Розрахунок сільгоспчастки — невід’ємна складова звітності, яку подають підприємства, аби перейти на сільгоспЄП або підтвердити своє перебування у цій групі ЄП (п.п. 298.8.1 ПКУ).
Його не потрібно наново подавати в тому випадку, коли платник групи 4 здійснює самостійне виправлення помилки у декларації, разом із якою він подавався. Податківці доходять висновку, що у цьому випадку разом з уточнюючою загальною і з уточнюючою звітною деклараціями наново подається тільки додаток «Відомості про наявність земельних ділянок» (БЗ 108.02.05).
У принципі, це логічно. Адже зміна бази оподаткування чи помилка в розрахунку податкових зобов’язань на поточний рік ніяк не впливає на обсяги і частку сільськогосподарського товаровиробництва в попередньому році. І якщо частку розраховано правильно, повторно подавати Розрахунок разом з уточнюючими деклараціями не доведеться. А тому у такому випадку в полі «До декларації додаються» декларації із сільгоспЄП відмітка про подання Розрахунку не ставиться.
Хоча якщо аграрій вирішить подати разом з уточнюючою декларацією і Розрахунок, в якому помилка не допущена, то цей факт жодним чином не вплине на виправлення податкових зобов’язань.
Якщо помилку допущено не в декларації, а саме в Розрахунку, то виправити потрібно саме його. Водночас тут виникає проблемка. Сама форма Розрахунку не передбачає можливості подавати його як уточнюючий. Однак це не означає, що помилки в Розрахунку виправити неможливо. Електронний формат Розрахунку сільгоспчастки передбачає можливість встановити статус такого Розрахунку: «звітний», «звітний новий» та «уточнюючий». На цьому наголошують і податківці у категорії БЗ 108.02.05*.
* Наш коментар до зазначеної консультації читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 30, с. 6.
Причому оскільки Розрахунок сільгоспчастки є невід’ємною частиною декларації з сільгоспЄП (див. примітку 11 до декларації), то подати Розрахунок сільгоспчастки зі статусом «уточнюючий» окремо від декларації не вийде. Тож
для того, аби виправити помилки в Розрахунку сільгоспчастки, доведеться подавати його зі статусом «уточнюючий»
Але чи є практична користь і доцільність у поданні Розрахунку зі статусом «уточнюючий»? Якщо внаслідок самовиправлення помилки сільгоспчастка усе одно перебуває в межах 75 %, виправлення такої помилки, по суті, ні на що не вплине. Ані податкові зобов’язання платника сільгоспЄП, ані його статус жодним чином не зміняться від того, що первісно ви порахували сільгоспчастку на рівні 80 %, а насправді вона дорівнює, скажімо, 76 %. За таких обставин уточнити Розрахунок — справа швидше естетики, ніж практичної доцільності.
А якщо помилка у Розрахунку спричинила безпідставну претензію на статус платника сільгоспЄП? Наприклад, сільгоспчастку визначено на рівні 77 %, а після самовиправлення вона дорівнює 70 %. Тоді саме по собі уточнення Розрахунку платника сільгоспЄП не врятує. Тут необхідно уточнювати власне декларацію, анулювати нараховані наперед зобов’язання і повідомляти податківців, що у звітному році (щодо якого уточнено Розрахунок) ви права на сільгоспЄП не маєте.
В останньому випадку уточненням самої декларації платника сільгоспЄП справа може не обмежитися. Якщо помилку, яка призвела до безпідставного застосування сільгоспЄП, виявлено із запізненням, може постати питання і з відсутністю звітності та недоплатою податку на прибуток (з відповідними штрафними санкціями згідно зі ст. 120 і 123 ПКУ), а можливо — і з безпідставним незастосуванням РРО (і, як наслідок, з РРО-штрафами).
