Закриваємо рік: завершальні записи — 2019

Свіриденко Алла, податковий експерт
Податки & бухоблік Січень, 2020/№ 4
В обраному У обране
Друк
Настав час підбивати бухгалтерські підсумки за рік, що минув, і складати річну фінзвітність. Але перед цим належить розрахувати і нарахувати податок на прибуток, закрити рахунки обліку доходів і витрат, визначити фінансовий результат діяльності підприємства і, нарешті, вивести остаточну суму нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) поточного і минулих років. У більшості своїй ці проводки роблять не частіше одного разу на рік, і у святковій метушні про них дуже легко забути. Щоб цього не сталося, ми нагадаємо основні «разові» записи, які неодмінно стануть у пригоді, коли ви закриватимете бухгалтерський 2019 рік.

Перше, про що поговоримо, — це порядок розрахунку витрат (доходу) з податку на прибуток. Практичний інтерес ця тема викличе у тих підприємств-прибутківців, які складають фінзвітність за повною формою (в основному, це великі і середні підприємства). А ось неплатників податку на прибуток і «малюків», які складають фінзвітність за НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність», облік відстрочених податків не стосується, а отже, ви сміливо можете переходити відразу до наступного розділу нашої статті.

Розраховуємо витрати (дохід) з податку на прибуток

Напевно, заповнюючи рядок «Витрати (дохід) з податку на прибуток» (ряд. 2300) у Звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід) за I квартал, півріччя і 9 місяців 2019 року, ви йшли шляхом найменшого опору і наводили в ньому суму податку, зазначену в декларації з податку на прибуток. Адже саме так при складанні квартальної фінзвітності дозволяє чинити п. 15 П(С)БО 17 «Податок на прибуток». Але, на жаль, для річної форми № 2 такий спрощений варіант її заповнення не підходить. У кінці року просто взяти суму з декларації з прибутку не достатньо, доведеться повоювати з розрахунком відстрочених податкових активів і зобов’язань.

Нагадаємо, що за правилами п. 3 П(С)БО 17 бухгалтерські витрати (дохід) з податку на прибуток розраховують за формулою:

де ΔВПЗ — зміна суми відстрочених податкових зобов’язань (ВПЗ) за звітний рік (сальдо за Кт рахунка 54 «Відстрочені податкові зобов’язання» на 31.12.2019 р. мінус сальдо за Кт рахунка 54 на 01.01.2019 р.). Але тут зверніть увагу: ВПЗ не завжди враховують при розрахунку витрат (доходу) з податку на прибуток. Яскравий приклад тому ВПЗ, нараховані при дооцінці необоротних активів. Такі ВПЗ нараховують за рахунок зменшення капіталу в дооцінках проводкою Дт 41 «Капітал у дооцінках» — Кт 54 (п. 4 П(С)БО 17). Витрати (доходи) з податку на прибуток при цьому не зачіпають;

ΔВПА — зміна суми відстрочених податкових активів (ВПА) за звітний рік (сальдо за Дт рахунка 17 «Відстрочені податкові активи» на 31.12.2019 р. мінус сальдо за Дт рахунка 17 на 01.01.2019 р.).

Якщо в результаті розрахунку ви отримали додатний результат, мають місце витрати з податку на прибуток (Дт 98 «Податок на прибуток»), якщо від’ємний — дохід (Кт 98).

Поточний податок на прибуток. Це не що інше, як податок на прибуток, розрахований у звітному періоді за податковими правилами (п. 3 П(С)БО 17). Отже, перш ніж рахувати бухгалтерські витрати (дохід) з податку на прибуток, вам необхідно визначити податкове зобов’язання з податку на прибуток за правилами ПКУ.

У декларації з податку на прибуток за 2019 рік поточний податок на прибуток міститься в рядку 06 «Податок на прибуток»

Відстрочені податки. Відколи податковоприбутковий облік ґрунтується на даних бухобліку, підстав для відображення відстрочених податків у бухобліку значно зменшилося. Але все-таки вони є, а отже, визначати тимчасові податкові різниці і рахувати ВПЗ/ВПА, як і раніше, необхідно. Роблять це в такій послідовності.

1. Визначають тимчасові податкові різниці. Вони бувають двох видів:

— тимчасові податкові різниці, що підлягають вирахуванню (призводять до зменшення податкового прибутку (збільшення податкового збитку) в майбутніх періодах і є базою для розрахунку ВПА);

— тимчасові податкові різниці, що підлягають оподаткуванню (будуть включені в податковий прибуток (чи зменшать збиток) у майбутніх періодах і є базою для розрахунку ВПЗ).

Для цього порівнюють показники бухгалтерського Балансу на кінець року з оцінкою його статей за даними податкового обліку і розраховують різницю між ними.

Найбільш поширені тимчасові податкові різниці, що призводять до виникнення відстрочених податків, шукайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 101.

Не повторюватимемося, нагадаємо лише, що, серед іншого, ВПА можуть бути визнані за старими податковими збитками, які враховують у зменшення бухгалтерського фінрезультату для цілей оподаткування згідно з п.п. 140.4.2 ПКУ (ср. 025069200).

2. Розраховують ВПА і ВПЗ станом на 31.12.2019 р. Для цього треба помножити розраховані величини тимчасових податкових різниць (що відповідно підлягають вирахуванню і оподаткуванню) на діючу наступного року ставку податку на прибуток (п. 12 П(С)БО 17). Імовірно, якщо в ПКУ не будуть внесені зміни, ставка податку на прибуток у 2020 році складе 18 %.

3. Отримані суми ВПЗ відображають як сальдо за кредитом рахунка 54, а суми ВПА — як сальдо за дебетом рахунка 17 на кінець звітного періоду (31.12.2019 р.).

Розрахувавши ВПА/ВПЗ станом на 31.12.2019 р. і, відповідно, знаючи величину зміни відстрочених податків протягом року (∆ВПА/∆ВПЗ), можете приступати до нарахування податку на прибуток у бухобліку.

Нарахування поточного податку на прибуток показують за кредитом субрахунку 641/«Розрахунки з податку на прибуток» у кореспонденції з дебетом рахунків:

98 — у сумі, не пов’язаній з відстроченими податками;

17 — у разі нарахування поточного податку на прибуток з відображенням ВПА;

54 — у разі нарахування поточного податку на прибуток за рахунок списання раніше нарахованих ВПЗ.

Суб’єкти малого підприємництва, які за правилами НП(С)БО 25 відстрочених податків не розраховують, нарахування податку з прибуткової декларації показують однією проводкою: Дт 98Кт 641/«Розрахунки з податку на прибуток».

Ну і, нарешті, підприємства, які звільнені від сплати податку на прибуток, витратами з податку на прибуток визнають суму податку, що не підлягає перерахуванню до бюджету у зв’язку з наданням пільг. Її нараховують кореспонденцією Дт 98 — Кт 481 «Кошти, вивільнені від оподаткування».

Для наочності порядок нарахування поточного податку на прибуток і відстрочених податків проілюструємо числовими прикладами (див. таблицю). При цьому припустимо, що протягом року у підприємства не було змін ВПА і ВПЗ, які підлягають відображенню на рахунках власного капіталу, а поточний податок на прибуток, відображений у декларації, складає 5000 грн.

Нарахування податку на прибуток і відстрочених податків

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн.

Дт

Кт

Зменшення ВПА протягом року

(сальдо за Дт 17: на 01.01.2019 р. — 2700 грн., на 31.12.2019 р. — 700 грн.)

1

Зменшено сальдо ВПА (700 грн. - 2700 грн.)

98

17

2000

Нараховано податок на прибуток, відображений у декларації з податку на прибуток за 2019 рік

98

641/приб

5000

Списано на фінрезультат суму витрат з податку на прибуток (2000 грн. + 5000 грн.)

791

98

7000

Збільшення ВПА протягом року

(сальдо за Дт 17: на 01.01.2019 р. — 700 грн., на 31.12.2019 р. — 2700 грн.)

2

Донараховано ВПА (2700 грн. - 700 грн.) в межах поточного податку на прибуток

17

641/приб

2000

Донараховано податок на прибуток, відображений у декларації за 2019 рік (5000 грн. - 2000 грн.)

98

641/приб

3000

Списано на фінрезультат суму витрат з податку на прибуток

791

98

3000

Зменшення ВПЗ протягом року

(сальдо за Кт 54: на 01.01.2019 р. — 2700 грн., на 31.12.2019 р. — 700 грн.)

3

Зменшено сальдо ВПЗ (700 грн. - 2700 грн.) в межах поточного податку на прибуток

54

641/приб

2000

Донараховано податок на прибуток, відображений у декларації за 2019 рік (5000 грн. - 2000 грн.)

98

641/приб

3000

Списано на фінрезультат суму витрат з податку на прибуток

791

98

3000

Збільшення ВПЗ протягом року

(сальдо за Кт 54: на 01.01.2019 р. — 700 грн., на 31.12.2019 р. — 2700 грн.)

4

Донараховано ВПЗ (2700 грн. - 700 грн.)

98

54

2000

Нараховано податок на прибуток, відображений у декларації за 2019 рік

98

641/приб

5000

Списано на фінрезультат суму витрат з податку на прибуток (2000 грн. + 5000 грн.)

791

98

7000

ВПА змінюється на ВПЗ

(на 01.01.2019 р. сальдо за Дт 17 — 700 грн., на 31.12.2019 р. сальдо за Кт 54 — 700 грн.)

5

Списано ВПА

98

17

700

Нараховано ВПЗ

98

54

700

Нараховано податок на прибуток, відображений у декларації за 2019 рік

98

641/приб

5000

Списано на фінрезультат суму витрат з податку на прибуток (700 грн. + 700 грн. + 5000 грн.)

791

98

6400

ВПЗ змінюється на ВПА

(на 01.01.2019 р. сальдо за Кт 54 — 700 грн., на 31.12.2019 р. сальдо за Дт 17 — 700 грн.)

6

Списано ВПЗ (у межах поточного податку на прибуток)

54

641/приб

700

Нараховано ВПА (у межах поточного податку на прибуток)

17

641/приб

700

Донараховано податок на прибуток, відображений у декларації за 2019 рік (5000 грн. - 700 грн. - 700 грн.)

98

641/приб

3600

Списано на фінрезультат суму витрат з податку на прибуток

791

98

3600

Дохід з податку на прибуток

(на 01.01.2019 р. сальдо за Кт 54 — 5400 грн., на 31.12.2019 р. сальдо за Дт 17 — 600 грн.)

7

Нараховано податок на прибуток, відображений у декларації за 2019 рік, за рахунок зменшення ВПЗ

54

641/приб

5000

Списано залишок ВПЗ

54

98

400

Нараховано ВПА

17

98

600

Списано на фінрезультат суму доходу з податку на прибуток (600 грн. + 400 грн.)

98

791

1000

Ну а після того, як податок на прибуток розрахований і нарахований в описаному вище порядку, не забудьте показати залік суми сплаченого дивідендного авансового внеску за прибутком у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток.

Його показують записом: Дт 641/«Розрахунки з податку на прибуток» — Кт 641/«Авансовий внесок при виплаті дивідендів».

Списуємо доходи/витрати на фінрезультат

Звичайно ж, більшість підприємств визначають фінрезультат своєї діяльності щомісячно (щокварталу). Адже ця цифра потрібна не лише для фінансового контролю результатів діяльності підприємства, але також і при складанні квартальної фінзвітності. У такому разі одним з останніх записів грудня буде списання сум доходів/витрат за грудень (4 квартал) 2019 року.

Проте Інструкція № 291* цілком допускає можливість разового списання сальдо рахунків доходів/витрат на фінрезультат за підсумками року. Тому якщо раптом обліковою політикою підприємства передбачено щорічне закриття рахунків доходів/витрат, то одним із завершальних записів грудня буде закриття сальдо рахунків обліку доходів/витрат, накопиченого за увесь 2019 рік.

* Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку.., затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291.

Списують доходи/витрати на фінрезультат так:

доходи, отримані від операційної, фінансової та іншої діяльності, первісно зібрані на рахунках класу 7, відносять у Кт субрахунків 791 «Результат операційної діяльності», 792 «Результат фінансових операцій» і 793 «Результат іншої діяльності» рахунка 79 (Дт 70, 71, 72, 73, 74 — Кт 791, 792, 793);

витрати від операційної, фінансової та іншої діяльності, зібрані на рахунках класу 9, направляють у Дт субрахунків 791, 792 і 793 (Дт 791, 792, 793 — Кт 90, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98).

