не менше 50 середньоденних зарплат. Зазначимо, що наразі (див. ст. 44 КЗпП) роботодавець виплачує працівникові, що звільняється у зв’язку з порушенням умов трудового договору, вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку.

З ініціативи роботодавця. Законопроєкт про працю надає право роботодавцеві з власної ініціативи розірвати трудовий договір з працівником, просто повідомивши його про це у встановлений строк.

Строк повідомлення залежатиме від суми періодів роботи працівника у цього роботодавця. Мінімальний строк — 15 днів, якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить не більше 6 місяців. Максимальний строк — 90 днів, якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад 10 років.

Передбачено, що строк повідомлення може бути скорочено за згодою сторін. При цьому роботодавець виплачує працівникові середньоденний заробіток за кожен день зменшення строку. Також роботодавець матиме право самостійно (без згоди працівника) скоротити строк повідомлення. Але тоді за кожен день зменшення строку він виплатить працівникові подвійний середньоденний заробіток.

Ще одна підстава для звільнення. Якщо працівник понад два рази протягом 180 календарних днів порушить умови трудового договору, роботодавець матиме право звільнити його з власної ініціативи без обов’язкового повідомлення, про яке йшлося вище. Причому якщо працівник не згоден з роботодавцем, трудовий договір розривається роботодавцем в односторонньому порядку.

Через відсутність працівника. Якщо працівник не з’являється на роботі понад 10 робочих днів підряд і відсутня інформація про причини такої неявки, роботодавець матиме право звільнити такого працівника з власної ініціативи.

У разі смерті роботодавця/працівника. Законопроєктом про працю визначені такі підстави для припинення трудового договору як:

— смерть роботодавця-фізособи. Про припинення трудового договору на цій підставі працівник інформуватиме податкову;

— смерть працівника.

У разі хвороби. Роботодавець матиме можливість із власної ініціативи звільнити працівника у зв’язку з нез’явленням його на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд або (нове!) 150 днів протягом робочого року внаслідок тимчасової непрацездатності (якщо законодавством не встановлено більш тривалий строк при певному захворюванні), не враховуючи часу відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Тож краще не хворіти.

У разі ухвалення законопроєкту про працю Верховною Радою і підписання Президентом він замінить собою чинні нині КЗпП, закони України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР, «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР та низку інших нормативних актів. Звісно, у процесі його ухвалення до тексту законопроєкту можуть унести зміни.

Але вже зараз зрозуміло, які ключові норми в нього закладені та що нас очікує в найближчому майбутньому. Час на детальне вивчення остаточного варіанта у нас буде, адже він набере чинності через 6 місяців після опублікування Закону про працю.

висновки

  • Законопроєкт про працю збільшує кількість видів трудових договорів. При цьому всі вони будуть укладатися виключно в письмовій формі.
  • Законопроєктом збережено надання працівникам щорічної основної та додаткових відпусток. При цьому соцвідпустка на дітей не згадується в документі.
  • Законопроєкт про працю надав роботодавцям право з власної ініціативи звільнити працівників, попередивши їх про це.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі