Уцінка
Формально П(С)БО 7 «Основні засоби» (п. 16) і Методрекомендації № 561* (п. 34) говорять, що підприємство може провести переоцінку основних засобів (ОЗ), тільки якщо залишкова вартість об’єкта істотно відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. Тут вам можуть бути цікаві три моменти: необов’язковість переоцінки, поріг суттєвості і дата балансу.
Необов’язковість. В обох цих нормативах (і в стандарті, і в Методрекомендаціях) відносно переоцінки ОЗ застосовано дієслово «може», а не «повинно». Тому
переоцінку (уцінку) авто в цьому випадку, якщо вона вам не вигідна, можна і проігнорувати
Тим паче, що формально переоцінка вимагає проведення оцінки об’єкта(ів) ОЗ суб’єктом оціночної діяльності. Такий висновок прямо випливає зі ст. 7 Закону України від 12.07.2001 р. № 2658-III, де, зокрема, прямо згадана «переоцінка основних фондів для цілей бухгалтерського обліку». А залучення професійного оцінювача може стати вам в хорошу копієчку.
Суттєвість. Згідно з п. 34 Методрекомендацій № 561 поріг суттєвості для проведення переоцінки або відображення зменшення корисності об’єктів ОЗ визначається у розмірі 1 % чистого прибутку (збитку) підприємства або в розмірі, що дорівнює 10 % відхилення залишкової вартості таких об’єктів ОЗ від їх справедливої вартості. Водночас ви цілком можете самі встановити інший поріг суттєвості, закріпивши його наказом про облікову політику. І якщо справедлива вартість авто після аварії перевищує ваш поріг суттєвості, то ви можете провести переоцінку авто у бухобліку.
Дата балансу. Якщо ви не позбавилися розбитого авто до найближчої дати балансу, що складається за період, в якому відбулося знецінення авто внаслідок ДТП, то тоді (за наявності на те бажання) можете провести його переоцінку.
Крім того, пам’ятайте, що згідно з п. 16 П(С)БО 7 у разі переоцінки об’єкта ОЗ на ту ж дату здійснюється переоцінка усіх об’єктів групи ОЗ, до якої належить цей об’єкт. Водночас залишкова вартість інших об’єктів групи на дату балансу цілком може бути справедливою.
До речі, уцінка вартості авто у бухобліку в цьому випадку може відіграти різну роль для цілей оподаткування різними податками (див. нижче), проте можливу податкову вигоду спочатку варто порівняти з витратами на уцінку (профоцінювача)**, які зазвичай бувають дуже «нескромними».
** Нагадаємо, що вартість послуг з оцінки майна відображається у складі адміністративних витрат (п. 18 П(С)БО 16): Дт 92 — Кт 685.
Зменшення корисності
Альтернативою уцінці може бути зменшення корисності ОЗ. Ця процедура (якщо бухоблік ведеться за П(С)БО) регулюється П(С)БО 28 «Зменшення корисності активів». Щоправда,
на відміну від уцінки авто, в цьому випадку зменшення корисності є процедурою обов’язковою
Адже однією з ознак, що свідчать про зменшення корисності, є фізичне ушкодження активу (п. 6 П(С)БО 28). Тому вам необхідно довести балансову вартість об’єкта до суми очікуваного відшкодування. І тут можна обійтися без будь-яких оцінювачів.
Нагадаємо, що у звичайних випадках (коли об’єкт раніше не переоцінювався) зменшення корисності ОЗ відображається шляхом збільшення зносу об’єкта з одночасним збільшенням витрат (проводка: Дт 972 — Кт 131). Тобто первісна вартість об’єкта не зачіпається.
Виходячи з принципу обачності і використовуючи аналогію з МСБО 36 «Зменшення корисності активів», напевно, слід зменшувати корисність «відповідних» активів, у тому числі на дату проміжних (квартальних) балансів***. Тому якщо ви не позбавилися від розбитого авто до найближчої дати балансу, що складається за період, в якому сталася ДТП, і не вирішили його на цю дату уцінити, то вам необхідно буде розрахувати і відобразити зменшення його корисності. Водночас формально п. 5 П(С)БО 28 говорить про проведення зменшення корисності лише на дату річного балансу — за необхідності можете цей момент спробувати використати.
*** Детальніше про зменшення корисності (у тому числі й про дату тестування на корисність) читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 43, с. 17.
Ну і важливий момент: зменшення корисності (знецінення об’єкта внаслідок його фізичного ушкодження) теж вимагає відповідного документального підтвердження реальної вартості пошкодженого об’єкта. Але тут вже можна обмежитися висновком комісії підприємства. Не завадить і висновок якого-небудь стороннього експерта (оскільки це впливає на оподаткування — див. нижче).
Реалізація, ціна і податки
Нам не відомі будь-які обмеження, що стосуються реалізації авто, не відновленого після аварії. Ціну за своє «покалічене» авто ви можете встановити будь-яку, але розмір її може вплинути на оподаткування такого продажу. Саме час поговорити про податки.
Податок на прибуток. Тут усе стандартно.
Якщо ви не застосовуєте податкові різниці, то орієнтуєтеся тільки на бухобліковий результат від такого продажу (з урахуванням нової залишкової вартості — якщо до цього була уцінка або зменшення корисності авто). При цьому якщо об’єкт раніше переоцінювався, то при його вибутті перевищення сум попередніх дооцінок (вигод від відновлення корисності) над сумою попередніх уцінок (втрат від зменшення корисності) залишкової вартості вибулого ОЗ необхідно включити до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням капіталу в дооцінках (Дт 411 — Кт 441).
Якщо ви застосовуєте податкові різниці, то доведеться бухрезультат від продажу цього ОЗ коригувати ще на податкові різниці. Так, у разі реалізації виробничих ОЗ необхідно фінансовий результат до оподаткування:
— збільшити на суму залишкової вартості об’єкта ОЗ, що реалізується, визначену відповідно до П(С)БО або МСФЗ (абзац четвертий п. 138.1 ПКУ);
— зменшити на суму залишкової вартості об’єкта ОЗ, що реалізується, визначену за правилами, встановленими ст. 138 ПКУ (абзац третій п. 138.2 ПКУ).
І тут уцінка/зменшення корисності піде на шкоду, оскільки спрацює інша податкова різниця (абзац другий п. 138.1 ПКУ) і віднесена у бухвитрати сума уцінки/зменшення корисності збільшить податковоприбутковий об’єкт.
ПДВ. Відповідно до п. 188.1 ПКУ база оподаткування при операції постачання необоротних активів (до яких належать і ОЗ) визначається виходячи з договірної вартості, але не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухобліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.
Звісно,
зменшення корисності (чи уцінка) розбитого авто, що передує продажу, зменшить його балансову вартість, яка повинна бути мінбазою оподаткування ПДВ у разі подальшого його продажу
Відмітимо, що оскільки уцінка вимагає витрат на профоцінювача, а відповідне зменшення корисності теж необхідно обґрунтувати документально, можливо, варто піти таким шляхом.
Якщо авто розбите вщент (чи досить сильно), то спочатку його списати з балансу, а потім продати комусь на запчастини (як купу металу тощо) або по запчастинах («розсипом»).
Проте в цьому випадку, щоб не нараховувати ПДВ при ліквідації ОЗ (див. п. 189.9 ПКУ), треба належно оформити акт ліквідації авто (форма № ОЗ-4) і мати офіційні документи, що підтверджують факт ДТП (акт аварії тощо).
І хоча в п. 189.9 ПКУ говориться про надання податківцям документа на списання ОЗ, Мінфін в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом від 03.08.2018 р. № 673, вказує, що подавати податківцям разом із декларацією з ПДВ акти, що підтверджують ліквідацію об’єкта ОЗ, не обов’язково.
Тобто платник ПДВ може подати їх фіскалам або за власною ініціативою, або за їх запитом (див. також БЗ 101.06).
Загалом, як тут вчинити, орієнтуйтеся за своєю конкретною обстановкою…
Єдиний податок. Якщо ви платник єдиного податку (ЄП) і це авто провисіло на балансі більше 12 календарних місяців з дати введення його в експлуатацію, то для цілей оподаткування ЄП уцінка/зменшення корисності авто може відіграти якраз негативну роль.
Оскільки для таких («надрічних») ОЗ у дохід від їх продажу включається різниця між сумою коштів, отриманих від продажу ОЗ, і їх залишковою (балансовою) вартістю на дату продажу (п. 292.2 ПКУ). А на таку балансову вартість однаково негативно (у бік її зменшення) вплине як уцінка, так і зменшення корисності авто.
У такому разі сенсу морочитися з уцінкою (особливо до вартості нижче планованої продажної), однозначно, немає. А за викладеними вище причинами (переоцінка — добровільна) податківці не мають права наполягати на обов’язковості уцінки авто у бухобліку і звинувачувати вас на цій підставі в уникненні від сплати ЄП.
Але ось що стосується зменшення корисності, то, оскільки воно є обов’язковим, бажано поспішити позбавитися розбитого авто до найближчої дати балансу. Особливо — якщо це дата річного балансу. Якщо вже не встигли позбавитися розбитого авто до дати внутрішньорічного (квартального) балансу, то намагайтеся захищатися тим, що формально п. 5 П(С)БО 28 говорить про зменшення корисності лише на дату річного балансу, а на цю дату об’єкт уже був вибулим ☺.
Якщо авто «молодше» за рік, то під ЄП потрапить уся сума отриманих коштів (тобто уцінка/зменшення корисності тут на ЄП не вплине).
Транспортний податок (якщо авто не реалізуємо)
Для цілей справляння транспортного податку має значення середньоринкова вартість легкового авто — вона повинна перевищувати 375 МЗП у розмірі, встановленому на 1 січня звітного року (п.п. 267.2.1 ПКУ). Але ця вартість враховує тільки стандартний знос нерозбитого авто****. Виходячи з цього Мінекономіки щороку формує Перелік легкових автомобілів, що підлягають оподаткуванню транспортним податком, середньоринкова вартість яких перевищує згадані 375 МЗП (з урахуванням їх «віку» — від 1 до 5 років) на своєму сайті*****. Тобто якщо ваше авто потрапило в Перелік і вписується в «віковий ценз», то транспортний податок доведеться сплачувати. І поки таке авто числиться в Переліку і у вас на балансі, з цієї купи металу доведеться платити традиційні 25000 грн. (з розрахунку на рік). І платити їх треба, поки не спливуть контрольні 5 (чи менше) років з дати випуску або (якщо це станеться раніше) — поки ви не спишете авто з балансу або не продасте...
**** Див. Порядок визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затверджений постановою КМУ від 10.04.2013 р. № 403.