У результаті зіставлення дебетових і кредитових оборотів за субрахунками 791, 792 і 793 ви отримаєте або дебетове, або кредитове сальдо за кожним із них. При цьому:

— дебетове сальдо на 31.12.2019 р. говорить про збитковість відповідних видів діяльності за звітний період;

— кредитове сальдо на цю дату свідчить про те, що підприємство у звітному періоді отримало прибуток від операційної, фінансової та іншої діяльності відповідно.

Закриваємо рахунок 79

Сальдо, накопичене на субрахунках 791, 792 і 793, на вимогу Інструкції № 291 підлягає списанню на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

При цьому періодичність такого списання також жорстко не регламентується: закривати рахунок обліку фінрезультатів і списувати сальдо відповідних субрахунків підприємство може щомісячно, раз на квартал або навіть раз на рік. Щоправда, більшість бухгалтерів вважають за краще закривати сальдо за рахунком 79 один раз на рік перед складанням річного Балансу.

Тому у будь-якому випадку одним із завершальних записів грудня після списання на субрахунки рахунка 79 усіх сум у порядку закриття рахунків доходів і витрат буде закриття сальдо субрахунків рахунка 79. Різниця тільки в тому, що

залежно від установленого на вашому підприємстві порядку, ви списуватимете до складу нерозподіленого прибутку (непокритого збитку): фінансовий результат за грудень, за 4 квартал або за увесь 2019 рік

Закривають сальдо субрахунків рахунка 79 такими записами:

— отриманий підприємством прибуток від операційної, фінансової та іншої діяльності (кредитове сальдо за субрахунками 791, 792, 793) — відносять на збільшення нерозподіленого прибутку (зменшення непокритого збитку): Дт 791, 792, 793 — Кт 441 (442);

збиток від операційної, фінансової та іншої діяльності — направляють у зменшення нерозподіленого прибутку (збільшення непокритого збитку) записами: Дт 441 (442) — Кт 791, 792, 793.

Списуємо суми дооцінки

За правилами п. 16 П(С)БО 7 «Основні засоби» і п. 19 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» підприємства мають право проводити переоцінку об’єктів основних засобів (нематеріальних активів (НМА), відносно яких існує активний ринок), залишкова вартість яких істотно відрізняється від їх справедливої вартості на дату балансу. Коли і навіщо проводять переоцінку об’єктів основних засобів (ОЗ), а також про правила обліку її результатів див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 43. Не повторюватимемося, а нагадаємо тільки ту інформацію, яка стане у пригоді вам наприкінці року.

Отже, результати першої дооцінки ОЗ і НМА, а також суму перевищення попередніх дооцінок над сумою неперекритих попередніх уцінок уключають до складу капіталу в дооцінках (пп. 19, 20 П(С)БО 7, пп. 22, 23 П(С)БО 8). У вигляді бухпроводок це виглядає так: Дт 10, 11, 12Кт 411 «Дооцінка (уцінка) основних засобів» або 412 «Дооцінка (уцінка) нематеріальних активів».

Надалі суму, завислу на субрахунку 411 (412), списують до складу нерозподіленого прибутку (п. 21 П(С)БО 7 і п. 24 П(С)БО 8). Періодичність такого списання встановлюють у наказі про облікову політику підприємства (п. 2.1 Методичних рекомендацій з облікової політики підприємства, затверджених наказом Мінфіну від 27.06.2013 р. № 635):

раз на рік (щомісячно, щокварталу) в сумі, пропорційній* нарахуванню амортизації або

* Тобто суму, що підлягає списанню, розраховують за тією ж формулою, що й суму амортизації, але визначають виходячи не з вартості об’єкта ОЗ (НМА), що амортизується, а з суми капіталу в дооцінках, тобто сальдо за Кт субрахунку 411 (412).

при вибутті раніше переоціненого об’єкта ОЗ (НМА).

