Доволі типова ситуація. Платники сільгоспЄП часто займаються реалізацією сільгосппродукції власного виробництва за готівку. Така реалізація цілком відповідає визначенню розрахункової операції у розумінні ст. 2 Закону про РРО. Тож за загальним правилом фермерським господарствам потрібно використовувати РРО.
Однак такі господарства зазвичай займаються сезонною діяльністю і продаж своєї продукції здійснюють лише в сезон після врожаю, а решту року, якщо у них і буде встановлено РРО, то воно буде «простоювати». Ба більше, якщо ідеться про невеликі фермерські господарства, витрати на придбання й обслуговування РРО протягом року можуть бути доволі значними.
Відтак, не дивно, що фермерські господарства воліли б обходитися без РРО. І можливості для цього є. Для підприємств і для ФОП групи 4 ці можливості — різні. Тож розглянемо питання окремо для обох категорій чотиригрупників.
Юрособи. Тут не треба довго думати. У підприємств, які торгують продукцією власного виробництва (і не тільки сільськогосподарською), є чудова можливість уникати РРО. Вони можуть проводити розрахунки у своїх касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою підприємства (п. 1 ст. 9 Закону про РРО).
Оскільки фермерське господарство не належить ані до підприємств торгівлі, ані до підприємств громадського харчування, воно цілком може скористатися цією нормою. До продукції власного виробництва, на думку податківців, належить продукція, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили (БЗ 109.03).
Якщо фермерське господарство реалізує зернові або соняшник у «сирому» (первісно вирощеному) вигляді, із дотриманням цієї умови немає проблем. Але якщо вирощені зернові чи насіння соняшника переробляються, слід пам’ятати деякі нюанси. Зокрема, податківці зобов’язують застосовувати РРО ті підприємства, які реалізують сільгосппродукцію, вирощену власними силами, але перероблену на давальницьких умовах (див. лист ДФСУ від 22.08.2018 р. № 3656/6/99-99-14-05-01-15/ІПК). Ми не згодні з таким висновком фіскалів. Докладніше про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 95, с. 29.
ФОП. У фермерів-підприємців усе принципово інакше. Звільнення, передбачене п. 1 ст. 9 Закону про РРО, стосується лише юридичних осіб, тому на ФОП воно жодним чином не поширюється (див. лист ГУ ДФС у Миколаївській обл. від 28.02.2018 р. № 812/ІПК/14-29-14-06-06, а також роз’яснення ГУ ДФС у Черкаській обл. від 14.08.2019 р.*). І це цілком логічно, адже ФОП не можуть оформлювати прибуткові касові ордери (БЗ 109.15).
* Див.: ck.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/389126.html
Однак у ФОП групи 4 є інша можливість. Вони можуть застосувати звільнення, передбачене п. 6 ст. 9 Закону про РРО. Адже п. 296.10 ПКУ поки що (до 01.01.2021 р.) дає можливість не застосовувати РРО тим ФОП, які мають річний обсяг доходу менше 1 млн грн. І ФОП групи 4 цим теж можуть скористатися. Адже вони не здійснюють видів діяльності, які роблять застосування РРО обов’язковим незалежно від обсягу доходу**.
** Докладно про це читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 89, с. 6.
І не забуваймо: можуть не застосовувати РРО ті платники сільгоспЄП, які продають воду, молоко, квас, олію та живу рибу з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів (п. 11 ст. 9 Закону про РРО). Крім того, сільгосптоваровиробники, які продають власну продукцію, можуть замінити РРО на КОРО і РК (п. 4 Переліку № 1336).
