висновок документа
Якщо суб’єкт господарювання здійснює діяльність зі зберігання пального, він зобов’язаний отримати ліцензію на право його зберігання
Злякавшись штрафу (0,5 млн грн.) за зберігання пального без ліцензії, госпсуб’єкт спитав у фіскалів: чи потрібна ліцензія на зберігання пального у баку дизель-генератора* та/або в каністрах?
* Щодо того, що ліцензія на зберігання пального у баку (траспортного засобу, обладнання або пристрою) не потрібна, фіскали вже роз’яснювали (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 68, с. 28).
На жаль, висновки листа відносно зберігання в каністрах, швидше, звучать як фіскальні. Схоже було в листі ДПСУ від 27.09.2019 р. № 430/6/99-00-04-02-06-15/ІПК, а в листі ДПСУ від 26.11.2019 р. № 1541/6/99-00-04-02-06-15/ІПК відповідь на подібне запитання — однозначно фіскальна.
Загалом, висновки листів зводяться до такого. Законом № 481**, мовляв, не встановлені вимоги до видів, місткості і розміщення ємностей, використовуваних для зберігання пального. У таких випадках госпсуб’єкт здійснює діяльність зі зберігання власного пального. І тому, мовляв, йому необхідно отримати ліцензії на право зберігання пального на кожне місце (територію) зберігання, на якому розташовані будівлі та/або обладнання, та/або ємності для зберігання пального на праві власності або користування (окрім випадків, передбачених Законом № 481, коли така ліцензія не потрібна — див. нижче). У світлі такого підходу зберігання пального в каністрах, балонах і тому подібне без ліцензії на зберігання (або на оптову/роздрібну торгівлю пальним) досить небезпечне.
** Закон України від 19.12.95 р. № 481/95-ВР.
Отримувати ліцензію на зберігання пального в невеликих каністрах здається безглуздим. Проте Закон № 481 від ліцензії захищає тільки зберігання пального винятково в споживчій тарі до 5 літрів***. По-перше, ми вже говорили, що через таке формулювання пальне в тарі 5 літрів рівно формально під звільнення не підпадає. А по-друге, ваші дрібні (до 5-літрові) каністри або т. п. повинні вважатися «споживчою тарою».
*** Є ще «нетипові» винятки: для бюджетників, нафто-, газодобувачів тощо.
А спроба депутатів за допомогою законопроєкту № 1209-1 звільнити від отримання ліцензії осіб, що зберігають пальне загальним об’ємом до 200 л, зазнала фіаско. Цю норму звідти видалили... ☹
Проте зміни, внесені Законом № 391**** у Закон № 481, спростили процедуру отримання ліцензій для ситуацій, коли суб'єкт використовує пальне, що зберігається (у тому числі в каністрах), винятково для власних потреб або переробки, але при цьому не зберігає у себе чуже пальне і не реалізує його! З 29.12.2019 р. для отримання ліцензії на зберігання в такій ситуації достатньо подати лише заяву, вказавши в ній про використання пального тільки для власних потреб або переробки, загальну місткість резервуарів (каністр) і їх фактичне місце розташування.
**** Закон України від 18.12.2019 р. № 391-ІХ.
Тому, можливо, варто не економити 780 грн. (чи більше), якщо у вас десь регулярно зберігаються каністри і тому подібне з пальним? Щоб потім не відбиватися від півмільйонного штрафу за якусь випадкову каністру або газовий балон.
І майте на увазі, що чим ширше територія, на яку вам видадуть ліцензію на зберігання, тим краще. І за рамками таких територій каністри, балони тощо з пальним усередині теж краще не зберігати. Водночас зберігання каністр у багажнику авто ліцензуватися не повинно. Та все ж бажано, щоб на момент перевірки каністри тощо, які зберігаються там (і не лише), були порожніми.
Якщо вас спробують оштрафувати, апелюйте до того, що в цілій низці роз’яснень (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 84, с. 26) головні фіскали пишуть, що ліцензії повинні отримуватися тільки на стаціонарні (!) ємності/резервуари.
До речі, нагадаємо, що Законом № 391 введення штрафу за зберігання пального без ліцензії перенесли до 31.03.2020 р.! Тож ще є час на роздуми...