Тому якщо наказом про облікову політику вашого підприємства передбачено щорічне списання сум дооцінки ОЗ і НМА до складу нерозподіленого прибутку, тоді будьте уважні і не забудьте відобразити цю операцію за підсумками 2019 року. Звичайно ж, це стосується і тих підприємств, які списують суми дооцінки щомісячно або щокварталу. Просто вони в грудні 2019 року покажуть списання суми дооцінки, яка пропорційна місячній (квартальній) амортизації.

Списують суми дооцінки, а також суми перевищення попередніх дооцінок ОЗ і НМА над сумою попередніх уцінок на нерозподілений прибуток записами Дт 411 (412)Кт 441 (442).

Ну і, звичайно, одночасно з цим треба відкоригувати суму ВПЗ, раніше нарахованих при нарахуванні суми дооцінки, записом Дт 54 — Кт 411 (412) (див. лист Мінфіну від 13.06.2007 р. № 31-34000-10-16/12153).

Нараховуємо резервний капітал

На сьогодні Закон про ТОВ* не вимагає обов’язкового створення резервного капіталу для ТОВ і ТДВ. Немає тепер подібної вимоги і в ГКУ. З іншого боку, товариства можуть створювати резервний капітал за рішенням загальних зборів учасників. До речі, сформований резервний капітал стане у пригоді, якщо товариство вирішить викупити частку у власному статутному капіталі без його зменшення. Обов’язковою умовою для такого викупу є саме наявність сформованого резервного фонду (ч. 1 ст. 25 Закону про ТОВ).

* Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 р. № 2275-VIII.

А ось для АТ, яке розміщує прості і привілейовані акції, створення резервного капіталу обов’язкове (ч. 1 і 4 ст. 19 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514-VI)**. У цьому Законі передбачено, що резервний капітал формується в розмірі не менше ніж 15 % статутного капіталу. При цьому до досягнення встановленого статутом розміру резервного капіталу розмір щорічних відрахувань не може бути менше 5 % суми чистого прибутку товариства за рік.

** АТ, які розміщують тільки прості акції, мають право на формування резервного фонду в цьому ж порядку (ч. 3 ст. 19 Закону).

Виходить, ті підприємства, які за власним рішенням або згідно з вимогою законодавства створюють резервний капітал, показують відрахування на його створення у бухобліку. При цьому джерелом його формування є прибуток підприємства за звітний рік. Тобто

нараховують резервний капітал наприкінці року записом: Дт 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» — Кт 43 «Резервний капітал»

Відповідно подальше використання цього капіталу, наприклад, для покриття збитків показують записом: Дт 43 — Кт 442.

Списуємо сальдо субрахунку 443

Якщо протягом року підприємство використало прибуток, наприклад, для:

— нарахування дивідендів власникам підприємства (Дт 443Кт 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами»);

— створення (збільшення) резервного капіталу (Дт 443Кт 43);

— збільшення статутного капіталу (Дт 443Кт 401 «Статутний капітал»),

тоді точку у бухобліку 2019 року поставить списання сальдо субрахунку 443.

Для того, щоб закрити сальдо за Дт 443, на суму використаного протягом року прибутку зменшують нерозподілений прибуток (Дт 441 — Кт 443) та/або збільшують непокритий збиток (Дт 442 — Кт 443).

У результаті цих нехитрих дій ви отримаєте остаточну суму нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) поточного і минулих років (кредитове або дебетове сальдо за рахунком 44). Саме її ви покажете в рядку 1420 Балансу (причому суму непокритого збитку — у дужках).

висновки

  • Витрати (дохід) за податком на прибуток складаються з поточного податку на прибуток з урахуванням відстроченого податкового зобов’язання і відстроченого податкового активу.
  • Залік «дивідендного» авансу з податку на прибуток в рахунок нарахованого зобов’язання з податку на прибуток показують кореспонденцією Дт 641/«Розрахунки за податком на прибуток» — Кт 641/«Авансовий внесок при виплаті дивідендів».
  • Суми використаного протягом 2019 року прибутку відносять на зменшення нерозподіленого прибутку (Дт 441 — Кт 443) та/або на збільшення непокритого збитку (Дт 442 — Кт 443).
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд